За 30 років у бізнесі він реалізував понад 100 різних проектів, проте вважає, що є ще багато напрямків, у яких потрібно розвивати український бізнес — і багато напрямків, де бізнес стикається із проблемами, а люди замислюються про потребу міграції до країн з кращими соціальними чи бізнесовими умовами. Василь Хмельницький налаштований оптимістично — а дискусія показала, що оптимізм притаманний не лише йому.
Чи справді «час валити»
Роль «злого поліцейського» дісталася Бахматову, а Хмельницький обґрунтовував, чи настільки усе погано. Почали з негативного: за минулі декілька років Україну покинуло понад 1 млн осіб — Бахматов порівняв цю цифру із населенням Харкова. Основна категорія мігрантів — 20-35 років. На питання, хто збирається залишатися, а хто «валити» з країни, у залі, де проходила дискусія, піднялося лише 20 рук із кількох тисяч присутніх.
На думку Хмельницького, міграція «мізків» та талантів — закономірний процес пошуку швидкого успіху та можливостей за формулою «тут і зараз». Найбільша небезпека, на його думку, ховається не у міграційних процесах, а в тому, що країни Європи та Сполучені Штати Америки створюють спеціальні програми, які скеровані на «переманювання» кадрів з інших країн. Це спрощує завдання для розвинених країн із пошуку кадрів для своїх компаній. Вкладати у молодь — процес ризикований: стипендії великих закордонних вишів часто спокусливіші за приватні інвестиції чи стипендійні можливості від окремих меценатів. UNIT.City, за словами Хмельницького, зараз створює програму, яка покликана стати альтернативою вибору талановитої молоді між потребою «виїжджати» у пошуках кращої освіти та працевлаштування у секторі інновацій. Ця програма стимулює стартапи та компанії залучати молоді таланти:
— Мета — аби талановити розробники не покидали Україну. Ми не просимо, а створюємо умови для цього. А ще маємо мету, аби ті, хто вже попрацював за кордоном, поверталися із досвідом працювати в Україну.
За словами Хмельницького, інтерес до української екосистеми та середовища проявили представники щонайменше 4 польських компаній — бо їм подобається Україна з точки зору можливостей та кадрового потенціалу. Це він називає позитивним явищем.
Чому варто залишатися
Готуючись до дискусії, Бахматов підняв питання серед резидентів UNIT.City, чому вони залишаються в Україні. Серед варіантів відповідей, які прозвучали:
- достатня кількість знайомств та людей для реалізації нових проектів;
- потенціал ринку та досвід та підготовка українських фахівців;
- можливість починати без додаткових ресурсів;
- культурна та ментальна зручність середовища;
- можливість принести досвід в Україну;
- відчуття свободи, яке обмежують набагато менше, аніж в багатьох більш розвинених країнах.
Хмельницький наголошує: гарне життя на середньому рівні тут і зараз — це за кордоном. Але створити щось нове і спричинити прорив — це Україна. 15-20 років йде на створення нових зв’язків та соціальної екосистеми навколо себе, погоджується Бахматов — за кордоном цього вам може не вистачити.
Обидва спікери наголосили: партнерства, ризики та спроби із помилками — основні складові для досягнення успіху в інноваційній сфері.
UNIT.City обидва називають стартовим майданчиком для інновацій — можливості є і за кордоном, і в Україні. Проте з урахуванням культурного, технологічного, наукового та бізнесового бекґраунду успіх можна збудувати в Україні, і працювати варто саме над цим.
У серії Q&A обидва учасники дискусії дали відповіді на запитання від стартапів. Серед питань, які прозвучали — про програми перепідготовки для старших людей щодо сфери інновацій. На це Василь Хмельницький відповів, що вікова категорія не є обмеженням — і тому немає сенсу готувати якісь окремі курси, які би були орієнтовані виключно на старший вік: розвиватися можуть усі. На питання про песимізм та кризу Хмельницький запитав зустрічно: «Де ви бачите песимізм у цьому залі?» — адже Бахматов нарахував лише менше 1% бажаючих виїхати. Найперспективнішими напрямками очільник K.Fund називає великі дані та blockchain.