Як у Запоріжжі розшифровуватимуть мову простору — разом із Bauhaus

Čytaty latynkoju
Як у Запоріжжі розшифровуватимуть мову простору — разом із Bauhaus

На часі — розмова зі співкоординаторкою проекту Наталією Лобач про урбаністичні зміни в місті, пост-радянську спадщину та сучасні проблематики у містоплануванні Запоріжжя зокрема й України в цілому.

Про проект

— «Баухаус — Запоріжжя» — проект, покликаний привернути увагу громадськості, українських і міжнародних експертів, а також органів державної влади і місцевого самоврядування до проблем збереження об’єктів модернізму в Україні. Організовують його Генеральне консульство ФРН у Донецьку (офіс якого розташовано в Дніпрі) у партнерстві з ГО Urban Forms Center, галереєю сучасного мистецтва Barannik та німецьким професором Томасом Флієрлом.

19-20 листопада 2017-го в галереї сучасного мистецтва Barannik розпочнеться масштабна конференція за участі українських і зарубіжних експертів у галузі архітектури. Спікери говоритимуть про архітектуру Запоріжжя в контексті передових тенденцій міжвоєнного модернізму, наближених до ідей школи Баухаус у Німеччині.

Bauhaus, Hochschule für Bau und Gestaltung — Найвища школа будівництва й спорудження, що існувала у Німеччині з 1919 по 1933 роки. Також так називають творче об’єднання архітекторів, дизайнерів та художників і напрямок в архітектурі та прикладному мистецтві, який належить до авангардизму в класичному модернізмі

Чому саме Запоріжжя стало точкою зустрічі

Наталія Лобач, співкоординаторка проекту «Баухаус-Запоріжжя»

— Запоріжжя для нас, людей, які тут живуть і тверезо розуміють реалії — навряд чи «краще місто у світі». Стверджувати подібне — це трохи збочене позитивне мислення. Але говорити про інтелектуальні, культурні, історичні «гачки», які у нас є — треба, і треба це робити голосно. У нас є чудова — і одночасно занедбана — міжвоєнна модерністська архітектура. Вона високої якості і здатнапідживлювати як фахівців, так і людей, які далекі від архітектури. Для нас на часі говорити і робити багато, аби в протиставленні «чудова-занедбана» залишилося тільки «чудова».

Що робити з пост-радянською спадщиною та іміджем «промислового міста»

— Гадаю, стереотипів не треба позбуватися. Слід розвивати критичне мислення та пропонувати альтернативу запорізькій дихотомії «або козак, або заводчанин». Конструктивістська архітектура — одна з альтернатив, що дає ключ для розуміння процесів, які відбувалися тут — а також суголосних процесів, які в 1930-ті роки відбувалися по всьому прогресивному світові. Саме вони сформували сучасне просторове мислення.

Про модернізм в архітектурі Запоріжжя

— Модернізм в архітектурі та культурі — це не якась суто наукова тема, яка має пересічних людей вганяти в легкий сон. Це — те, що ми маємо, чим ми можемо насолоджуватися щодня. Це — наша архітектура, серед якої ми живемо. Треба лише розуміти цю спадщину і піклуватися про неї. Поки першого і другого дуже бракує.

Проект «Баухаус — Запоріжжя» має на меті розшифрувати мову, якою говорить простір навколо нас. Фахівці і фахівчині приїздять до Запоріжжя саме для цього — розповісти нам про Запоріжжя, і розповісти світові про нас.

Про консолідацію урбаністів у Запоріжжі

— Вже 7 років ми колективом галереї Barannik організовуємо «Тижні конструктивізму» — це виставки, лекції, круглі столи, екскурсії. Ми робили «Школу амбасадорів», партисипативні проекти з мешканцями, вуличні виставки і лекції. І це — низова ініціатива, яка об’єднує урбаністів, митців, істориків, культурологів, людей, зрештою, людей, трохи закоханих у Соцмісто. Цього року, нарешті, ініціатива дослідження і збереження архітектури Соцмісто йде і від влади теж, вони є партнерами проекту «Баухаус — Запоріжжя», і це дає надію на збереження архітектурної спадщини.

Що варто читати, якщо ви цікавитеся конструктивізмом

Є лише одна порада для тих, хто цікавиться урбаністикою в Україні — розуміти, що тобі подобається в просторі, і які люди можуть це підтримати. Все решта – підтягнеться.