Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Прочитати вголос
Зупинити читання

Вадим Грибков — про «Кольорові відра», що вчать запоріжців сортувати сміття

Vadym Grybkov — pro «Koľorovi vidra», ščo včať zaporižciv sortuvaty smittja

«Кольорові відра» — це соціальне підприємство, що вже рік вчить сортувати відходи всіх мешканців Запоріжжя: від найменших до найстарших. Про те, чому дорослих вчити складніше, аніж дітей, та як заробляти, продаючи відходи великим заводам, розповідає Вадим Грибков — автор ідеї та співзасновник соцпідприємства
«Koľorovi vidra» — ce sociaľne pidpryjemstvo, ščo vže rik včyť sortuvaty vidhody vsih meškanciv Zaporižžja: vid najmenšyh do najstaršyh. Pro te, čomu doroslyh včyty skladniše, aniž ditej, ta jak zarobljaty, prodajučy vidhody velykym zavodam, rozpovidaje Vadym Grybkov — avtor ideї ta spivzasnovnyk socpidpryjemstva
Čytaty latynkoju

Спеціальні можливості

Прочитати вголос
Зупинити читання
Контрастна версія
  З чого почалися Кольорові відра. — Екологія для мене завжди була важлива: з юності я брав участь в дослідницьких таборах на Хортиці по Запорізькій області. 7 років тому я переїхав до Німеччини. Сьогодні працюю в архітектурному бюро, яке часто проектує освітні заклади, тож я бачив багато шкіл Німеччини. Окрім цього, мої діти ходять в школу —  і я постійно бачу, що біля кожного кабінету є різнокольорові відра для різних видів вторсировини. Вадим Грибков зауважує: можна довго розповідати своїй дитині, що потрібно сортувати сміття, але якщо вона не мати звички з початку свого життя —  в дорослому віці їй буде набагато складніше налаштуватися. Саме тому й виникла ідея подібного проекту. 4 види контейнерів = 1 екологічна звичка. У Кольорових відер є 4 види контейнерів для збирання та сортування вторинної сировини. Усі вони мають різні кольори: жовтий —  для пластику, зелений — для скла, синій — для паперу, фіолетовий — для решти відходів: консервної банки, тетрапаку, дерев’яних відходів, тканини, для органічних відходів підприємці пропонують користувачам червоний контейнер, сміття з якого вони не забирають, але він також сприяє формуванню звички. Як працює команда. Учасники стартапу ставлять у запорізьких освітніх закладах контейнери. Встановлення відбувається безкоштовно, аби діти вчилися сортувати свої відходи змалку. Сьогодні їхні відра встановлені вже у 60 навчальних закладах. Співзасновник розповідає: Відбувається усе так: ми надаємо контейнери безкоштовно в аренду, збираємо ту вторсировину, що склали школярі, досортовуємо її, а тоді продаємо її великим заводам. На отримані кошти підприємство замовляє нову партію кольорових відер. Не лише в школах, а й в ІТ-компаніях. Вадим Грибков Оскільки контейнери картонні, а кольорова гамма без проблем пасує будь-якому інтер’єру, їх встановлюють в будь-якому приміщенні: в офісах, закладах харчування, садочках, інститутах, бібліотеках. За підрахунками Вадима, 60 офісів і підприємств у Запоріжжі вже користуються кольоровими відрами. Особливо ця тема цікавить ІТ-компанії. Окрім цього, соціальне підприємство працює і з представниками бізнесу: — Наприклад, в нас є Dream Hostel —  це наш основний та перший клієнт. Насправді роздільне збирання відходів відходів вони організували і без нашої допомоги: працівники самі сортують відходи, тому просять гостей так само робити. А ще в хостел можуть приїжджати містяни і лишити там свою вторсировину. Кожен тиждень ми навідуємося туди по вторсировину —  і забираємо доволі багато. Говорячи про місця, де вже стоять кольорові відра, Вадим згадує: скоро контейнери встановлять у Запорізькій мерії. Про жителів ОСББ, які відмовляються сортувати сміття. Читайте також: Смартфон проти сміття — новинка від Мінприроди Команда навіть також пробує встановлювати перші контейнери і в ОСББ, і це, на думку Вадима, — найскладніше. З цими об’єднаннями особливо складно працювати тому, що люди в багатоквартирному будинку трапляються дуже різні. Більшість — дорослі люди, яким щось нове запропонувати досить складно: — Був такий випадок: ми встановили кольорові відра в трьох під’їздах. Приїхало телебачення: все гарно відзняли, всі задоволені. Вже за тиждень почалися скарги від мешканців. Мовляв, буде смердіти, заведуться щури. Врешті-решт, нам довелося з того ОСББ забрати контейнери. Якщо правильно готувати сміття до переробки і здавати, наприклад, пляшки попередньо промитими — там немає чому смердіти. Як Кольорові відра заробляють гроші. Зараз в команді проекту поєднали зусилля 8 людей. За перший  рік роботи команді поки не вдалося вийти на прибуток чи хоча би беззбитковість —  тому засновники фінансують підприємство з власної кишені. Вийти на беззбитковість сподіваюся вже восени 2018-го, адже та кількість вторсировини, яку працівники збирають, поки не достатньо для повного фінансування: —  В нас поки що немає жодного фінансування, грантів, донорів —  ми щойно написали проект. Сьогодні зібрану в школах та офісах вторинну сировину ми продаємо перекупникам або безпосередньо на переробне підприємство. З цих грошей фінансується бензин, зарплатня, оренда складу та інші потрібні витрати. Чому великі підприємства хочуть купувати сміття. Вадим каже: цей напрямок співпраці користується неабиякою популярністю. І Обухівське, і Зміївське паперові підприємства купують відходи в будь-якій кількості, бо вони постійно недозавантажені вторинною сировиною. Їм іноді доводиться навіть з-за кордону купувати паперову сировину, щоби виробляти продукцію. Вторинна сировина — це готовий матеріал, який не треба виробляти з нафти. Приміром, пластик не потрібно виробляти з вуглеводнів, адже це — технологічно складний процес. А готовий пластик можна переплавити, і випуск продукту здешевлюється у такий спосіб. Вартість за 1 кг вторинної сировини залежить від якості сортування: пресована вторсировина чи ні, чиста чи не дуже. Майже 1 кг на людину щодоби — такі масштаби сміттєвої проблеми в Запоріжжі. За даними однієї з фірм, що вивозить запорізьке сміття на сміттєзвалище, загалом Запоріжжя щодня виробляє 500 т сміття:  Порахуємо: якщо в Запоріжжі проживає 700 тис жителів — виходить майже 1 кг від одного жителя на день. Грибков зауважує: у Запоріжжі є 2 сміттєзвалища, які скоро будуть переповнені. Та проблема в іншому: вони неправильно організовані. Застарілі стандарти без сортування та переробки призводять до того, що такі звалища надзвичайно шкодять навколишньому середовищу. До того ж, там немає дренажних систем, які виловлювали би фільтрат — рідину від гниття відходів — тож вона потрапляє до ґрунтових вод та заражує землю. Бракує і системи уловлювання газів —  випаровування, яке відбувається від гниття сміття. Сортування — лише перший крок для подолання низки сміттєвих проблем.
11.07.2018,10:30
0
В.Золотова, архів спікера

