Анжеліка Юзькова
Від редакції: Ми вже розповідали
Ізраїльська освіта та практики STEAM — чого варто повчитися Україні про те, як влаштована освітня програма Ізраїлю та чому практики STEAM є справді дієвими та перспективними. Продовжуємо переймати досвід ізраїльтян, цього разу не лише в галузі освіти, але й технологій, кібербезпеки та стартапів. На які аспекти варто звернути українським підприємцям, освітянам і навіть військовим, аби повторити hi-tech успіх маленької країни — розповідають співзасновник DAN.IT Еран Лассер та генеральний менеджер Wix.com Боаз Інбал.
Як Ізраїлю вдалося поєднати армію, освітні програми та ІТ
— Дозвольте мені описати цей процес. Коли ви живете в Ізраїлі, вам 18 років, ви повинні піти на обов’язкову службу. Для хлопців це 3 роки, для дівчат — 2,5 роки. У віці 17–18 років ви проходите процес перевірки, який дає вам можливість вступити в комп’ютерні підрозділи в армії. Оскільки ви знаєте, що Ізраїль — дуже високотехнологічна держава, де живуть багато молодих людей, які мають бажання вступити в комп’ютерні підрозділи ізраїльської армії. І саме у віці від 17 до 18 років вони починають цей процес та для проведення перевірки потрібен цілий рік. Після того, як цей процес пройдено, у віці 18 років ви потрапляєте в ізраїльську армію на інтенсивний курс навчання: 12 годин на день, 5–6 днів на тиждень протягом 6–8 місяців. Після завершення курсу ви можете стати молодшим програмістом в одному з комп’ютерних підрозділів армії.
Найприємніше в цьому те, що вам не потрібно мати який-небудь досвід роботи з комп’ютерами до цього. Теоретично кожен хлопець чи дівчина, які хочуть працювати в IT, можуть спробувати. Людина стає програмістом, якщо проходить цей дуже жорсткий процес перевірки. У такий спосіб ізраїльська армія працює з програмістами вже близько 20–25 років. Я був особисто залучений у цей процес. Отже, ви можете собі уявити, що ця молодь є основою високих технологій в Ізраїлі. Більшість із них якимось чином залучені в стартапи або вони вже будують власні. І якщо ви візьмете Ізраїль за останні 20–30 років, саме так розвиваються передові технології в країні. Починаючи з армії, у яку вони потрапляють приблизно у віці 25 років, спеціалісти згодом будують свої власні стартапи, формуючи індустрію програмного забезпечення в Ізраїлі.
В Україні армія і технології дещо віддалені одне від одного. Чи можливо і як їх поєднати?
— В Ізраїлі все навпаки. Якби ви розмовляли з високопоставленими офіцерами, вони б сказали, що ізраїльська армія йде пліч-о-пліч із технологіями, ніхто не працює без них. Як парашутисти, так і ті, хто в бою — усі вони працюють з інтенсивним використанням технологій. В Ізраїлі зараз технології залучені на рівні окремого солдата, який бореться в битвах. Отже, генерали мають змогу кожну секунду відслідковувати всі аспекти ситуації в зоні бою. Існує багато методологій, але всі вони пов’язані з використанням технологій в усіх аспектах діяльності армії.
Про військову підготовку та інформаційні технології
— Перш за все, освіта в області технологій і комп’ютерів починається в Ізраїлі з початкової школи. У віці близько 12 чи навіть 11 років школярі вже мають обов’язкове комп’ютерне навчання в школі. Це не предмет, який обирають учні, а обов’язковий курс як англійська мова або математика. У старшій школі підліток може вибрати, чи хоче займатися поглибленим комп’ютерним навчанням, як ми це називаємо. У старшій школі багато молодих людей обирають цей комп’ютерний напрямок — й отримують диплом середньої школи з наголошенням на комп’ютерному навчанні. У цей напрям залучено багато молоді по всьому Ізраїлю. Весь процес сильно підтримується Міністерством освіти, яке підштовхує кожну школу до просування освітньої програми в області технологій і програмного забезпечення.
Інша дуже цікава частина полягає в тому, що армія бере участь у навчанні в середній школі. Армія каже: «Я хочу впливати на те, чому вчаться молоді люди». Вона посилає солдат у середні школи, — звичайно, не у формі. Вони розповідають підліткам про важливі для армії речі. Наприклад, кібербезпека є однією з тем, які дуже важливі для ізраїльської армії. Вони проводять навчання з питань кібербезпеки для підлітків у віці 15–17 років. Це основний спосіб, яким вони можуть впливати на те, чому навчається молодь ще в школі. І тоді армія зможе найняти їх, коли ці люди прийдуть у віці 18 років, оскільки вони вже матимуть базові знання. Таким чином, виникає ефективне поєднання — Міністерство освіти й армія працюють разом задля розвитку IT- індустрії.
