У п’ятницю 30 вересня співачка Луна випустила нову пісню «Ще раз» – одна з небагатьох україномовних пісень артистки. В інтерв’ю виданню «DTF Magazine» співачка так коментує зміст треку:
Це особиста драма, коли дівчина не встигла зізнатися у своїх почуттях, а війна розлучила їх із коханим. Це пісня про лебедину вірність, коли закохані залишаються разом в смутку та радості, в мирний час та під час війни
Луна, співачка
Від української співачки Луни, кар’єра якої була орієнтована на російський музикальний ринок, несподівано та приємно бачити такий розворот. В інтерв’ю ютуб-каналу Go West співачка зізнається:
…знаю точно, что сейчас /в моем творчестве/ акцент на украинский язык, и это делается не для того, чтобы кому-либо угодить; чтобы здесь /в Украине/ понравится; или из-за бизнеса <…> мне хочется сделать красивый музыкальный и культурный вклад
Луна, співачка
Ба більше, коментуючи свою без перебільшення успішну кар’єру на російському ринку, все в тому ж інтерв’ю Кристина Герасімова (справжнє ім’я співачки) заявила:
Я лично чувствую свои – как бы банально не звучало – корни, природу и идентичность именно здесь – в Украине, в Киеве. И даже когда я ездила выступать в Россию, я четко отдавала себе отчет, что “нет-нет, я совсем другая”
Луна, співачка
Це дуже круто, що Луна стала шукати в собі українське та звернулась до своїх коренів. Щира ця переорієнтація, чи викликана меркантильністю – вирішувати вам. Наприклад, під новинними постами з приводу нового синглу «Ще раз» у телеграм-каналах видань «СЛУХ» та «DTF Magazine» деякі слухачі ставлять під сумнів щирість співачки та дивуються, чому Луну взагалі толерують в українському інфо-просторі. Там їй закидають гастролі в Росії, а також зв’язок пісні «Пальмира» з російською терористичною організацією ПВК «Вагнер», яка раніше воювала в Сирії, а зараз – в Україні. Зокрема, бійців організації вважають причетними до катувань та жорстоких вбивств населення Сирії. За думкою критиків, пісня Луни описує відносини «на відстані» дівчини з найманцем ПВК «Вагнер», який відправився воювати в місто Пальміра у Сирії. Видання «DTF Magazine» на закиди читачів ніяк не відреагували, в свою чергу «СЛУХ» – в обличчі головного редактора видання Максима Сердюка – відповіли наступне:
Я вирішив дослідити пісню «Пальмира», адже припущення про зв’язок пісні української співачки Луни з терористами «ПВК» Вагнер звучить як нісенітниця. Спочатку оглянемо текст треку. У першому куплеті пісні «Пальмира» лірична героїня звертається до свого коханого:
«Я жестока, это факт
Но и ты убийца
У тебя в душе контракт
Ну а я как птица
Кровь твою я не увижу
Уходи навеки
И войну я ненавижу
Люди словно реки
Жизнь течёт своим ключом
Это длится вечно
Ты не виноват ни в чём
Всё бесчеловечно
Пусть кончается война
Так ведь будет лучше
Чем прожить всю жизнь без сна
Под кровавой тучей
Я люблю…»
Якщо трактувати пісню виходячи з твердження «”Пальмира” – пісня про вагнерівця», то в такому випадку натяками на зайнятість чоловіка є наступні фрази:
· «ты убийца»;
· «в душе контракт» – в даній трактовці мається на увазі військовий контракт;
· «кровь твою я не увижу» – натяк на, те що коханий знаходиться далеко (у Пальмірі, якщо виходити з назви), де проливає кров, тобто воює;
· «и войну я ненавижу» – героїня її ненавидить, бо війна “забрала” у неї коханого.
Також, у приспіві є строчки, які ще раз зазначають, що чоловік є найманцем:
«Я свободна, а ты нет
Это на бумаге»
У другому куплеті вже конкретизується місце перебування чоловіка:
«Ты уходишь на Восток
В золото Пальмиры»
Кількома строчками нижче описується хвилювання героїні щодо життя коханого:
«Я боюсь тебя любить
Ты сегодня целый
Могут ведь тебя убить
Всё, что хочешь, делай
Отпускаю я тебя
В память поколений
Пусть тебя не истребят
Мой Ангел Истреблений»
Текст пісні взято з сайту genius.com, орфографію збережено. Ознайомитись з повним текстом пісні можна тут.
Звісно що, витвір мистецтва відкритий до інтерпретацій та стверджувати, що трактування пісні, як історії кохання дівчини до вагнерівця, є єдиновірною – неможливо. Сама співачка Луна, у вже згаданому інтерв’ю каналу Go West, характеризує пісню «Пальмира» як «антивоенную», а її чоловік та продюсер проекту Луна Олександр Волощук так прокоментував цю пісню: «трек был треком себе, [пока] его [не] поставили себе в ролик вагнеровцы». Зв’язок між піснею та ПВК «Вагнер» обидва заперечують та називають «наклепом».
