✍🏻 Як працюватиме закон про столицю 2143-3 — пояснює співавтор Дмитро Гурін

Про законопроєкт 2143-3

3 жовтня минулого року Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт «Закону про місто Київ — столицю України». Ініціював його ще тодішній народний депутат Олександр Ткаченко (наразі він є міністром культури) разом з іншими депутатами. Загалом законопроєкт №2143-3 підтримали 244 народних депутати.

Які новації пропонує Закон «Про столицю»

Депутат Дмитро Гурін, один зі співавторів законопроєкту, пояснив у інтерв’ю виданню «Хмарочос», що саме передбачає цей документ та які зміни для устрою столиці він несе:

• У Київради з’явиться новий виконавчий оган — Магістрат, якому й передадуть функції керування містом та виконання рішень Київради
• КМДА продовжить існування у вигляді державного органу, проте функції установи обмежаться адміністративним наглядом за рішеннями Київради, Магістрату та міського голови. Таким чином, нівелюється ситуація, коли мер Києва є фактично підлеглим Президента та Кабінета міністрів
• З’явиться колегія Київської міської ради, де будуть міський голова, представники депутатських фракцій та голови постійних комісій. Колегія формуватиме порядок денний на кожне засідання — як в парламенті. Зараз порядок денний формується міським головою, що не відповідає демократичним стандартам
• Міський голова та Магістрат будуть займатися міським бюджетом: він подаватиме бюджет на розгляд міськради, буде враховувати правки до нього, а також нестиме відповідальність за його виконання.
• Бюджет будуть розраховувати на базі річної програми розвитку міста зі зрозумілими та обчислювальними цілями (KPI) — міський голова та Магістрат нестимуть відповідальність за досягнення цих показників наприкінці року
• Найвищі посадовці Магістрату працюватимуть за річними контрактами, подовження яких залежатиме від досягнення KPI та щорічного аудиту
• Депутати Київради почнуть отримувати певні кошти в якості оплати за активність раді. Станом на сьогодні це є безоплатною роботою, що створює можливості для корупції. Водночас, це не можна вважати заробітною платою, а швидше компенсацією за європейським зразком
• Депутатами Київради не зможуть стати керівники та власники компаній, які постачають товари й послуги місту, а також власники земельних ділянок під багатоповерхову забудову. Також вони не матимуть права володіти такими компаніями або контролювати їх через членів родини
• Повернуться районні ради — їх обиратимуть за мажоритаркою, а не за виборчими списками. Разом з тим, їм не повернуть повноваження розпоряджатися міською землею — вони вирішуватимуть проблемні питання мешканців району, а також розроблятимуть детальні плани територій (ДПТ). Водночас, Гурін зазначив, що теперішній поділ на райони не відповідає реальним потребам містян і райони мають бути меншими — проте, повноваження створювати новий поділ міста будуть у Київради
• В усіх процесах на початкових етапах з’явиться обов’язковий етап збору громадської думки: громадські слухання та опитування мешканців, модеровані дискусії тощо

Серед більш практичних новацій закону:

• Зелений кадастр Києва — він визначить вартість кожного дерева у межах столиці, і безпідставна вирубка дерев стане знищенням міського майна

Нещодавно біля метро Арсенальна зрізали 17 дорослих здорових дерев, яким було більше 50 років — лише тому, що вони заважали покласти бруківку. І за це ніхто не понесе відповідальності ... Для дерев 50-60 років, на мій погляд, вона (вартість дерев — ред.) має бути значно більше мільйона гривень. Я хочу побачити документ, де чиновник підпишеться під знищенням 17 мільйонів гривень міського майна у вигляді 17 дерев — і що далі з цим чиновником буде

Дмитро Гурін, народний депутат України, співавтор законопроєкту «Про столицю»

• В законопроєкті містяться норми про безперешкодний доступ до лісів та природних об’єктів місця. Міська влада після ухвалення зможе зрізати незаконно встановлені паркани, що обмежують доступ
• З’являться «історичні ареали», де регулюватимуть суттєвий вплив нової забудови на історичну. Всі проєкти нових будівель у історичних ареалах проходитимуть архітектурний конкурс
• З’явиться плебісцит — форма місцевого референдуму, яка на вимогу Конституції запрацює з появою Закону про місцеві референдуми

Законопроєкт позитивно оцінили як в Україні, так і в міжнародних установах. Зокрема, більшість новацій схвалено Радою Європи. Водночас, до законопроєкту надійшло більш як 900 правок, котрі автори обіцяють врахувати в підготовці законопроєкту до другого читання.

Коли почне діяти законопроєкт 2143-3 «Про місто Київ — столицю України»

Наразі законопроєкт готується до другого читання, яке має відбутися вже незабаром. Автори законопроєкту обіцяють внести в нього правки, які дозволять застосувати його вже для чинного складу Київради. Якщо ж цього не буде зроблено, закон запрацює лише після нових місцевих виборів, які заплановано на 2025 рік.