Телеграф Авеню
Сучасний кінематограф постійно змінюється, регулярно з’являються нові творці-режисери. Деякі з них змінюють тренди, а хтось, ймовірно, залишиться в кіно ще на багато років — через свій авторський стиль чи новаторський підхід.
Ми вирішили зібрати десять дуже потенціальних режисерів, за якими варто слідкувати вже сьогодні, адже вони, ймовірно, тримають у своїх руках майбутнє кінематографу.
Варто зазначити, що це не зовсім звичайний топ — скоріше, декілька суб’єктивних номінацій, де ми спробуємо зробити свої прогнози на подальший розвиток десяти таланливих творців.
Ще трішки — й видатні: Арі Астер/Ґрета Ґервіґ
У цій категорії ми відзначаємо режисерів, які вже точно увійдуть в історії кінематографа та є визнаними митцями.
Ґрета Ґервіґ
Режисерка, яка лише минулого року відсвяткувала своє 40-річчя, починала свій шлях у кінематографі як акторка, до того ж у фільмах піджанру «мамблкор». Критики ще до того, як вона зайняла режисерське крісло, відзначали, що Ґервіґ має потенціал саме в цьому амплуа — проте Грета вирішила знімати, а не зніматися.
Й одразу варто зазначити, що дебют Ґервіґ був не просто вдалим — «Леді-Птаха» з Сіршею Ронан у головній ролі отримав чисельні номінації, а також «підірвав» Rotten Tomatoes — стрічка не отримала на порталі жодної негативної рецензії ні від критики, ні від аудиторії.
Другий фільм закріпив успіх Ґервіґ — фільм «Маленькі жінки» отримав номінації на «Оскар» та «Золотий глобус», а також був відзначений критиками та глядачами. Ну, а вже після сталася «Барбі» — й Ґервіґ довела, що є не тільки «королевою інді-кіно», а є й першою режисеркою, яка збере понад 1 млрд доларів у прокаті.
Про що фільми Ґрети Ґервіґ? Людина, яка надихалася найкращими фільмами Вуді Аллена, розповідає про особисте через гостроцікавих персонажок. А також вміє знайти у звичайній підлітковій драмі справжній магічний реалізм.
У чому потенціал Ґрети Ґервіґ? Режисерка продовжить талановито розповідати про великі світи всередині звичайних людей. Чи ляльок. Головне — ці світи будуть дійсно цікаві. Та й очолювати журі Каннського кінофестивалю аби кого не кличуть.
Що подивитися? «Леді-Птаха», «Маленькі жінки», «Барбі»
Ґрета Ґервіґ на фото праворуч
Арі Астер
Роботи Арі Астера, якому цього року виповниться 38, можна перерахувати на пальцях, в прямому сенсі: п’ять коротких метрів, три — повних. Проте режисер настільки покорив усіх своїм стилем, що, як й Ґервіґ, лише за три стрічки зміг наблизитися до статусу нової легенди режисури.
Астер працює в типовому жанрі для новачків-режисерів — горорі, проте назвати його фільми типовими було б образливо. Астер робить умовний «постгорор»: коли глядачів лякають не «скрімерами» чи жорстокістю, а тривожною атмосферою чи, наприклад, крихкістю людських стосунків.
Дебютний фільм Астера, «Спадковість», досі вважається одним з найстрашніших фільмів сучасності — попри те, що класичних горор-засобів у стрічці дуже мало. «Сонцестояння» довело майстерність Астера, як творця атмосфери — це ледве не єдиний дійсно лячний горор, в якому майже немає темних сцен. «Усі страхи Бо» — це тріп, майже горор-казка, трагікомедія — може й виявився не дуже сильним у прокаті, проте закріпив за режисером уважний погляд як глядачів, так й критиків.
Про що фільми Арі Астера? Емоційні гойдалки, де головний скрімер це жорстока реальність стосунків між людьми. Можливо, фільми Астера не мають надглибоких сценаріїв, проте все компенсується візуальними засобами — й креативності режисеру в борг давати не треба.
