eyvind
Готель «Будапешт» або турбаза «Едельвейс»
Завдяки Промисловій революції, яка відбувалася у XIX сторіччі, люди отримали час на дозвілля. Відтоді й починається історія організованого туризму та курортів — в тому числі, в українських Карпатах. Вже наприкінці XIX сторіччя у горах з’являються перші промарковані маршрути, а за кількадесят років з’являються й перші готелі — львівське товариство «Народна Гостинниця» у 1901 році орендувало для відпочинку гостей віллу поблизу залізничного вокзалу в Микуличині.
Наша історія ж стосується готелю у селі Ясіня, котре тоді входило до складу Угорщини. Саме тут у 1932-1942 рр. збудували готель «Будапешт» — місце відпочинку й оздоровлення для угорських військових офіцерів та інженерів, що працювали над спорудженням оборонної лінії Арпада. Ім’я проєктанта неординарної будівлі сьогодні невідоме, але будували готель українці, мешканці села Ясіня.
Готель розташувався на намитому півострові на висоті 652 метри над рівнем моря у місці, де зливаються річки Лазещина та Чорна Тиса.
На початку своєї історії у готелі відпочивали «елітні» туристи — військове начальство Угорщини.
Фото: сайт турбази «Едельвейс»
Після того, як Закарпаття опинилося у складі України, в приміщенні готелю «Будапешт» зробили туристичну базу «Едельвейс», яка вже була призначена для масової аудиторії, та стала однією з найбільших в регіоні на той момент. У 1970 році популярність турбази стала настільки великою, що її розширили кемпінгом, кількома десятками літніх будиночків, кафе та господарськими приміщеннями. Обслуговувало цю величезну територію на піку популярності до 140 людей.
У 1993 році турбаза перейшла у приватну власність та поступово втратила більшість надбань минулих років. На теперішній час, «Едельвейс» повернувся до своїх витоків, ставши готелем.
Історія готелю «Будапешт»/«Едельвейс» в Ясінях цілком відповідає історичному становленні туристичної галузі в Європі та розвитку рекреації – осмисленого дозвілля, явища притаманного модерному суспільству
Євгенія Моляр, історикиня, мистецтвознавиця
Переосмислити Ясіня як повноцінний соціокультурний феномен регіону та започаткувати сталу практику мистецьких резиденцій на базі готелю «Едельвейс» вирішила команда українських митців за підтримки Українського культурного фонду.
Budapest Hotel Art Residency та мистецькі проєкти
Організатори проєкту, ГО «Агенція вільного розвитку» та фестиваль «Фантазери», хочуть, щоб Ясіня стали самостійним туристичним напрямком, куди залюбки завітають як митці так і звичайні гості, та познайомляться з багатою історією та культурою регіону.
Проєкт Budapest Hotel Art Residency має на меті створювати якісний культурно-мистецький продукт, який збагатив би культурне життя регіону, де зазвичай проводять лише фестивалі «баношу» та «вина», чи «народних ремесел»
Оксана Усачова, координаторка Budapest Hotel Art Residency
У різні часи село Ясіня знаходилося у складі багатьох держав — Румунського та Угорського королівств, Австро-Угорської імперії, самопроголошеної Гуцульської республіки, Чехословацької республіки, Угорщини та врешті України. Мультикультурність краю, його культурна спадщина дозволяють створити з Ясінів та «Едельвейсу» унікальний мистецький об’єкт та туристичний магніт.
Перша резиденція об’єднала 13 митців з України та проходила онлайн. Учасникам пропонували створити проєкт, що поєднує авторське висловлювання з місцевим контекстом. Готель як місце, де зупиняються різні люди на певний проміжок часу, та його трансформації, залежно від історичних змін; історії та архітектура «Едельвейсу», розвиток туристичної інфраструктури селища та регіону — ось, що стало темами творчого пошуку для митців.
Ми обирали художні проєкти у трьох напрямках: архітектура, дослідження та сучасне мистецтво. До участі були відібрані як і добре знані, так і молоді художники, що працюють в різних сферах
Жанна Кадирова, художниця, кураторка низки художніх проєктів
Проєкт спрямований на дослідження використання символів і знаків, які, навмисно або випадково, мають перехресний історичний наратив.
21 серпня 1942 року відбулося сходження на Ельбрус німецької Першої гірськострілецької дивізії, в складі якої знаходися кінооператор Вольфганг Ґортер, котрий і задокументував цю подію в фільмі, до назви якого посилається проєкт. Через 73 роки після закінчення Другої світової війни, 128-а окрема гірничо-штурмова Закарпатська бригада Сухопутних військ України вирішує змінити свою емблему на зображення з використанням тієї ж гірської квітки, крім цього виготовивши почесну бригадну відзнаку «Срібний едельвейс».
Порівняльний аналіз експозиції використовує шеврони, прикраси, предмети побуту, а також ілюстрації з книг і постерів, які розкривають історію використання символу.
Також в експозиції задіяний репортаж про військовий оркестр «Едельвейс» 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади, який виконав у 2019 році концертну програму на найвищій точці України – горі Говерла, тим самим потрапивши в національний реєстр рекордів України.
Ідея проєкту Володимира Кузнєцова в тому, щоб запросити переселенця зі сходу України, що переїхав до села Ясіня з зони бойових дій, аби той запропонував свій екскурсійний маршрут місцями у та навколо селища.
Що з цього вийшло, можна подивитися на відео.
Художниці Марина Хрипун та Валерія Карпань досліджують міські / маргінальні простори як поле збереження пам’яті та проявлення поведінки людини. Мистецькі та освітні проєкти групи орієнтовані на можливі шляхи залучення до соціальної взаємодії людей з різним походженням і можливостями.
Архітектура турбаз та готелів узгоджена з тим, які розваги та послуги там пропонують. Натомість, у рамках проєкту мисткинь цікавило дозвілля поза туристичною інфраструктурою — поглядом туристів, які приїжджають не за пакетним туром, а самостійно. Слідуючи практикам відпочинку в горах, вони ретельно розглядали кущі і дерева вздовж дороги до церкви, щоб зануритись у медитативний стан, частково заповнений корисною діяльністю.
Ми поміщали свої тіла у похмурі пейзажі хмар і трави. Циклічність і уповільненість вечірнього туману і сходу корів змішували з темпом наших ніг і слів
Марина Хрипун та Валерія Карпань, художниці
У результаті проєкту вийшло відео, яке ви можете переглянути на сайті резиденції.
За задумом Віталія Янкового, автора проєкту, в кімнаті, котра зроблена через 3D моделювання, на основі фото однієї з кімнат бази відпочинку «Едельвейс», розміщені гібридні об‘єкти. Вони містять предмети із одночасно трьох історичних періодів життя готелю — від угорського до сучасного.
Оскільки історія готелю досить складна та заплутана, інформація про нього часто існує у формі усних переказів. Кожен об‘єкт в кімнаті супроводжується байкою, в якій перемішані реальні події та персоналії з вигадками та містифікацією.
У цій роботі мені також цікавий зв’язок між комп'ютерним моделюванням та гуцульським різьбярством
Віталій Янковий, митець
Після візиту в Ясіня, попередньо зроблені тривимірні об’єкти, набули форми цифрових дерев’яних скульптур.
Автор поспілкувався з місцевими жителями, які розповіли йому про знакові зустрічі з визначними особистостями в Ясінях та створив фотоархів на основі цих спогадів та макет меморіальної дошки.
Майбутнє проєкту Budapest Hotel Art Residency
На майбутнє у організаторів Budapest Hotel Art Residency великі надії. Зокрема, вже наступного року запланована друга резиденція — і вже в форматі оффлайн та за участі міжнародних учасників. Звісно, за умови, що пандемія COVID-19 вщухне.
Ми зібрали навколо себе місцеву спільноту активістів – людей різного віку і професій. Вони готові нам допомагати, їм цікаві ми і те, що ми робимо. Головна наша ціль – обмін досвідом і мистецькими ідеями
Жанна Кадирова, кураторка Budapest Hotel Art Residency
Серед амбіцій — провести візуальну та музичну лабораторію з залученням до співпраці місцевих «зірок» і виставку з роботами учасників онлайн-резиденції, яка наразі відбулася.
Всі роботи учасників можна переглянути на офіційному сайті Budapest Hotel Art Residency.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про «Дуже цифрові резиденції»
? Дуже цифрові резиденції. Як в Україні створюють мистецькі проєкти за допомогою цифрових технологій — як в Україні створюють мистецькі проєкти за допомогою цифрових технологій.