Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

📲 Законопроект 1230 від «Слуги народу» може дозволити «паралельний імпорт»: що це означає

📲 Zakonoproekt 1230 vid «Slugy narodu» može dozvolyty «paraleľnyj import»: ščo ce označaje

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вніс до Верховної Ради законопроект 1230, який передбачає зміни до Митного кодесу щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України. Його прийняття може полегшити життя імпортерам, які не мають ексклюзивних контрактів з постачальниками. 
Golova komitetu Verhovnoї Rady z pytań finansiv, podatkovoї ta mytnoї polityky Danylo Getmancev vnis do Verhovnoї Rady zakonoproekt 1230, jakyj peredbačaje zminy do Mytnogo kodesu ščodo zahystu prav intelektuaľnoї vlasnosti pid čas peremiščennja tovariv čerez mytnyj kordon Ukraїny. Jogo pryjnjattja može polegšyty žyttja importeram, jaki ne majuť ekskljuzyvnyh kontraktiv z postačaľnykamy. 
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Головна проблема імпорту техніки в Україну на сьогодні — невизначений принцип вичерпання прав. Давайте розберемося, що це таке. Вичерпання прав — це коли виробник створив товар, продав його, а далі його права вичерпалися. Тобто, у товара новий власник і він може робити з товаром все, що завгодно. Існує два підходи до вичерпання прав: міжнародний: коли виробник продав товар де завгодно один раз, і більше не володіє правами на нього ніде в світі. Товар можна перепродавати скільки завгодно разів на будь-яких умовах. національний: коли виробник має права у кожній країні окремо. Отже навіть якщо в нього купили товар в США, перепродати його в Україні можна лише з його дозволу, а значить на його умовах Міжнародний принцип сприяє конкуренції та підтримує дух відкритого ринку. Національний — допомагає в протидії контрабанді. Для споживачів міжнародний краще, бо саме завдяки йому ціни на товари можуть бути нижчими, а асортимент — набагато різноманітнішим. Проблема в тому, що в українському законодавстві наразі немає чіткого визначення цього принципу, що дозволяє досить вільне поводження митниці з імпортом. Звідси випливають ситуації, коли замовлені вами кросівки Nike з Amazon можуть затримати на кордоні та вимагати від вас документів, що підтверджують ваше право на їхнє ввезення в Україну, а у разі їхньої відсутності — знищити товар без відшкодування. Зазвичай, прибічники як міжнародного, так і національного принципів ішли за шляхом змін до законодавства щодо охорони товарних знаків та авторських прав. Свого часу зявлялися різні законопроекти, які визначали то один, то інший принцип. Національний принцип не дозволяли ввести активісти громадянського суспільства, бо це б призвело до монополізації багатьох ринків, а проти міжнародного виступали імпортери, що мали ексклюзивні контракти на імпорт популярних брендів: таких як Apple, Xiaomi та інших. Законопроект 1230 іде іншим шляхом. Він додає до Митного кодексу конкретний перелік та визначення товарів, які можна вважати контрафактними або піратськими, тобто такими, що порушують права інтелектуальної власності. Тож давайте подивимось: Спробуємо розібрати на прикладі. Товаром, який порушує інтелектуальну власність, буде: Смартфон iPh0ne — тобто, торгова марка схожа до ступеня змішування Смартфон невідомого китайського бренду в коробці від айфону (або дуже на неї схожий) Справжній iPhone, але виготовлений не компанією Apple (наприклад, якщо хтось украв креслення та зміг виготовити айфон за ними) Отже, оригінальні товари, що виготовлені виробником або підрядником з дозволу виробника не є товарами, що порушують право інтелектуальної власності. Тобто, ввезення таких товарів на територію України є дозволеним, про що прямо сказано у іншій статті: У пояснювальній записці до законопроекту автор зазначає, що разом із підвищенням рівню заходів, що протидіють контрафакту та піратству, він водночас передбачає: Водночас, Митний кодекс у частині визначень пропонується доповнити наступною статею: Цей пункт дозволить великим імпортерам, щонайменше, гальмувати паралельний імпорт (тобто, без ексклюзивних контрактів) і далі. Проте, разом із статею 397 заборонити повністю такий імпорт буде неможливо. Ми очікуємо уточнюючих коментарів юристів з цього приводу і оновимо матеріал щойно їх отримаємо, а та запрошуємо всіх до дискусії. Читайте також про вже відкликаний 📵 Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування сірих телефонів

Що відбувається

Головна проблема імпорту техніки в Україну на сьогодні — невизначений принцип вичерпання прав. Давайте розберемося, що це таке.

Вичерпання прав — це коли виробник створив товар, продав його, а далі його права вичерпалися. Тобто, у товара новий власник і він може робити з товаром все, що завгодно. Існує два підходи до вичерпання прав:

  • міжнародний: коли виробник продав товар де завгодно один раз, і більше не володіє правами на нього ніде в світі. Товар можна перепродавати скільки завгодно разів на будь-яких умовах.
  • національний: коли виробник має права у кожній країні окремо. Отже навіть якщо в нього купили товар в США, перепродати його в Україні можна лише з його дозволу, а значить на його умовах

Міжнародний принцип сприяє конкуренції та підтримує дух відкритого ринку. Національний — допомагає в протидії контрабанді. Для споживачів міжнародний краще, бо саме завдяки йому ціни на товари можуть бути нижчими, а асортимент — набагато різноманітнішим.

Проблема в тому, що в українському законодавстві наразі немає чіткого визначення цього принципу, що дозволяє досить вільне поводження митниці з імпортом. Звідси випливають ситуації, коли замовлені вами кросівки Nike з Amazon можуть затримати на кордоні та вимагати від вас документів, що підтверджують ваше право на їхнє ввезення в Україну, а у разі їхньої відсутності — знищити товар без відшкодування.

Що пропонує законопроект 1230

Зазвичай, прибічники як міжнародного, так і національного принципів ішли за шляхом змін до законодавства щодо охорони товарних знаків та авторських прав. Свого часу з’являлися різні законопроекти, які визначали то один, то інший принцип. Національний принцип не дозволяли ввести активісти громадянського суспільства, бо це б призвело до монополізації багатьох ринків, а проти міжнародного виступали імпортери, що мали ексклюзивні контракти на імпорт популярних брендів: таких як Apple, Xiaomi та інших.

Законопроект 1230 іде іншим шляхом. Він додає до Митного кодексу конкретний перелік та визначення товарів, які можна вважати контрафактними або «піратськими», тобто такими, що порушують права інтелектуальної власності. Тож давайте подивимось:

17) контрафактні товари:

а) товари, на етикетці, нашивці, бирці, наліпці або іншому прикріпленому до них предметі, а також безпосередньо на самих товарах або їх упаковці міститься позначення, яке є тотожнім або схожим до ступеня змішування з зареєстрованою торговельною маркою за умови, що до обсягу правової охорони, визначеної відповідним охоронним документом такої зареєстрованої торговельної марки, включені товари такого виду або споріднені з ними, при тому, що ці товари виготовлені з порушенням прав власника такої торговельної марки в країні виробництва;

...

в) будь-які пакувальні матеріали, в тому числі упаковка, етикетка, наліпка, брошура, інструкція з експлуатації, гарантія чи інший документ такого типу, навіть якщо вони представлені окремо, виготовлені з порушенням права інтелектуальної власності на торговельну марку або географічне зазначення, які включають позначення, назву або термін, тотожні або схожі до ступеня змішування із зареєстрованою торговельною маркою чи захищеним географічним зазначенням, та які можуть використовуватися стосовно товарів, щодо яких зареєстровані торговельна марка чи географічне зазначення;

38) піратські товари - товари, в яких використані об’єкти авторського права і/або суміжних прав або об’єкти права інтелектуальної власності на промисловий зразок та які являють собою або містять копії, зроблені без згоди правовласника авторського права і суміжних прав або права інтелектуальної власності на промисловий зразок чи особи, уповноваженої таким правовласником у країні виробництва;

Спробуємо розібрати на прикладі. Товаром, який порушує інтелектуальну власність, буде:

  • Смартфон iPh0ne — тобто, торгова марка схожа до ступеня змішування
  • Смартфон невідомого китайського бренду в коробці від айфону (або дуже на неї схожий)
  • Справжній iPhone, але виготовлений не компанією Apple (наприклад, якщо хтось украв креслення та зміг виготовити айфон за ними)

Отже, оригінальні товари, що виготовлені виробником або підрядником з дозволу виробника не є товарами, що порушують право інтелектуальної власності. Тобто, ввезення таких товарів на територію України є дозволеним, про що прямо сказано у іншій статті:

Заходи органiв доходiв i зборiв щодо сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України не застосовуються щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, тобто товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості, що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником, за винятком переміщення товарів, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності (ст. 397, п. 1)

У пояснювальній записці до законопроекту автор зазначає, що разом із підвищенням рівню заходів, що протидіють контрафакту та піратству, він водночас передбачає:

...

незастосування заходів щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності щодо переміщення через митний кордон України оригінальних товарів, які були виготовлені за згодою правовласника або товарів, виготовлених особою, належним чином уповноваженою правовласником на виробництво певної кількості товарів, у кількості що перевищує обумовлену між цією особою і правовласником

...


Підводні камені

Водночас, Митний кодекс у частині визначень пропонується доповнити наступною статею:

571) товари, що підозрюються у порушенні права інтелектуальної власності:

а) товари, що підозрюються у порушенні авторського права і суміжних прав, прав інтелектуальної власності на винаходи, промислові зразки, торговельні марки, комерційні (фірмові) найменування, географічні зазначення, сорти рослин, компонування напівпровідникових виробів, прав, що надаються за сертифікатами додаткової охорони на лікарські засоби та засоби захисту рослин;

...

Цей пункт дозволить великим імпортерам, щонайменше, гальмувати «паралельний імпорт» (тобто, без ексклюзивних контрактів) і далі. Проте, разом із статею 397 заборонити повністю такий імпорт буде неможливо.

Ми очікуємо уточнюючих коментарів юристів з цього приводу і оновимо матеріал щойно їх отримаємо, а та запрошуємо всіх до дискусії. Читайте також про вже відкликаний 📵 Законопроект 1083. SIM-карти за паспортами та блокування «сірих» телефонів

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: