Олександр Гарбар
Від редакції: У роботі над новим проектом, захопившись втіленням ідеї, бізнесмени-початківці не завжди звертають увагу на юридичну складову процесу. Юрисконсульт Олександр Гарбар підготував для вас низку базових юридичних рекомендацій, про які має знати будь-який стартап.
5 важливих моментів для будь-якого IT-стартапу
При створенні IT-проекту варто пам’ятати про такі речі:
- реєстрація компанії та вибір юрисдикції;
- захист ідеї від крадіжки або її часткового копіювання;
- врегулювання відносин між учасниками стартапу, зокрема між засновниками та іншими учасниками проекту;
- продаж ІТ-продукту для замовників (клієнтів);
- готовність стартапу до продажу або інвестицій.
Про реєстрацію компанії та вибір юрисдикції
На мою думку, з реєстрацією компанії поспішати не варто, як би це дивно не звучало від юрисконсульта. Завжди виходьте з міркувань для чого вам реєстрація компанії. Якщо ви плануєте продавати свій IT-продукт або маєте інвестора, тоді бізнес варто зареєструвати. В інших випадках, звісно, потрібно приймати рішення з урахуванням специфіки проекту.
Однак, зазвичай, на початковому етапі розвитку проекту можна зареєструватись як фізична особа-підприємець (ФОП). Цей варіант добре підходить для індивідуального формату роботи, коли ви — єдиний власник стартапу. ФОПу достатньо просто вести бізнес, підприємець має невелике податкове навантаження, може приймати на роботу працівників, має право вести бізнес, як з великими організаціями, так і з фізичними особами. Щоправда вести бізнес як ФОП можна лише до досягнення доходу у 5 млн грн. ФОПу також, у разі необхідності, буде юридично легко припинити свою діяльність, чого не скажеш про юридичну особу (компанію).
Якщо все ж таки у стартапу є декілька власників або інвестор(-и) чи замовник(-и), які готові купувати ваш IT-продукт, у такому випадку є сенс зареєструвати компанію. Проте в цьому питанні варто особливо прискіпливо підійти до вибору юрисдикції вашої компанії. Однозначного рішення чи поради щодо вибору юрисдикції немає — все залежить від специфіки діяльності та території, на якій буде здійснюватись продаж IT-продукту. Тому задля уникнення неприємних ситуацій опісля, краще заздалегідь проконсультуватися з юристами.
Як захистити ідею від крадіжки
Перше, над чим варто задуматись — це права на інтектуальну власність. Цей напрям у створенні проекту є навіть більш пріоритетним, аніж власне реєстрація компанії. Якщо ви пишете софт, рекомендую отримати на нього авторські права. Інколи буває ситуація, коли в процесі розробки вихідний код змінюється. Тому задля уникнення неприємностей, краще реєструвати авторське право на частину вихідного коду. Таким чином юридично ви закріпите авторство за собою.
У разі ж, якщо IT-стартап створюється у вигляді унікального технічного рішення, яке може бути практично застосоване, рекомендується отримати патент на таке рішення. Також для уникнення ризиків несанкціонованого використання торгової марки (логотипу) вашого стартапу, краще зареєструвати і її. При реєстрації авторських прав, патенту або торгової марки потрібно буде визначитись знову ж таки з юрисдикцією, про яку згадувалося вище.
Якщо стартап призначений лише для ринку України і не буде виходити на міжнародний, в такому випадку можна реєструвати і в нас. Та якщо ви маєте у планах вихід на міжнародний ринок, краще отримувати міжнародну правову охорону авторського права, патенту чи торгової марки.
Ще одна порада для стартапів, які займаються розробкою софту. Майте на увазі, що правами на інтелектуальну власність вашого стартапу буде володіти та особа, яка пише код. Коли над стартапом працює команда, то всі інші учасники, що не кодять, права на інтелектуальну власність IT-продукту не матимуть. Отже, в цьому випадку можливим рішенням є реєстрація компанії, щоб поділити права на інтелектуальну власність між усіма учасниками проекту. Коли компанія буде зареєєстрована, їй передаються права на продукт, а корпоративні права розподіляються в тих пропорціях, про які між собою домовляться всі учасники стартапу.
