Вікторія ЗолотоваЗ чого почалися «Кольорові відра»
— Екологія для мене завжди була важлива: з юності я брав участь в дослідницьких таборах на Хортиці по Запорізькій області. 7 років тому я переїхав до Німеччини. Сьогодні працюю в архітектурному бюро, яке часто проектує освітні заклади, тож я бачив багато шкіл Німеччини. Окрім цього, мої діти ходять в школу — і я постійно бачу, що біля кожного кабінету є різнокольорові відра для різних видів вторсировини.
Вадим Грибков зауважує: можна довго розповідати своїй дитині, що потрібно сортувати сміття, але якщо вона не мати звички з початку свого життя — в дорослому віці їй буде набагато складніше налаштуватися. Саме тому й виникла ідея подібного проекту.
4 види контейнерів = 1 екологічна звичка
У «Кольорових відер» є 4 види контейнерів для збирання та сортування вторинної сировини. Усі вони мають різні кольори:
- жовтий — для пластику,
- зелений — для скла,
- синій — для паперу,
- фіолетовий — для решти відходів: консервної банки, тетрапаку, дерев’яних відходів, тканини,
- для органічних відходів підприємці пропонують користувачам червоний контейнер, сміття з якого вони не забирають, але він також сприяє формуванню звички.
Як працює команда
Учасники стартапу ставлять у запорізьких освітніх закладах контейнери. Встановлення відбувається безкоштовно, аби діти вчилися сортувати свої відходи змалку. Сьогодні їхні відра встановлені вже у 60 навчальних закладах. Співзасновник розповідає: «Відбувається усе так: ми надаємо контейнери безкоштовно в аренду, збираємо ту вторсировину, що склали школярі, досортовуємо її, а тоді продаємо її великим заводам». На отримані кошти підприємство замовляє нову партію кольорових відер.
Не лише в школах, а й в ІТ-компаніях
Оскільки контейнери картонні, а кольорова гамма без проблем пасує будь-якому інтер’єру, їх встановлюють в будь-якому приміщенні: в офісах, закладах харчування, садочках, інститутах, бібліотеках. За підрахунками Вадима, 60 офісів і підприємств у Запоріжжі вже користуються кольоровими відрами. Особливо ця тема цікавить ІТ-компанії.
Окрім цього, соціальне підприємство працює і з представниками бізнесу:
— Наприклад, в нас є Dream Hostel — це наш основний та перший клієнт. Насправді роздільне збирання відходів відходів вони організували і без нашої допомоги: працівники самі сортують відходи, тому просять гостей так само робити. А ще в хостел можуть приїжджати містяни і лишити там свою вторсировину. Кожен тиждень ми навідуємося туди по вторсировину — і забираємо доволі багато.
Говорячи про місця, де вже стоять кольорові відра, Вадим згадує: скоро контейнери встановлять у Запорізькій мерії.
Про жителів ОСББ, які відмовляються сортувати сміття
Команда навіть також пробує встановлювати перші контейнери і в ОСББ, і це, на думку Вадима, — найскладніше. З цими об’єднаннями особливо складно працювати тому, що люди в багатоквартирному будинку трапляються дуже різні. Більшість — дорослі люди, яким щось нове запропонувати досить складно:
— Був такий випадок: ми встановили кольорові відра в трьох під’їздах. Приїхало телебачення: все гарно відзняли, всі задоволені. Вже за тиждень почалися скарги від мешканців. Мовляв, буде смердіти, заведуться щури. Врешті-решт, нам довелося з того ОСББ забрати контейнери.
Якщо правильно готувати сміття до переробки і здавати, наприклад, пляшки попередньо промитими — там немає чому смердіти.
Як «Кольорові відра» заробляють гроші
Зараз в команді проекту поєднали зусилля 8 людей. За перший рік роботи команді поки не вдалося вийти на прибуток чи хоча би беззбитковість — тому засновники фінансують підприємство з власної кишені. Вийти на беззбитковість сподіваюся вже восени 2018-го, адже та кількість вторсировини, яку працівники збирають, поки не достатньо для повного фінансування:
— В нас поки що немає жодного фінансування, грантів, донорів — ми щойно написали проект. Сьогодні зібрану в школах та офісах вторинну сировину ми продаємо перекупникам або безпосередньо на переробне підприємство. З цих грошей фінансується бензин, зарплатня, оренда складу та інші потрібні витрати.
Чому великі підприємства хочуть купувати сміття
Вадим каже: цей напрямок співпраці користується неабиякою популярністю. І Обухівське, і Зміївське паперові підприємства купують відходи в будь-якій кількості, бо вони постійно недозавантажені вторинною сировиною. Їм іноді доводиться навіть з-за кордону купувати паперову сировину, щоби виробляти продукцію.
Вторинна сировина — це готовий матеріал, який не треба виробляти з нафти. Приміром, пластик не потрібно виробляти з вуглеводнів, адже це — технологічно складний процес. А готовий пластик можна переплавити, і випуск продукту здешевлюється у такий спосіб. Вартість за 1 кг вторинної сировини залежить від якості сортування: пресована вторсировина чи ні, чиста чи не дуже.
Майже 1 кг на людину щодоби — такі масштаби «сміттєвої» проблеми в Запоріжжі
За даними однієї з фірм, що вивозить запорізьке сміття на сміттєзвалище, загалом Запоріжжя щодня «виробляє» 500 т сміття:
Порахуємо: якщо в Запоріжжі проживає 700 тис жителів — виходить майже 1 кг від одного жителя на день.
Грибков зауважує: у Запоріжжі є 2 сміттєзвалища, які скоро будуть переповнені. Та проблема в іншому: вони неправильно організовані. Застарілі стандарти без сортування та переробки призводять до того, що такі звалища надзвичайно шкодять навколишньому середовищу. До того ж, там немає дренажних систем, які виловлювали би фільтрат — рідину від гниття відходів — тож вона потрапляє до ґрунтових вод та заражує землю. Бракує і системи уловлювання газів — випаровування, яке відбувається від гниття сміття. Сортування — лише перший крок для подолання низки «сміттєвих» проблем.