Олександра Стельмахова
Більшість ЗМІ дійсно програють соціальним мережам у багатьох аспектах. Українські редакції продовжують працювати за графіком з 9.00 до 18.00, як ніби нічого більше в житті не відбувається після цього часу.
Соціальні мережі і в цілому соціальна журналістика розвивається стрімкими темпами, і багато ЗМІ, які звикли працювати по-старому, просто не встигають за ними. Льюїс Керолл писав: «Якщо ти хочеш стояти на місці, ти повинен бігти. А якщо хочеш рухатися, тобі потрібно бігти в два рази швидше».
Але сьогодні ми бачимо тенденцію, коли месенджери, типу Telegram і Whats app, також претендують на роль засобів масової інформації. Можливість призначати модератора групи і обмежувати коментарі учасників фактично перетворюють чат групи в засіб масової інформації, а це ще один виклик для тих, хто не поспішає за новинами.
Ось, що думають деякі практики з цього приводу.
Телеграм — не феномен, а модний тренд. Це не ЗМІ в повному сенсі цього слова, а скоріше ще одна соціальна платформа, яка має свої обмеження і специфіку
Ілля Злобін, Бізнес-тренер
Не можна заперечувати роль месенджерів у витісненні ЗМІ.
Людина сьогоднення занадто перевантажена інформацією, тому легко дратується при отриманні непотрібних відомостей і шкодує безцільно затраченому часу. Тому останнім часом набирають популярність різноманітні месенджери. Схема проста — людина сама підписується на найбільш цікаві канали, групи в месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp). Користувачеві важливо самостійно вибрати для себе канал отримання інформації і споживати її на свій розсуд
Ольга Кондакова, Фахівець з маркетингу та PR
Що стосується глянцю, то тут ситуація ще серйозніша. Ті ж Instagram, Pinterest вже наступають на п’яти видавцям. Поки номер готується до друку, всі актуальні новини можна прочитати, переглянути і прослухати в Instagram.
Глянцю потрібен Instagram і Instagram потрібен глянець. Instagram — експерт візуального контенту. Красиві фото і відео залучали, залучають і будуть надалі залучати глядачів, конвертуючи їх в клієнтів. Тут як раз і працює Win-Win PR, коли одне іншому допомагає. Завдяки використанню двох каналів (офлайн і онлайн), бренд охоплює більшу цільову аудиторію любителів вдихнути аромат свіжонадрукованого журналу
Ольга Кондакова, Фахівець з маркетингу та PR
А що ж далі
Наступні 5–10 років стануть вирішальними для медіа ринку України. Частина ЗМІ не зможе адаптуватися і просто піде з ринку. Решта ж повинні будуть працювати більше, швидше і якісніше. Що ж буде відбуватися зі ЗМІ України в найближчому майбутньому.
- Соціальна журналістика отримає популярність і продовжить розвиватися, в тому числі і як блокчейн технологія. Виникнуть нові блоги, блоги об’єднаються у блоги і т. д.
- У ЗМІ залишиться головна перевага — можливість готувати історії про розвиток якісніше, залучати нових спікерів в роботу.
- Якісний контент стане вирішальною умовою розвитку ЗМІ і способом монетизації. Будуть помітні моделі монетизації «пейвол», «спецпроект».
- Співробітники медіа захочуть прогулювати неефективні наради і почнуть більш рішуче прагнути до визнання індивідуальних результатів.
- Посилиться галузева конкуренція.
Deadline працює по техніці push. Для того щоб було видно масовий ефект по ЗМІ в країні, потрібно набрати критичну масу користувачів з двох сторін. Імовірно переломний етап відбудеться на позначці в 6–8 тис. користувачів. Мене зараз надихає ідея виростити на базі Deadline круте медіа-агентство, у якого б не були спотворені уявлення щодо швидкості та ефективності роботи по відношенню до замовлень клієнтів. Тоді за цю швидкість можна буде платити тепло і щиро. Нещодавно Держкомтелерадіо проводило тендер на послуги пояснювальній-роз’яснювальної роботи, торги були виграні з другого чи третього разу (не було бажаючих). Ми не брали участь, порахували що наші журналісти ще не готові, коли (якщо) майданчик зможе впоратися з запропонованим навантаженням в майбутньому — це була б відмінна інновація.
Чому ми ніколи не введемо плату ЗМІ за користування Deadline? Є ряд послуг, які будуть користуватися попитом для ЗМІ таких як, підключення платних інформаційних стрічок існуючих агентств, доступ до корисної аналітичної інформації з різних реєстрів даних і т. п. Але ми зараз дивимося на це як на створення додаткових можливостей для медіа, ніж як мету для заробітку.
Піарникам на прокачку
Піар — це не вигадані історії і не реклама, це інтерпретація правди особливим способом з позиції інтересу компанії. Журналісти часто опускають піарників в ланцюжку нижче себе, діалог перетворюється в бдсм-технологію. Медійникам простіше спілкуватися з поступливим спікером, який не смикає з приводу виходу статей і зайвих правок, ніж терпіти «винос мозку». Хороших журналістів в країні не так багато, а спікерів ж — набагато більше.
- Треба бути оперативними в спілкуванні. Краще відправити коротку відповідь вчасно, чим дуже повну через два дні після дедлайну. У журналістській практиці були випадки, коли співробітники банку через місяць після запиту надсилали відповідь, і сильно ображалися на те, що вона не потрапила в матеріал, який вийшов три тижні тому.
- Не треба просити по сто раз вносити до статті маркетингову або відверто рекламну інфу про те, що компанія най-най. Треба бути терплячимі і винагородою будуть матеріали, де журналіст сам вирішить, чи варто згадувати продукт, скільки разів про нього писати в статті і т. п. Користі від таких матеріалів для компанії буде набагато більше, ніж від реклами.
- Заспокойте зарозумілість. Пиха, який би пост ви не займали, теж не підійде. Можна бути експресивними, але не зарозумілими. Не ігноруйте запити журналістів навіть з невеликих видань. Професіоналів пера не так багато. Хто знає, через кілька років журналіст, якого раніше ігнорували, перейде в шановне видання, а потім ігноруватиме вас.
Новини актуальні в будь-який час. Вчора, сьогодні і завтра. Адже новина — це щось нове, те чого ми не знали раніше. Це інформація, яка не була відома широкому колу людей до її публікації і правильно подати новину теж мистецтво.