З чого почалися «Кольорові відра»

— Екологія для мене завжди була важлива: з юності я брав участь в дослідницьких таборах на Хортиці по Запорізькій області. 7 років тому я переїхав до Німеччини. Сьогодні працюю в архітектурному бюро, яке часто проектує освітні заклади, тож я бачив багато шкіл Німеччини. Окрім цього, мої діти ходять в школу —  і я постійно бачу, що біля кожного кабінету є різнокольорові відра для різних видів вторсировини.

Вадим Грибков зауважує: можна довго розповідати своїй дитині, що потрібно сортувати сміття, але якщо вона не мати звички з початку свого життя —  в дорослому віці їй буде набагато складніше налаштуватися. Саме тому й виникла ідея подібного проекту.

4 види контейнерів = 1 екологічна звичка

У «Кольорових відер» є 4 види контейнерів для збирання та сортування вторинної сировини. Усі вони мають різні кольори:

  • жовтий —  для пластику,
  • зелений — для скла,
  • синій — для паперу,
  • фіолетовий — для решти відходів: консервної банки, тетрапаку, дерев’яних відходів, тканини,
  • для органічних відходів підприємці пропонують користувачам червоний контейнер, сміття з якого вони не забирають, але він також сприяє формуванню звички.

Вадим Грибков — про «Кольорові відра», що вчать запоріжців сортувати сміття

Як працює команда

Учасники стартапу ставлять у запорізьких освітніх закладах контейнери. Встановлення відбувається безкоштовно, аби діти вчилися сортувати свої відходи змалку. Сьогодні їхні відра встановлені вже у 60 навчальних закладах. Співзасновник розповідає: «Відбувається усе так: ми надаємо контейнери безкоштовно в аренду, збираємо ту вторсировину, що склали школярі, досортовуємо її, а тоді продаємо її великим заводам». На отримані кошти підприємство замовляє нову партію кольорових відер.

