Станіслав Троянов
Що відбувається?
З 28 квітня 2020 року набрав чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Він змінює принцип нагляду за фінансовими операціями громадян в Україні та вводить ризик-орієнтований контроль за ними. Тобто, до великих та ризикованих операцій ставитимуться з більшою увагою, до побутових щоденних — менш прискіпливо. Принаймні, так кажуть в НБУ та Держфінмоніторингу.
До речі, це не українська новація чи примха нашого регулятора. Правила на запобігання відмиванню грошей поступово вводить весь цивілізований світ з 1989 року. Відповідає за це міжнародна організація FATF, що бореться з відмиванням брудних грошей.
На що це вплине?
Нові правила фінмоніторингу фактично не вплинуть на більшу частину звичних нам операцій. Оплата комунальних сервісів, податків, товарів чи послуг та переказ з картки на картку — не зазнають змін. У НБУ детально пояснили головні зміни та особливості закону.
Головна новація, яка зачепить більшість громадян — це неможливість проведення операцій обсягом більш ніж 5000 гривень без ідентифікації клієнта. Проте, не поспішайте обурюватися — зараз ми вам пояснимо, що це означає.
Що таке ідентифікація?
Ідентифікація — це надання даних про себе банку чи компанії, яка здійснює операцію. Тобто, якщо ви робите переказ більш ніж на 5000 гривень, у вас попросять паспорт.
Якщо ж вам здається, що нові норми фінмоніторингу будуть ігнорувати, це навряд. Регулятором встановлені величезні штрафи для банків та фінансових організацій за порушення — настільки, що в деяких випадках банку дешевше відмовити вам в обслуговуванні, ніж проводити високоризикову операцію.
Добре, давайте ближче до життя. Хочу поповнити власну картку у терміналі готівкою на 10 000 гривень. У мене це вийде?
Ні. Термінали, якщо вже не переналаштували, то скоро переналаштують так, щоби ви не могли закинути туди грошей більш як на 4999 гривень. Раніше це обмеження становило 14 999 гривень.
Ділити платіж на два ми також не рекомендуємо, адже саме проти таких випадків існують запобіжники в законодавстві. Банк може не провести ваш платіж чи навіть заблокувати рахунок.
Термінали ПриватБанку також працюватимуть за таким принципом з єдиною відмінністю — якщо ви використаєте власну картку для входу в термінал, він таки дозволить вам провести операцію на більшу суму.
Окей. А якщо я хочу батькам грошей надіслати з картки на картку, мені теж паспорт показувати?
Ні. Якщо ви маєте картку в банку, ви вже — ідентифікований клієнт, адже банк має ваші паспортні дані. На практиці, більшість таких операцій і далі проводитимуть як раніше без жодних проблем. Крім того, якщо це ваша звична фінансова поведінка (тобто, ви регулярно надсилаєте гроші батькам), банк про це знатиме і віднесе цю операцію до низькоризикових.
Якщо ж ви маєте лише паперову готівку, переказ можна зробити у відділенні банку, але знадобиться паспорт для підтвердження особи.
А мені не заблокують картку, якщо я двічі на день отримав переказ по 5 тисяч гривень?
Швидше за все, ні. Такі операції також вважаються низькоризиковими, тому банку та фінмоніторингу немає сенсу їх відслідковувати. Проте, суто юридично вони мають таку змогу, і якщо таких операцій було не дві, а чотири чи десять, вами може зацікавитися служба безпеки банку.
Добре. Ще ходили чутки, що у всіх будуть питати про походження коштів. Це правда?
Ні, банк не повинен запитувати про походження грошей, якщо сума є незначною. Походження коштів банки мають право лише у випадку значних операцій – на суму понад 400 тисяч гривень. До речі, раніше цей поріг складав 150 тисяч гривень — тобто, відбулося значне спрощення.
Але треба враховувати важливий момент. Внутрішні правила банку можуть бути більш жорсткими, аніж вимоги закону. Деякі банки і раніше могли питати про походження сум 50-100 тис. гривень, а зараз і поготів. Закон не забороняє банкам бути більш прискіпливими до клієнтів.
Зверніться до свого банку, щоб дізнатися, які правила застосовують там.
Я зараз за кордоном, і мені мають прийти гроші на мій рахунок у валюті. Чи є якісь обмеження чи ліміти?
Оскільки йдеться про валютний рахунок наявного та уже ідентифікованого клієнта банку, жодних лімітів на зарахування коштів на рахунок законодавством не встановлено.
А як щодо SWIFT-переказу на картку? Чи можна буде його отримати?
Так, це можливо. Як відправник, так і отримувач вже ідентифіковані в своїх банках, тож проблем не має виникнути.
Якщо ж у банку виникнуть сумніви, потрібно буде надати пояснення щодо суті операції.
Купую ноутбук за 40 тис. в онлайн-магазині з оплатою накладеним платежем. Можуть виникнути проблеми?
При отриманні товару у відділенні Укрпошти чи «Нової пошти», вам доведеться оплатити товар карткою. В інших ситуаціях закон вже дуже давно забороняє проводити готівкові операції на суму понад 15 000 гривень, але на практиці цю норму часто ігнорують.
Я хочу надіслати 27 тисяч гривень за кордон. Чи треба робити ідентифікацію?
Так. Вам треба мати паспорт для ідентифікації та пояснити призначення платежу цей платіж — зазначте в реквізитах, наприклад, переказ родичам або сплата чогось.
А як з благодійними внесками?
Тут змін не відбулося, все буде як і раніше. Жодних обмежень на безготівкові платежі закон не встановлює.
А як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно мені ідентифікуватися? І які документи потрібно показати?
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна.
Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати. Для цього треба надати паспорт та ІПН.
Разом з тим, Нацбанк дозволив віддалену ідентифікацію, тобто вас можуть ідентифікувати за відеозв’язком.
Продав/-ла квартиру й отримав/-ла переказ 800 тис. гривень. Що відбудеться?
Банк, швидше за все, затримає ваш платіж та звернеться до вас за поясненнями. Вам потрібно буде надати банку договір купівлі-продажу квартири — так сума спокійно дійде до вашого рахунку.
А якщо в мене немає підтвердження походження великої суми грошей?
Тоді починаються проблеми. Банк не лише блокує ваш рахунок, але й звертається до Держфінмоніторингу, який передає справу до відповідних органів — СБУ, прокуратури, поліції, НАБУ чи іншого.
Також ми раніше пояснювали
? Нацбанк знизив облікову ставку до 8% — що це означає, як вплинуло зменшення облікової ставки до 8%.