Реклама

Лі Янг Гу, посол Республіки Корея в Україні: «У нас не так вже й багато відмінностей»

Наскільки цікаві корейським компаніям українські IT індустрія і ресурси, які спільні проекти вже ведуться і які заплановані — про це, а також кімчі наш колумніст Віктор Богданов поговорив із послом Республіки Корея в Україні, паном Лі Янг Гу.
Čytaty latynkoju
unsplash
Лі Янг Гу, посол Республіки Корея в Україні: «У нас не так вже й багато відмінностей»
  1. Головна
  2. Історії
  3. Лі Янг Гу, посол Республіки Корея в Україні: «У нас не так вже й багато відмінностей»
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0
Наскільки цікаві корейським компаніям українські IT індустрія і ресурси, які спільні проекти вже ведуться і які заплановані — про це, а також кімчі наш колумніст Віктор Богданов поговорив із послом Республіки Корея в Україні, паном Лі Янг Гу.

Республіка Корея. Які ви маєте перші асоціації? Економічне диво 1960-х років, бездоганна якість товарів, стрімкий розвиток технологій. Samsung, LG, Hyundai, KIA і Daewoo. K-pop, глобальний хіт Gangnam Style і гурти BLACKPINK та BTS.

Південна Корея — це також одна з найсильніших і найбільш успішних економік світу, що займає 13-е місце за ВВП ($1,5 трильйони, згідно даних Світового банку), країна з низьким безробіттям (3,7%), а також річним припливом іноземних інвестицій в розмірі більш ніж $17 мільярдів.

Крім цього, Південна Корея займає п’яте місце в світі за витратами на R&D — $73,2 мільярда (з часткою ринку в 4,1%) і перше місце в світі по витратах на R&D у відсотках від ВВП (4,3 %). Для нас — досвід цієї країни може бути безцінним, а хороші економічні стосунки — життєво важливими для відродження економіки.

Пане Лі, як би ви оцінили сьогоднішні відносини між Україною і Республікою Корея за п'ятибальною шкалою?

Я б оцінив на тверду трійку.

Два роки тому Україна і Південна Корея визначили для себе сфери співробітництва і вибрали десять пілотних проектів для реалізації. Чи були вони реалізовані?

Перш за все, це проект будівництва нового зернового терміналу в порту Миколаєва, в якому бере безпосередню участь корейська компанія Posco Daewoo. Раніше в цьому році був підписаний договір, згідно з яким Posco Daewoo придбала частку в терміналі в розмірі 75%. Це дуже важливий і перспективний проект для взаємовигідного співробітництва між нашими країнами. Я впевнений, що він дасть сигнал іншим південнокорейським компаніям, що їх чекають в Україні і тут можна робити хороший бізнес. Корейські виробники агротехніки також вже активно працюють в Україні.

На сьогоднішній день найбільш перспективною галуззю співпраці є смарт-фермерство. Україна має дуже сильну IT-галузь, а також хороший досвід в створенні тепличного комплексу для вирощування різних культур і овочів. Це створює нові шляхи для перспективного співробітництва.

В рамках ініціативи з будівництва Smart City в Україні, південнокорейські компанії зацікавлені в участі в інфраструктурних проектах, таких як інноваційний еко-технопарк на Трухановому острові. Але поки це все лише ідеї.

Крім цього, повільно, але впевнено реалізовуються спільні проекти в таких сферах як розробка програмного забезпечення, медицина, біомедицина, R&D. Південнокорейські біокомпаніі мають контракти з українськими медичними університетами та інститутами з пошуку і створення ліків від раку.

Розвивається співпраця в IT, особливо в блокчейні. Велика південнокорейська IT-група Dasan Networks зараз виходить на ринок України і активно займається відкриттям офісу в Києві. Президент цієї групи вже побував в Україні і високо оцінив технологічні перспективи країни, а також ваших IT-фахівців.

Ще одна сфера співпраці — це стартапи. Нещодавно адміністрація Львова приймала південнокорейську делегацію, яка зацікавилася Школою Стартапів при Львівському політехнічному університеті.

Говорячи про співпрацю в сфері стартапів, що саме цікавить Південну Корею в Україні?

Перш за все, це цікаві інноваційні та технологічні рішення та ідеї. Є дуже сильні українські стартапи і Південна Корея зацікавлена в їхньому розвитку і виведенні на міжнародну арену.

Великим бар'єром на шляху стрімкого розвитку технологій є нестача висококваліфікованих ресурсів. Чи є ця проблема в Південній Кореї?

Так, звичайно. Знайти хороших програмістів — це завжди складно. У Кореї молодь не сильно рветься в IT-професії, а попит на таких фахівців величезний. Президент Dasan Networks саме назвав брак місцевих фахівців і ресурсів серед основних причин підвищеного інтересу до України і вашої IT-сфері.

Чи підтримує Південна Корея професійну імміграцію? Наскільки охоче вона приймає і надає дозволи на роботу іноземним фахівцям?

Так, хороші фахівці завжди на вагу золота і ми з задоволенням даємо їм можливість приїхати і попрацювати в нашій країні. Зараз в Кореї працює майже два мільйони висококваліфікованих іноземців. Чим вище ваша кваліфікація і професіоналізм, тим більше шансів знайти роботу в Кореї.

Як південнокорейська освіта вирішує цю проблему? Чи є якісь ініціативи по залученню більшої кількості студентів на технологічні спеціальності?

Уряд намагається зробити IT-професії привабливими для корейської молоді різними способами. Надають субсидії на навчання, заохочують колаборації між стартапами і університетами та науковими лабораторіями тощо. Університети є вкрай важливими, позаяк саме вони врешті постачатимуть нове покоління фахівців, які й забезпечать більш ефективне партнерство між нашими країнами в майбутньому.

Чеболі

У корейському бізнес-середовищі існує поняття чеболів — кланових корпорацій. Це величезні конгломерати, що складаються з багатьох менших за розміром фірм. Вони зазвичай контролюються однією родиною. Яскравими прикладами таких корпорацій є Samsung, LG та Hyundai.Чеболі є більш привабливими для технічних фахівців, аніж стартапи — пропонують більше грошей та стабільність.

Як ви вважаєте, чеболі більше гальмують або все ж допомагають розвитку місцевої стартап-екосистеми?

Так, вони дійсно є більш привабливими для багатьох фахівців. Проте, вони ж і допомагають стартапам в рамках корпоративної соціальної відповідальності (CSR). Вони виділяють величезні бюджети на навчання підприємництву та бізнес коучинг, інвестують в стартапи, надають їм ресурси для R&D, співпрацюють з IT-організаціями, влаштовують конкурси та хакатони тощо. Стартапи, які виграють у конкурсах, отримують величезні привілеї і інвестиції, а студенти — стипендії та можливість працювати в таких гігантах, як Samsung. Одним словом, чеболи прямо або побічно підтримують молодих підприємців. Це позитивно позначається на їх іміджі та репутації як всередині Кореї, так і за її межами.

Навіть той факт, що південнокорейські компанії мають R&D і центри розробки в Україні, позитивно позначається на їх репутації соціально-відповідального бізнесу.

Зважаючи на наші культурні відмінності, як ви вважаєте, наскільки корейським компаніям комфортно працювати з українськими колегами з точки зору робочої етики?

У нас не так вже й багато відмінностей насправді. Це не тільки моя думка, я чув про це і від інших корейців. Як колеги, українці дуже лояльні, на них завжди можна покластися. Багато південнокорейських компаній працюють динамічно і самовіддано, зі складними графіками, понаднормово і на вихідних. Українці не бачать в цьому великих проблем і завжди готові працювати в нашому темпі. Це добре!

Країна ранкової свіжості

У своєму інтерв'ю два роки тому ви говорили, що корейські компанії бояться приходити до нас, оскільки вважають нас країною ризикованою для ведення бізнесу. Чи змінилося це ставлення і репутація України за цей час?

Наразі присутність корейських компаній в Україні невисока. Багато компаній у Кореї все ще асоціює вашу країну з категорією країн, що мають підвищені ризики ведення бізнесу.

Якби Україна стала членом ЄС або НАТО, це б допомогло нам поліпшити репутацію в Кореї?

Безсумнівно, це зіграло б велику роль у популяризації вашої країни. Коли я рекламую Україну, то завжди кажу про те, що вже набрав чинності договір про вільну торгівлю з ЄС, і що у вас вже безвізовий режим з ними. Такі речі підвищують статус України в очах південнокорейських партнерів.

А є шанс, що у нас коли-небудь буде угода про вільну торгівлю з Республікою Корея?

Точно не найближчим часом. Для того, щоб укласти договір про вільну торгівлю, необхідно щонайменше мати суттєвий товарообіг між країнами. Наш товарообіг зараз сягає приблизно 800 мільйонів доларів, раніше він був у три рази більшим. До речі, була спроба укласти таку угоду ще 15 років тому, але потім обсяг економічного співробітництва знизився, і ця ініціатива відійшла на задній план.

Однак, з огляду на спільні проекти і співпраці останніх років, обсяг економічних відносин між нашими країнами має неодмінно вирости через кілька років.

Український уряд визначив IT і сільське господарство як дві приоритетні області промисловості. Як ви вважаєте, чи варто Україні влаштувати цим сферам податкові канікули (як це було в Індії з IT)?

Так, це було б непогано. Припустимо, кажучи про сільське господарство і смарт-фермерство, податкові канікули могли б стати хорошим стимулом для залучення більшої кількості корейських партнерів в сфері AgTech і біотехнологій. Це було б вигідно для обох наших країн.

Пане Лі, якщо українська компанія хоче знайти собі бізнес-партнера в Республіці Корея, як їй найкраще вчинити — шукати партнерів самостійно або заходити через місцевих партнерів і асоціації?

Необхідно мобілізувати всі зусилля і використовувати мультиканальність, постійно генерувати попит — тоді все вийде.

І останнє питання — чи любите ви українську кухню і якщо так, то яка ваша улюблена страва?

Українська кухня різноманітна, оскільки Україну населяє багато народів, і у вас є багато ресурсів, моря, річки. Я люблю борщ, хоча здебільшого їм корейську кухню. До речі, борщ дуже схожий на один корейський суп. Ще у нас дуже смачна локшина.

Та кімчі!

До речі, позавчора у нас була делегація з Республіки Корея з ініціативи НДО. Ми обговорювали розвиток сіл у Чорнобильській зоні. І ми знайшли кілька цікавих ідей, однією з яких є кімчі. Адже тут можна було б відкрити заводи з виробництва кімчі. Корейська сторона надавала б рецептуру і спеції, а українська займалася б виробництвом і експортом. Це могло б стати ще одним перспективним напрямком співпраці між нашими країнами.

Share
Написати коментар
loading...