🤓 Краудфандинг, локальні спільноти та щоденні ритуали – що врятує креативні простори під час пандемії

Креативні простори та хаби мають безмежні можливості для будування спільноти. А коронакриза показала, що тільки з сильною спільнотою, яка підтримає у складний час, можна вижити після всіх локдаунів та пандемій. Однак, сама по собі спільнота не з’явиться. Про те, як саме розбудовувати спільноту та знаходити в ній підтримку, особливо в онлайні – обговорювали в рамках програми ЄС House of Europe разом з Британською Радою в Україні та Insha Osvita під час Digital Lab для менеджерів креативних хабів. Це серія онлайн-сесій, на яких представники українських креативних просторів разом з європейськими експертами обмінювались досвідом переходу в онлайн на час пандемії.

Ми вибрали найцінніші поради про краудфандинг, післяпандемічні тренди та роботу з аудиторією в кризові часи.

Краудфандинг – це не тільки про гроші

В рамках Digital Lab провели опитування серед 150 хабів, з них повністю відповіли на питання 43 організації. Більшість з цих просторів відкрились за останні 5 років. У всіх них різний дохід, починаючи від грантів і закінчуючи меценатством. Але майже 50% з опитаних існують за рахунок надання послуг: тренінги та семінари, виставкові проєкти, простір для виступів, доступ до обладнання, тощо. Усе це – офлайнові заходи, які зникають і унеможливлюються у періоди локдаунів. Тому з 2020 року фінансовий стан хабів погіршився на 68%. 

Лише 30% хабів мають фінансування (часткове) від краудфандингу. Експертка з Великої Британії засновниця маркетингової та краудфандингової агенції Paved With Gold Кає Сімінгтон вважає, що кампанія зі збору коштів може допомогти не тільки втриматись на плаву у часи кризи, але й об’єднати свою аудиторію спільною метою.

Вона розділяє краудфандинг на декілька типів:

• Донати. Ваші прихильники віддають вам гроші або свій час і за це нічого не отримують натомість. Для них важливе ваше існування або існування конкретного проєкту. Зазвичай донатять ті, хто з вами вже давно, хто довіряє вам або є вашим другом. Така форма краудфандингу може існувати, якщо у вас вже є своя спільнота.
• За винагороду. Люди віддають гроші, навички або час – а ви даєте щось натомість. За таким принципом, наприклад, працює платформа краудфандингу Спільнокошт в України: ви відправляєте гроші і обираєте собі подарунок. Зазвичай до вибору подарунку теж підходять креативно – це щось пов’язане з самим проєктом, щось ексклюзивне або, якщо гроші збирають на книжку, сама книжка. По факту – це може бути передзамовленням продукту, однак якщо сума не назбирається – вам повернуть гроші.
• Підписка. Це отримання невеликих донатів протягом року, яке дозволяє бачити скільки людей готові платити за ваш продукт та підтримувати вас довгостроково. Це не допоможе робити великі проєкти або жити тільки за ці кошти. Однак, це може бути додатковим стимулом до роботи. За підписку варто теж пропонувати винагороду. Не обов’язково це може бути щось «фізичне». Ви можете гарантувати можливість орендувати приміщення під свої потреби раз на рік. Або вигадати систему знижок для підписників. Саме такий формат краудфандингу найбільше допомагає працювати зі спільнотою у довгостроковій перспективі.
• Інвестиційний краудфандинг. З українських прикладів найбільш вдало можна пояснити це за допомогою проєкту Urban Space. Це міські кафе, де відбуваються події, а частина з прибутків йдуть на потрібні для міста проєкти. У кафе є власники – 100, 500 або більше людей, які вклали свою частину грошей. Це інвестиція, однак вона не має на меті окупитись або подвоїтись. Ціллю є відкриття проєкту та його існування.

Кає Сімінгтон каже, що успішна краудфандингова кампанія також складається з історії (чому вам потрібен краудфандинг, хто ви, опис проєкту) та маркетингового плану (хто розповідатиме спільноті про ваш проєкт, взаємодію з медіа, повідомлення у соціальних мережах).

