Катерина Буяльська
Олександр Ольшанський оцінив події 2017-го в сфері технологій не надто втішно: держава вперто не хоче робити висновки та створювати сприятливе середовище для нових явищ, таких як криптовалюти чи децентралізація електронних сервісів.
Про зміни в сфері бізнесу та IT за підсумками 2017-го
— Якихось глобальних змін я не бачу. Хоча можу сказати, що на горизонті в нас — законопроект про перехід з податку на прибуток на податок на виведений капітал. Це, мабуть, найсерйозніша зміна у податковому законодавстві України за минулих 25 років. Якщо це станеться і законопроект стане законом — матимемо серйозний стимул для розвитку бізнесу.
Другий підсумок року — це те, що збереглися проблеми із безкінечними обшуками технологічних компаній. Прийнято закон про заборону вилучення техніки, це може стати позитивним сигналом — але поки реальних змін у цьому напрямку я не бачу. Хоча закон і підписано і він набув чинності, побачимо, якими будуть реальні дії та його виконання у 2018 році.
Кібератаки у 2017 році та що з ними варто робити далі
— За підсумками масштабних кібератак минулого року — WannaCry
Що слід знати про загальноєвропейську епідемію вірусу WannaCryptor, NotPetya
Petya, NotPetya та 7 головних висновків після найбільшої хакерської атаки, BadRabbit
BadRabbit — що варто знати про новий вірус і як уникнути зараження вашого ПК — я поки не бачу, що цей «урок» держава засвоїла. На мій погляд, висновок із цієї ситуації полягає у тому, що ми маємо використовувати децентралізовані структури. Причина проста: вони стійкіші у сучасному світі. Але на жаль, я спостерігаю зворотні процеси. Компанії, які надають програмне забезпечення для взаємодії з податковою службою (так сталося під час атаки віруса NotPetya, коли одна і та ж компанія паралельно писала шлюз для ДФС і програмне забезпечення для доступу до цього шлюзу) — продемонстрували, що саме може статися з комунікаційними системами, якщо монополізм на цьому ринку збережеться й надалі.
Демонополізація має відбуватися скрізь, де це тільки можливо. Інтернет так влаштовано, що децентралізовані сервіси завжди більш стійкі та безпечні. По-хорошому, реакція на ті кібератаки мала бути такою: Державна фіскальна служба мала би опублікувати відкритий API після тих подій. І кожен би зміг здавати свою звітність так, як це зручно йому. Створив скрипт, нехай і не найбільш комерційно вдалий — і здаєш. І було би таких розробників, наприклад, 200 по всій країні — от і спробуй зламай 200 розробників.
Відкриті дані, API та інтерфейси — в цей бік треба рухатися. А не в напрямку створення монопольних закритих структур. Зараз я чую, як під час засідань РНБО знову говорять про створення єдиної суперзахищеної мережі для державних установ. Які ризики є у такому рішенні? Якщо цю систему зламають — в цей момент буде паралізовано абсолютно усі процеси документообігу чи зберігання даних в таких установах. Стереотип про «єдину мережу» є вкрай небезпечним.
Про штучний інтелект
— Питання оцінки штучного інтелекту — це питання навіть не на докторську дисертацію, а на Нобелівську премію, і в 5-хвилинній розмові цю тему не розкриєш. Проте я приєднаюся в цьому плані до Ілона Маска. Я вважаю, що штучний інтелект — небезпечна штука. І це дуже велика помилка, що дослідження в цій сфері не були вчасно поставлені під контроль.
Про ринок доменів
— Суттєвих змін на доменному ринку за 2017 рік не було. Причина — сам по собі цей ринок та пов’язана із ним інфраструктура доволі великі. Там є чимало стандартів, які змінюються та впроваджуються за певним планом, але вони цікаві хіба що вузькій фаховій аудиторії. Специфіка ринку доменів — різких змін там немає, і чекати на них не варто, адже будь-яка різка зміна там матиме катастрофічні наслідки. У 2018-му зберігатиметься планомірний розвиток та впровадження нових технологій та протоколів.
Про криптовалюти та чинне українське законодавство
— Як ви бачите із ситуації з Forklog, держава не до кінця розуміє, що робити з криптовалютами (редакція інтернет-видання Forklog, яке базується в Україні, пише про криптовалюти та пов’язані з ними технології, в грудні 2017-го пережила обшук та звинуватила співробітників СБУ у вилученні матеріальних цінностей та незаконне спустошення особистих криптовалютних гаманців засновника компанії — прим. ред.). Цей ринок має ще більш екстериторіальний характер, аніж будь-який інший. Він 1 кліком мишки може «переїхати» спокійно в іншу країну та юрисдикцію.
Зважаючи на поточні реалії, можемо сказати, що цивілізованого ринку криптовалют зараз в Україні немає. Спроби «домашнього» майнінгу не мають сенсу, бо у нас електроенергія дорога, а в умовній Ісландії — дешева, і перевести туди потужності для видобутку криптовалют набагато простіше та безпечніше.
Мій прогноз на 2018-й не надто оптимістичний. Я бачу ознаки того, що Україна втратить цей ринок. Попри прес-реліз НБУ та Міністерства фінансів, представники силових структур наполягають на тому, що прес-реліз — це не закон, а в законі статус криптовалют як законного засобу платежу не визначено. І вони трактують законодавство, як їм заманеться. Криптовалюти — це велетенський ринок, великі можливості для нашої країни, які ми втрачаємо вже. І втратимо, якщо нічого не зміниться. А поки ми в питанні правового статусу криптовалют на повній швидкості «летимо в стіну». І це вкрай небезпечно, бо ми навіть не можемо уявити, які це будуть втрати для нашої країни.