💍 Lord of the Rings — на 20-річчя кінотрилогії. Частина шоста — and the Glory goes to…

Отже, п’ять довгих статей ми йшли пліч-о-пліч з Пітером Джексоном крізь всі тяготи підготовки та продакшену. І от нарешті, битви відгрохали, роги відсурмили, і прийшла пора смокінгів! Що у них в підсумку вийшло, як це сприйняли у світі, та як так вийшло, що трилогія вийшла 20 років назад, а вам і досі цікаво про це почитати, а мені написати? Заключна частина саме про це.

💰 Найдорожчий малобюджетний фільм

В одному з інтерв’ю Пітер Джексон назвав кінотрилогію “Володар Перснів” найдорожчим малобюджетним фільмом. Як би абсурдно це не звучало, але це таки дуже близько до правди, адже економили творці на всьому, на чому могли. Представники New Line Cinema поставили на кін все, що мали, і всі дуже боялись фінансового провалу “Братства Персня”, адже це поховало б всю трилогію в зародку і вартувало б студії її існування, а Джексону його кар’єри.

Із закінченням власне зйомок настав 2001-й, надзвичайно напружений, рік пост-продакшену, коли першу частину активно готували до виходу в світ. І чим далі все монтувалось, малювалось та обтесувалось, тим більше зростав тиск і падала впевненість в успіху. Джексон навіть розказував, що якось Боб Шай, голова студії New Line, покликав його до себе додому, щоб обговорити певні робочі моменти, і раптом розридався прямо посеред зустрічі, причитаючи, що все пропало і їх очікує повний крах. Сьогодні такі сумніви та нерви стосовно такого проекту звучать дивно, але нагадаю, що ще в 90-х Голлівудом ходило тверде переконання, що фентезі не приносить грошей, тож переживання продюсерів було цілком зрозумілим.

Ієн Маккелен розказував, що підписуючи контракт на зйомки, мало хто з акторів, особливо новачків, читають всі умови дрібним шрифтом. По закінченню ж зйомок до акторів приходить здивування, що їх робота над фільмом не просто ще не завершена – вона тільки розпочинається. Маккелен добре знається на цій пост-зйомочній рутині, якось він дав 75 інтерв’ю за три дні, рекламуючи Річарда ІІІ. З “Володарем Перснів” роботи в нього та всього касту було не менше – спілкування з пресою, просування фільмів на всіх можливих заходах і платформах, фестивалі, комік кони, нескінченні поїздки не лише по США, але і по всьому світу. Вся основна дев’ятка (члени Братства) була при справі, десятки та сотні інтерв’ю було роздано. Зустрічі з фанатами проводились навіть в бібліотеках, де окремі актори презентували коротенькі ролики зі сценами з майбутнього фільму.

Переламним моментом, після якого всі трохи заспокоїлись, став Каннський кінофестиваль в травні 2001-го. Зйомки завершились лише кілька місяців тому, а до прем’єри було ще пів року, але Шай вирішив використати найпрестижніший кінофестиваль світу, щоб гучно заявити про амбіції “Братства Персня”. Він витратив божевільну суму, близько 2 млн доларів, та фактично перетворив замок Chateau de Castellaras на куток справжнього Середзем’я на Лазурному узбережжі. Декорації виглядали надзвичайно реальними, над ними працювала та ж команда, що займалась самим фільмом, масовка переодягнена та загримована в орків розгулювала територією, все було пропрацьовано до найдрібніших деталей та створювало відповідну атмосферу. Вінцем програми був вечір 11 травня, коли запрошений публіці, критикам та журналістам, показали цілих 26 готових хвилин з фільму. Шматок стосуватися головним чином епізодів у Морії, це було практично все, що вже було більш-менш готовим до показу на той момент. Публіка була в абсолютному захваті, ефект був вище будь-яких сподівань, про новий супер захопливий блокбастер заговорили по всьому світу. Пітер Джексон пізніше сказав, що саме цей захід в Каннах визначив успіх трилогії. Точно можна бути впевненими принаймні в тому, що Боб Шай не пошкодував жодним центром з витрачених 2 мільйонів на цей івент.