Однак перед запуском варто відповісти собі на два запитання: що ви можете запропонувати та чи дійсно вам потрібен краудфандинг? 

Отже, що ви можете запропонувати?

• Доступ до свого хабу чи простору. Організація події за донат, знижки або безкоштовний доступ на якийсь період часу. Все що може покращити перебування у вашому просторі теж буде хорошою пропозицією. Якщо сумніваєтесь, що саме буде необхідним для вашої аудиторії – розпитайте своїх постійних клієнтів.
• Онлайн доступ до архівних матеріалів, записів подій, можливість писати колонки на вашому сайті, тощо.
• Залученість у спільноту. Формат, який досить популярний в Україні. За постійні донати або підписку людина може отримати ексклюзивний доступ до обговорень, презентацію проєктів, подій, вечірок, тощо. Це дозволяє людні відчувати себе у спільноті, а також навіть впливати на розвиток простору своїми ідеями.
• Досвід та знання. Лекції від ваших менеджерів, день у якості куратора програми, воркшоп від резидентів – безкінечні варіанти того, який унікальний досвід може отримати фундатор.

Але найперше, що варто зробити – це подумати чи дійсно вам потрібен краудфандинг? Чи є ваш проєкт цінним для людей? Чи поставили ви конкретну мету, яку можна досягти у такий спосіб? Грубо кажучи, якщо вам треба збудувати нове приміщення за два мільйони, навряд ви назбираєте потрібну суму від незалежних фундаторів та з малою аудиторією. Однак, якщо йдеться про ремонт або оренду, щоб продовжувати працювати, – цілком. Краудфандинг допомагає реалізовувати менші проєкти, адже у кампанії зазвичай є обмежений час, а фундатори хочуть бачити конкретні результати, незалежно від того, скільки вони змогли вам задонатити. Важливо, що за допомогою краудфандингу ви бачите довіру від людей, підтримку спільноти та загалом потрібність свого проєкту.

авторка Юлія Кнюпа

Сила в локальному

Експерти програми Digital Lab для менеджерів креативних хабів кажуть, що відновлюватись після наслідків пандемії креативні простори та хаби будуть ще декілька років. Пандемія вже спровокувала соціальні зміни та сформувала нові очікування щодо просторів. Наприклад, все більше хабів у Великій Британії облаштовують територію на свіжому повітрі, інтегруються у міський простір, а в приміщеннях тепер створюються епідемічно безпечні умови для відвідувачів. Про це говорить Марк Кернс з Many Studios, мережі креативних просторів, що у Глазго. Він вважає, що дискусії довкола креативних просторів зараз – це можливість критично поговорити про архітектуру, розміщення людей в ній та чим є «спільнота будівлі».

На його думку, просто відновлення після пандемії вже неможливе. Простори мають трансформатуватись та внести зміни в свою щоденну роботу, або витримати нові виклики. Ось над чим варто працювати в першу чергу:

• Скорочення витрат (кожна копійка на рахунку). Варто переглянути, свій бюджет і зрозуміти без чого можна обійтись, а де варто залучати партнерів. Незначні скорочення можуть вирости у пристойну суму за рік на новий проєкт або технічне оновлення.
• Новий підхід до оренди. Потрібно обговорити з орендарем приміщення що робити в разі кризових ситуацій. На думку Кернса, для того, аби всім вижити – варто домовлятись та надавати пільги. Ця сама ідея стосується і резидентів культурних просторів. Дайте їм можливість залишитись у вас, хоч і зі зменшеною арендою або «в кредит», і вони стануть вашої підтримкою та амбасадорами.
• Створити керівництво для орендарів та членів. Алгоритми дій, нові правила – усе це допомагає злагодженій координації під час різних ситуацій та запобігає паніці.
• Планувати на роки вперед, а не на місяці.
• Спілкування. Як ефективно обмінюватись думками та ідеями з аудиторією, резидентами, інвесторами, тощо та разом шукати виходи з кризових ситуацій.

Трендами Кернс називає роботу з локальними спільнотами та проєктами. Він вважає, що варто працювати з сусідами, адже це люди, які, по-перше, завжди поруч, а по-друге – вони потребують підтримки, особливо коли окрім домашніх справ та онлайну немає альтернатив. Зверніть увагу на те, що саме необхідно сусідам, який місцевий бізнес варто підтримати, з ким можна об’єднатись. А ще – варто почати дивитись на сповільнення не як на кризу чи паузу, а на нову культуру менеджменту.

Усе змінюється – і це нормально

Згадайте 2005 рік. Коворкінгів не існувало, «фрілансер» звучало як «безробітний», світова економіка була в порядку, а креативний бізнес був у своєму зародженні. В Європі вже тоді почали з’являтись перші креативні простори і Republikken з Копенгагену був одним з них. Здається, що чим більше креативний простір існує, тим більше впевнено він переживає кризи. Однак ком’юніті менеджер Іван Лопез Горрідо чесно розповідає про зміни, які довелось запровадити в функціонуванні креативного простору.

Для Republikken особливо важливим була і залишається спільнота. Цю силу об’єднання вони підтримували ритуалами. Наприклад, снідали усі разом, мали групові обговорення та вечірки по п’ятницям, влаштовували напів-робочі ланчі. Звісно, перше, що постраждало під час пандемії, але водночас тримало багатьох у тонусі, – це ритуали. Звичні зникли, однак хаб не розгубився і адаптував та змінив деякі з них. Наприклад, сніданки перенесли в онлайн та створити групи та кімнати для паніки, де люди ділитись своїми тривогами та страхами.

То що ж варто враховувати, коли ваш простір переходить в онлайн?

• Розробка змісту з учасниками. Проговорюйте зміст вашої зустрічі чи розмови наперед. Дізнайтесь, що саме буде цікавим. Онлайн втомлює і теж забирає час, тому важливо, аби аудиторія долучались навіть попри всі мінуси роботи.
• Перепланування, перепланування та ще раз перепланування. Будьте готовими, що потрібно буде підлаштовуватись під зміни графіків, перенесення локдаунів, відмов спікерів переходити онлайн, тощо. Мають бути запасні плани.
• Інтернет-діяльність має обмеження. Онлайн люди швидше втомлюються. Тому, варто теж ставити чіткі ліміти по часу або зрозуміти, скільки годин аудиторія може залишатись активною та зацікавленою.
• Не бійтеся адаптуватися – незабаром це знову зміниться. Різні кризи – це постійні виклики для людей, бізнесів та проєктів. Однак, варто подумати про різні формати, залученість аудиторії, фінансові моделі для того, аби витримати у турбулентні часи.

Що змінилось в українських хабах? 

За дослідженнями експертки Британської Ради Катерини Кравчук до пандемії українські креативні простори та хаби вважали, що їх сильними сторонами є: мережа контактів, обладнання та інфраструктура, місце розташування, якість послуг та унікальна пропозиція. Як мінімум дві з цих сильних сторін – інфраструктура та місце – разом з локдауном втратила свою силу. Натомість, креативність підходів зросла більш ніж на 70%, а кількість продуктів та послуг, які пропонують своїй аудиторії хаби, зросла (на 40,5%) і одночасно зменшилась (теж на 40,5%). Це свідчить про те, що креативні простори змогли адаптуватись та запропонувати альтернативні послуги. 

У 2021 році, за даними опитування, хаби та простори зосередились на розвитку онлайну та нових технологій: заходи тепер проводять онлайн та офлайн, освітні курси теж перейшли в онлайн, а віртуальна та додана реальність з незрозумілої та дорогої речі перетворилась на звичайний інструмент.  Повне дослідження можна переглянути за посиланням.

Слідкувати за новими можливостями та open call для менеджерів креативних просторів та хабів можна на сторінці Digital Lab від House of Europe.