Дмитрий Авросимов
Добрий день. Нещодавно брав участь у АМА-сесії Binance Ukrainian. Тема сесії була: Платіжні системи — основний платіжний канал для криптопроектів, що оперують з гривнею. Одним з важливих питань на сесії було питання про оподаткування доходів отриманих на Binance і їх легалізація. Дане питання я вивчив глибоко і вирішив підготувати цю статтю.
Майнінг та операції з криптовалютою отримують в Україні дедалі більше прихильників, тому державі просто необхідно відрегулювати ринок криптовалют.
В даний час ринок криптовалюта регулюється Мінфіном тільки шляхом надання узагальнюючої податкової консультації, що до оподаткування криптовалюти в Україні.
При Мінфіні була створена робоча група, які займаються цими питаннями, в яку були включені представники Мінфіну, адвокати, представники ринку криптовалют, які мали можливість висловити свою думку щодо оподаткування криптовалюти в Україні. Під час чергового засідання було обговорено шляхи розв’язання проблемних питань щодо оподаткування криптовалюти.
Представники Мінфіну хотіли почути думку учасників ринку щодо того, як правильно визначити поняття «криптовалюта», за якою ставкою оподатковувати операції з криптовалютою. Думка учасників робочої групи розділилася поміж «віртуальним активом» та «цифровим активом».
Цікаво, що робочою групою було прийнято рішення, що криптовалюта визнається товаром або послугою. Представники Мінфіну зауважили, що криптовалюту та операції з нею не слід оподатковувати ПДВ, оскільки буде складно реєструвати податкові накладні, ставити ПДВ з операцій з криптовалютами на бюджетне відшкодування. Позиція Мінфіну була чітка щодо того, як оподатковувати криптовалюту і який класифікатор виду економічної діяльності слід зазначати щодо операцій з криптовалютою. Найбільш підходящим КВЕД є 64.19 «Інші види грошового посередництва», який найбільше відображає суть операцій з криптовалютами. Аналогічну позицію висловив Держстат в своєму листі від 05.10.2018 р. № 14.4-09/435-18
Згідно з офіційними джерелами слід визнати – КВЕД — це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків для них. Код виду діяльності не є критерієм для виконання умов, передбачених нормативними актами, і при застосуванні нормативних актів чи контрактів є припущенням, а не доказом. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання.
За таких обставин операції фізичних осіб з купівлі-продажу криптовалюти слід оподатковувати за ставкою 18 % — податок на доходи з фізичних осіб та 1,5 % — військовий збір. Тому учасники робочої групи щодо оподаткування криптовалюти при Мінфіні висловили побоювання, що така ситуація призведе до того, що майнери криптовалюти, які на сьогодні зареєстровані як фізичні особи — підприємці та сплачують 5 % єдиного податку, змушені будуть піти «в тінь» або змінити Україну на більш привабливу юрисдикцію, оскільки здійснення «Іншого грошового посередництва» на єдиному податку заборонено чинним ПКУ (посилання на джерело “Вісник. Офіційно про податки.” – офіційне видання ДФС України, стаття від 02.01.2019)
Однак ринок криптовалют розвивається і з 2019 року не було зроблено дій законодавцем щодо врегулювання ринку криптовалют. Криптовалютний ринок вимагає більш конкретного, а не узагальненого регулювання, нарешті в 2021 році ведеться активна робота в цьому напрямку.
У грудні 2020 року, в першому читанні був прийнятий законопроект 3637 «Про віртуальні активи», який має легалізувати оборот активів, захищених криптографією (криптовалюти), й остаточно врегулювати операції з ними.
У законопроекті відображено багато різних аспектів, починаючи від загального регулювання ринку криптовалют і до штрафів за неправомірні дії.
Крім того, розробляється ще один законопроект, який повинен навести порядок в податковому регулюванні – він є найважливішим і повинен максимально захистити інтереси користувачів “крипти”.
Мета спільноти отримати податкову пільгу на доходи і сплачувати 5%, а не 18%, як це передбачено загальним законодавством.
Контроль розміру доходу може йти двома основними шляхами – при конвертації “фіат – крипта” – це розмір між входом і виходом в криптоактиви (якщо Ви обміняли 100 $, а вивели з крипти 110 $, то податок сплачується з 10 $). Оподаткування доходів, що виникають під час операцій у форматі «крипта» — «крипта», можливе в разі добровільного звіту суб’єкта й на підставі виписок/чеків торгових майданчиків.
Передбачається, що фізичні та юридичні особи сплачуватимуть податок на прибуток відповідно до вимог надання податкової звітності: юридичні особи — один раз на квартал чи пів року, а «фізики» — раз на рік. ФОПи сплачуватимуть податок за особливими правилами — 5% від обсягу.
Важливість цих законів неможливо переоцінити. Таке законодавство дасть загальний поштовх для розвитку криптоіндустрії, а також буде сприятливо впливати на інвестиційну сферу і економіку.
Зазначена в статті інформація взята з офіційних джерел державних органів, а також з коментарів Наталії Дрік (глава асоціації «Блокчейн України»), яка бере участь в розробці зазначених законопроектів, як представник спільноти ринку криптовалют України.
Спасибі за увагу. Будьте здорові Ви і Ваші близькі. До нових зустрічей.