Саму прем’єру, як вже згадувалось, було заплановано на грудень 2001-го. Першими “Братство Персня” побачили англійці, прем’єра в Лондоні відбулась 10 грудня. Після того був Нью-Йорк, Лос-Анджелес, а на закуску Нова Зеландія та Австралія. Прем’єри були тріумфальним, захопленні відгуки крокували з міста в місто, вслід за Джексоном, Вудом, Мортенсеном, Маккеленом і всіма членами Братства, які особисто представляли першу частину трилогії на важливих прем’єрах. Варто сказати, що Голлівуд обережно підійшов до фільму, на прем’єрі в Лос-Анджелесі майже не було зірок першої величини. Через рік, напередодні прем’єри “Двох Веж”, все зміниться кардинально, і в ЛА вже буде зірковий аншлаг. Але для цього першій частині спочатку потрібно було стати супер успішною. Що вона і зробила.

“Братство Персня” зібрало у світовому прокаті 900 мільйонів доларів, ставши п’ятим найкасовішим фільмом в історії кіно, на той момент. Враховуючи, що всього за місяць до того на екрани вийшов перший фільм іншої фантастичної супер-франшизи – “Гаррі Поттер і філософський камінь” презентували 14 листопада – “Братство Персня” достойно справилось зі своєю задачею і зробило прекрасний заділ для подальших двох частин. У 2002-му “Дві Вежі” зібрали вже 950 мільйонів, а ще за рік “Повернення Короля” стало лише другим фільмом в історії, який перевершив межу в 1 мільярд доларів. Заключна частина кінотрилогії стала другим найкасовішим фільмом в історії після Титаніка, назбиравши 1,15 мільярда доларів. Сьогодні ці цифри не сильно вражають, адже Marvel привчив нас, що мільярдні збори – це абсолютна норма, такі фільми виходять тепер щороку. Інфляція теж зіграла свою роль, зрештою навіть “Аквамен”, “Аладдін” та “Посіпаки” зібрали більше мільярда) Але для початку нульових це були захмарні цифри, і ознака феноменального успіху.

Майже 3 мільярди доларів, які зібрав у прокаті “Володар Перснів”, означали, що фентезі не просто принесло студії гроші й ніхто не стане банкрутом. Трилогія окупилась в 10 разів, у порівнянні з витратами, і такі показники раз і назавжди змінили весь кінематографічний ландшафт. Але про це поговоримо нижче. Окрім грошового показника, успіх фільму вимірюється також в нагородному сезоні, і це ще одна царина, де фентезі не те що не мали особливих досягнень – цей жанр вважався відверто маргінальним. Ніхто не дає Оскарів за фільми з ельфами, хіба що за грим та костюми! “Володар Перснів” кардинально змінив і цю заскорузлу традицію, відкривши з ноги (чи тим самим мордорським тараном Ґрондом) двері в усі головні кінопремії світу.

🏆 It’s a clean sweep!

Стівен Спілберг розірвав конверт, заглянув всередину та, перед тим як прочитати його зміст на весь світ, сказав саме цю фразу. “Clean sweep” це англійська ідіома, яка означає повну та беззаперечну перемогу, коли тріумфатор забирає максимум з можливого. Спілберг досить влучно описав те, що зробило “Повернення Короля” на 76-й церемонії нагородження Оскар. Але не забігаймо наперед.

Коли мова заходить про екранізацію “Володаря Перснів” та нагороди, першим завжди спадає на думку саме оскарний рекорд третьої частини. Проте, справжній прорив та переворот індустрії насправді зробило ще “Братство Персня”. Відтоді, як вже згаданий Спілберг зняв свої “Щелепи”, а його друзяка Джордж Лукас закріпив то все діло “Зоряними війнами”, блокбастери міцно зайняли свою нішу в світі кіно, особливо ту, яка пов’язана з грошима. Але престижні кінопремії чи тим більше фестивалі довгий час не ставились до таких фільмів серйозно. Кілька фантастичних фільмів Спілберга таки пробивались до номінацій, завдяки репутації свого режисера, а “Нова надія” була надто проривною, щоб її проігнорувати, але це були скоріше винятки що підтверджували правило. До прикладу, вже наступна частина зоряної саги “Імперія наносить удар у відповідь” була оцінена набагато скромніше в нагородному сезоні.

