Станіслав Троянов
Що таке «Повільне телебачення»?
Якщо запитати будь-яку людину, що може бути спільного між рухом поїзда, палінням багаття, фестивалем в’язання светрів, водоспадом та ходінням на яхті, швидше за все, скажуть — нічого. Проте типовий норвежець не погодиться з цим твердженням та стверджуватиме, що за цим вкрай цікаво споглядати.
Саме так, у Норвегії вже давно існує таке явище як «Повільне телебачення» — кількагодинні (або навіть багатотижневі!) трансляції з різними, здавалося б, нудними речами. Вони не мають кульмінації, розв’язки чи хоча б принаймні якогось сюжету — це просто трансляція чогось постійного та буденного.
З чого все починалося
Як розповідає продюсер норвезького телеканалу NRK Томас Геллум, ідея для «Повільного телебачення» з’явилась раптово, під час ланчу з колегами. Один із співробітників Томаса запропонував в якості пілотного проєкту зробити радіопрограму, присвячену дню окупації Норвегії під час Другої світової війни (9 квітня 1940 року — прим. редакції).
У планах було зробити повну трансляцію подій того дня у реальному часі. Цей задум всім дуже сподобався, проте на виробництво залишалось всього-лише кілька тижнів, чого не вистачало для реалізації проєкту.
Тож, як альтернативу, вирішили використати ювілей маршруту залізної дороги з Осло до Бергена. У 2009 році цьому напрямку виповнилось 100 років.
Залізна дорога з Осло до Бергена
Цей маршрут пролягає із західної частини Норвегії до східної та триває так само, як і 40 років тому — понад сім годин.
Ми зателефонували нашим редакторам в Осло та сказали, що ми хочемо зробити документальний фільм про залізну дорогу Бергена і ми хочемо зробити його на повний час маршруту. І вони відповіли: «Так, але скільки триватиме програма?». «Оу, повний маршрут, так», а вони сказали «Так, ми це розуміємо, але скільки триватиме сама програма?». Врешті вони все ж посміялись та погодились на наші умови
Томас Геллум, продюсер телеканалу NRK
Вже у вересні розпочалась робота над проєктом. Тривалісь мала б скласти 7 годин та 4 хвилини, проте фінальна версія тривала на 10 хвилин більше, через незначні несправності.
Для зйомки відео одночасно використали чотири камери, що фільмували навколишнє середовище одразу з декількох ракурсів. Також, для більшого антуражу, додали оголошення про прибуття на станції, щоби глядачі могли максимально відчути атмосферу.
Вже у листопаді 2009 року проєкт був готовий. Невдовзі програму випустили в ефір. Це відео стало рекордним за переглядами для телеканалу — 1,2 мільйона норвежців дивились цей документальний фільм.
5 найбільших телеканалів Норвегії. Документальний фільм про залізну дорогу Берген-Осло показували по NRK2
Люди не лише дивилися фільм, але й жваво обговорювали кожен момент у соцмережах . Проєкт змусив їх відчути, що всі вони зараз знаходяться разом на цьому потязі — вони його пасажири.
Мені 76 років і я зараз переглянув найкраще телевізійне шоу всіх часів. Я дивився від самого початку і до кінця. Якраз, коли потяг вже мав зупинятись, я встав, взяв свій «багаж», відкрив жалюзі та зрозумів, що весь цей час я був у себе вдома.
Коментар одного з глядачів документального фільму
Проте це був лише початок
Завдяки неабиякому ажіотажу та позитивному сприйняттю аудиторією, команда вирішила не зупинятись на одному проєкті. Майже одразу з’явилась ідея для нового відео — популярний маршрут корабля круїзної компанії Hurtigruten з Бергену до Кіркенеса. Маршрут проходив вздовж майже всього узбережжя країни — близько трьох тисяч кілометрів.
Корабель проходить повз більш як 100 фйордів та 1000 гір, а також заходить у 34 норвезьких порти, а більша частина маршруту пролягає за Полярним колом.
Маршрут Hurtigruten
Водночас, до другого проєкту творці воліли додати якийсь новий, інтерактивний досвід глядачам , аби вони відчули, що вони також беруть участь у цій передачі. Врешті, команда вирішила зробити не запис, а пряму трансляцію того, як пливе корабель.
Вже у червні 2011 року команда з 23 людей вирушила у свою подорож, що мала тривати більш як п’ять днів.
Команда телеканалу NRK2 перед відправленням у подорож на кораблі Hurtigruten
Для зйомок повністю переробили одне з приміщень на кораблі та облаштували там повноцінну студію для трансляції. Відео показували завдяки 11 камерам, що були розташовані одразу у кількох напрямках, щоб глядачі могли побачити різноманітні ракурси.
Оскільки ще до відправлення був відомий маршрут корабля, норвежці зустрічали його та передавали привіт своїм родичам, які могли побачити їх на відео. Сотні, тисячі людей очікували можливості стати частиною історичного моменту.