Про подолання загроз кібервійни
— Мені не відомі деталі ведення кібервійни, яка зараз відбувається по всьому світу. Та я можу сказати, що в Ізраїлі докладаються великі зусилля задля кіберзахисту країни. Я не кажу про кібератаки — це зовсім інша проблема. Однак давайте поговоримо про кіберзахист. Насамперед в ізраїльській армії є величезний підрозділ, який спеціалізується тільки на кіберзахисті. І що важливо, з моєї точки зору, як цивільного, що тепер у кожної компанії в Ізраїлі є дуже хороша мотивація і велика обізнаність щодо цієї теми. Кожна компанія, незважаючи на кількість співробітників, за законом повинна мати людину або цілий підрозділ, що спеціалізується на кіберзахисті. І це одна з професій, які користуються великим попитом в Ізраїлі. Тому в нашій країні велика кількість зусиль докладається в цьому напрямку.
На вашу думку, як цей досвід може стати у нагоді Україні?
— Я думаю, що питання кіберпезпеки повинно регулюватися урядом. Я не знаю подробиць регулювання в Україні. Однак можу сказати зі свого досвіду, що в Ізраїлі цей напрям надзвичайно регламентується. Уряд дуже активно інформує жителів країни щодо основних заходів кібербезпеки і про те, як запобігти атакам на компанії. І це все відбувається під егідою уряду. Тож це була б одна з моїх порад — уряд має всебічно регулювати цю сферу й долучатися до інформаційної підтримки на різних рівнях.
Про роль хакатонів та ідеатонів
— В Ізраїлі проводиться багато хакатонів. І знову, ми повертаємося до того факту, що у школах є багато занять із комп’ютерної освіти. А де є інформатика, там є й хакатони. У світі хакатонів задіяні всі. Вони можуть бути ініційовані як окремою школою, так і Міністерством освіти, яке, до речі, робить багато хакатонів [в Ізраїлі]. Таку активність може провести навіть армія, наприклад, кіберхакатон у старших класах.
Хакатони також можуть бути реалізовані такими організаціями, як Google, Microsoft або IBM — дуже великі компанії, які хочуть у такий спосіб впливати на рівень освіти в старшій школі. Підбиваючи підсумки, зауважу: хакатони є одним із дієвих інструментів для розвитку креативності в учнів та студентів у сфері високих технологій в Ізраїлі.
Про досвід STEM / STEAM в освітній практиці Ізраїлю
— Можу сказати, що Міністерство освіти Ізраїлю приділяє велику увагу збільшенню кількості випускників STEM. Цей процес почався близько 3–4 років і він є дуже важливим. Одна з найприємніших речей, яку вони зробили, Міносвіти бере людей із галузі hi-tech віком 40–50 років і перетворює їх на вчителів середніх шкіл. І багато людей, — зокрема моїх друзів, — були керівниками проектів, менеджерами компаній тощо й у віці 40–50 років вирішили, що достатньо пропрацювали у сфері програмування. За сприяння Міносвіти вони стали вчителями науки, математики, технологій та інженерії в школах. Ця ініціатива має великий успіх у нашій країні.
Про програми співробітництва між Ізраїлем та Україною в сфері науки, оборонних технологій, IT-освіти
— Насправді, я не обізнаний про такі офіційні програми. Однак я впевнений, що вони є. Зокрема, мені відомо про дуже активну співпрацю та діяльність збоку бізнесу. Наприклад, я разом із партнерами відкрили в Києві DAN.IT Education для просування високотехнологічного навчання, як у Ізраїлі. Я знаю багато ізраїльських компаній, які відкривають розвиваючі центри саме в Києві, оскільки професійний рівень програмістів тут дуже хороший і високо цінується у світі. У цій області також проводиться дуже багато різноманітних заходів.
Еран Лассер — DAN.IT
Які результати ви побачили з часу відкриття DAN.IT Education?
