Вікторія Савченко
Суспільне Мовлення презентує документальний фільм власного виробництва «Домівка на спині». Прем’єра ексклюзивно відбудеться в телеефірі 8 жовтня о 21:00 на телеканалі Суспільне Культура, о 22:15 на Першому каналі Суспільного Мовлення під час телемарафону «Єдині новини #UAразом» та о 23:00 на місцевих каналах Суспільного (Суспільне Одеса, Суспільне Львів, Суспільне Кропивницький тощо).
«Спочатку виникли думки. Адже у кожного в нашій команді родичі, друзі, знайомі виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення. Потім з’явились перші статистичні цифри, від них — розуміння, яка страшна демографічна криза чекає на Україну. Так і вималювалась ідея зняти документальний фільм про вибір кожного вимушеного переселенця. Їхній вибір сьогодні — це майбутнє України завтра. Настав час, коли вимушені переселенці постали перед вибором. Асимілюватися в Європі: школа, садочки, робота; чи повернутись до звичайного, але небезпечного життя в Україні. Сидіти тривалий час, як кажуть, “на валізах” сім’ї довго не можуть. Треба обирати».
Сніжана Кутракова, сценаристка фільму
У стрічці зафіксоване життя двох українок-переселенок: Тетяни, яка осіла в польській Познані, та Альони, яка переїхала до німецького Вайденбергу. Повномасштабне вторгнення змусило їх поїхати світ за очі, залишивши звичне життя, роботу та близьких в Україні. Тепер перед ними інше випробування — вибір. Між комфортним європейським життям та поверненням додому, де стабільністю і безпекою поки що «не пахне».
Коли фільм з’явиться на всіх платформах, нам буде цікаво читати коментарі глядачів. Звісно, є хвилювання, як сприймуть, як зрозуміють, як оцінять. Хочеться одного — щоб глядач, який залишається в Україні, не засудив героїв за їхній вибір. І поза фільмом не засуджував тих, хто заради безпеки залишається за кордоном.
Сніжана Кутракова, сценаристка фільму
На початку війни мільйони українців подолали тисячі кілометрів у пошуках безпеки. Творча команда Суспільного повторила маршрут «вимушеної евакуації» й повернення наших героїнь, проїхавши шлях у більш ніж п’ять тисяч кілометрів від мирного Вайденбергу до міста в Донецькій області за 15 кілометрів від лінії фронту.
Стовідсотково глядач побачить якісний фільм. Про такі роботи кажуть: «фестивальні». Команда, звісно, мріє про фестивалі, але спочатку картину покажуть на широку аудиторію по ТБ. Наш глядач по праву заслуговує на якісний продукт українського виробництва і на відповіді, які вже давно підвисли в повітрі. Хочеться, щоб широка аудиторія побачила, подумала, замислилась, не засудила вибір емігрантів, а зрозуміла.
Сніжана Кутракова
Творчий задум режисера Володимира Бакума — справжня документалістика. Фільм знятий у чорно-білих кольорах, які якнайкраще передають суть вимушеної еміграції.
Я як режисер завжди прагну до різних експериментів з історіями, тому тяжію знімати на межі ігрового та документального жанру. Візуальна сторона фільму та монтаж створювався дуже грубими мазками по дуже тендітній темі. Вона незручна, тривожна, тоскна, неприємна. Чорно-біла картинка, довгий фокус та розмиті кадри, це моє в першу чергу людське, а потім режисерське бачення вимушеної еміграції. Чорно-білі тони — це стан душі, а довгі фокуси та розмиті кадри — це очікування хороших новин, які затягнулись у часі на півтора року.
Володимир Бакум, режисер та автор фільму
У прийом «розмитості» творча команда вклала образ ілюзорного щасливого життя в Європі, в той час, коли рідна Україна у вогні.
Під час розробки цього фільму, ми думали про те, як передати внутрішній світ героїнь. Ми вирішили підходити до цього не лише з точки зору зовнішнього вигляду, але й заглибитися в їхню душу. За допомогою закритої композиції й нестандартного кадрування ми змогли відчути їхні почуття і стан через об'єктив камери. Ми з моїм колегою Богданом Гайдашем вирішили використали прийом «зйомки на довгій витримці», щоб створити ефект «розмитості» швидкоплинних об'єктів — це була наша спроба відтворити метафору міграції та ілюзії щасливого життя в Європі. Ми вірили, що ці техніки допоможуть глядачам поглибитися в цей світ і відчути кожну емоцію разом з нашими героїнями.
Рустам Мамедов, оператор постановник фільму
Над саундтреком до фільму працював український композитор Данило Волох. В роботі з музикою він надихався творчістю Паганіні, Вівальді й Баха. З його ініціативи соло скрипки, яка є основою музичної композиції стрічки «Домівка на спині», записували наживо в Будинку звукозапису Українського Радіо.
Музика пройшла через всі можливі етапи створення: написання нової музики в програмі за допомогою віртуальних інструментів, консультації з режисером, набір нотної партитури, запис живого інструменту в студії. Звісно, найцікавішим з усіх етапів був запис. Скрипаль Володимир Кирилюк зміг відтворити написане в нотах саме так, як цього потребували атмосфера і сюжет фільму. Він допоміг моїй музиці ожити й зазвучати в гармонії з монтажем.
Данило Волох, композитор
«Домівка на спині» стоїть на межі двох жанрів. За художніми прийомами стоять болючі історії наших вимушених емігранток. Від вибору українських біженців залежить, якою буде Україна після війни: її економіка, демографічна ситуація та відбудова в цілому. На вересень 2023 року за кордоном перебуває 7,4 млн українців. Чи всі вони повернуться?
Якщо сказати чисто по-людськи, мені страшно і боляче, що ми втратили, на мою думку, можливо, два покоління наших людей з різних причин. Всьому цьому є пояснення — війна.
Володимир Бакум
Ми пішли на ризик і впевнені, що не даремно. Творча команда підійшла абсолютно по-новому та нетривіально до фільму «Домівка на спині». За щонайменше останні п’ять років це перша чорно-біла стрічка Суспільного. Ми створили нетиповий фільм, який у певних сенсах йде наперекір зі звичними нам документальними фільмами на телебаченні. Робити якісно і дивувати глядача — це наше кредо.
Катерина Феленюк, иконавча продюсерка суспільно-політичного мовлення Суспільного
Над фільмом працювали:
- Володимир Бакум — режисер та автор фільму;
- Сніжана Кутракова — сценаристка та журналістка;
- Олександр Сухов — режисер монтажу;
- Рустам Мамедов, Богдан Гайдаш — оператори-постановники;
- Андрій Герасименко — звукорежисер;
- Олександр Грідін — звукооператор;
- Олександра Дилькова — колористка;
- Рустам Мамедов — моушен-дизайнер;
- Ірина Коць — редакторка.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.