Аппалач Ярославни
Повномасштабне вторгнення спровокувало помітний інтерес українців до вивчення свого минулого.
Хтось почав звертатися до популярних YouTube-каналів, як ось «Історія Без Міфів», чи натрапив на курси лекцій від Тімоті Снайдера. Україна має достатню кількість крутих науковців-істориків, які пишуть зрозумілі та захопливі тексти на різні теми — від військової історії раннього середньовіччя до кулінарних забаганок у Гетьманщині та загальних нарисів про окремі регіони України.
Ми вирішили зібрати коротенький список must-read книжок з історії України, які вам точно буде цікаво прочитати, спеціально оминувши популярні праці надто відомих істориків на кшталт «Брами Європи» (хоча її точно треба прочитати, якщо ще ні). Тому тут ви не знайдете того ж таки Тімоті Снайдера, або ж українсько-американського історика Сергія Плохія. Крім того, всі пропоновані нами книжки є доволі свіжими, адже «найстаріша» з них вийшла лише у 2020 році.
Книжки розташовані за хронологічним принципом по періодах, про які вони нам розповідають.
Артем Папакін. Світанок Русі. Військова справа в Україні епохи вікінгів (IX–X ст.). 2023 р.
Першою у нашому списку буде «наймолодша» книжка про найдавніші часи. Ця праця є частиною великої серії від видавництва «Темпора» — Militaria Ucrainica, яка зосереджена на зображенні військової історії України від самого початку й аж до сьогодення.
Тому одразу відзначимо, що через таке спрямування ця праця є доволі спеціалізованою. Тут на вас чекають детальні описи спорядження, зброї та одягу, які носили воїни того часу. Книжка наповнена реконструкціями вигляду людей того часу авторства відомого ілюстратора-спеціаліста в цій області Сергія Шаменкова.
Проте, попри спеціалізацію на вузькій темі, Артем Папакін дуже вдало додає їй контексту. Історик у стислій та простій формі знайомить читача з останніми науковими здобутками у сфері досліджень ранньої Русі.
Якщо ви хочете дізнатися, чому рання русь пишеться з маленької літери, що таке взагалі ця русь на момент IX — першої пол. Х ст., то ми рекомендуємо ознайомитися з цією працею, яка зобразить вам «світанок Русі» у моменти її появи на історичній арені.
Книжка розповідає про те, коли руські кораблі вперше з'явилися на берегах Дніпра, скільки разів руське військо ходило на Візантію, як київські князі підкорили слов'ян і чи ходив Святослав на Хозарію
Артем Папакін — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, військовослужбовець.
Олександр Филипчук. Забутий святий. Князь Володимир Великий між Сходом та Заходом. 2020 р.
Ця книжка, якнайкраще підійде для прочитання саме у День Української Державності, адже у ній нам розповідається історія того, як князь Володимир Святославич дійшов до прийняття християнства, за що (а також інші діяння) й отримав найменування «Великий», а ми ж на честь цього — державне свято.
Попри те, що християнство формально було єдиним, певна різниця вже була, і Володимир обрав саме візантійський обряд, а не римський. Ця книжка точно дає відповідь на питання чому, і вона не така проста, як може здатися. Олександр Филипчук проробив феноменальну роботу з дослідження різноманітних джерел, які ми маємо про цей період, та спробував відтворити історію князя Володимира Великого у його шляху від прийняття християнства та до самої смерті. Історик змалював нам історію становлення держави Русь під його проводом між Заходом і Сходом, і вона значно відрізняється від тієї, до якої ви звикли.
Однак варто зазначити те, що ця книжка є найбільш «науковою» зі всього списку. Місцями вона написана доволі важкою, професійною мовою і може втомити непідготовленого читача, який не бажає занурюватися в усі тонкощі ремесла історика.
Попри ці «труднощі» ця праця вам точно принесе щире інтелектуальне задоволення і точно спонукає до роздумів.
Вчений радикально переоцінює як відносини князя з візантійськими імператорами, так і становище Русі в середньовічній Європі. Спираючись на нові відкриття та дослідження, автор пропонує повну ревізію історії Володимира Великого
Олександр Филипчук — кандидат історичних наук, асистент кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Віталій Михайловський. Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля. 2021 р
Ця книжка може здатися доволі незвичною, адже більшу її частину займає таблиця з топонімами середньовічного Поділля — назви населених пунктів, річок, озер тощо та перелік дат, коли цей топонім згадується. Доволі специфічна річ, проте однозначно цікава тим, хто живе у цьому регіоні та хоче поглянути в історію свого населеного пункту.
Попри цю таблицю книжка також супроводжується текстом. Це власне є короткий нарис з історії Поділля у середньовічний період. Віталій Михайловський дає відповіді на питання з загадкового минулого цього регіону та дає уявлення про його особливі риси.
До прикладу, чи знали ви, що на момент своєї появи Подільське князівство простягалося від Теребовлі й аж до Черкас? Це та багато інших тем цього регіону у його середньовічну добу рокзриває автор.
Книжка сама по собі є унікальним явищем для української історичної науки, адже, на жаль, у нас не дуже поширені дослідження такого типу, саме історичної географії.
Тому хочеться вірити, що вона спонукатиме дослідників інших регіонів до написання подібних праць. Адже дійсно цікаво спостерігати за минулим крізь призму назв, які утворювали колишню реальність та перетікають у сьогодення. До того ж, після прочитання ви дізнаєтеся набагато більше про Поділля і точно захочете його відвідати.
Ця книжка розповідає про Поділля, регіон України, що виник у другій половині XIV ст. на розлогій території від Теребовлі на заході й до Черкас на сході... (завдяки історико-географічним дослідженням) У певному сенсі — завдяки мові оживаю історія у просторі
Віталій Михайловський — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка.
Наталя Старченко. Українські світи Речі Посполитої. 2021 р.
Ця книжка можливо найоб’ємніша з усього списку, проте нехай вас це не лякає. У ній ви знайдете історії про історію. Наталя Старченко написала для нас працю сповнену різноманітних сюжетів про людей часів Речі Посполитої до періоду Хмельниччини.
Вона буде цікава всім, хто хоче дізнатися більше про наше минуле, а також дасть відповідь на питання чому Річ Посполита — це теж наша історія та наша держава. Наталя Старченко яскраво змальовує звичайні історії з минулого наших предків, а саме української шляхти, як вони вирішували різноманітні конфлікти та як сприймали світ навколо себе.
У ній ви зможете прочитати, звідки тягнуться наші політичні патерни зі своїм своєрідним парламентаризмом та любов’ю до особистої свободи, яка проростає з принципів шляхетської демократії Речі Посполитої, яка стала прикладом для подальшої козацької держави.
Ця книжка вас точно зуміє познайомити з українською шляхтою за допомогою звичайних історій зі звичного для них повсякденного життя.
Це 105 історій про те, ким ті люди себе уважали, як сварилися та мирилися, як закохувалися та одружувалися, як затято відстоювали своє в суді та яким був той суд, врешті були вони статистами й глядачами в історії, а чи її творцями, впертими й наполегливими у відстоюванні та розбудові свого.
Наталя Старченко — доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.
Олексій Сокирко. Кулінарна мандрівка в Гетьманщину: Секрети й таємниці староукраїнської кухні середини XVII-XVIII ст. 2022 р.
Ця книжка буде вирізнятися на тлі усіх інших, адже вона про гастрономічну культуру Гетьманщини. У ній ви навіть знайдете рецепти страв безпосередньо з описуваного періоду та зможете спробувати самі повторити їх.
Проте сама книжка не лише про їжу, вона про побут та культуру козацької держави. Вона точно для вас відкриє цікаві моменти минулого, як ті чі інши модні тренди впливали на вживання їжі, її приготування та інші цікавинки
До того ж, чи могли б ви подумати, що в одному з трактирів Ніжина на початку XVIII ст. ви могли скуштувати каракатицю? Навіть про такі аспекти минулого ви зможете дізнатися у цій книжці.
Додамо, що ця книжка у 2021 році потрапила до короткого списку «Книги року ВВС» у категорії «Есеїстика».
Ця книжка є не лише дослідженням з історії гастрономії Гетьманщини середини XVII-ХVІІІ століть, а й спробою подивитися крізь неї на ширший контекст епохи: їжу як маркер соціального статусу, заможності, освіченості, культури, моди
Олексій Сокирко – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії давньої та нової історії України історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка