Владислава Шевченко
⚡ Виклики та інновації
Сьогодні світ переповнюють кризи та виклики, з якими людство досі ніколи не зустрічалося. Здається, що світ поглинули проблеми, для яких ніколи не буде знайдено рішення: збільшення популяції населення та спалахи епідемій, зростання нерівності та ультраправих настроїв, політичні та фінансові кризи. Це не повний перелік загроз та викликів, про які ми щодня чуємо і читаємо в засобах масової інформації.
Однак, на думку Ніка Батлера (професор та засновник King’s Policy Institute King’s College London, колумніст Financial Times) саме кризи стають каталізатором для інновацій, в результаті яких життя людей все ж стає кращим. Так, наприклад, багато винаходів відбулися в часи Холодної війни. Кризи здатні консолідувати головні уми світу довкола проблеми та створити кращий світ.
Сьогодні такою загрозою для людства є кліматичні зміни і ми вже можемо побачити, що це стало магістральною темою для світового порядку денного. Саме довкола цієї теми сьогодні вдається консолідуватися урядам, науковцям, громадськості та бізнесу. Виникають масштабні політичні програми, як Green Deal в Європейському Союзі. А енергетичні компанії створюють цілі департаменти з інновацій та продукують технології, що мають на меті забезпечити людство енергетикою з відновлювальних джерел.
♻️ Україна та сталий розвиток
Учасники дискусії відзначили, що існує спільна риса всіх глобальних криз – вони можуть виникати на території однієї території чи країни, але стосуватися всього світу. Так само рішення цієї проблеми може бути знайдено локально і масштабовано на весь світ. Тому Україна теж здатна запропонувати рішення, що буде цінне світу. Головне питання тут — як забезпечити в Україні умови для виникнення цих рішень та забезпечити власний сталий розвиток.
Нам необхідне відповідальне лідерство, яке буде здатне артикулювати загальні цілі та забезпечити постійний рух до їхнього досягнення. Україні потрібні реформи, а реформи — це процес. Не можна кидатися з боку в бік, то зупиняючи їх, то змінюючи напрямок. Стійкість і послідовність — один з головних чинників розвитку
Едвард Чоу, головний науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Вашингтон, США)
Водночас проривні ідеї, наукові відкриття чи технологічні інновації відбулись завдяки зміні поглядів на уставлені речі. Менш ніж 100 років тому вважалося, що речі важчі за повітря не можуть літати, однак сьогодні ми вже не можемо уявити світ без літаків та польотів у космос. Проте відсоток фінансування науки бізнесом в Україні дуже маленький, в основному її фінансує держава.
DTEK
При цьому рівень державного фінансування фундаментальної та прикладної науки залишається на низькому рівні 0.60% від ВВП (наприклад, у США — 2,7%, Японії — 3,14% – ред.). На думку кандидата фізико-математичних наук Юлії Безвершенко, необхідно говорити про партнерство між бізнесом і наукою, а також зробити науку частиною політичної адженди.
☀️ Економіка та енергетика
Іншою сферою, яка має бути у сфері нашої уваги є енергетика. За словами Павла Шеремета, радника Academy DTEK, для України також важливим залишається питання економічних зон для вільної торгівлі:
Український ринок дуже маленький для того, щоб компанії виживали. Потрібно розширювати зони економічної торгівлі, зокрема, не тільки на сусідні країни, а на весь світ
Павло Шеремета, радник Academy DTEK
Читайте також про те, що в Україні запустять
♻️ В Україні запустять Єдину екологічну платформу — ECO Platform Єдину екологічну платформу — ECO Platform.