Тож цілих 13 номінації “Братства Персня” у 2002-му році були дійсно революційними. Ніхто не заперечував, що фільм був чудовим, але раніше від серйозних нагород такі фільми відганяло лякливе для індустрії f-word – ні, не те про яке ви подумали – мова про fantasy. Аж тут “Братство” отримує 13 номінацій, і це не тільки майже повторення абсолютного рекорду за їх кількістю (14), тут важливою була ще й якість. Крім традиційних “технічних” Оскарів, були і найголовніші – найкращий фільм, режисер та сценарій. Перша частина трилогії удостоїлась навіть акторської номінації для сера Ієна Маккелена, що теж було дуже нетиповим для фентезі. Всі головні премії того року відійшли “Іграм розуму” та Рону Говарду, а “Братство” вдовольнилось лиш 4 Оскарами, в тому числі нашому старому другу, Говарду Шору, за саундтрек. Але загальне відчуття, що першій частині трохи недодали та далі буде тільки більше, залишилось. До того ж роботу було зроблено, а стіну зламано – з того часу фільми з фентезійним сеттингом стали регулярно пробиватись до головних нагород – “Аватар”, “Чорна Пантера” та “Форма води” не дадуть збрехати.

Через рік “Дві Вежі” отримали всього 6 номінацій, і хоча найкращий фільм знову була в їх числі, та виграла друга частина всього 2 статуетки, якраз з “технічних” категорій – монтаж звуку та спецефекти. Старання продюсерів таки пропихнути Енді Серкіса на Оскар не стали успішними, але він все ж отримав ряд інших номінації, і здобув кілька нагород, в тому числі Saturn Awards, що теж було безпрецедентним для індустрії. “Вежі” певним чином постраждали від синдрому середнього фільму, коли в трилогіях найяскравішими вважаються початок та кінець, а от середина більше розглядається як проміжний етап, а не самостійний витвір. Критики писали у 2003-му, що “Вежі” обділили номінаціями, оскільки академіки вже цілились та очікували на третю частину, щоб сформувати нарешті остаточне враження від трилогії в цілому. Well, тут вони не помилились.

76-а церемонія нагородження Оскар стартувала 29-го лютого 2004-го року, ведучий Біллі Крістал пожартував про 11 номінацій – по одній за кожне закінчення “Повернення Короля”, і почалось. В якийсь момент, коли представниця канадського фільму “Навали варварів” отримувала Оскар за найкращий іншомовний фільм, вона першим ділом подякувала “Володарю Перснів” за те, що вони не номінувались в цій категорії. Потроху, від номінації до номінації, всім ставало зрозуміло, що наявність в категорії “Повернення Короля” не віщує іншим фільмам нічого хорошого. І коли Пітер Джексон отримав нарешті свій Оскар за режисуру, на сцені з’явився Спілберг з головним конвертом вечора і тою самою фразою про clean sweep. Одинадцять Оскарів “Повернення Короля” означали не тільки повторення рекорду “Титаніка” та “Бен-Гура” за кількістю статуеток, не лише 11 перемог з 11, чого ще не робив ніхто, та не тільки три Оскари персонально Джексону за одну церемонію. Це означало, що кращим фільмом року може бути не обов’язково психологічна драма, історичний епос чи серйозний трилер. Це також може бути кіно з ельфами, гномами та чарівними артефактами у повністю вигаданих світах. F-word остаточно перестало бути табу для академіків, загрібши нагороди лопатою.

