Що відбувається на фондових ринках?

Все почалося з того, що фондовий індекс Доу-Джонса в понеділок, 5 лютого 2018-го, впав на 1175 пунктів. Такого сильного падіння головного фондового індексу США за добу не було з часів, коли планетою почала крокувати фінансова криза 2008-го. Для тих наших читачів, хто забув чи був надто юним у ті часи, нагадаємо: 29 вересня 2008 року ключовий показник стану фондових бірж США, відомий нам як індекс Доу-Джонса впав на 777,68 пунктів. Тоді причиною падіння стала відмова Конгресу США схвалити надання $700 млрд державної допомоги банкам, які постраждали внаслідок краху інвестиційного банку Lehman Borthers.

ОК, тоді через шахрайство одного банку постраждали інші. А тепер що сталося? Знову якесь шахрайство?

Ні. Справа у тому, що минулої п’ятниці Міністерство зайнятості США випустило статистику, яка показала, що зарплати американців зросли більше, ніж передбачалося прогнозами. Чим вищі зарплати — тим вища інфляція (через так званий «ефект мультиплікатора»). Тому для протидії можливій інфляції американський центробанк має підняти відсоткові ставки за кредитами. Це лякає інвесторів, які очікували, що ключова ставка в США підніматиметься не частіше ніж двічі-тричі на рік. Тепер відбувається перегляд очікувань — а отже, компанії не можуть розраховувати на ті прибутки від інвестицій чи той рівень витрат, які вони собі встигли напланувати.

Індекс упав, що далі?

Слідом за Доу-Джонсом впали й інші американські фондові індекси: індекс S&P втратив 3,8%, а Nasdaq — 3,7%. Пошесть перекинулася на Лондонську біржу: FTSE 100 закрився на 1,46% нижче показників на час відкриття в понеділок. Із США все поширилося до фондових бірж Європи.

Корекція курсу, кажете?

Корекція курсу, кажете?

Чи обмежиться все «червоним понеділком»?

На жаль, ні. У вівторок, 6 лютого, слідом за США впали котирування на азіатських фондових ринках. Оскільки відсоткові ставки Федеральної резервної системи та пов’язаних із нею банківських систем будуть переглянуті в бік збільшення, інвестори на інших ринках — включаючи Азію — почали позбуватися акцій в очікуванні зростання процентних ставок. Тому негативні наслідки коливань вже відчули Apple, Google, Amazon, капіталізація яких скоротилася за ці 2 доби через падіння курсів акцій.

Японський індекс Nikkei 225 до кінця ранкових торгів впав на 5,3%, а гонконзький Hang Seng — на 4,7%.

Але ж індекси зростали — чому відбулося таке різке падіння?

Дійсно, ще в січні 2018-го індекс Доу-Джонса показував швидке зростання: протягом місяця він подолав рубежі в 25 і 26 тис пунктів.

Але скидання акцій почалося минулого тижня після того, як показники зростання зайнятості в США посприяли прогнозам щодо зростання облікової ставки. Корекція ринку не через негативні новини, а через позитивні — парадокс, але часом таке теж буває.

Частково в усьому винен Дональд Трамп. Після свого вступу на посаду Президента США він вже декілька разів говорив про зростання фондових ринків. Останній твіт Трампа на цю тему датується 7 січня. Перегрів економіки через позитивні очікування — не новина. Саме тому вихваляння зростанням фондового ринку загрожує неприємностями, і більшість президентів цього уникають. Барак Обама, попередній президент США, вкрай рідко хвалився зростанням економіки.

Але Дональд Трамп став головним адвокатом скорочення податків і одночасно головним пропагандистом фондового зростання — але все це збіглося із негативним падінням індексів на біржі (у той же день, коли Трамп виступав перед Сенатом зі звітом про рекорди економічних успіхів). Оглядачі, яких цитує BBC, твердять: очільник Сполучених Штатів і далі буде доводити, що основні економічні показники, як і раніше, хороші. Зарплати зросли, рівень безробіття знизився. Можливо, це теж посприяло падінню на фондовому ринку. Проте наближаються внутріші вибори — а значить, корекція ринку зачепить не лише компанії, брокерів, фінансові установи та банки, але й ставки у передвиборчих перегонах для Республіканської та Демократичної партії США.

Які ключові причини падіння ринків?

Експерти називають ряд причин події, серед яких посилення монетарної політики ФРС США, а також «перегрітість» американського фондового ринку, який останнім часом показував практично безупинне зростання.

Що відбувається із ринком криптовалют?

Тут теж корекція курсу (як її називають криптоентузіасти) перейшла в стадію глибокого піке. Четвертий день в «червоній зоні» перебувають майже 100 криптовалют, рекордсменом із падіння курсу залишається Bitcoin. Про причини його падіння ми раніше вже писали — і рекомендуємо вам ще раз перечитати цей матеріал.

Голос народу

Голос народу

Чи призведе все це сукупно до фінансової кризи чи колапсу банківських систем?

Швидше за все — ні. Проте не варто піддаватися паніці і «все продавати» (якщо тільки ви не вклалися в біткоїни за $19 тис). Довгостроковий ефект від скидання акцій та падіння індексів може стати помітним навесні — але про крах протягом 1-2 тижнів не йдеться. Зрозуміло, що негативні події на фінансових ринках, пов’язаних із фіатами та фіатними похідними інструментами, не найкращим чином відіб’ється й на криптовалютах. Опинившись у штормі, найкраща тактика — зупинитися і зачекати. Про новини довкола криптовалют радимо також перечитати нашу добірку Post Cryptum.

А чому тоді гривня до долара зміцнилася?

Так, дійсно — на противагу закордонним новинам про обвал показників фондового та валютного ринку, Нацбанк України раптово зміцнив курс гривні до 27,74 грн за $1. Причин може бути декілька — серед них чи не основною називають «заведення» на початку місяця великої кількості іноземної валюти на банківські рахунки тих, хто працює в сферах, пов’язаних із експортом товарів та послуг, а також валютними інтервенціями фінрегулятора на внутрішньому ринку. Зміцнення також може носити штучний характер напередодні чергових перемовин про транш МВФ, аби показати, що економіка та монетарна система України є стійкими. Найближчим часом наша редакція планує провести опитування стосовно того, як різні учасники банківського ринку оцінюють динаміку валютних курсів в Україні. Поки що відомо також, що завершилася тривала епопея із зміною очільника Нацбанку — кандидатуру Якова Смолія парламент, швидше за все, затвердить.

 

Примітка: автор матеріалу володіє незначною кількістю криптовалюти Ethereum, що не впливає на його оцінку подій довкола курсів та правил регулювання обігу криптовалют в Україні.