👔 Лобіювання та адвокація в Україні – 10 практичних порад

❓ Для початку з’ясуємо, що таке лобіювання

Лобіювання простими словами — це просування точки зору, вміння співвіднести свої інтереси з пріоритетами уряду та «вписати» проблеми і мети своєї організації в порядок денний влади.

? А ще є поняття адвокації, як мені їх не сплутати

Адвокація – це громадські акції, які сприяють захисту прав та інтересів певної соціальної групи. Вони спрямовуються не стільки на рішення конкретного питання, скільки на глобальні проблеми, що стосуються всієї спільноти (наприклад, екологічні або соціальні).

Якщо мета лобіювання – зміна окремого нормативного акту, то мета адвокації – зміна суспільного мислення.

? Для чого потрібно лобіювання? Які його основні завдання

• вирішення соціальних проблем;
• отримання преференцій або пільг;
• розробка та впровадження сприятливих державних програм;
• отримання або збереження економічної переваги.

? Виходить, що лобіювання сприяє корупції?

Ні, лобіювання допомагає донести важливу та правдиву інформацію до чиновників задля ухвалення правильних та обґрунтованих рішень.

? Тобто, знову ігри великого бізнесу та уряду. Що мені з цього?

Лобіювання стосується не лише проблем бізнесу та політичних сил, а також зачіпає серйозні соціальні виклики.

? Гарні слова, а як щодо прикладів

Нема питань! У 2016 році в Україні запустили адвокаційну кампанію «За безпечні дороги», ініційовану Центром демократії та верховенства права. Її основна мета – зменшення смертності та травматизму на дорогах України.

За результатами дослідження, виявилося, що основна причина смертності на дорогах – безвідповідальне ставлення до пасків безпеки. А водії рідко пристібаються через незначну відповідальність. Зокрема, штраф за ігнорування пасків становить 51 гривню і є найменшим у Європі.

Щоб вирішити цю проблему та змінити поведінку водіїв і пасажирів, у 2018 році ЦЕДЕМ ініціював реєстрацію законопроєкту про підвищення штрафів за ігнорування пасків безпеки.

Як забезпечили увагу у ЗМІ

Для підтримки законопроєкту Центр демократії та верховенства права розгорнув потужну соціальну рекламу, яку розмістили на численних білбордах. Також запустили мультимедійну кампанію «Пом’яті, але живі» за участю українських зірок та випустили анімований ролик «Міфи про ремені безпеки».

Велике враження на українців справила інсталяція «Передчасно згаслі життя». У холі Українського дому розмістили 300 свічок, які демонструють кількість людей, що гинуть кожного місяця на дорогах України.

Завдяки адвокаційній кампанії, яка привернула увагу ЗМІ до цієї теми, законопроєкт успішно ухвалили у першому читанні 18 вересня 2018 року. Для ухвалення у другому читанні у грудні 2018-го забракло голосів депутатів. Тому навесні ініціювали повторний законопроєкт №10131 та запропонували збільшити штраф вдесятеро. На сьогодні законопроєкт чекає на ухвалення.

Але це не головна перемога. Проведене восени 2018 року дослідження щодо користування ременями безпеки серед водіїв показало, що громадяни почали частіше пристібатися. Кількість водіїв, що пристібаються, зросла з 15% до 23%.

? Ну, там працювала велика команда з підтримкою держорганів. А якщо нас мало, як нам впливати на прийняття рішень?

В Україні існують і такі успішні приклади реалізацію лобіювання. Головне — показати, що вас багато, і за вами стоять люди. Про це наголосила Юлія Солоха, яка займалася адвокаційною кампанією щодо заборони реклами пива.

У червні 2015 року Верховна Рада зареєструвала законопроєкт про повернення реклами пива.

У разі ухвалення рекламу пива мали дозволити 24 години на добу на телебаченні, радіо, у місцях продажів, у всіх друкованих ЗМІ, на шпальтах газет та журналів (навіть дитячих). Рекламувати можна на будь-якій відстані, навіть 1 метр, біля шкіл, садочків та інших освітніх закладів, де навчаються діти віком до 18 років.

Основними лобістами законопроєкту виступали виробники алкоголю та представники медійної галузі, які отримують за рекламу пива мільйонні прибутки.

Вплив на людей, що ухвалюють рішення

Тоді втрутилася громадськість та провела волонтерську кампанію, яка тривала понад 2 роки. Завдяки низці прес-конференцій, опублікованим заявам щодо неприпустимості дозволу на рекламу пива, залученим експертам та публікаціям у ЗМІ вдалося досягти значного результату.

Дієвим інструментом також стала акція у Верховній Раді, під час якої депутати фотографувалися з маленькою дівчинкою, яка тримала в руках плакат із написом «Хочу дивитися мультики, а не рекламу пива». Після цього депутати вже боялися голосувати за дозвіл, адже фотографії з’явилися у мережі.

Такими покроковими діями громадськість досягла, що законопроєкт не ухвалили, а реклама пива заборонена.

До речі, за перший квартал дії заборони на рекламу пива в Україні його було реалізовано майже на 200 млн літрів менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Продажі впали на 17%.

‼️ Коротко про головне

• адаптуйте меседжі – зацікавте аудиторію їхніми інтересами, поясніть, яка користь буде саме їм від вашої кампанії
• ставайте блогером у Facebook, знаходьте там контакти та поширюйте думки
• розробіть якісну аналітику та залучіть експертів у вашій темі
• спілкуйтеся особисто з тими людьми, від яких залежить рішення по вашому питанню
• розробіть потужну медіакампанію у ЗМІ. Поки тема є в медіапросторі, про неї не забувають
• зберіть політичні сили та доведіть, що ваша проблема об’єднавча, а ви не заангажовані до якогось табору
• на кожен аргумент противників розробіть контраргумент
• не лобіюйте самотужки, створюйте коаліції
• заангажуйте представників влади, які будуть просувати внутрішнє лобіювання
• будьте послідовними та регулярними у комунікації з органами влади

✅ Це добре, але ось я зараз хочу почати лобіювати певну точку зору. Які кроки мені робити

• проаналізуйте ситуацію (якого результату прагнете, хто може ввійти до коаліції або навпаки є конкурентом, як вплинути на людину, що ухвалюватиме рішення)
• зберіть інформацію з відкритих та закритих ресурсів про питання, конкурентів та можливу коаліцію
• сформуйте власну чітку позицію
• розробіть стратегію
• створіть коаліцію
• складіть план просування позиції
• реалізуйте його

Читайте також про урбаністику за 15 хвилин? Урбаністика за 15 хвилин — чому в наших містах не так комфортно як у Європі — чому в наших містах не так комфортно як у Європі.