Всього кінотрилогія “Володар Перснів” отримала близько 800 різних номінацій та перемогла майже в 500 з них. З важливих премій можна згадати 4 Золотих Глобуси (всі за “Повернення Короля”) з 10 номінацій, та 4 Греммі особисто Говарду Шору за музику до кожної частини та пісню “Into the West” до заключної. Повертаючись до Оскарів – вся трилогія отримала 30 номінацій та перемогла в 17 з них. Для порівняння – трилогія “Хрещений батько” має 28 номінацій та 9 перемог, а оригінальна трилогія “Зоряних війн” – 21 номінацію та 7 перемог (якщо рахувати всі 11 фільмів з франшизи Лукаса, то номінацій набереться вже 37, але нагород так і залишиться 7 – 6 за “Нову надію” та 1 за “Імперію”). Власне, раз ми вже заговорили про “Зоряні війни”, то доцільніше було б привести ще одне порівняння – з популярними франшизами того ж жанру. Так, стартувавший на місяць раніше “Гаррі Поттер” назбирав всього 12 номінацій на 8 фільмів, так і не отримавши жодної перемоги. А кіновсесвіт Marvel, який випустив вже 29 фільмів на цей момент, має в своєму доробку 21 номінацію, та 3 статуетки, при чому перемагала поки що тільки “Чорна пантера”. Такі справи.

🤬 Eviscerated Books

Яким би не був загальний захват, комерційний та репутаційний успіх кінотрилогії, але навіть “Володар Перснів” не міг догодити та сподобатись абсолютно усім. Тим більше, що мільйони людей по всьому світу читали першоджерело Толкіна і вже давно зняли в себе в голові свій власний ідеальний фільм. Всюди, де варіант Джексона розходився з цим ідеальним фільмом, не могло не виникнути невдоволення.

Одним з головних, не хотілось би радикально називати його “хейтером”, але точно противником кіноадаптації творів Професора став його рідний син – Крістофер Толкін. Так, це той самий Крістофер, який фактично поклав життя на те, щоб розібрати, наскільки це можливо структурувати, та видати абсолютно все написане його батьком. Саме йому ми завдячуємо виданням “Сильмариліону” та всім публікаціям, які побачили світ після смерті їх автора. Кількість книг на сьогодні вже обраховується десятками, тож переоцінити його вплив та авторитет серед фанатів світу Середзем’я неможливо.

І от саме він очолює хресну ходу противників будь-яких екранізацій робіт Толкіна, і трилогія Джексона (навіть 2 трилогії, не забуваймо про “Гобіта”) стоїть на чолі цього списку. Крістофер у своєму найвідомішому на цю тему інтерв’ю сказав, що Джексон просто “випатрав книжку”, викинувши з неї все важливе і знявши примітивний екшн для 15-25 літніх. Ще одна показова цитата – “Прірва між красою та серйозністю книг та тим, чим вони стали, переповнила мене. Комерціалізація звела нанівець естетичний і філософський вплив творіння. Для мене є лише один вихід: відвернути голову.” В принципі, коментарі тут зайві, цитати дуже промовисті. Варто сказати, що Джексон всіляко намагався побудувати хороші стосунки з Tolkien Estate, компанією, заснованою та очолюваною Крістофером Толкіном, яка зберігала права на весь спадок Професора. Але добрі наміри та дружелюбність режисера не знайшли віддачі, а Крістофер відмовився навіть зустрічатись з ним. Як ми пам’ятаємо, права на екранізацію “Володаря Перснів” та “Гобіта” були продані ще самим Толкіном за життя, тож з цим Крістофер нічого не міг вдіяти, але щодо решти прав його позиція була максимально радикальною. Лише з його відходом з поста голови компанії в 2017-му, ставлення до продажу прав різко змінилось, і тут же була підписана угода з Amazon стосовно майбутнього серіалу.

Якщо Крістофер був скоріше концептуальним противником екранізації, і критикував саму ідею перекладу творів батька на мову кіно, то багато рядових читачів і фанатів були більш конкретними в своєму невдоволенні. Понад усе Джексону діставалось за ті епізоди з книги, які екранізація оминула своєю увагою. Ні за ким, мабуть, так не тужать на цілому світі, як толкіністи за Томом Бомбадилом. Джексон, нагадаю, вирізав Тома зі сценарію, позаяк цей епізод стопорив всю історію та ніяк не рухав сюжет. Але ж якого колоритного персонажа недорахувалась трилогія! Не так голосно, але вже більш аргументовано, Джексона критикують за повністю переписану кінцівку “Повернення Короля”. Гобіти, замість спаплюженого та індустріалізованого Ширу, в фільмі повертаються до тих же зелених країв, які покинули. Така зміна дійсно перевертає закінчення з ніг на голову – якщо в книжці автор нам ясно дає зрозуміти, що повернення назад вже немає і ніколи не буде, все змінилось раз і назавжди, то Джексон у фільмі повертає гобітів у їх ідилію, демонструючи, що незважаючи ні на що, у світі все ще є острівки безтурботності, до яких зло не дістанеться. Погодьтесь – посил прямо протилежний.

Говорячи про втілених персонажів, більше всіх дісталось Ґімлі. Гном не сподобався практично нікому, що не дивно – сценаристи трилогії зробили з персонажа Джона Ріс-Девіса героя comic reliefe, так що практично всі його появи на екрані та репліки покликані смішити глядачів, що виходить не дуже добре і не завжди доречно. У Толкіна гном, все ж таки, куди глибший і цікавіший персонаж. На другому місці за невдоволенням фанатів, як не дивно, сам Фродо. Герой, зіграний Елайджею Вудом, дійсно досить сильно розходиться з книжним варіантом. Справа навіть не в фактологічній відмінності (наприклад книжний Фродо – статечний гобіт віком 50 років, точно як Більбо у “Гобіті”, а Вуду на момент зйомок не було навіть 20), а в тому, якого саме персонажа зображує актор. У Толкіна Фродо – владний та рішучий господар, який часто сам приймає важливі рішення та бере на себе відповідальність за них. У Вуда вийшов скоріше наляканий юнак, якого закрутило у вирі небезпечних та надзвичайних подій, що несуть його потоком до кінцевої мети. Відносини з Семом теж ілюструють це дуже яскраво – там де в Джексона ми бачимо добрих друзів, практично рівних за статусом, у Толкіна це господар і слуга від початку і до кінця. Дружба в книгах теж є, але ієрархія не забувається ні на мить.

Критикують Джексона і за спрощену прямолінійність оповіді. Професор дійсно створив свої книги більш глибокими та багатошаровими, заклавши туди чимало сенсів (що не втомлювався повторювати пан Крістофер), кінотрилогія натомість зводиться до досить примітивного квесту з точки А в точку Мордор, час від часу відволікаючись на допоміжні гілки. Але Джексон і не приховував такого прочитання чи краще сказати адаптації книги під екран. При написанні сценарію чіткий та лінійний сюжет про знищення Персня став хребтом історії для легшого сприйняття та засвоєння публікою. Звісно для цього довелось пожертвувати “філософським впливом творіння”.

Ну і як не згадати про “Повернення Короля”, яке ніяк не може нарешті закінчитись. Претензію про забагато кінцівок третьому фільму пред’являють в більшості люди, не знайомі з оригінальним текстом (в Професора то кінцівок ще більше), хоча і деякі толкіністи вважають, що кіно можна було закінчити лаконічніше. Жарт Біллі Крістала про одну кінцівку на кожен Оскар звісно перебільшений, але як мінімум сім моментів, після яких цілком можна було пускати титри, нараховуються легко – знищення Персня, зустріч Братства в покоях Фродо, коронація Араґорна, повернення гобітів в Шир, весілля Сема, відплиття останнього корабля з Сірих Гаваней, повернення Сема додому з канонічною фразою “Я вдома”. Справді, у Джексона було багато сюжетних арок, які потребували свого правильного завершення, тож він не наважився вкоротити жоден з хепі-ендів. Але це призвело до того, що до кінця фільму дотягнули не всі) Джек Ніколсон, наприклад, якось зізнався Елайджі Вуду, що пішов з кінотеатру до закінчення сеансу, бо фільм ніяк не закінчувався і його це почало дратувати. Так, Джек дізнався про те, чим же там нарешті все завершилось, безпосередньо від самого Фродо – зовсім не найгірший варіант!

💍 After all this time? Always!

