Катерина Буяльська
Голландська сім’я з міста Утрехт три роки тому вирішила з’їздити до Китаю на спеціальному велосипеді. Щороку вони вибирають інший маршрут, який наближає їх до мети. В ході подорожі подружжя Анке Крьонер і Девід Бернард побували на заході України, а усі враження вони записали у блозі.
Західна Україна очима голландців
- На митниці англійською не говорять. Є кафе, але кава там погана. Люди махають услід із невеликих полів. Церкви із золотими куполами, прекрасні будинки й старі хатки. Жінки в хустках зі старомодним бантом на підборідді.
- Ранковий Львів, ще не затоплений туристами, справив величезне враження! Люди добрі й зацікавлені, кава чудова, їжа теж. Леви, всюди – леви! Це місто добре досліджувати пішки.
- Львів позаду. Дорогою зустрічаємо багато велосипедистів, більше, ніж зазвичай. Виглядає, що субота в Україні — день їзди на велосипеді. Зустрічаємо людей, вони дивуються і махають нам, бачимо курей на фермах, коней і вози.
- На заправці ОККО кава добра, але, на жаль, мало здорових харчів. Прямуємо до Івано-Франківська – університетського міста, названого на честь поета Івана Франка.
- Знову велосипед. Церква з куполами, автомобілі «Лада», вільно бігають собаки.
- Кожен день після прибуття – одне й те ж: як їхатимемо завтра? Беремо карту, прогноз погоди, Google Maps, Garmin і доступні готелі на booking.com/tripadvisor. Відповідь на це питання може зайняти досить багато часу, але загалом ми цілком задоволені нашим вибором.
- Від Чернівців багато не чекали, але це – бомба! Колись австрійське місто, потім румунське, російське, німецьке, румунське, тепер українське. Бачили багато гарних місць, а ввечері прочитали, що місто відоме своїм університетом, який служив резиденцією митрополитів.
- Попереду Румунія, прощаємося з Україною. Повеземо з собою теплі свіжі спогади про цю особливу землю. Тут небагато хороших доріг, але я знайшов щось особливе, чого більше ніде нема. Крім того, люди, здається, настільки ж добрі, як і красиві.