Yuliia Vozniuk
Каннський кінофестиваль є однією зі знакових та довгоочікуваних кінематографічних подій року, на якій збираються як зірки світового масштабу, так і творці арт-кіно чи короткометражок. Це платформа на якій можна голосно заявити про себе. В нашому випадку, заявити що в Європі, не так далеко від Канн, йде війна у якій гинуть тисячі ні в чому не винних людей. З повідомлень які надходили до початку Каннського кінофестивалю, організатори українців в цьому підтримали, російську делегацію не допустили, був відкритий український павільйон, анонсувалося обговорення майбутніх проєктів та в програму кінофестивалю вписали фільм “Маріуполіс 2” литовського режисера Мантаса Кведаравічюса, який загинув в Україні під час роботи над цією стрічкою. Але було одне але, присутність Кірілла Серєбренікова…
Історія фестивалю
З цікавого для нас, є те, що кінофестиваль засновувався як протиставлення Венеційському кінофестивалю, який в 1938 році активно підтримувався фашистською ідеологією Беніто Муссоліні. Останній навіть втручався у визначення переможців. І ось пройшло 84 роки, зараз нащадок фашизму сидить в росії й активно підтримує просування нового фашизму під назвою “рускій мір” через кінематограф. Для авторів тези “кіно внєпалітікє” кіно стало політикою, а лідер російського фашизму владімір путін є головою Ради з розвитку вітчизняної кінематографії при уряді РФ. (запам’ятайте цей факт) Але до чого це я?
Офіс Президента України
Поки український президент на відкритті Каннського кінофестивалю закликає світ та кінематографістів «не мовчати», свій рот відкрив Кірілл Серєбреніков. Як його описує російська вікіпедія «знакова фігура російського театру» та як визнало слідство крадій 128,9 млн рублєй у Міністерства “культури” РФ. Ця кримінальна справа стала основоположною в формуванні образа “дисидента”, саме після так званого “переслідування”, західні ЗМІ почало писати про Серєбренікова як про дисидента. Наприклад, The Guardian написало про справу проти Кірілла Серєбренікова так: «багато хто у світі мистецтва вважає це частиною кампанії переслідування дисидентських голосів»
На захист цього “дисидента” виступила як Українська кіноакадемія, так і західні кінематографісти. Але як це завжди буває, Серєбренікову призначили штраф у вигляді 800 тис рублей і 3 роки умовно. Від оскарження Серєбреніков відмовився. Щось схоже ми вже бачили, пам’ятаєте історію про жінку з російського телебачення з табличкою “No war”, проти якої завели кримінальну справу, після чого західні ЗМІ писати що вона антивоєнна активістка і влада її переслідує, а зрештою вона отримала штраф і чудову роботу в західних ЗМІ. Щось схоже вийшло з Серєбреніковим, він отримав додаткове джерело фінансування своїх фільмів на заході.
Що заявив Серєбреніков
“НІ ВІЙНІ!”
Щире звернення російського режисера Кірілла Серєбренікова після показу його фільму “Дружина Чайковського” у середу ввечері. — так написала офіційна сторінка Канського кінофестивалю в твіттері
Після чого “режисер-дисидент”, як його описує західна преса, дав пресконференцію де виступив проти бойкоту російської культури, цей бойкот він описав так:
Руская культура про крихкість життя. Вона про людей, яких утискують, про тих, хто бореться за правду та справедливість. Це справжня культура. Не ідеологія. Не пропаганда. Я думаю, що бойкотувати таку культуру недобре
Хоча у 2015 році охарактеризував контент російського телебачення як «брехню і пропаганду», та висловив думку, що країна «Живе в телевізійній реальності й цій реальності сліпо вірить». Хоча, якби дійсно відбувався бойкот російської культури, Кірілл Серєбреніков не сидів в Каннах і не презентував свій фільм який «Не ідеологія, Не пропаганда». А може і пропаганда…
На Канни Кірілл Серєбреніков приїхав з фільмом «Дружина Чайковського», та з анонсом свого майбутнього фільму про Едуарда Лімонова.
OLTRE LA LINEA
Найбільшої уваги потребує саме другий, бо Едуард Лімонов – це російський політик, публіцист та відомий українофоб який виступав проти незалежності України та вважав її штучною. А на день незалежності України в 1999 році увірвався до матроського клубу Чорноморського флоту РФ у Севастополі, де закликав до перегляду статусу цього міста та передачі його Росії. Звичайно фільм про українофоба Лімонова може зняти лише людина з ліберальними поглядами, а не замаскований в ліберальне фанат “рукава міра”.