Цей цикл матеріалів, який скоро дійде до кінця, задумувався і присвячувався 20-літтю від дня прем’єри “Братства Персня”. Важко буде знайти хоч мінімально вагоме видання, що пише сьогодні про кіно, яке проігнорувало б дану подію в грудні 2021-го. Той факт, що 20 років потому кінотрилогія “Володар Перснів” досі не втрачає своєї популярності та любові серед глядачів, якнайкраще свідчить про велич того, що вийшло у Пітера Джексона та компанії. Крім того, як і всі геніальні твори, LOTR мав і має колосальний вплив не тільки на споживачів, але і на весь кіношний цех.

Найпростішим та очевидним прикладом являються звісно ж спецефекти. Ґолум надовго залишиться одним з найбільш проривних персонажів в історії кіно з точки зору технології. Власне, вся техніка motion capture, яка сьогодні вийшла на кардинально новий рівень і є дійсно набагато більш просунутою, багато в чому натхненна саме цим героєм. На початку нульових Ґолум був справжнім одкровенням. По суті його вручну перемальовували з гри Енді Серкіса, але це вийшло настільки реалістично, що він виглядає ніяк не менш справжнім за Фродо, Сема чи Фарамира в кадрі. Серйозно, навіть дивлячись на гігантському екрані, є багато моментів, де можна помітити недосконалість комп’ютерної графіки в трилогії, але до Ґолума приколупатись майже неможливо.

Ще одна технологія, на цей раз вже винахід безпосередньо творців “Володаря Перснів”, називається Massive. Цей софт був спеціально розроблений для створення масштабних битв у трилогії. Суть Massive в тому, що вона створює тисячі окремих персонажів, кожен з яких наділений штучним інтелектом, і діє індивідуально, а не підпорядковано початковим командам творців. Персонажі можуть самостійно реагувати на навколишній світ та одне на одного. Таким чином команда генерувала тисячні армії орків і людей, та створювала ті самі незабутні кадри біля Гельмового Яру чи Мінас-Тіріту. Це була абсолютно інноваційна технологія для свого часу, і з того часу вона активно використовується в багатьох фільмах та серіалах, серед яких “Аватар”, “Хроніки Нарнії”, “300 спартанців”, “Чорна Пантера”, “Месники”, “Гра Престолів” та інші. Так, без Massive ми б не побачили настільки ефектну Битву Бастардів чи все те, що відбувалось після фрази “Avengers, assemble!”

Якщо вже згадали, то сам запуск “Гри Престолів” багато в чому теж завдячує успіху “Володаря Перснів”. Адже саме після цього студії перестали боятись вливати величезні бюджети у фентезі. Але про це ми вже говорили. А от про що ще не згадували, то це про вплив ВП на екранізації. В найпершій частині цього циклу згадувалась відома фраза Стенлі Кубрика, який у відповідь на пропозицію адаптувати книгу Толкіна для екрана назвав її “unfilmable”. Робота Пітера Джексона змінила загальне уявлення про те, що є неможливі для екранізації книги. Після “Володаря Перснів” студії ставали все сміливішими, і ми побачили екранізації таких unfilmable творів як “Хмарний Атлас”, “Вартові”, і зовсім нещодавно “Дюна”.

Ще один довгостроковий вплив пов’язаний персонально з Джексоном. В попередніх матеріалах ми дивувались, яким чином такому маловідомому та експериментальному режисеру довірили такий глобальний проект, ще й з таким бюджетом. Але успіх Джексона проторував дорогу багатьом іншим інді-режисерам, які до того ніяк не взаємодіяли зі світом блокбастерів і масштабних постановок. З останніх прикладів можна згадати запрошення Хлої Чжао чи Тайки Вайтіті до франшизи Marvel, а також Раяна Джонсона в “Зоряні війни”. Зайвим буде говорити, що ці співпраці були цілком успішними (олдскульні фанати Star Wars зі мною можуть не погодитись, але я люблю 8-й Епізод).

Своє життя “Володар Перснів” продовжує навіть в мемах. На початку нульових це явище тільки зароджувалось і набирало обертів, і трилогія не могла лишитись осторонь. Статистика говорить, що більшість мемів живе не більше 4-х місяців, але Боромир, який застерігає нас, що не можна просто так взяти і увійти в Мордор, здається зламав систему і прожив усі 20 років, залишаючись на плаву і досі. Мем став таким живучим, завдяки тому, що під початок фрази, яку промовляє Шон Бін, можна підкласти нескінченну кількість варіантів, тож не можна просто так взяти і перестати це робити. Що цікаво, кадр з фільму, який використовується як ілюстрація цього мему, де Боромир робить кільце пальцями, відповідає зовсім іншій репліці героя – в той момент він говорить про Велике Око, що і демонструє рукою. Окрім мему з Боромиром, у побут увійшли деякі фрази з фільмів, які кожен з нас чув хоча б раз. “Моя прєлєсть” авторства Ґолума чи “Ти не пройдеш” від Ґендальфа повсякчас нагадують нам про вічне. Ще одна фраза та сцена, які стали культовими – це момент вбивства Короля-Чаклуна та “Я не чоловік” від Еовін. Це був дуже важливий момент для фемінізму в усьому світі, і досі ним залишається.

Про те, що “Володар Перснів” зробив з цілою Новою Зеландією, детально говорити не будемо, це добре відомо всім. От уже 20 років солідну частину доходів місцевого бюджету складає саме спадщина кінотрилогії Джексона. Видавництво книг Толкіна теж отримало значний приріст внаслідок виходу фільмів, тільки в 2001-му році, напередодні прем’єри “Братства Персня” було продано майже 2 мільйони екземплярів. Власне, популяризація творчості Професора дуже сильно зросла після виходу та успіху трилогії. Сила-силенна людей пишуть статті, наукові роботи, дисертації, знімають документальні фільми та записують подкасти, присвячені “Володарю Перснів” та іншим творам Толкіна.

До речі, про подкасти. У 2021-му році Мері та Піпін, в миру відомі як Домінік Монаган та Біллі Бойд почали випускати свій подкаст під назвою The Friendship Onion, де вони багато рефлексують та згадують про часи зйомок ВП. Одним з гостей гобітів хлопців був Стівен Кольбер, один з найвідоміших у світі гіків Середзем’я, і він розказав, що сам слухає подкаст такого собі Корі Олсена (також відомого як Tolkien Professor), де той читає, досліджує та коментує всього “Володаря Перснів” сторінка за сторінкою. На момент розмови Стівен сказав, що прослухав уже 140 випусків подкасту (кожен з яких кількагодинний), і це вони тільки дістались до наради в Елронда. Просто, щоб ви оцінили прискіпливість і по-хорошому схибленість деяких людей на всесвіті Толкіна.

Не забуваймо і про український продукт – не так давно медіа Vertigo спільно з Остапом Українцем почали випускати свій подкаст під назвою Радіо Палантир, де вони теж досить детально і дууже цікаво препарують твори Професора. Не пропустіть, я особисто дуже рекомендую)

Ну а ми на цьому будемо завершувати! Дякую, що залишались з цим циклом матеріалів протягом цілих шести статей, для мене було щирим задоволенням писати кожне слово з них. Звісно, про “Володаря Перснів” можна написати набагато-набагато більше, тема практично невичерпна, але я, мабуть, розказав усе, що хотів.

Всі попередні частини:

Частина 1 – /cinema/2021/12/21/lord-of-the-rings-pre-production/

Частина 2 – /cinema/2021/12/29/lord-of-the-rings-na-20-littya-kinotrylogiyi-chastyna-druga-strybok-viry/

Частина 3 – /cinema/2022/02/03/lord-of-the-rings-na-20-richchya-kinotrylogiyi-chastyna-tretya-try-stovpy-tvorennya/

Частина 4 – /cinema/2022/05/14/lord-of-the-rings-na-20-littya-kinotrylogiyi-chastyna-chetverta-trylogiya-v-notah/

Частина 5 – /cinema/2022/07/08/lord-of-the-rings-na-20-littya-kinotrylogiyi-chastyna-p-yata-and-action/