Навіть Королева Норвегії Соня та тогочасний прем’єр-міністр, а згодом Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг дивилися трансляцію.
Резонанс від цієї події був настільки великим, що Twitter в Норвегії не витримав такої хвилі дописів та вимкнувся на деякий час.
Навіть люди на самому кораблі Hurtigruten дивились трансляцію!
Трансляція подорожі корабля Hurtigruten стала рекордною за переглядами — її дивилось майже 3,2 мільйона людей по всій Норвегії (і це в той час коли країну населяє всього 5 мільйонів!).
Трансляція стала знаковою не тільки для Норвегії, але і для всього світу, оскільки її занесли до Книги рекордів Гіннеса, як найдовшу трансляцію в світі — 134 години, 42 хвилини та 45 секунд.
Але в чому саме особливість?
Напевно, у вас є одне питання: «Як щось таке банальне та нудне стало однією з найпопулярніших програм в цілій країні?». Один з авторів цієї ідеї Томас Геллум пояснює, що насправді все дуже просто.
Ми беремо глядача разом з нами у подорож, яка відбувається в реальному часі, тут і зараз. Глядачі справді відчувають, що вони їдуть в поїзді або пливуть на круїзному лайнері. Думаю, один з головних моментів полягає в тому, що ми не чіпаємо хронологію подій, не втручаємося в сюжет.
Томас Геллум, Продюсер норвезького телеканалу NRK
Також секрет успіху полягає в тому, що глядачі мають можливість самостійно вигадати свою версію сюжету. Наприклад, уважно подивіться на цю картинку — берег, будиночки, доріжка та корова.
Проте це те, що ви могли побачити просто з перших секунд. А тепер уявіть, що ви дивитесь на цю картинку цілих 10 хвилин, ви починаєте помічати інші деталі та думати, а що саме зараз може там відбуватись.
Ви питаєте себе — а чи вдома фермер? Пішов? Цікаво, куди? Він взагалі за своєю коровою стежить? І куди це вона прямує, до речі? Ми показували цю картинку 10 хвилин, і цього цілком достатньо, щоб аудиторія почала уявляти різні події. Ось в цьому полягає суть повільного телебачення.
Томас Геллум, Продюсер норвезького телеканалу NRK
А далі тільки більше!
Феноменальний успіх трансляції подорожі корабля Hurtigruten став основою для інших трансляцій у жанрі «Повільне телебачення». По всьому світу виходили різноманітні версії «повільних» програм, натхненних норвезьким успіхом. Однак, ще ніхто не наважився побити рекорд скандинавів.
У Австралії, наприклад, виходив трьохгодинний документальний фільм, присвячений потягу між містами Аделаїда та Дарвін.
Телеканал BBC Earth виклав цілу серію 10-годинних відео зі зйомками океану.
Tokio Reverse — це арт-перфоманс, котрий також з’явився завдяки феномену «Повільного телебачення». Відео знімали у зворотному напрямку, а головний персонаж весь час пересувався спиною вперед по місту, через що складається враження, що все місто рухається неправильно, окрім одного персонажу.
Також є відео з неймовірною природою Швейцарії з висоти пташиного польоту.
Є навіть проєкти космічного масштабу — 10-годинний ролик з видом на торнадо з орбіти Землі.
«Повільне телебачення» дісталося навіть України.
Трамваї, електрички та метро Києва
На YouTube-каналі «Залізні колеса» можна побачити різноманітні відео зі столичного транспорту, які також є різновидом «Повільного телебачення». Авторами цієї ідеї стало подружжя з Києва. Вони знімають ролики з кабіни водія трамвая, електрички або навіть метро.
Автори YouTube каналу «Залізні колеса» Станіслав та Світлана, фото bzh.life
Для своїх відео Станіслав та Світлана просять водіїв допомогти їм зі зйомками.
Зазвичай ми просто приїжджаємо на кінцеву і там намагаємося домовитися. Деякі водії трамваїв кажуть: «Вам треба отримати дозвіл на зйомку у керівництва», але ті, хто любить свою роботу, погоджуються без проблем. Найчастіше це водії у віці, які давно працюють і роблять це не стільки заради грошей, скільки для цікавості. Ми говоримо їм, що це для любителів транспорту.
Станіслав та Світлана, Автори YouTube каналу «Залізні колеса»
Вже зараз на каналі можна переглянути відео майже з усіх маршрутів трамвайних ліній Києва та декілька роликів з кабіни машиніста потягу метро.
***
Ми вже раніше писали про 15 найкращих місць для мандрів онлайн під час карантину — туризм удома.
Також ми писали 5 історій про самоізоляцію видатних людей за власним бажанням — користь карантину. Також ми розповідали, як займатись спортом вдома та робили підбірку про 5 відеоігор, які дадуть надію на краще під час пандемії.