Вікторія Золотова
Криптоспільнота та її анархісти
У розмові Довгополий одразу зазначає: в Україні немає ринку криптовалют — є лише окремі люди. По суті, це — ком’юніті, що має до тисячі учасників. За його словами, цю сферу можна вважати досить великою тусовкою однодумців. Попри це, за спостереженнями Дениса, українські технічні фахівці в області децентралізації, blockchain і криптовалют високо оцінюються у світі.
Люди, які займаються криптовалютами, вважають, що більшість з них — криптоанархісти. Вони відчувають себе поза державою. На думку більшості з них, криптовалюта — теж поза державою. Як вважає Довгополий, регуляція потрібна тоді, коли криптовалюті потрібно взаємодіяти з навколишнім середовищем — наприклад, перетворюватися на фіатні валюти. Саме цим й займаються деякі учасники криптоспільноти — намагаються пролобіювати законопроекти, щоби регулювати некриптові проекти (наприклад, обмінники криптовалюти). Спільноті потрібні такі закони, щоб вони могли нормально відбудовувати бізнеси у правовому полі, адже державні структури не розуміють, як регулювати обмін криптовалюти на гривню:
— В Україні народжуються відомі в світі проекти: деякі з них, як Hacken і DreamTeam, вийшли на ІСО і випустили близько 20 власних монет: як утіліті-токенів, так і протокольних. Також в Україні є сильні біржі: українська KUNA і глобальна CEX.io з офісом в Києві
Про популярні напрямки
Денис пояснює: коли немає великої вибірки — 2 компанії з одного ринку вже формують напрямок. Серед тих напрямків, що найчастіше зустрічаються на ринку, першими Денис пригадує компанії, які займаються кібербезпекою.
На другому місці — спеціалісти з кіберспорту DMarket і DreamTeam. Ці 2 компанії сумарно підняли більше $30 млн з приблизно $150 млн, які загалом були залучені українським ринком.
Також є декілька маркетплейсів, в тому числі — в сфері кіберспорту та ігор. А ще в Україні активно развиваются проекти, що пов’язані з фінансовими сервісами на токенах і blockchain.
Державний сектор
Оскільки криптовалюта децентралізована, вона практично не може бути регульованою, нагадує Довгополий:
— Верховна Рада не може прийняти закон, де буде вказано, що в Києві весь серпень має не бути дощу. Аналогічно вони не можуть сказати, що Bitcoin не матиме обігу всередині країни, бо він анонімний та віртуальний. З іншого боку, Верховна Рада може зобов’язати користувачів виконувати певні вимоги. В такому разі, чим ширше ходитимуть цифрові валюти, тим менше людям знадобиться конвертувати його у фіатну валюту.
Скам чи ні
За спостереженнями Довгополого
10 експертів — про криптовалюти та токенізацію економіки, орієнтовно 95% ІСО, які є на ринку — це скам. Це може бути усвідомленим, тобто чистим шахрайством, і неусвідомленим — коли підприємець, що важко працював 5 років, хоче, щоби його стартап заробив декілька десятків мільйонів доларів. Для цього він в один момент вирішує почати збирати гроші за допомогою ІСО. У момент, коли він отримує ці гроші, він вирішує витратити ці гроші на розвиток проекту чи просто втекти.
На думку експерта, усвідомленого скаму у світі — приблизно 40%. Людей, у яких в процесі ІСО пішло щось не так, і проект не вистрілив — 40-45%. Решта компаній — це люди, які наполегливо працюють:
— Україна в цьому плані позитивно вирізняється: понад половина проектів налаштовані на чесну роботу. За умовним скам-рейтингом, Україна — одна з кращих країн. Так відбувається, тому що криптоспільнота складається з ідейних людей, які дійсно вболівають за крипту в першу чергу, і за свої проекти — в другу. Вони сфокусовані на цьому, і у багатьох з них є підприємницький досвід. Вони розуміють, як продавати продукти та будувати компанії.
Про роль blockchain у державному секторі
Якщо грамотно використовувати blockchain для розподілених реєстрів — як-от нотаріальних послуги або земельних кадастрів, — буде неможливо підробити документи та буде легко зберігати дані. Вони стійкі до цензури.
На думку Дениса, державні структури реформувалися би, якби ініціатива потрапила в руки людей, які добре в цьому разбираются і не мають «дулі в кишені»:
— Найпростіше пояснення зачасту найправильніше. У цьому випадку найпростіше пояснення — не злий намір, а нестача компетенції. Хоч я і казав, що спільнота у нас досить сильна — та в державному секторі багато не заробиш, тоді як криптофахівці звикли до високих заробітків. До того ж, багато з них — криптоанархісти, тому для деяких із них співпраця з державою — це дикість.
Майбутнє за криптою чи за венчурним капіталом?
— У 2011 році всі говорили: Kickstarter та краудфандінг вб’ють венчурну індустрію. У 2013-2014 роках стало зрозуміло, що з’явився ще один інструмент залучення капіталу. Але венчурна індустрія була й буде ефективним інструментом, який довів свою успішність з 1970-х. ІСО, з іншого боку, довів неуспішність.
Ті технології, що формувалися століттями, проіснують досить довго, тому що вони відточувалися мільйонами і мільярдами доларів збитків. Криптовалюти принесли нові інструменти до венчурної індустрії. Вона візьме їх на озброєння — і стане ще сильнішою.
Але є ймовірність, що прийде принципово інший інструмент, який вб’є всі інші — та Довгополий вважає, що це навряд чи будуть криптотехнології. Натомість, він вірить, що «крипта» вб’є фіатні валюти — і така ймовірність є.
Про роль «хайпу»
За графіком Technology Adoption (поданий нижче), будь-яка технологія, яка запускається, дає сплеск, після якого — різкий спад. Далі відбувається поступовий розвиток індустрії, зауважує Денис Довгополий:
— Всі зловили ейфорію, пізніше був повний провал. Думаю, що до кінця 2018 року ми зовсім досягнемо дна. Тепер у людей перестають трястися руки і горіти очі, тож blockchain перетворюється на фінансовий інструмент. Після цього й скам піде з індустрії — залишаться ідейні люди, які шукають застосування цієї технології у бізнесі. І далі він буде розвиватися як ще один напрямок інвестування і використання технологій. Ця динаміка повторюється у всіх технологіях — і в крипті вона теж буде проглядатися.
Поспілкуватися з Денисом та іншими експертами можна буде під час Kyiv Investment Week. Це – серія ділових і tech-подій для інвесторів, представників фондів, бізнес-янголів, стартапів та підприємців зі всієї Європи. Мета – посилити партнерські стосунки між учасниками та презентувати Україну іноземним інвесторам. 8 заходів зберуть 3 тис учасників та 130 спікерів із країн Європи, США та Азії. У рамках інвестиційного тижня заплановано 2 великих бізнес-події: 16 жовтня – UNIT Investment Summit, 18-19 жовтня – 5-й ювілейний КМЕФ.