Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

🥢 Як це — працювати на азійському ринку: досвід україно-корейського стартапу andcards

🥢 Jak ce — pracjuvaty na azijśkomu rynku: dosvid ukraїno-korejśkogo startapu andcards

CEO стартапу andcards Ігор Джебян не лише багато років пропрацював та провчився у Південній Кореї, але й зараз розвиває власний проект, для якого базовим став саме південнокорейський ринок. Про головні особливості місцевого менталітету, ділову етику, стереотипи та вподобання корейців Ігор розповів редакції Na chasi.
CEO startapu andcards Igor Džebjan ne lyše bagato rokiv propracjuvav ta provčyvsja u Pivdennij Koreї, ale j zaraz rozvyvaje vlasnyj proekt, dlja jakogo bazovym stav same pivdennokorejśkyj rynok. Pro golovni osoblyvosti miscevogo mentalitetu, dilovu etyku, stereotypy ta vpodobannja korejciv Igor rozpoviv redakciї Na chasi.
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  Читайте також: інтервю з послом Південної Кореї в Україні. Південна Корея створила державний акселератор для іноземців — він проводить регулярні відбори стартапів під назвою K-Startup Grand Challenge. Рівень конкуренції доволі високий — навіть 2 роки тому кількість заявок перевищувала 1 тис проектів з різних країн світу. Причина проста: ця країна є однією із найтехнологічніших не лише в Азії, але й в цілому на планеті. Вже багато років поспіль Bloomberg визнає Південну Корею найбільш інноваційною країною світу. Валідація та розвиток гіпотез в умовах доступності найсучасніших технологій — важлива можливість для будь-якого стартап-підприємця. Державна акселерація — не вияв корейського альтруїзму. Програма має свій інтерес у тому, аби проекти, що потрапляють до державної програми, сприяли економічному та технологічному зростанню насамперед самої Південної Кореї. Тому важливими критеріями для того, аби потрапити до програми, стає створення робочих місць та запуск локалізованих версій і нових можливостей саме для корейців. Світова експансія — вже в другу чергу. Національне агентство із просування ІТ керує програмою, опосередковано через 6 місцевих приватних акселераторів Разом вони беруть участь у відборі стартапів за умовами світового конкурсу — а також проводять періодично власні відбіркові тури для проектів. Так, у 2018 році на програму відібрали 80 найкращих стартапів з-понад 1770 компаній. Загалом на програму подавалися претенденти зі 108 країн. Попри велику кількість розробників, геймерів, технологічних компаній та проектів у цій країні, коворкінги тут використовують досить часто не найсучасніше програмне забезпечення, Крім того, цифрова спільнота та традиції універсального орендування спільних просторів для роботи тут все ще в доволі дикорослому стані. Значним попитом тут користуються програмні та управлінські рішення, в яких є місце для так званого інтернету речей (IoT). Постійне розширення технологій та високі швидкості інтернету цьому сприяють. На ринку рішень для коворкінгів у цьому регіоні — і програмних, й апаратних — існує певний дисбаланс. Великі бренди та мережі просторів самостійно створюють кастомні системи для управління. Малі — здебільшого користуються звичайними онлайн-календарем для бронювань переговорних та таблицями для обліку клієнтів. Відтак одні автоматизують геть усе, а інші досі більшість операцій виконують вручну. Разом із тим попит на нові інструменти та програми — частина місцевого менталітету: мешканці Південної Кореї доволі відкриті для інновацій, і менеджерський софт — не виключення. Щоправда, якщо хочете зробити свій продукт чи сервіс успішним — слід одразу випускати локалізовану версію: більшість корейців погано знає англійську (як би дивно це не звучало). Технологічно ринок Південної Кореї — один із найпрогресивніших у світі. Але зворотній бік — це культурна специфіка та велика кількість регуляторних процедур та ізольована фінансова екосистема, яка може стати викликом для монетизації стартапу чи підключення платіжних опцій. Південну