У чому потенціал Арі Астера? Скоріше за все, Астер вже найближчими роками награється у «постгорор» — й створить потужну соціальну критику чи неймовірний сюрреалістичний фільм, який зрозуміють лише три людини. Чекаємо й слідкуємо.
Що подивитися? «Спадковість», «Сонцестояння», «Усі страхи Бо»
Арі Астер на фото праворуч
Андердоги, які вже змінюють сучасне кіно: Демієн Шазелл/Джордан Піл
У цій номінації також видатні та признані режисери — проте ті, що ще шукають свій сталий шлях та остаточно формують свій митецький стиль.
Демієн Шазелл
Шазелл, якому лише два тижні тому виповнилося 39 років, має за своїми плечима всього чотири фільми — проте багато критиків та глядачів одразу помітили талант режисера.
Перший повний метр Шазелла «Одержимість» — камерний фільм, знятий на основі його короткометражки та за власним сценарієм — довгий час перебував у виробництві, оскільки режисер не міг знайти фінансування для проєкту. Проте старання Демієна окупилися — вже у 2014 році фільм вийшов, отримав три премії «Оскар» та потрапив до 250 найкращих фільмів за версією IMDb.
Дебют вийшов дуже успішним — якщо Скорсезе йшов до свого «Оскара» 26 років, то Шазеллу знадобилося лише два.
Наступний фільм режисера — проєкт його мрії «Ла-ла Ленд» — відродив тренд на мюзикли, став комерційним успіхом та також був відзначений критиками. Стрічка зібрала майже пів мільярда доларів у світовому прокаті та отримала 14 номінацій на «Оскар», повторивши історичний рекорд «Титаніка». Фільм забрав шість статуеток, одну з яких отримав саме Шазелл, що зробили його наймолодшим переможцем у категорії «Найкращий режисер» — тоді йому було 32 роки.
Далі режисер випустив стрічки «Перша людина» та «Вавилон», які також відзначили глядачі та критики, проте вони не повторили приголомшливого успіху перших двох фільмів.
Про що фільми Демієна Шазелла? Оскільки режисер мріяв стати джазовим ударником, кожен його фільм робить неймовірну роботу зі звуком, який є невіднятним головним героєм кожного фільму, окрім, можливо, «Першої людини».
У чому потенціал Демієна Шазелла? Фільми Шазелла — про мрійників й для мрійників, тож ми ще не раз побачимо від режисера неймовірні стрічки про людей, які намагаються змінити чи вже змінили світ.
Що подивитися? «Одержимість», «Ла-ла Ленд», «Вавілон»
Джордан Піл
Джордана Піла не можна назвати новачком у кіноіндустрії, проте режисерське крісло Піл зайняв відносно нещодавно.
Звісно, у пам’яті глядачів 44-річний Джордан Піл назавжди залишиться комедійним актором з власного скетч-шоу «Кі та Піл». Але саме у режисерському кріслі відкрився увесь талант Піла.
Як і вищезгаданий Астер, Піл працює у жанрі горор, проте також підходить до тем дуже нестандартно. Якщо Астер вміє лякати атмосферою та глибиною дослідження жаху, то Піл робить моторошно саме своїми гостросоціальними підтекстами.
Перший фільм Джордана Піла, в якому він також був сценаристом та продюсером — «Пастка» — отримав неймовірний успіх у глядачів та критиків. Результат — премія «Оскар», один із найприбутковіших фільмів 2017 року та більш ніж впевнений дебют.
Інші два його фільмі — «Ми» та «Ноу» — також є сатиричним горором, який не стільки намагається злякати глядача, скільки тонко порушити проблеми кольорового населення США.
Про що фільми Джордана Піла? Це гостросоціальні та ненудний трилери, які вміють одночасно налякати, розсмішити та змусити до роздумів.
У чому потенціал Джордана Піла? У можливості зняти неймовірно гостру драму про соціум. Крім того, Піл працює разом з Хідео Коджімою над грою OD (як, до речі, й Арі Астер) — тож, імовірно, це буде дуже цікава за своїм сюжетом гра.
Що подивитися? «Пастка», «Ми», «Ноу»
Режисери з ще нерозкритим потенціалом: Хіро Мураї/Шарлотта Веллс
У цій номінації ми розповімо про режисерів, які тільки починають свою роботу, проте вже тримають на собі увагу кінолюбителів.
Хіро Мураї
Хіро Мураї — 40-річний кліпмейкер, який перш за все відомий своєю співпрацею з відомим музикантом та актором Дональдом Гловером (Childish Gambino).
Режисер починав як автор кліпів та, окрім Гловера, встиг попрацювати з Earl Sweatshirt, Chet Faker, Flying Lotus, Queens of the Stone Age та FKA Twigs.
Наразі Мураї ще немає повнометражних фільмів, проте будує дуже успішну кар’єру на теренах серіалів. Зокрема, йому належать найдивніші (в гарному сенсі цього слова) серії у проєкті Atlanta від FX. Схоже, що студіям дуже сподобалося бачення режисера — тому у 2022 році він став виконавчим продюсером серіалу Hulu «Ведмідь». За обидва проєкти Мурай отримав визнання критиків — та декілька номінацій на «Еммі».
Наразі Мураї працює над своїм повнометражним дебютом — sci-fi трилером Man Alive, який поки що не отримав дати релізу.
Про що фільми Хіро Мураї? «Атланта», яка виглядає як «Твін-Пікс про реперів» — це саме заслуга Мураї. Без його візуальних ідей не було б ні образу Childish Gambino, ні неймовірного саспенсу у сценах готування їжі у серіалі «Ведмідь».
У чому потенціал Хіро Мурайя? В його першому повнометражному фільмі. Ймовірно, Мураї дуже надихався Лінчем — тому очікуємо дивного сюрреалізму, але у купі з соціальними темами.
Що подивитися? «Атланта» та кліпи, які зняв Мураї
Шарлотта Веллс
36-річна режисерка із Шотландії має лише один фільм — «Після сонця» — проте це неабиякий дебют.
Під час Каннського кінофестивалю 2022 стрічка отримала приз журі, згодом — BAFTA, номінацію на «Оскар» та ще й завірусилася у TikTok. Глядачі знімають свої реакції, де кажуть, що цей фільм «розбиває їм серце» й це «найважче, що вони бачили».
Дебют Веллс настільки привернув увагу, що за її фільмом можна навіть знайти праці психологів, які розбирають персонажів стрічки.
Наразі режисерка не повідомляла, чи є в неї наступний великий проєкт — але, з огляду на дуже теплі відгуки критиків та студій, він, схоже, не за горами.
Про що фільми Шарлотти Веллс? Про глибинну психологію головних героїв та стильне авторське кіно.
У чому потенціал Шарлотти Веллс? Стати новою Софією Копполою та зняти ще один неймовірно красивий та емоційний драматичний фільм.
Що подивитися? «Після сонця»
Майбутнє українського кінематографа: Катерина Горностай/Дмитро Сухолиткий-Собчук
У цій номінації ми відзначимо двох українських митців, за якими варто слідкувати.
Катерина Горностай
До свого дебюту 34-річна Катерина Горностай була відома на теренах документального кіна — зокрема, режисерка зняла декілька відзначених документалок, як-от «Між нами», а також «Євромайдан. Чорновий монтаж» і «Скрізь Майдан».
Проте повнометражний дебют відбувся у 2021 році зі стрічкою «Стоп-Земля». Фільм отримав нагороду 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, а також чисельні українські нагороди.
У стрічці Катерина з майстерністю відстежила підліткову драму, фактично, зробивши цікавий мамблкор — проте з вкрапленням документалістики та великим акцентом на мові персонажів (яких, до речі, гарно втілили на екрані звичайні підлітки, а не актори). Щоправда, деякі критики цього не зрозуміли.
Наразі Горностай має ще один повнометражний фільм — «Антонівка» — який візьме участь на Берлінському ринку копродукції (Berlinale Co-Production Market) у лютому цього року. Наразі невідомо, коли саме український глядач побачить «Антонівку».
Про що фільми Катерини Горностай? Про стик реальності та кіно — де в ігровому фільмі можна зустріти способи документалістики. А також про справжні проблеми сучасних підлітків.
У чому потенціал Катерини Горностай? У вмінні розповідати історії, що не втратять свою цікавість навіть через роки. Крім того, режисерський погляд дозволить Горностай створювати актуальну драму.
Що подивитися? «Стоп-Земля»
Дмитро Сухолиткий-Собчук
Загалом, до повноцінного повнометражного дебюту Сухолтикий-Собчук знімав багато документального, короткометражного та студентського ігрового кіно — й майже кожний проєкт відзначений нагородами.
Проте дебютний фільм 40-річного режисера — «Памфір» — одразу закріпив за Дмитром статус дуже перспективного режисера.
Прем’єра «Памфіру» відбулася у програмі 54-го «Двотижневика режисерів», паралельній програмі 75-го Каннського кінофестивалю — зал аплодував фільму шість хвилин після закінчення. Разом з тим «Памфір» отримав чисельні європейські та українські нагороди, а також потрапив у список найкращих фільмів 2023 року за версією британського «The Guardian».
Вже після дебюту режисер знову повернувся до короткої форми, а також підписав контракт з американською кіноагенцією — тому, ймовірно, в найближчі роки нам варто очікувати другий повнометражний фільм режисера.
Про що фільми Дмитра Сухолиткого-Собчука? Це справжній рай для поціновувачів саме «візуального» в кіно — коли зображення на екрані без слів вміє розповідати сюжет.
У чому потенціал Дмитра Сухолиткого-Собчука? Стати новатором українського кіно саме у зображенні та створити ще багато фільмів, в яких буде неймовірно стильна візуальна складова.
Що подивитися? «Памфір», «Літургія протитанкових перешкод»
Режисери без фільмів, яким терміново потрібно зняти повний метр: Дейв Фрі/Таню Муіньо
Ця номінація присвячена саме кліпмейкерам, які ще не мають повного метру — але їм терміново треба його зробити!
Дейв Фрі
37-річний кліпмейкер Девід Фрілі, відомий також як Dave Free, має лише декілька рекламних коротких роликів — проте їх вже достатньо, щоб побачити великий потенціал режисера.
Цікаво, але свій шлях Дейв розпочав як саундпродюсер та шкільний приятель репера Кендріка Ламара. Пройшовши поруч із репером шлях з гетто до всесвітньої популярності, Фрі ніби увесь час стоїть в «тіні» — проте це не завадило критикам роздивитися у Девіді великий потенціал.
Разом з Ламаром режисер володіє компанією ppLang, яка займається «просування аудіо-візуального мистецтва». І знімає Фрі не просто кліпи — так, режисер та репер отримали нагороду «Гран-прі» у Каннах за короткометражку на пісню We Cry Together у 2023 році.
Фрі також встиг зробити рекламні короткометражні фільми для Chanel, Calvin Klein та Converse.
Наразі немає навіть чуток про те, що Фрі планує зняти повнометражний дебют, але ми впевнені, що колись це станеться.
Дейв Фрі на фото ліворуч
Таню Муіньо
34-річна українська кліпмейкерка Таню Муіньо за останні роки взяла настільки швидкий темп, що ми не здивуємося, якщо вже за декілька років режисерка представить повнометражний дебют.
Муіньо розпочинала свій шлях як кліпмейкерка MONATIK та ROZHDEN, а зараз знімає відео для Гаррі Стайлза, Doja Cat, The Weeknd та Елтона Джона.
Щоб краще зрозуміти, на що здатна Муіньо, варто подивитися декілька її робіт:
Як і у випадку з Дейвом Фрі, Муіньо ніде не казала, що планує чи взагалі хоче зробити повноцінне ігрове кіно — але ми віримо, що в неї це обов’язково вийде: стильно, гучно та яскраво.
