🍁 Листопад — це чудова пора знову заглибитись у діалоги Платона. Коли за вікном ідуть дощі або віє вітер, читач відбуває в античну Грецію 

Радість від доторку з його думкою не вичерпується живленням художньої досконалості його філософських розмов. Де читач дивним чином зі свідка перетворюється на учасника живої дискусії, яка майстерними мазками наче перетворена на зустріч персонажів з реального життя.

«Феаг» або традиція перекладу

Книжки з «філософської спадщини» досить важко знайти за притомну ціну. Тримаючи в руках такий том і декілька українських перекладів одразу помічаєш дві важливі речі. В українських виданнях є лише невеликі примітки й вступ-роздум про філософію Платона. У російському виданні на початку книжки отримуємо інтерпретацію усіх діалогів. Сюди читач може повертатись після прочитання, звіряти своє розуміння з думками російських коментаторів. Ми отримуємо термінологію перекладу, а також до якого періоду належить діалог і чи вийшов з під пера Платона. Діалог «Феаг» викликає суперечки в експертів стосовно авторства.

Також вразило детальне вивчення діалогу. На останніх сторінках читаючи примітки, бачимо дуже ґрунтовну працю перекладачів. Ми отримуємо екскурс в історію подій і опис персонажів. У діалозі, Демодок прибуває в Атени й зустрічає Сократа. Пропонуючи йому відійти в портик Зевса для подальшої розмови. Коментатори вводять нас в архітектуру міста, розповідаючи, що Демодок певно прибув з західного передмістя Атен, і прийшов у місто через Діпілонські ворота. Окрім інтерпретації діалогу, ми отримуємо географічні елементи його шляху. Це дозволяє сприймати діалог не тільки як текст, а відтворити його у своїй уяві, починаючи з мандрівки передмістями Атен.

Міти

Часто при читанні книжок і обговорень можна зіштовхнутися з багатьма мітами навколо постаті Платона.

Міт 1

🎈Побутує думка, що Платон такий собі добрий дядько, який хоче допомогти людям і навчити їх чогось. Зовсім ні. Платон, коли тільки закладав перший камінь своєї Академії, знав, що створює її для обраних, для людей, які в майбутньому стануть політиками й керуватимуть державою. Така собі бізнес-школа для менеджерів вищої ланки. На думку людей, які вивчають філософа довгі роки в університетах (Джованні Реалі, Даріо Антисері), Платон заховав свою філософію за безліччю метафор і міфів. Щоб прості люди які не дотичні до філософії, не дісталася і не спотворили її. Далі більше, ядра та центру його філософії немає в книгах, а поширювалася усно (неписане вчення).

Міт 2:

🎈Платон сидів на дивані та мріяв про ідеальну державу, а насправді був невдахою та ідеалістом. Ніт! Не буду далеко ходити за прикладом, візьму книгу одного з найяскравіших критиків платонізму – Олексія Федоровича Лосєва. У книзі «Платон-Аристотель» він описує, як тиран Діонісій, пропонував Платону допомогти йому у керуванні державою. Дві поїздки філософа в Сіракузи були невдалими. Але Платон справив таке враження на тирана, що той утримував його силою і не хотів відпускати. Після повернення в Атени Платон будує свою Академію яка вплинула на подальший розвиток.

Міт 3:

🎈Я часто чую, мовляв, навіщо нам читати Платона, він жив дві з половиною тисячі років тому і ні на що не впливав. Щоб не обтяжувати сучасного читача іменами, на яких вплинув Платон, я наведу приклад зі світу бізнесу. Гуру американських бізнесменів та особистий ментор Сороса, нині покійний Карл Поппер, звинуватив Платона у тому, що комунізм, соціалізм та тоталітаризм виникли з книги Платона «Держава». Поппер у книзі «Відкрите суспільство та його вороги» написав, що ідеї Платона надихали інтелектуалів, політиків та диктаторів. Слова Поппера мали великий вплив на політиків, підприємців. Наприклад, у книзі «Чорний лебідь» Талеб звинувачує Платона в занепаді західного світу. Про хороший вплив я тут промовчу, адже чорна пропаганда завжди працює краще.

Підсумки:

Читання Платона — це неймовірна інтелектуальна насолода. Починаючи від ранніх сократичних діалогів до середніх та пізніх, це наче сходження на вершину. Це етапи постійного покрокового підняття, де стає все важче йти та дихати. І це набагато важче чим фізичний шлях. Заміж густішого повітря ми потрапляємо у велич інтелектуальної думки. Чим більше ми підіймаємось до Єдиного, тим більше відкривається інша реальність. Світ ідей. Справжнє буття.