Корею ми звикли сприймати як державу смартфонів — і підстави для цього є. Тут активно використовують бездротовий інтернет 5G — але при цьому мобільні платежі замкнені на власні сервіси. Міжнародних Stripe, Apple Pay чи Google Pay тут немає. Інша особливість бізнесового ринку — потужне, навіть інколи агресивне локальне лобі. Корпорації та сервіси Samsung, LG, Hyundai, Kakao, Naver, SK повністю замкнули екосистему бізнесу на собі та лобіюють відповідні інфраструктурні та законодавчі рішення. Попри це, великі корпорації активно співпрацюють зі стартапами, мають свої акселераційні та інвестиційні програми. Наприклад, Hyundai має свій коворкінг і програму для підтримки fintech-стартапів. Водночас, зустрічаючись з представниками великими компаніями, не поспішайте розповідати всі деталі своїх технологій. Часто вони позичають ідеї інших і розробляють аналоги самотужки. Протекціонізм з боку держави тут надзвичайно високий. Корейці віддають перевагу продуктам, виробленим корейцями. Так, наприклад, замість Microsoft Office корейці часто використовують екзотичний Hangul Office, який неможливо відкрити без належної програми. Причому йдеться не лише захист від іноземних конкурентів. Якщо у вашого продукту немає версії корейською мовою, майже гарантовано він не зможе здобути тут значного успіху. Якщо ви продаєте будь-які види програмного забезпечення через онлайн, доведеться отримувати спеціальну ліцензію і публічно розкривати реєстраційні деталі компанії і склад топ-менеджменту на сайті. Крім того, тут є власний аналог GDPR — і діє він довше, ніж у Європі. Культура Південної Кореї — ще одна особливість регіону. Тут досі надзвичайно багато важить етикет ділового спілкування та певні церемоніали. Ви маєте мати достатній запас паперових візитівок, не можете просто призначити зустріч на завтра і для кращого порозуміння доведеться завести акаунт в локальному месенджері KakaoTalk. Ще корейці люблять ієрархії. Посада та її формулювання тут мають чи не ключове значення у тому, аби на етапі перемовин вас сприймали сьогодні. В умовного Country Manager чи Revenue Team Leader більше шансів отримати швидку відповідь та приязне ставлення потенційного замовника, ніж у простого Sales Manager. А взагалі, якщо треба досягнути гарантованого результату, доведеться директору компанії самотужки вести перемовини з потенційними партнерами. Якщо ви думаєте, що при цьому корейці люблять бюрократію не менше за формальності, вас здивує наступний факт: топ-менеджер компанії у Південній Кореї може укласти угоду навіть усно — а доказом слугуватиме повідомлення з месенджера, електронної пошти чи навіть аудіозапис із голосового чату. Щоби розуміти усі нюанси та спілкуватися на рівних, доведеться або вивчити корейську, або мати в компанії менеджера із вільним знанням місцевої національної мови. Підсумовуючи усі особливості, переваги й недоліки, корейський ринок є дуже цікавим і підходить для розвитку бізнесу. Корейці легко витрачають гроші онлайн, звикли платити за програмне забезпечення, а також мають високу купівельну спроможність. Майже половина всього населення країни живе в столиці, тож розміщення споживачів є неймовірно концентрованим і доступним. Якщо ваш продукт не має аналогів на південнокорейському ринку, локалізація корейською мовою та місцевий country manager допоможуть вам підкорити цей ринок і заробити великі гроші. З мого досвіду, найкращим шляхом для входу на корейський ринок є участь у програмі на кшталт K-Startup Grand Challenge. До речі, саме зараз відбувається збір заявок на участь у сезоні 2019 року. Відбір триватиме до 14 червня. Щойно прибудете для акселерації до Південної Кореї, неодмінно завітайте до Seoul Global Startup Center, Seoul Startup Hub, та долучайтеся до Facebook-спільноти підприємців Entrepreneurs in Seoul — там ви знайдете багато відповідей на питання, що часто виникають. А якщо виникнуть якісь питання чи ідеї — пишіть в коментарях до цього матеріалу, намагатимуся на все відповісти.

Читайте також: інтерв’ю з послом Південної Кореї в Україні.

🥢 Як це — працювати на азійському ринку: досвід україно-корейського стартапу andcards 1
Як працює державна акселерація стартапів у Південній Кореї

Південна Корея створила державний акселератор для іноземців — він проводить регулярні відбори стартапів під назвою K-Startup Grand Challenge. Рівень конкуренції доволі високий — навіть 2 роки тому кількість заявок перевищувала 1 тис проектів з різних країн світу. Причина проста: ця країна є однією із найтехнологічніших не лише в Азії, але й в цілому на планеті. Вже багато років поспіль Bloomberg визнає Південну Корею найбільш інноваційною країною світу. Валідація та розвиток гіпотез в умовах доступності найсучасніших технологій — важлива можливість для будь-якого стартап-підприємця.

Державна акселерація — не вияв корейського альтруїзму. Програма має свій інтерес у тому, аби проекти, що потрапляють до державної програми, сприяли економічному та технологічному зростанню насамперед самої Південної Кореї. Тому важливими критеріями для того, аби потрапити до програми, стає створення робочих місць та запуск локалізованих версій і нових можливостей саме для корейців. Світова експансія — вже в другу чергу.

Національне агентство із просування ІТ керує програмою, опосередковано через 6 місцевих приватних акселераторів Разом вони беруть участь у відборі стартапів за умовами світового конкурсу — а також проводять періодично власні відбіркові тури для проектів. Так, у 2018 році на програму відібрали 80 найкращих стартапів з-понад 1770 компаній. Загалом на програму подавалися претенденти зі 108 країн.

🥢 Як це — працювати на азійському ринку: досвід україно-корейського стартапу andcards 2
Які особливості ринку рішень для коворкінгів у Південній Кореї

Попри велику кількість розробників, геймерів, технологічних компаній та проектів у цій країні, коворкінги тут використовують досить часто не найсучасніше програмне забезпечення, Крім того, цифрова спільнота та традиції універсального орендування спільних просторів для роботи тут все ще в доволі «дикорослому» стані.

Значним попитом тут користуються програмні та управлінські рішення, в яких є місце для так званого «інтернету речей» (IoT). Постійне розширення технологій та високі швидкості інтернету цьому сприяють.

На ринку рішень для коворкінгів у цьому регіоні — і програмних, й апаратних — існує певний дисбаланс. Великі бренди та мережі просторів самостійно створюють кастомні системи для управління. Малі — здебільшого користуються звичайними онлайн-календарем для бронювань переговорних та таблицями для обліку клієнтів. Відтак одні автоматизують геть усе, а інші досі більшість операцій виконують вручну.

Разом із тим попит на нові інструменти та програми — частина місцевого менталітету: мешканці Південної Кореї доволі відкриті для інновацій, і менеджерський софт — не виключення. Щоправда, якщо хочете зробити свій продукт чи сервіс успішним — слід одразу випускати локалізовану версію: більшість корейців погано знає англійську (як би дивно це не звучало).

🥢 Як це — працювати на азійському ринку: досвід україно-корейського стартапу andcards 3
У чому специфіка місцевої бізнес-культури

Технологічно ринок Південної Кореї — один із найпрогресивніших у світі. Але зворотній бік — це культурна специфіка та велика кількість регуляторних процедур та ізольована фінансова екосистема, яка може стати викликом для монетизації стартапу чи підключення платіжних опцій.

Південну Корею ми звикли сприймати як державу смартфонів — і підстави для цього є. Тут активно використовують бездротовий інтернет 5G — але при цьому мобільні платежі замкнені на власні сервіси. Міжнародних Stripe, Apple Pay чи Google Pay тут немає.

Інша особливість бізнесового ринку — потужне, навіть інколи агресивне локальне лобі. Корпорації та сервіси Samsung, LG, Hyundai, Kakao, Naver, SK повністю замкнули екосистему бізнесу на собі та лобіюють відповідні інфраструктурні та законодавчі рішення. Попри це, великі корпорації активно співпрацюють зі стартапами, мають свої акселераційні та інвестиційні програми. Наприклад, Hyundai має свій коворкінг і програму для підтримки fintech-стартапів. Водночас, зустрічаючись з представниками великими компаніями, не поспішайте розповідати всі деталі своїх технологій. Часто вони «позичають» ідеї інших і розробляють аналоги самотужки.

Читайте також: Макс Печерський, PromoRepublic: «Все можна робити з України в 10 разів дешевше, ніж в Америці»

Протекціонізм з боку держави тут надзвичайно високий. Корейці віддають перевагу продуктам, виробленим корейцями. Так, наприклад, замість Microsoft Office корейці часто використовують екзотичний Hangul Office, який неможливо відкрити без належної програми. Причому йдеться не лише захист від іноземних конкурентів. Якщо у вашого продукту немає версії корейською мовою, майже гарантовано він не зможе здобути тут значного успіху. Якщо ви продаєте будь-які види програмного забезпечення через онлайн, доведеться отримувати спеціальну ліцензію і публічно розкривати реєстраційні деталі компанії і склад топ-менеджменту на сайті. Крім того, тут є власний аналог GDPR — і діє він довше, ніж у Європі.

Культура Південної Кореї — ще одна особливість регіону. Тут досі надзвичайно багато важить етикет ділового спілкування та певні церемоніали. Ви маєте мати достатній запас паперових візитівок, не можете просто призначити зустріч «на завтра» і для кращого порозуміння доведеться завести акаунт в локальному месенджері KakaoTalk.

Ще корейці люблять ієрархії. Посада та її формулювання тут мають чи не ключове значення у тому, аби на етапі перемовин вас сприймали сьогодні. В умовного Country Manager чи Revenue Team Leader більше шансів отримати швидку відповідь та приязне ставлення потенційного замовника, ніж у «простого» Sales Manager. А взагалі, якщо треба досягнути гарантованого результату, доведеться директору компанії самотужки вести перемовини з потенційними партнерами.

Якщо ви думаєте, що при цьому корейці люблять бюрократію не менше за формальності, вас здивує наступний факт: топ-менеджер компанії у Південній Кореї може укласти угоду навіть усно — а доказом слугуватиме повідомлення з месенджера, електронної пошти чи навіть аудіозапис із голосового чату. Щоби розуміти усі нюанси та спілкуватися на рівних, доведеться або вивчити корейську, або мати в компанії менеджера із вільним знанням місцевої національної мови.

🥢 Як це — працювати на азійському ринку: досвід україно-корейського стартапу andcards 4
Підсумок

Підсумовуючи усі особливості, переваги й недоліки, корейський ринок є дуже цікавим і підходить для розвитку бізнесу. Корейці легко витрачають гроші онлайн, звикли платити за програмне забезпечення, а також мають високу купівельну спроможність. Майже половина всього населення країни живе в столиці, тож розміщення споживачів є неймовірно концентрованим і доступним. Якщо ваш продукт не має аналогів на південнокорейському ринку, локалізація корейською мовою та місцевий country manager допоможуть вам підкорити цей ринок і заробити великі гроші.

З мого досвіду, найкращим шляхом для входу на корейський ринок є участь у програмі на кшталт K-Startup Grand Challenge. До речі, саме зараз відбувається збір заявок на участь у сезоні 2019 року. Відбір триватиме до 14 червня. Щойно прибудете для акселерації до Південної Кореї, неодмінно завітайте до Seoul Global Startup Center, Seoul Startup Hub, та долучайтеся до Facebook-спільноти підприємців Entrepreneurs in Seoul — там ви знайдете багато відповідей на питання, що часто виникають. А якщо виникнуть якісь питання чи ідеї — пишіть в коментарях до цього матеріалу, намагатимуся на все відповісти.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: