Реклама

Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив

Планування сучасних міст — це не лише вулиці, ліхтарі, пішохідні переходи, пандуси та кількість поверхів у будинках. Сучасні міста дедалі більше потребують захисту від повеней та злив — і саме над цим і варто працювати. Розбираємося, як це відбувається у різних країнах
Čytaty latynkoju
Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив
  1. Головна
  2. Історії
  3. Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Планування сучасних міст — це не лише вулиці, ліхтарі, пішохідні переходи, пандуси та кількість поверхів у будинках. Сучасні міста дедалі більше потребують захисту від повеней та злив — і саме над цим і варто працювати. Розбираємося, як це відбувається у різних країнах

Клімат завдає удару

Оскільки містобудівники оцінюють, як допомогти будівлям витримувати поточні екологічні умови, вони також повинні враховувати, як клімат може погіршуватися протягом десятиліть і створювати ризики, які спочатку не були настільки серйозними. Особливо важливим питанням для містобудівників є підготовка до повені. Метеорологічні дані вказують на зміну клімату, що вже відбувається.

Науковці стверджують: повені у містах мають вдвічі вищу ймовірність досягати максимуму тепер, аніж це було 30 років тому. До того ж, посилилися снігопади та урагани, які теж вражають сучасні міста, спричиняючи ще більше руйнувань та проблем, аніж це було 20-30 років тому.

Різні типи опадів та негоди — різні ризики затоплення

Поки архітектори зміцнюють стіни та фундаменти, а інженери працюють над стійкістю мостів та будівель, планування міст також вимагає поліпшення інфраструктури. Особливо критично важливими стає здатність сучасного міста упоратися зі зливою чи локальним річковим паводком. Затоплення відбувається через перевищення рівня води порівняно із середніми значеннями для цього регіону. Осушувальні канали, дощова каналізація та розподільчі ставки для акумулювання води та вчасного її відведення у разі екстремальних погодніх умов — це лише деякі із завдань, які слід вирішувати в містах. Надлишок води неминуче потрапляє на міські шляхи і спричиняє додаткові проблеми ще й для транспорту.

Ураган Гарві показав, що у Сполучених Штатах Г’юстон все ще не готовий до подолання потужних повеней та дощів. Великим містам на кшталт цього слід не заохочувати людей до переміщення в інші райони, а створити ситуацію, в якій місто буде здатним упоратися навіть із такими масштабними кліматичними викликами.

Проте ця проблема притаманна не лише Г’юстону. У австралійському Гобарті проблема підтоплення виникає через брак зелених насаджень та надлишок пересушеної території. Відтак, варто лише початися зливі, як окремі райони міста працюють наче велетенська губка, що вбирає у себе всю можливу воду. Черех надлишок будівель та асальтованих поверхонь вода нікуди не всмоктується — і так утворюються осередки затоплення.

Читайте також: «Акупунктура міста» — тим, хто відкриває місто для всіх

В інших містах — таких, як Новий Орлеан — ризик підтоплення викликаний близьким розташуванням до океану. Уроки урагану Катріна коштували цьому місту майже $1 млрд на покращення інфраструктури проти повеней. Кошти пішли на автоматизовані помпи для відкачування води та прорахунки моделей забудови, які матимуть покращену протидію підтопленню. Та усунути подібні ризики остаточно в містах, близьких до морів чи океанів, навряд чи вдасться.

Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив

Затоплення гальмує розвиток бізнесу

Якщо ви гадали, що повені та зливи шкодять лише роботі ріелторів та ринку нерухомості, то знайте: насправді цей вплив дещо ширший. Той же ураган Гарві нашкодив найбільше ресторанному бізнесові та низці інших видів діяльності — адже спричинив ще й повені у Техасі у вересні 2017 року. Значну кількість продуктів харчування та напоїв рестораторам та власникам магазинів довелося просто викинути — адже вся ця їжа та напої зіпсувалися через тривалу відсутність електрики. А це означає втрату прибутків, сотні тисяч на відновлювальні роботи та лагодження будівель й обладнання. Додайте сюди проблеми з дахом багатьох комерційних будівель вже задовго після урагану.

Аби не стати жертвами сильного дощу, забудовникам, власникам комерційної нерухомості та й самим підприємцям, які орендують цю нерухомість, варто ще задовго до стихії звертати увагу на:

  • наявність слабких місць у дахах та стінах;
  • можливі тріщини чи пошкодження, які можуть спричинити обвалення чи інші руйнування під час зливи;
  • наявність дощової каналізації та систем відведення води;
  • міцність загальної конструкції та висоту фундаменту.

Заплави та вживання запобіжних заходів

Комерційна нерухомість часто розташована у районах міст, які характеризуються високим ризиком затоплення. Навіть якщо півтисячі років тому ця ділянка мала близький до нуля ризик затоплення, сьогодні цей ризик прямуватиме до 100%. Страхування нерухомості від підтоплення у таких районах із підвищеним ризиком — лише перший із низки кроків до подолання проблеми підтоплення.

Читайте також: Будівництво у Києві створить 3 млн м² житла

Великий бізнес за кордоном по-різному підходить до забезпечення своїх інтересів у проблемних районах. Woodward, виробнича компанія, має намір побудувати свою штаб-квартиру в Форт-Коллінз, штат Колорадо, на заплаві, яка раніше була гольф-полем. Для цього вони вдалися до низки стратегічних кроків під час планування забудови, аби запобігти ймовірному ризику підтоплення.

Інший приклад: фахівці, які займаються плануванням та виконанням будівельних процесів, піднімали всі будинки на вищий рівень і підготували план управління водними ресурсами, який дозволяє природному руух навколишнього потоку річки Каш-ла-Пудра внаслідок повені просто прямувати далі, а не руйнувати навколишню інфраструктуру. Така  тактика являє собою підхід, що називається пасивним дизайном — він враховує природні особливості та розуміння того, як природа взаємодіє з навколишнім середовищем, у проектуванні нових споруд. Відтак люди не руйнують природу, а природа не руйнує життя людей — вони взаємно інтегруються та доповнюють одне одного.

Як міста використовують урбан-планування проти повеней та злив

Планування захисту від повені вимагає суттєвого фінансування та експертної допомоги

Ознайомившись із результатами оцінки ризику повені у Ванкувері, канадські місцеві посадовці підрахували, що вони повинні надати кошти в обсязі $1 млрд у наступні 82 роки. І все це — аби подолати наслідки підняття води на 1 м через зміну клімату. Аналітики попередили, що завдана шкода будівництву та земельній ділянці від майбутніх повеней може бути набагато дорожчою, ніж профілактичні витрати. Ванкувер вже зробив активні кроки для зменшення ризику затоплення. До цих превентивних заходів входять, зокрема, збільшення мінімальних рівнів висоти забудови для запобігання паводкам. Однак Ванкувер ще не склав довгостроковий план боротьби з повенями.

Читайте також: Паризька угода про клімат — чому про це всі говорять

Ванкувер має намір залучити кошти не лише від місцевого самоврядування, але й від приватних фондів та загальнонаціональних органів влади. Головний архітектор та міський планувальник Ванкувера розраховує створити до 8 команд людей, які мають передові знання про те, як проектувати та вдосконалювати інфраструктуру протидії повеням та підтопленням. З часом вони мають взятися за роботу з покращення інфраструктурних можливостей у різних районах міста.

Цей огляд містобудівного планування та підготовки до паводків вказує на відсутність єдиного рішення, ефективного в кожному конкретному випадку. Навпаки, кваліфіковані планувальники повинні оцінювати поточну інфраструктуру, відомі та потенційні ризики та концентрацію населення, одночасно зважуючи переваги та недоліки в кожному конкретному місті.

Share
Написати коментар
loading...