— Ми відкрили свій перший курс лише у вересні 2017 року. І я можу сказати, що це величезний успіх. Я очікував, що ми запустимо кілька курсів на рік, але з вересня 2017 року по сьогоднішній день ми відкриваємо набір на курс щомісяця. Таким чином, ми бачимо великий попит на цей вид навчання. Тож що ми зробили? Ми взяли ідею підготовки ізраїльської армії і просто локалізували її для України. Тобто так само, як ми зробили в Ізраїлі кілька років тому. З моєї точки зору, існує великий попит на таке навчання. І що особливо приємно, це наявність попиту на сотні випускників цих програм, яких ми побачимо у 2018-му.
Про плани та цілі DAN.IT
— По-перше, ми запустили перший курс, який представляє собою напрям розробки Full Stack, який є найвищим рівнем програмування з усіх можливих. Перед початком курсу ми провели процес перевірки майбутніх студентів. Це означає, що з 300 осіб, які намагалися потрапити на курс, ми обрали близько 30 осіб. Тобто це дуже жорсткий курс. І я впевнений, що він кардинально змінить правила гри на ринку.
Протягом 2018-го ми збираємося запустити ще кілька нарямків, які, як показав наш досвід, підходять українському ринку. Ми збираємося робити акцент на UX / UI, Data Science, воркшопах, які ми збираємося привезти з Ізраїлю в Україну. Так ми побачимо, чи можемо змінити ситуацію з IT-освітою в кращий бік. У нас заплановано багато заходів для молодих людей. Команда DAN.IT має бажання організовувати хакатони спільно з компаніями і є ще багато інших планів. Дуже сподіваюся, що нам вдасться втілити в життя принаймні третю частину ідей, які ми маємо наразі.
Які напрямки будуть успішними для стартапів у 2018-му?
— Серед трендів для стартапів можна виділити три основні сфери. Одна з них — кібербезпека, яка зараз процвітає, і ця тенденція зростатиме. Інший напрямок — ICO, криптографія і криптовалюта. І третє — це безпілотні автомобілі. Отже, напевно, в наступному році ми побачимо багато різних стартапів, які будуть стрімко розвиватися в цих сферах.
Про корисні кейси з ізраїльського досвіду
— По-перше, взагалі в Ізраїлі стартапи й підприємці часто зазнають поразок багато разів поспіль, перш ніж вони досягають успіху. Це приклад, який варто наслідувати. Люди не мають боятися пробувати щось нове, зазнавати поразки та повторювати спробу, доки не вийде. Це нагода побачити дедалі більше можливостей і нових ідей. Причина в тому, що люди все ще трохи бояться стрибнути у воду і спробувати скупатися. Вони віддають перевагу більш безпечному й затишному місцю, замість того, щоби спробувати щось своє. Отже, якщо ви не боятиметеся провалу — ви досягнете успіху в кінці-кінців.
Які особистісні якості повинна мати людина, щоби досягти успіху в бізнесі?
— Перш за все, потрібно бути дуже відкритими. Розкривайте всі карти, не намагайтеся ходити довкола. Просто будьте прямими від самого початку та поважайте іншу сторону. Люди не люблять, коли їх обманюють і дурять. Тож це дуже важливо.
По-друге, спробуйте подивитися і визначити, хто знаходиться перед вами. Особливо в нашій сфері, коли має місце взаємозв’язок між різними культурами. Дуже важливо пізнати іншу культуру, зрозуміти іншу людину. Наприклад, ізраїльтяни, як правило, спізнюються на зустрічі, тоді як в Україні люди дуже точні щодо призначеного часу. Тому кожній стороні потрібно вивчити іншу.
Про оцінку бізнесової атмосфери в Україні
— Я не буду говорити про урядові, політичні, геополітичні та подібні речі, які можна було б зробити в країні. Та, з моєї точки зору, на бізнесову атмосферу безпосередньо впливають люди, що живуть у країні.
Іноземна мова — це необхідність. Ми бачимо, що близько 10 % всіх людей в Україні володіють дуже хорошим рівнем англійської. Це означає, що інші 90 % дуже хороших людей не прийдуть на роботу, скажімо, до нас або до інших компаній, тому що англійська є однією з обов’язкових вимог. Отже, це питання номер один, яке потрібно виправити на рівні країни.
З іншого боку, ми маємо справу з талановитими людьми, які дуже серйозно ставляться до навчання та роботи. Я думаю, що українська молодь, яка приходить до нас на роботу, це дуже віддані справі люди. Вони вже сьогодні формують бізнес-атмосферу в Україні.
Редакція Na chasi вдячна за сприяння в організації інтерв’ю Євгену Гриценку, Юлії Василенко та Олександрі Прилипко.