Анна Савчинська
Під час цієї розмови ми дізнались, як одна платформа може змінити ситуацію з арештованим майном, ринком землі та ринком енергоносії. На часі дізнатись більше про OpenMarket, її можливості та переваги.
— Як після перейменування та інших змін розвиватиметься платформа електронних аукціонів в Україні та які завдання для неї є першочерговими?
Для нас було доволі складним рішення щодо перейменування, тому що всі звикли до абревіатури СЕТАМ
Арештовані активи в Україні продаватимуть через blockchain-платформу — вона для нас уже рідна. Хоч назву підприємства ми залишили такою ж. Було прийнято рішення перейменувати саму систему електронних торгів, бо є певні негативні конотації котрі стосується розшифровки.
Система електронних торгів саме арештованим майном — вона викликала певні негативні асоціації. При тому, у нас на сьогоднішній день з усіх активів, які торгуються через наш сайт, близько 70 % складають арештовані активи. Усе інше — це добровільна реалізація майна банків, майна органів місцевого самоврядування, майна звичайних юридичних і фізичних осіб. Наші замовники, які не пов’язані з виконавчою службою, не хотіли би мати негативну конотацію з арештованим. Власе тому ми вирішили, що треба шукати нову назву. А зважаючи на те, що у свій час у 2014 році при створенні СЕТАМу ми відкрили ринок арештованого майна для «звичайних» українців і в подальшому ми відкривали ринки майна банків, що ліквідовуються, майна органів місцевого самоврядування, тому вирішили, що в подальшому наші нові проекти також матимуть таку назву. Саме через це зараз ми називаємося OpenMarket.
У нас на ці кілька місяців планується декілька великих продажів, співпраця із системними банками, а також великий пул активів на нас виставив Укргазбанк. Минулий рік ми завершили на непоганій ноті з ними, продали активів на близько 100 млн грн. І плануємо в цьому році ми значно перевершити цей показник. У найближчому майбутньому будемо розпочинати співпрацю з Приватбанком, виставляти їхнє майно на реалізацію. І власне, те, чим ми займалися останні декілька місяців — це розробка біржового модулю. До кінця 2017 року ставимо собі за ціль провести перші торги вугілля.
— Як ваша платформа допоможе подолати ці корупційні ризики та ймовірності змови постачальників традиційного твердого палива чи власників копалень?
Чому ми взагалі вирішили розробити цей модуль? Бо для населення України в принципі не дуже зрозуміло, яким чином формуються тарифи на тепло. Саме тому ми поставили питання, із чого вони формуються. І прийшли до висновку, що дуже багато грошей осідає у посередників. Тобто тих, хто перекуповує вугілля в державних шахт і далі займається перепродажем.
Необхідно, щоби вугілля дійшло до кінцевого споживача, а воно проходить кілька ланок посередників. Модуль біржових торгів дозволить поєднати безпосередньо надавача послуг з опалення або підприємства, які використовують вугільну продукцію, із продавцем. Зараз це нормальна практика для всіх європейських країн. Сам виробник виходить на біржу, пропонує ті чи інші лоти на своїх умовах поставки, розрахунку, ціни, а далі вже ринок визначає, чи ця ціна дійсно є валютною, чи можна її взагалі підвищити. Це вирішить одразу дві проблеми: по-перше, дозволить тим же самим шахтам і виробникам продати дорожче, а кінцевому споживачу придбати продукт дешевше, фактично прибравши ланку посередників.
— Чи можливо загалом унормувати ринок палива та енергоносіїв за допомогою інструментів електронної демократії?
Це завжди є одним із найскладніших питань. Урядовці розуміють, що робити для того, щоби прибрати посередників. Питання у виконанні на середній ланці. І тут буде не зайвою допомога з боку Міністерства палива та енергетики, якщо рішення буде прийнято. На сьогоднішній день підписано угоду з одним із підприємств міністерства. Ми чекаємо на першозаявку для того, щоби розмістити її в системі.
Тобто якщо відбудеться системний підхід, відповідно і буде прийнято рішення про необхідність торгувати енергоносіями через біржові електронні торги. Це дозволить показати, з яких компаній складається ринок: хто скільки видобуває енергоносіїв, хто за якою ціною їх продає, хто є кінцевим споживачем, хто купує.
Навіть якщо це будуть посередники, які будуть купувати, вони будуть змушені давати ринкові ціни. Далі для них залишиться лише проміжна ланка: покупка великих обсягів і далі продаж дрібним споживачам. Але це у тому випадку, якщо торги будуть відбуватися в нормальному режимі, так і замовники дуже швидко зрозуміють, що не варто виставляти надвисокі обсяги, коли можна подробити на декілька лотів. І хтось купить невелику партію, а хтось — надзвичайно велику партію. Все визначатиметься конкуренцією.
— Хто зараз є учасниками ринку, власниками ресурсів і чи готові вони підтримати ініціативу?
Ресурс фактично розроблений, але ще ми не розпочали кампанію з популяризації його. Коли ми повністю завершимо тестування та пересвідчимось у його працездатності, тоді і розпочнеться широкомасштабна інформаційна кампанія по залученню замовників. Наразі ми працюємо як пілотний проект. Як тільки все буде готово, ми будемо інформувати і кінцевих споживачів. На цьому етапі нам буде важливо, завдяки інформаційній кампанії, заохотити людей до участі у електронних торгах, щоби вони розуміли, що можна чесно і відкрито купити на таких електронних торгах той обсяг, який їм потрібен.
— Як платформа допоможе малому та середньому бізнесу включитися в ринковий процес і як скоро це відбудеться?
Якраз тут питання до обсягів, які виставляються. Наразі торги відбуваються різним майном, не все це великі заводи, які цікавлять лише власників великого бізнесу. Це можуть бути і звичайні активи, такі як квартири, автомобілі та інше. Тобто те, що може бути цікаве невеликим бізнесменам. Наприклад, приміщення, які можуть у подальшому використовуватися як магазин або офіс. Навіть землю ми продаємо під поля. Тобто в цілому платформа дозволяє невеликим підприємцям зекономити кошти й купити дешевше ті активи, які їм потрібні.
— Для захисту даних у державному секторі зараз часто звертаються до технології Blockchain, як це працює, і чому це може реально вплинути на економічний чи суспільний клімат в Україні?
Blockchain базується на принципі trust by default, тобто довіра за замовчуванням. Коли ви стикаєтеся з різноманітними державними органами або різноманітними суб’єктами на кшталт нотаріусів, банківських установ, вам доводиться довіряти якійсь третій стороні. При використанні технології Blockchain, ви передаєте свою довіру технології. На сьогоднішній день — це є найбільш захищена і прогресивна технологія, яка гарантує неможливість безпідставної зміни тих чи інших даних. Тобто всі зміни, навіть якщо вони проводяться, запишуться у Blockchain. І якщо якісь дії були неправомірними, це можна легко встановити, і потім прийняти рішення про скасування тих чи інших дій. Таким чином використання технології Blockchain в аукціонах дозволяє гарантувати, що всі ставки фіксуються в Blockchain. Ніхто не може ні розмір вашої ставки підробити, ні жодним чином втрутитися в торги.
Тому ця технологія для державного сектору має дуже великий потенціал. Для приватного також, якщо казати про банківські установи. Це технологія, що здатна буде суттєво вплинути на подальший розвиток економіки у світі. Перший договір по продажу нерухомості в Києві через додаток Propy за криптовалюту було здійснено саме за допомогою смартконтракту. Україна сьогодні успішно здійснює впровадження цих технологій. У нас була зустріч із радникамми Єврокомісії. І коли запитали, яка нам потрібна допомога, ми поцікавились про допомогу щодо інтеграції між реєстрами та системою торгів за допомогою Blockchain. Нам відповіли, що сьогоднішні жоден державний сервіс у Європі ще не переведено на Blockchain. Тому ми рухаємось у правильному напрямку.
— Blockchain — це гарантія для інвесторів про те, що є механізм, який працює прозоро, і будь-яку операцію легко проконтролювати?
Звичайно. У нас ви, навіть не будучи зареєстрованим у системі електронних торгів, можете зайти на сайт, подивитися будь-які ставку, скопіювати хеш, перейти на сайт до аудитора, який наразі адмініструє Фонд Східна Європа, далі це будуть ще декілька громадських організацій. Ми будемо надавати можливість всім охочим перевірити обсяг ставки – це гарантія, що ставки записані в Blockchain і нічого не може з ними трапитися.
— Які 3 головні ризики стоять зараз перед електронною демократією в Україні? І яким чином їх можна подолати?