Я продовжив досліджувати пісню «Пальмира», і на все тому ж сайті genius.com виявив, що співавтором тексту пісні є Дмітрій Гірш:
А, наприклад, на вікіпедії одноосібним автором слів пісні вказаний дехто «Апельсиновый Сок»:
Ладно, не буду вас довго мучити: у профайлі Дмітрія Гірша на genius.com зазначено, що «Апельсиновый Сок» є його псевдонімом:
Я пройшовся по вказаних контактах: жодне посилання – окрім Стихи.ру – не активне. Схоже, що Гірш вирішив видалити себе з мережі. І дійсно: дуже важко знайти інформацію про цього чоловіка в інтернеті. Єдине джерело щодо біографії Дмітрія Гірша, яке я знайшов, – профайл на сайті redday.ru (доступ тільки з VPN). На цьому ресурсі зазначено, що Гірш народився у Києві та був активним учасником українського культурного процесу:
Далі у статті йдеться про те, що Дмітрій почав співпрацювати з продюсерською компанією Юрія Бардаша «Kruzheva Music», де і познайомився з Кристиною Герасімовою. Про подальшу долю на сайті не йдеться. Однак, у твітер-акаунті Гірша місцем проживанням вказано Санкт-Петербург:
Про переїзд до Росії також свідчать номінації Гірша на поетичні премії (дані з сайту redday.ru):
Враховуючи, причетність Дмітрія Гірша до тексту скандальної пісні «Пальмира», вважаю за потрібне ознайомитись з іншим творчим доробком поета. Для цього я звернувся до профілю Гірша на ресурсі Стихи.ру (доступ тільки з VPN), який було вказано на genius.com:
Виявилось, що у творчості Дмітрія Гірша тема війни або служби присутня не тільки у пісні «Пальмира». Так, наприклад, вірш «Югославия» має наступні рядки:
«Их было три брата: Чёрный, Невидимый и Золотой.
Сапоги и шинель солдата. Плащёвка, ботинки. Завтра им в бой.
Город на юге бомбили, отрезаны горы от дальнего моря, убой.
Железнодорожными минами усеяны подступы к каменеломням. Их и считаем с тобой»
Також, у доробку Гірша є вірш «Старший лейтенант», у якому від обличчя лейтенанту радянської армії розповідається про армійські будні:
«После трудного дня,
Что провёл я на службе,
Я требую
Суп и прожаренной
Туши с огня»
Військової служби торкається і вірш «Полигон»:
«Где-то в радиусе атомной бомбы
Мироточит последняя искра,
От тяжелого взрыва волны
Усмиряют движение вихря.
Я навел траекторию точно,
Не бывает точнее наводки…
Покаяние, отче, пророчески вновь я
Обращаю к сткану водки.
Далеко полигон наш на Севере,
Испытания атомных взрывов,
Лишь в окошке просторы белые,
Нерушимые и красивые»
Також у Гірша є твір «Ночь накроет пейзажи», який торкається теми війни у Сирії:
«Превращая в руины страны
С городами цвета песочного,
Кто-то ставит на нас капканы
В равнодушии зла полуночного»
Щодо політичних вподобань Дмітрія Гірша можна зробити висновок з вірша «Колыбель Европейской Цивилизациjи и Демократиjи», де він, на мій погляд, іронізує над Україною після 2014 року:
«Мирно принять своjу смерть не успеет министр,
Пир левой хартиjи, нефть и в Америке бизнес,
Выборным правом теперь не случится фашизму,
Украден флаг, перемены позициj и чистки.
Могильный бархат больных и террор большевизма,
Огненным пламенем в тюрьмы режима и к виселицам,
Проклятая земля геноцид задушила, воинствуя.
Против была и погибла в случившихся кризисах
Денежный транш воскресит ружьем атеиста,
Крестится даже воспитанный раб телевизора,
Этика каждого – гнить против инакомыслия,
Преданно в марше поjти в сети убийцы.
В церкви раскается лишь глубоко согрешивший,
Греческий мрамор и пантеон стали Римскими.
Плебс допускают свободно, чтоб падал он ниже,
Вещи и камни расходный материал реваншизма.
Дети читают с падре Законы Всевышнего,
Не укради из кармана чужого, но позаимствуй.
В тех, кто в цепи, плюнь, слюной лишь бы не подавиться.
Мы все прокуроры и судьjи высшей юстиции…»
Зокрема, строчка «Могильный бархат больных и террор большевизма» свідчить про процес декомунізації, який розпочався в Україні після 2014 року. Строчка «Проклятая земля геноцид задушила, воинствуя» є алюзією на «повстання» так званого народу Донбаса, а «геноцид», про який йде мова, – це розтиражована російською пропагандою теза про «геноцид русскоязычного населения». Також, на те, що мова у вірші про Україну, натякає строчка «Денежный транш воскресит ружьем атеиста», так як після 2014 року в Україні збільшилась кількість грошових траншів від МВФ. Негативної конотації цим подіям надавала саме російська пропаганда. Та і сама назва «Колыбель Европейской Цивилизациjи и Демократиjи» є евфемізмом до України, так як її не раз нарікали титульним обличчям європейських і демократичних цінностей.
Звісно, що це питання трактування і є вірогідність, що я це вигадав і притягнув за вуха. Але в захист своєї позиції нагадаю, що Дмітрій Гірш співпрацював і, можна зробити висновок, тісно спілкувався з Юрієм Бардашем, світобачення якого сформоване якраз російської пропагандою, де присутні тези про фашизм, геноцид російськомовного населення і т.д. Також, про політичну тяглість Гірша до Росії свідчать наступні його твіти:
посилання
посилання
Також, я можу припустити, що схильність Гірша до описання служби, а також певний пієтет до Радянського Союзу та Росії пов’язані з його генеалогічним деревом:
дані з сайту redday.ru
Тож з огляду на наведені вище факти можна заключити, що у пісні «Пальмира» все-таки йде мова про бойовика ПВК «Вагнер». Мені здається, що це чудовий кейс для того, щоб нарешті почав працювати бажаний всіма інститут репутації. А для музичних медіа – урок, щоб вони «перевіряли, кого постять». На останок приведу відповідь Луни на критику з приводу російських гастролів з інтерв’ю ютуб-каналу Go West:
Это показывает насколько в этом мире не лежит на поверхности все зло, которое происходит, а цепляются как правило ко мне, чем на самом деле разбирать то, что в Украине там вся эта коррупция, там щас несется
Луна, співачка