Вікторія Золотова
Про вікові тренди у бізнес-освіті
За словами Олександра Саврука, ще декілька років тому середній вік управлінців, які здобувають МВА-освіту в kmbs, складав 39 років, а зараз — 36. При цьому з точки зору досвіду, наявних знань та амбіцій між учасниками MBA-програм сьогодні та у минулі роки немає практично жодної різниці.
Чому учасники стають молодшими? Одна з причин — поява більшої кількості можливостей для самореалізації, ніж у попередні десятиліття. До того ж, зараз змінюється природа управлінських систем: зникають нескінченні адміністративні та кар’єрні «сходи», які доводилося долати роками. Навіть у державних інституціях можна побачити декількох заступників міністра, яким немає і 30 років. Це свідчить про готовність бізнесу «ставити» на молодших управлінців.
Навіщо взагалі потрібна бізнес-освіта
«Керівник лікарні — керівник чи лікар? А керівник громадської організації — активіст чи керівник? Найкращий хірург, наприклад, не може автоматично вважатися найкращим керівником», — нагадує декан kmbs. За його словами, якщо людина змінює роль та стає керівником, то вона повинна вчитися, як управляти. Інтуїтивного підходу замало.
Про спільне для українських бізнес-шкіл
Українська бізнес-освіта відрізняється від традиційних західних закладів своєю спрямованістю на роботу з досвідченими дорослими людьми — це так зване Executive навчання. За кордоном, за словами декана kmbs, бізнес-освіта «молодша»: зазвичай європейці отримують MBA після університету, а вже потім починають кар’єру.
Управлінська освіта — друга вища?
Як підкреслює декан kmbs, управлінська освіта у багатьох аспектах навіть більш повноцінна за стандартну вищу, бо це — надзвичайно складний набір знань з різних сфер.
«Ми у kmbs поєднуємо цілу низку дисциплін: від економічних базових до філософських фундаментальних. Адже управління — це не економічна наука в принципі. Це — робота з людьми та соціальними системами«, — каже Олександр. — «Упередження, що «управління — це про економіку» є ілюзією з минулого. Коли люди приходять з потребою навчитися управляти, то починають розбиратися з тими речами, про які раніше не чули навіть під час навчання в спеціалізованих університетах чи інституціях».
Про перспективи онлайн-навчання
«Я працюю у сфері бізнес-освіти з того часу, як з’явилися Massive Open Online Courses (MOOC). Всі думали, що модель, у якій людям потрібно відвідувати заняття, добігає фіналу. Але цього досі не сталося», — розповідає Олександр.
За його словами, завдяки інтернету у нас є доступ до інформації, необхідної для отримання так званих hard skills. Вони стабільні, базові, зрозумілі, інструментальні. Їм можна навчитись, переглядаючи відеокурси, або читаючи книжки.
Але онлайн-освіта не може забезпечити певні соціальні аспекти: взаємодію, спільний пошук рішень та порозуміння з іншими людьми. Цьому не можна навчитись через екран, без застосування емоційного інтелекту. А основна частка управлінських підходів (і — що найголовніше — розуміння управлінця) виробляється виключно через взаємодію з людьми, зацікавленими у певному освітньому середовищі.
«За цим вони й приходять до kmbs», — каже Олександр. — «Вони свідомо обирають навчання саме тут, офлайн”. Тож поки що очному викладанню управлінських дисциплін альтернативи немає».
Що читати?
За словами Олександра Саврука, серед популярних книг у бібліотеці того, хто здобуває чи планує отримати MBA, є такі:
- «Людина в пошуках справжнього сенсу», Віктор Франкл
- «Відкриваючи організації майбутнього», Фредерік Лалу
- «Що це взагалі таке?», Вілл Гомперц
- Книги Сари Торнтон