Зараз ми йдемо до електронної децентралізації. Наприклад, щодо впровадження тієї ж технології Blockchain, уже внесено 2 законопроекти до парламенту про криптовалюти. Україна, мабуть, — єдина країна, де вже є 2 законопроекти. І питання в тому, що в нас зараз хочуть усе регламентувати на кожну ініціативу або нову технологію хочуть написати кілька інструкцій та унормувати це декількома законодавчими актами. І не завжди це є добре. Бо прогрес він є швидшим за наших законодавців, доволі часто вони не встигають. Те, що саме по собі технологічно гарантує безпеку, його не треба регламентувати.
Хто буде відповідати в Україні за регулювання криптовалют? Якщо вони у світі не можуть регулюватися ніким. Тому тут питання ризиків, мабуть, у тому, що будуть провальні спроби регулювання того, що є транскордонним. Це на сьогоднішній день є проблемою. Стосовно всього іншого, у нас дуже багато проектів, які варто підтримувати. Для нас, як для співробітників держпідприємств і держслужбовців дуже важливо, щоби була підтримка й суспільство розуміло, що це робиться на користь людей.
— Децентралізація та платформа електронних аукціонів — чи можуть вони доповнити одне одного і яким чином?
Можуть. Ми сподіваємося на доволі нетривалий запуск ринку землі. Зараз відбувається перекладення багатьох функцій на місцеві органи самоврядування, територіальні громади й так далі. До них надійдуть і повноваження по тому, що робити, наприклад, із землею. І коли буде знятий мораторій, а він рано чи пізно буде знятий, дуже важливо, щоб громади не зіпсували таку можливість і не пішли за старим корумпованим сценарієм. Знову ж таки питання як це буде регулюватися.
— Чи має бути система регулювання процесів у громадах?
Ні, тут просто будемо сподіватися на здоровий глузд місцевих органів самоврядування. Приклад Міністерство юстиції вже більше року тому віддало повноваження про реєстрацію права власності на нерухомість органам місцевого самоврядування. І що було спочатку: місцеві реєстратори за хабарі почали перереєстровувати власність. Таких випадків було небагато, але вони траплялися. Це дуже швидко відрегулювалося, коли вони зрозуміли, що за це настає відповідальність аж до втрати свободи, але певний період був. Тому з нашої точки зору якраз тут може бути аналогічна ситуація, краще, щоби якось підходили з точки зору здорового глузду і спочатку думали, що варто реалізовувати.
Це стосується не лише земельних ділянок, які знаходяться на балансі органів місцевого самоврядування. А вони, на жаль, реально не приймають рішення про розпорядження цим майном, бо бояться, що хтось або з центру щось їм скаже, хоча цього не може бути, або контролюючі органи будуть до них ставити запитання. Насправді, реалізація такого майна через електронні аукціони не містить у собі жодного корупційного ризику, бо все воно виставляється на торги так, що всі бажаючі бачать і фактично формується ціна, яку вкаже ринок.
— Ваші прогнози на 2018 рік у контексті технологій та технологічних реформ української економіки
По-перше, це — продовження переведення на Blockchain реєстрів, які знаходяться у власності української держави. В рамках пілоту першим перейшов СЕТАМ (OpenMarket) на Blockchain, далі — кадастр, третім має бути переведення реєстру прав на нерухоме майно Міністерства юстиції. У подальшому за успішної реалізації цих проектів, інші реєстри України мають перейти на Blockchain.
Далі — взаємна інтеграція між цими реєстрами, і взагалі, доступ до них між різними підрозділами. Тому що зараз, усе ще доволі складно ту чи іншу довідку отримати. Хоча дуже великий обсяг роботи було зроблено державними органами, для того, щоб зменшити кількість цих довідок, щоб вони могли отримуватися в електронній формі, але цю роботу ще треба вести далі.
І третє, напевно: було прийнято Закон «Про довірчі послуги», і сьогодні вкрай важливим є впровадження Bank-ID і Mobile-ID. Для того, щоби люди могли себе ідентифікувати через певні інструменти й у подальшому використовували. Це дозволить перевести дуже великий обсяг державних послуг в онлайн. Це те, що стосується скоріше державного сектору, і полегшить життя бізнесу і громадян, і відповідно покращить інвестиційний клімат в Україні. І звичайно, OpenMarket стане найбільшим майданчиком із продажу майна і продовжить своє зростання на інших ринках.