Олександр Мельник
На тлі того, що фондові індекси та показники міжнародних компаній 2 дні падали вниз
«Червоний понеділок» — що варто знати про падіння фондових ринків аж до значень 2008 року, курс національної валюти в Україні раптово зміцнився у лютому 2018-го і потім ще декілька разів входив у зону зміцнення (хай і незначну) у березні. Ми вирішили запитати експертів, чим це може обернутися в подальшому для української економіки.
Ярослав Пилипчук, експерт з економічного аналізу та транспортної інфраструктури аналітичного центру «Український інститут майбутнього»
Про політику регулювання від Нацбанку України
Валютні інтервенції — це стандартна процедура НБУ, зауважує Ярослав Пилипчук. Їхня ефективність і можливості прямо залежать від рівня валютних резервів в країні і від економіки в цілому. Із початку 2017 року НБУ використовував більше $50 млн у вигляді інтервенцій на міжбанківському валютному ринку, додає експерт. За його оцінкою, стратегію використання золотовалютних резервів, яку провадив Нацбанк, можна визнати як економічно недоцільну. Україна повинна буде зробити великі виплати за боргами у 2018 році, вони — за словами Пилипчука — складуть близько $4 млрд. Якщо додати дефіцит поточних операцій та потребу домогосподарств, сума зросте до близько $8-10 млрд, зауважує експерт. Тож на його думку, чим більше НБУ використовує валюти на міжбанку зараз, тим більші ризики фінансової кризи у майбутньому.
Також є суперечливим застосування облікової ставки, яке не завжди є економічно ефективним, додає Пилипчук. В Україні вагому частку займають немонетарні причини інфляції, нагадує він. Серед них — адміністративне підвищення тарифів, соціальні видатки. Жорсткіша політика НБУ може тільки частково вплинути на зменшення інфляційного тиску, додає експерт:
— Уряду необхідно сфокусуватися на проведенні структурних реформ, які зменшать інфляційний тиск. Політика НБУ є несистемною.
Про коливання фондового ринку та наслідки для української економіки
Фундаментальної причини для раптової просадки фондових індексів не було, твердить Ярослав Пилипчук. Американська економіка демонструє непогані макроекономічні результати. Проте експерт припускає, що є очікування трейдерів щодо зміни монетарної політики США. У 2018 році очікується до трьох підвищень ключової процентної ставки ФРС. Такий крок буде негативно позначатися на ринках акцій і може викликати перетікання капіталу з високоризикових фінансових до менш ризикованих, наприклад, американських держоблігації. За прогнозом Пилипчука, волатильність деякий час збережеться:
— Підвищення ставки ФРС чинить девальваційний тиск на курс гривні щодо долара США. Сильний долар зменшує вартість сировинних товарів. А це вплине на об’єм української валютної виручки від експорту. Але враховуючі, що світові ціни й так низькі – це не головний негативний наслідок для України.
За словами Пилипчука, проблемою є те, що Україні найближчі 5 років потрібно виплачувати $ 40 млрд зовнішнього боргу. Збільшення ставки призведе до підвищення вартості залучення зовнішнього капіталу. А це вкрай необхідно, враховуючи можливу реструктуруизацію — якщо цього не зробимо буде дефолт, наголошує представник «Українського інституту майбутнього».
Роман Корнилюк, к.е.н., фінансовий аналітик YouControl
Корнилюк зауважує, що твердження про падіння фондових індексів до значень 2008 року не відповідає дійсності — і наводить графіки (1 та 2) на підтвердження своїх слів. Він каже, що у лютому 2018-го мала місце стандартна корекція після надзвичайно тривалого раллі на глобальних фондових ринках.
Вплив глобальних факторів на посилення гривні протягом останнього часу — мізерний, вважає експерт. Якщо вже й говорити про глобальні чинники, то не про ринок акцій, а про те, що курсу гривні фундаментально допомагає сприятлива для українських експортерів кон’юнктура на світових товарних ринках, яка є передумовою валютних надходжень в економіку. За словами Корнилюка, більш імовірним фактором падіння курсу долара в Україні стало підняття облікової ставки та анонсування більш жорсткої монетарної політики керівництвом НБУ (прим.ред. — на момент отримання коментаря формальною очільницею нацбанка залишалася Гонтарєва, на момент виходу цього матеріалу посаду обійняв Смолій
Яким був 2017 рік для українських банкірів — Яків Смолій, НБУ). А це в свою чергу впливає на інфляційні очікування економічних гравців.
Про монетарну політику Нацбанку та можливі наслідки
Як зауважує експерт, жорсткіша монетарна політика — це реакція НБУ на посилення інфляції у 2017 році, яка відбулася під впливом багатьох немонетарних чинників:
- зростання тарифів, пенсій, мінімальних заробітних плат,
- ріст заробітних плат під тиском безвізу,
- зростання цін на ключові експортні товари.
Приборкання інфляції виключно монетарними методами сприятиме макрофінансовій стабілізації, але в короткостроковому періоді відкладає плани на здешевлення кредитування і знижує потенційні можливості росту ВВП, додає Корнилюк.
Олексій Дмитрієв, начальник управління казначейства Universal Bank
— Зміцнення національної валюти та короткострокове зниження міжнародних фондових індексів, на нашу думку, не пов’язані між собою. Нещодавнє зростання попиту на державні короткострокові облігації з боку нерезидентів сприяло значному зростанню пропозиції валюти на ринку. Цілком передбачувано, що це призвело до зміцнення гривні. НБУ продовжив послідовну політику пом’якшення коливань курсу гривні. Для української економіки залучення іноземних інвесторів на ринок державного боргу ми вважаємо позивним явищем. Єдиним ризиком залишається короткий строк цих запозичень – 3 та 6 місяців. Сподіваємось, що інвестори в подальшому будуть реінвестувати кошти та лишаться на ринку.
Ярослав Жаліло, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень
— Зміцнення гривні наприкінці січня – на початку лютого було передбачуваним і прогнозувалося нами заздалегідь. Вже котрий рік поспіль гривня демонструє саме таку «сезонність», пов’язану з виникненням у цей час потреби суб’єктів господарювання у гривні для сплати податкових платежів. Отже, на зміну періоду притримування валюти в очікуванні зиску від девальвації гривні (експортери теж прогнозують «сезонність» курсу) прийшов період масового «скидання» притриманого.
За словами експерта, подальший рух курсу залежатиме від динаміки зовнішньої торгівлі у новому році. Якщо справдяться прогнози щодо сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, зростання експорту утримуватиме гривню від поновлення падіння принаймні до осені. Якщо ж тренди нестабільності на світових фінансових ринках виллються у сповільнення, або й кризу глобальної економіки – поновлення девальвації буде значно швидшим.
Загалом несприятливий інвестиційний клімат перед роком виборів та ймовірне гальмування надходжень від МВФ будуть чинниками послаблення гривні у поточному році, тому прогнозовані 30 грн за долар на кінець року – досить ймовірні, зауважує Ярослав Жаліло.
Запит щодо коментаря до прес-служб «Приватбанку» та «Ощадбанку» на момент виходу цього матеріалу залишився без відповіді.