Владислава ШевченкоТренд останніх років в архітектурі — робота з уже збудованими будинками, які потребують перебудови, поліпшення або глобальної зміни своєї функції. У процесі трансформації їм надають свіжого вигляду, покращують матеріали або повністю змінюють їхнє призначення. І для кожного різновиду таких робіт в архітектурі існує особливий порядок дій, а відповідно, унікальна назва.
Разом із житловим районом Новий Поділ з’ясовуємо, які роботи називають реконструкцією, що собою являє збереження та відновлення будівель та чим реновація відрізняється від ревіталізації.
Реконструкція
Реконструкція — загальний термін, яким описують будь-які дії з уже зведеною будівлею. Часто він використовується в контексті роботи з історичними спорудами. Наприклад, австралійський комітет Міжнародної ради зі збереження пам’яток та пам’яток (ICOMOS) реконструкцією називає повернення будівлі до попереднього стану з використанням нових матеріалів.
А в США, згідно зі Стандартами поводження з історичними об’єктами, термін звучить як «процес зображення особливостей об’єкта, що не зберігся, за допомогою нових форм споруди». Німецький історик Георг Мерш пояснював реконструкцію в архітектурі як «науковий метод для вилучення джерел, щоби відтворити речі, які зникли незалежно від часу, що минув відтоді». І навіть виділяв типи:
- Точна реконструкція — відтворення з використанням попередніх матеріалів та методів, наскільки це можливо;
- Змодельована реконструкція — неточне відтворення оригіналу через брак даних;
- Реплікативна реконструкція — реконструкція, яка є імітацією, а не інтерпретацією колишнього об’єкта;
- Дидактична реконструкція — відтворення, яке супроводжується археологічними розкопками та перетворенням їх на сучасні споруди;
- Експериментальне реплікування — створення нового об’єкта за старими техніками і з використанням старих матеріалів.
У цьому контексті є багато яскравих прикладів реконструкцій — відновлення будівель, що постраждали під час Другої світової війни: Рейхстаг у Берліні, церква Фрауенкірхе в Дрездені або Старе місто Варшави.
Один з найвідоміших прикладів реконструкції — церква Фрауенкірхе у Дрездені
Але реконструкція може стосуватися не лише роботи з історичними спорудами. Наприклад, в Україні Будівельні норми та правила визначають термін як перебудову введених в експлуатацію об’єктів, що передбачає «вдосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції».
З недавніх прикладів реконструкцій у Києві — Центральний автовокзал і старовинний напівзруйнований цегляний будинок на Великій Житомирській, який став будівлею посольства Японії.
Збереження, відновлення, реставрація
Для історичних будівель передбачено ще кілька типів робіт, окрім реконструкції. Стандарти щодо поводження з історичними об’єктами США визначають три додаткові процеси — збереження, відновлення та реставрацію.
Збереження історичного об’єкта (preservation) — це підтримання вже наявної форми, цілісності та матеріалів споруди. Такий підхід передбачає лише обслуговування й необхідний ремонт будівлі, а не заміну матеріалів і нове будівництво.
У разі відновлення (rehabilitation) об’єкт змінюють або доповнюють, щоби продовжити його використання, водночас зберігаючи історичні характеристики. Наприклад, у Фінляндії відновлюють склад-силос колишньої паперової фабрики, щоби розмістити там дослідницький архітектурний центр, — але зберігають особливості споруди.
Склад-силос колишньої паперової фабрики, який відновлюють у Фінляндії. Фото Factum Foundation and Skene Catling de la Peña
Реставрація (restoration) натомість прагне точно передати всі характеристики споруди в конкретний період, повертає об’єкт її у початковий вигляд і форму. В Україні різниця між реставрацією та реконструкцією чітко визначена — на об’єктах культурної спадщини, наприклад, можна проводити тільки реставрацію. Так, у Києві нещодавно відреставрували фасад Національного художнього музею, а у селі Колочава на Закарпатті – дерев’яну церкву ХVII століття.
Реновація та ревіталізація
Ще два процеси, які використовують у трансформації будівель і споруд, — це реновація й ревіталізація. Часто вони можуть бути різновидом реконструкції, проте мати свої відмінні риси.
Під реновацією зазвичай мають на увазі вдосконалення наявної споруди, комплексу будівель, цілих районів. У цьому підході автори мають справу не з пошкодженими, а із застарілими частинами й матеріалами, відповідно, прагнуть їх покращити. Одна з головних особливостей реновації полягає в тому, що об’єкти після такої трансформації залишають свою колишню функцію й іноді отримують додаткові.
Реновацією може бути вдосконалення офісного комплексу Uber в Амстердамі, будівлі флагманського магазину Tiffany & Cо у Нью-Йорку та навіть Національної бібліотеки Франції в Парижі. У всіх цих випадках об’єкти отримали нові матеріали, рішення, технології, але водночас зберегли своє колишнє призначення.
В Україні термін «реновація» часто вживається у зв’язці з житлом, коли мають на увазі поліпшення житлових умов, а також технічних характеристик самих споруд. Але цей процес може охоплювати всі різновиди й типи будівель.
Дещо інше значення має термін «ревіталізація». У широкому розумінні це наповнення новими сенсами та силами чогось, що втратило свій колишній стан і призначення. В архітектурі дослідники розуміють під ревіталізацією як відродження занедбаної будівлі, району або цілого міста.
Найчастіше цей термін використовують у контексті роботи з колишніми індустріальними будівлями й районами, а також — забрудненими землями та водоймами, які очищають у процесі. І тут криється головна особливість підходу: у процесі ревіталізації попередня функція об’єкта, зазвичай, трансформується в нове призначення, щоби відповідати актуальним завданням і потребам мешканців.
Під час ревіталізації занедбані верфі перетворюють на креативні квартали, території заводів — на громадські простори та парки, а закриті комплекси фабрик стають набережними. Схожий процес зараз відбувається і в Києві. Промзона на території Київського річкового порту — між Рибальським мостом та Судноремонтним заводом — незабаром буде ревіталізована. На її місці з’явиться сучасний район — Новий Поділ.
Замість занедбаних промислових споруд і складів тут розмістять будинки для життя, роботи відпочинку та розваг. А також облаштують громадські простори, парки, сквери та створять набережну вздовж Дніпра, яка буде доступна всім мешканцям столиці. На набережній Нового Подолу працюватимуть кав’ярні, бари й ресторани, а поряд відкриють міський пляж — єдиний у центрі Києва.