Олександр Мельник
Що варто знати про Вінницький IT-кластер
Роботи зі створення кластеру почалися ще у травні 2017 року. Тоді група ентузіастів та представників IT-компаній і підприємців провела низку обговорень та напрацювала загальну концепцію. Стимулом до початку обговорень став Lviv IT Tour
Повний автобус IT — представники Львівського кластеру відвідали Вінницю. Вони поділилися досвідом і рекомендаціями щодо запуску аналогічної ініціативи на Поділлі. Міська влада до цього процесу підключилася згодом. Інтереси мерії та IT-спільноти перетинаються насамперед у площині розвитку відповідної інфраструктури. Місто із майже 440 тис населення досі не має коворкінгів місткістю понад 100 людей та конференц-залів чи майданчиків для проведення масштабних IT-конференцій. При цьому у Вінниці розташовано великі офіси українських та зарубіжних IT-компаній. Тут базуються аутсорсер Astound Commerce, стартап Restream.io
Український стартап для трансляції ігор отримав $4,5 млн, кешбек-сервіс LetyShops, розробник системи розумного будинку Clap та низка інших.
Кластер протягом року змінив склад учасників та координаторів процесу. Зустріч, яка відбулася наприкінці квітня 2018-го, мала на меті представити не лише концепцію самого Кластеру, але й — як стало очевидно під час розмови — синхронізувати її з напрацюваннями з боку мерії Вінниці. Там готують власний проект — технопарк, який має поєднати як нематеріальні сфери діяльності, так і майстерні 3D-друку, виробництва та тестування hardware та інші подібні напрямки роботи.
Враження від зустрічі
Робоча зустріч по кластеру проходила під гаслом «Бізнес, влада, освіта». Розпочав розмову заступник вінницького мера Владислав Скальський, який відповідає за питання економічного розвитку економіки міста та інвестиції. У своєму виступі він акцентував на можливостях міста і кадрах, а також на IT-секторі як економічно вигідному та важливому напрямку для подальшого розвитку міста. Загалом презентацію концепції кластеру організатори — починаючи із заступника міського голови — зв’язали із розробкою концепції «Вінниця-2030»: стратегічного плану, з яким команда чинного мера вочевидь піде на вибори у 2019 році.
Владислав Скальський
Місто спрямовує багато ресурсів на розвиток, наголосив Владислав Скальський — і назвав розмір бюджету за 2017 рік: 984 млн грн. Основним каналом надходжень до місцевого бюджету у мерії називають податок на доходи фізичних осіб, відтак наголошуючи на важливості детінізації бізнесу. Чи то йдеться про потребу IT-фахівців виходити з «тіні», чи про те, що податків мають сплачувати більше — промовці не уточнювали. Зате наголошували, що влада відкрита до діалогу з IT-компаніями. Цікавий момент у тому, що — несвідомо чи свідомо — не озвучували, за якими критеріями в дослідження, презентовані на слайдах, було включено ледь не тисячі компаній у сфері IT (вочевидь, вважаючи кожного окремого підприємця-ФОП із «айтішними» кодами ведення економічної діальності окремим «малим бізнесом»).
Далі слово отримав керівник IT-кластеру Іван Полюхович, який переповів основні віхи концепції та плани волонтерської групи — і поступово підвів присутніх до думки про те, що без сприяння міської влади втілити значну кількість напрямків роботи навряд чи вдасться. Він наголосив на тому, що в Україні стрімко зростає кластеризація. Зокрема, в IT-сфері вже працює понад 16 кластерних організацій у різних містах (станом на квітень 2018 року). Для Вінницького кластера стратегічними партнерами є Вінницька міська рада, Торгово-промислова палата, виші та приватні ІТ-школи. Усім опікуються понад 20 активістів-волонтерів та Координаційна рада. Серед нещодавніх досягнень — співпраця з Офісом реформ та Офісом просування експорту при чинному українському уряді. У реалізації освітніх ініціатив та створенні кадрового резерву кластер має намір покладатися на три виші, 9 IT-шкіл, понад 25 тематичних гуртків та факультативів.
Іван Полюхович
До дискусії підключилися представники викладацького корпусу у Вінниці, чим змусили трохи понервувати присутніх представників влади — адже наголосили, що для повноцінної співпраці потрібно, аби й у викладачів, й у представників IT-сфери було зближення матеріальних стимулів до такої співпраці. Бо за умов, коли зарплатня вчителя ледве перетнула позначку у 3 тис грн, а зарплатня багатьох представників IT перевищує $2 тис, говорити про рівні та партнерські умови співпраці у підготовці кадрів трохи важко: вчителю чи викладачеві інформатики у виші є сенс проходити перепідготовку та «переходити» в IT, а не продовжувати роботу на «гривневій» ставці. Втім, цей напрямок дискусії залишився відкритим.
Далі до розмови приєднався Дмитро Софина. Він розповів про те, як кластер вже співпрацє зі школами Вінниці, ще раз нагадав, що за даними IT Асоціації України, місто посідає 6 сходинку в Україні за кількістю ІТ-фахівців, та нагадав про основні можливості для компаній від участі у кластері.
Яким буде Вінницький індустріальний парк
Доповнити кадровий бік питання розвитку IT у місті покликана відповідна інфраструктура. Простіше кажучи — без офісних площ, hardware-майстерень, коворкінгів та конференц-зали реалізувати грандіозні задуми навряд чи вийде. Співпраця технопарку та Кластеру у цьому напрямку вже розпочалася. Її мета — створення екосистеми для інноваційного технологічного підприємництва. За інформацією від представників індустріального парку, у нього увійдуть:
- Перший в Україні муніципальний технопарк
- Перший в Україні центр трансферу технологій
- Лабораторії та майстерні
Вінницька мерія надасть площу для реалізації цих проектів. Нею стануть закинуті цехово-адміністративні приміщення колишнього ювелірного заводу. Переобладнати та удосконалити їх планують — судячи зі слайдів — взявши в якості взірця концепцію таких інфраструктурних центрів, як столичний UNIT.City
5 крутих українських компаній — резидентів UNIT.City, про яких ви могли не знати.
Що далі?
Фінал розмови-презентації був відкритим. Представники міста залишили аудиторію із загальним інформаційним посилом «думайте і пропонуйте». Конкретних строків реалізації інфраструктурних проектів названо не було, однак прозвучали загальні тези про 2019 рік як кінцевий термін реалізації усіх запропонованих ідей.