eyvind
З вересня в Ісламській республікі Іран тривають протести, що почалися після вбивства поліцією моралі 22-річної Махси Аміні, яку було затримано за неналежне носіння хіджабу. Заворушення тривають вже четвертий місяць та охопили майже всі великі міста країни і проходять під гаслом «Жінка, життя, свобода».
Серед багатьох спостерігачів та експертів дедалі більше поширюється думка, що це може стати кінцем режиму аятолл, що править Іраном з 1979 року та встановив жорсткі закони, зокрема щодо носіння хіджабу жінками. Ці закони поширюються також і на телебачення та кіно, які підлягають суворій цензурі.
Проте, в очікуванні зміни політичного режиму, іранські режисери починають потроху відходити від установлених правил. Про це розповіла іранська режисерка Хана Махмалбаф, що наразі живе у Лондоні:
Я чула, що кожен, хто знімає фільм, робить дві копії — одну без хіджабу, а іншу з хіджабом, тому що вони настільки вірять у революцію, що думають, що коли їхній фільм буде готовий після пост-продакшну, знадобиться ця версія без хіджабу
Хана Махмалбаф, іранська режисерка
Це підвтерджують колеги Хани, зокрема Кавех Фарнам з Іранської Асоціації Незалежного Кіно, який доповнює, що це робиться під величезним ризиком, адже місцеве міністерство культури суворо контролює виробництво фільмів.
На думку діячів іранської незалежної кіноіндустрії, на цей раз протести дійсно можуть призвести до відчутних змін у країні, попри те, що попередні чотири спроби іранців боротися зі своїм урядом не увінчалися успіхом. Серед причин такого оптимізму, зокрема, заяви родичок та соратниць правлячого аятолли Алі Хаменеї, які публічно виступили на боці протестуючих.