Також на пресконференції прозвучало “не типове” для російських лібералів гасло “зніміть санкції”, а конкретно Серєбреніков закликав зняти санкції з російського олігарха Романа Абрамовича. І тут витікає цікава історія, так як Каннський кінофестиваль оголосив про бойкот російського кіно та особливо того кіно яке фінансується з російської влади та наближеним до нього осіб. На Романа Абрамовича вже накладені санкції США через наближеність до путіна, тому виникає питання чому організатори допустили Серєбренікова на фестиваль, якщо він не приховує що його останні два фільми фінансував Абрамович.
Крім зв’язків з Романом Абрамовичем, Серєбреніков знайомий з Владіславом Сурковим.
Фото з 2014 року
І тут також стає цікаво. Владіслав Сурков- заступник керівника адміністрації президента Росії і помічник президента російської федерації владіміра путіна. Його вважають автором сучасної концепції «русскій мір». В 2016 році хакери зламали електронну пошту листувань Суркова і підтвердили що він має відношення до контролю над самопроголошеною владою в Абхазії, Південній Осетії. Українська влада звинувачувала його в керівництві групами іноземних снайперів, які обстрілювали людей на Майдані. Також в інтерв’ю в 2020 році Сурков сказав таку цитату:
України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад розуму
2021 року російський нацист все ж продовжував говорити про “рускій мір”, у якому росіянин – найвища раса. і що для нього “рускій мір” це скрізь, де люди говорять і думають російською. Це там, де, можливо, вони не говорять і не думають російською, але де вони дуже поважають російську культуру. Там, де люди бояться російської зброї, – це також “рускій мір”. Це і є наш вплив. Там, де поважають наших учених, наших письменників, наше мистецтво- це все “рускій мір”
Це вам для того, щоб ви зрозуміли з якою гнилю має співпрацю Кірілл Серєбреніков. Пам’ятаєте на початку я зазначала що владімір путін є головою Ради з розвитку вітчизняної кінематографії при уряді РФ. Так ось, як зазначається в українській Вікіпедії, Владіслав Сурков у травні 2009 року увійшов до складу цієї ради. І саме він був тим, хто стояв за спробами Кремля залучити (хтось, може назвати це «схилити до співпраці») діячів культури.
А так як Кірілл говорив “З будь-якою владою треба йти та розмовляти.” він почав діалог з російським шовіністом. Кірілл отримував підтримку своїх проєктів і завдяки Суркову став на чолі “Гоголь-центру”. А у 2011 році Серєбреніков ставить постановку до роману “Онкологія”, який був написаний Сурковим.(звичайно він підписався псевдонімом). В 2014 році після нападу РФ на Україну, та неприхованим повідомленням в російських ЗМІ, що Сурков є одним з керуючих “по ситуації в Абхазії, Осетії та України” Кірілл Серєбреніков “ліберал та дисидент” привітно вітав свого друга на прем’єрі своєї вистави “Мертві душі” Гоголя.
Але навіть тут Серєбреніков захищає себе і підтверджує що він отримував кошти від Владіслава Суркова, коли працював в театрі.
“Пан Сурков не олігарх, він державний службовець”- зазначив Серєбренеков
Так державний службовець який як я нагадаю казав:
України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад розуму
Якщо фільми Серєбренікова фінансувалися Абрамовичем та Сурковим, самоназваного дисидента не повинно було бути на Каннах. Але він приїхав, його фільм показували в перший день, йому аплодували за “НІ ВІЙНІ”, хоча Якій війні? Хто на кого напав? Хто винен?. Каннський кінофестиваль дав платформу ніякому не російському дисиденту, а звичайному російському лібералу якому війна в Україні забрала комфортне імперіалістичне життя, і замість того щоб аплодувати йому, треба було зробити фокус на фільмі “Маріуполіс 2” Мантаса Кведаравічюса, якого співвітчизники Кірілла та захисники “рускава міра” і “рускай культури” стратили в Маріуполі в квітні.
Але українцям, литовцям та сім’ї Мантаса довелося слухали як Кірілл Серєбреніков розповідав що фінансової та моральної підтримки вимагають не лише українці, а й росіяни. Так Кірілл, підтримай фінансово і морально людей які страчували людей в Бучі, Ірпені, Гостомелі, які знищили Маріуполь, гвалтували жінок, чоловіків та дітей та вбили твого колегу Мантаса Кведаравічюса.
Тому, Кірілл Серєбреніков, я можу погодиться лише з однією вашою фразою сказаною в 2015 році: «Это даже хорошо, что сейчас нам плохо», так це навіть дуже добре і справедливо що зараз вам погано.