Про регулювання відносин між учасниками стартапу
Питання, яке для багатьох стартапів стає причиною невдач і розпаду команди. Доволі часто учасники стартапу настільки зосереджені на самому IT-продукті, що питання інтелектуальної власності, поділу прибутку, обов’язків і функцій кожного з учасників команди на початку чітко не обумовлюють або не оформлюють юридично. Проте проблеми починаються зазвичай тоді, коли з’являється інвестор або прибуток від замовлень IT-продукту. Часто на цьому етапі бачення проекту в його учасників починають розходитися, і кожен починає вважати свій внесок у проект більшим, аніж праця інших учасників.
Юридичне вирішення: якщо ви починаєте як ФОП, можете укласти Договір про спільну діяльність. Якщо ваш бізнес оформлено у вигляді компанії, то серйозно підійдіть до складення Статуту та Корпоративного договору. Ніколи не приймайте Статут чи Корпоративний договір у вигляді шаблонів, які зазвичай надають юристи за невеликі кошти. Економія на цьому етапі може дуже дорого обійтися в майбутньому, тому пишіть зі своїми юристами Статут і Корпоративний договір під вашу компанію. Рекомендую одразу домовлятись із партнерами та фіксувати це в юридичних документах. Так ваша бізнес-ідея матиме набагато більше шансів на успіх.
У стартапі можуть також працювати наймані під проект програмісти чи інші спеціалісти. Врегульовуйте відносини зі своїми працівниками або партнерами, навіть тимчасовими. Укладіть трудові договори або Договір про надання послуг та обов’язково укладайте з усіма учасниками проекту NDA (Non-disclosure Agreement). NDA юридично захистить вашу компанію від ризиків витоку інформації або продажу інформаціії конкурентам.
Продаж IT-продукту для клієнтів, якщо стартап має монетизуватись
Продаючи IT-продукт замовникам (клієнтам) його власники природньо очікують отримати прибуток. Тому важливо продавати IT-продукт у правильний спосіб. Знову ж таки, питань і нюансів може бути багато (це залежить від спрямування стартапу). Однак загальною рекомендацією є одразу прораховувати наступне:
- податкові та загальні ризики;
- ризики, які можуть спричинити замовники.
У випадку з податковими ризиками — це детальний аналіз податкового законодавтсва юрисдикції, в якій ви працюєте. Ви маєте знати все: які податки повинні сплачувати, коли, скільки, яка відповідальність за несплату податків.
Щодо ризиків, варто наперед прорахувати можливі випадки, коли замовники не платитимуть або платитимуть із затримкою. Окреме питання — як замовники платитимуть за користування вашим IT-продуктом. Мається на увазі, чи будуть це традиційні валюти (гривня, євро, долар), чи вигадана вами віртуальна валюта, яка конвертуватиметься з тих же традиційних валют, чи криптовалюта.
Також для кожного стартапу важливими питаннями є процес використання IT-продукту (спосіб, можливі зміни, втручання в софт і т.д.) замовниками та використання замовниками прав на інтелектуальну власність (про що згадувалося вище). Тому наполегливо рекомендую писати під свій проект юридичні угоди, за умовами яких ви продаватимете свій IT-продукт.
Про готовність стартапу до продажу або інвестицій
Варто продумати на початковому етапі, що ви запропонуєте своєму інвестору, який захоче купити проект або вкласти в нього гроші. Як буде юридично оформлюватися ваша співпраця? Однієї ідеї для успіху стартапу замало. Тому перераховані рекомендації є тією базою вашого проекту, яка дасть підстави принаймні говорити з інвестором.
Підходьте до юридичного оформлення свого стартапу відповідально від початку. Тоді ваш проект буде коштувати набагато більше і загалом матиме більше шансів на успіх. Бажаю, щоби реалізація вашого стартапу була вдалою!
Якщо ви маєте намір створити власний бізнес у Польщі, український чат-бот Pan Prawnik надасть
Як український чат-бот допомагає з реєстрацією бізнесу в Польщі безкоштовну юридичну консультацію з цього питання.