Не лише в школах, а й в ІТ-компаніях

Вадим Грибков

Оскільки контейнери картонні, а кольорова гамма без проблем пасує будь-якому інтер’єру, їх встановлюють в будь-якому приміщенні: в офісах, закладах харчування, садочках, інститутах, бібліотеках. За підрахунками Вадима, 60 офісів і підприємств у Запоріжжі вже користуються кольоровими відрами. Особливо ця тема цікавить ІТ-компанії.

Окрім цього, соціальне підприємство працює і з представниками бізнесу:

— Наприклад, в нас є Dream Hostel —  це наш основний та перший клієнт. Насправді роздільне збирання відходів відходів вони організували і без нашої допомоги: працівники самі сортують відходи, тому просять гостей так само робити. А ще в хостел можуть приїжджати містяни і лишити там свою вторсировину. Кожен тиждень ми навідуємося туди по вторсировину —  і забираємо доволі багато.

Говорячи про місця, де вже стоять кольорові відра, Вадим згадує: скоро контейнери встановлять у Запорізькій мерії.

Про жителів ОСББ, які відмовляються сортувати сміття

Читайте також: Смартфон проти сміття — новинка від Мінприроди

Команда навіть також пробує встановлювати перші контейнери і в ОСББ, і це, на думку Вадима, — найскладніше. З цими об’єднаннями особливо складно працювати тому, що люди в багатоквартирному будинку трапляються дуже різні. Більшість — дорослі люди, яким щось нове запропонувати досить складно:

— Був такий випадок: ми встановили кольорові відра в трьох під’їздах. Приїхало телебачення: все гарно відзняли, всі задоволені. Вже за тиждень почалися скарги від мешканців. Мовляв, буде смердіти, заведуться щури. Врешті-решт, нам довелося з того ОСББ забрати контейнери.

Якщо правильно готувати сміття до переробки і здавати, наприклад, пляшки попередньо промитими — там немає чому смердіти.

Як «Кольорові відра» заробляють гроші

Зараз в команді проекту поєднали зусилля 8 людей. За перший  рік роботи команді поки не вдалося вийти на прибуток чи хоча би беззбитковість —  тому засновники фінансують підприємство з власної кишені. Вийти на беззбитковість сподіваюся вже восени 2018-го, адже та кількість вторсировини, яку працівники збирають, поки не достатньо для повного фінансування:

—  В нас поки що немає жодного фінансування, грантів, донорів —  ми щойно написали проект. Сьогодні зібрану в школах та офісах вторинну сировину ми продаємо перекупникам або безпосередньо на переробне підприємство. З цих грошей фінансується бензин, зарплатня, оренда складу та інші потрібні витрати.

Вадим Грибков — про «Кольорові відра», що вчать запоріжців сортувати сміття

Чому великі підприємства хочуть купувати сміття

Вадим каже: цей напрямок співпраці користується неабиякою популярністю. І Обухівське, і Зміївське паперові підприємства купують відходи в будь-якій кількості, бо вони постійно недозавантажені вторинною сировиною. Їм іноді доводиться навіть з-за кордону купувати паперову сировину, щоби виробляти продукцію.

Вторинна сировина — це готовий матеріал, який не треба виробляти з нафти. Приміром, пластик не потрібно виробляти з вуглеводнів, адже це — технологічно складний процес. А готовий пластик можна переплавити, і випуск продукту здешевлюється у такий спосіб. Вартість за 1 кг вторинної сировини залежить від якості сортування: пресована вторсировина чи ні, чиста чи не дуже.

Майже 1 кг на людину щодоби — такі масштаби «сміттєвої» проблеми в Запоріжжі

За даними однієї з фірм, що вивозить запорізьке сміття на сміттєзвалище, загалом Запоріжжя щодня «виробляє» 500 т сміття: 

Порахуємо: якщо в Запоріжжі проживає 700 тис жителів — виходить майже 1 кг від одного жителя на день.

Грибков зауважує: у Запоріжжі є 2 сміттєзвалища, які скоро будуть переповнені. Та проблема в іншому: вони неправильно організовані. Застарілі стандарти без сортування та переробки призводять до того, що такі звалища надзвичайно шкодять навколишньому середовищу. До того ж, там немає дренажних систем, які виловлювали би фільтрат — рідину від гниття відходів — тож вона потрапляє до ґрунтових вод та заражує землю. Бракує і системи уловлювання газів —  випаровування, яке відбувається від гниття сміття. Сортування — лише перший крок для подолання низки «сміттєвих» проблем.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: