Катерина Буяльська
Мета Elevate Conference — безпосередньо зв’язати підприємців з журналістами і редакторами, щоби дати їм можливість використовувати силу медіа для просування бізнесу. Підприємці дізнаються, як спілкуватися зі ЗМІ, монетизувати контент, побудувати власну медіаплатформу і залучити трафік. Засновники стартапів отримають рекомендації щодо вибору акселератора або інкубатора. Також будуть поради щодо спілкування з інвесторами і підкорення зарубіжних ринків.
Головні тренди в медіа для бізнесу у 2018 році
Тренд № 1: Оперативність
Якщо бізнесу пощастило, і журналіст відомого видання прислав додаткові питання після пітчу, є максимум кілька годин, щоби зреагувати і надати зважену інформативну відповідь. У сучасному світі темп генерації і публікації контенту такий, що ніхто не буде чекати додаткової інформації. Матеріал або не вийде зовсім, або буде опублікований з неточностями. Це може негативно позначитися на бізнесі. Те ж стосується і швидкості відпрацювання інфоприводів. Вони застарівають за лічені години. Нікому не потрібен експертний коментар, який узгоджується вже третю добу. Зрозуміло, що у топ-менеджера не завжди є 15 хвилин для коментаря, — але якщо їх не знайти, журналіст звернеться до конкурента.
Тренд № 2: Продай новину або помри
Пітч замінив традиційний прес-реліз. Тепер бізнесу потрібно «продати» свою новину виданню. Навіть якщо у вас є ексклюзивне повідомлення, потрібно донести до журналіста його актуальність і значущість. Щодня на пошту редакції топових медіа надходять сотні листів. Навіть переглянути їх всі — це дуже довго. А тепер уявіть, що журналіст змушений продиратися крізь зайву, погано структуровану інформацію, щоби знайти у листі щось цікаве.
Новину слід подавати «на тарілочці» і в красивій обгортці. Тоді шанси на вихід публікації значно зростають. Ось золоті правила оформлення листа:
- інформативна тема,
- коротке тіло листа,
- додаткові матеріали за посиланням в «хмарі»,
- і головне — крута новина, звичайно ж.
Тренд № 3: Будь цікавим чи корисним
Навіть комерційні розміщення з кожним роком стають більш нативними, менше схожими на традиційну рекламу. В них все більше корисного контенту. Планка для некомерційних розміщень ще вища. Основне завдання — знайти цікавий інфопривід або придумати корисну статтю для цільової аудиторії видання.
Іноді люди вважають, що головне — зібрати базу журналістів. Але насправді знайти адресу пошти нескладно. Труднощі починаються пізніше, коли потрібно вибрати або придумати інфопривід, правильно його упакувати й «зачепити» журналіста листом. Для цього слід, окрім іншого, розуміти, що саме потрібно цьому конкретному журналістові.
Хто виступатиме в рамках тематичних секцій на заході і які теми розкриватимуть?
— 70% спікерів конференції — гості з Кремнієвої Долини. Можу з упевненістю сказати, що конференція не відбулася би, якщо б хоч один з них відмовився. Адже ми запрошуємо профі, які доповнюють досвід один одного. Медіапотік Elevate Conference складається тільки з доповідей спікерів глобальних ЗМІ першого ешелону. Це — Forbes, Fortune, The Next Web, Business Insider, Inc. Лише в такому складі конференція дасть настільки унікальний і практичний контент з перших вуст.
Бізнес-потік конференції включає виступи виключно локальних, українських представників бізнесу. Мета цього потоку — розповісти про реальні кейси просування українських компаній на міжнародні ринки. На конференцію також приїдуть представники міжнародних аксеераторів. Вони розкажуть, як українським проектам потрапити в глобальні акселераційні програми.
Головні проблеми українського бізнесу у взаємодії із медіа
Вірослава Новосильна, Slova Tech PR:
Проблема № 1: Невміння відрізнити класну новину від нудного спаму
Новини про запуск нових стартапів пачками падають журналістам на пошту. Тільки ось в медіа не радіють цим листам.
Щоби вас помітили в потоці вхідних повідомлень, потрібно або вже мати імідж великого гравця, або ділитись дійсно гучним інфоприводом. Спроба «впарити» редакції «простирадло» тексту про компанію, що «динамічно розвивається і має молодий дружній колектив», допоможе потрапити прямо в теку «Спам».
Уміти викликати інтерес, заінтригувати, розсмішити, здивувати — ось, що цінується сьогодні. Адже увага — валюта XXI століття.
Проблема № 2: Масспітчинг і неповага до праці журналіста
Журналісти великих ЗМІ цінують свій час і працю, і хочуть, щоб так робили й інші. Мабуть, немає нічого менш ефективного, як намагатися запітчити непрофільного журналіста або відправляти єдиного листа за всіма адресами. Такі витівки, до речі, запросто можуть привести вас до «чорного списку». Запам’ятайте: один персональний лист — один журналіст.
Проблема № 3: Непідготовленість до діалогу з медіа
Ще один прояв неповаги — погана підготовка до роботи з медіа. Іноді бізнес, приміром, не дає вчасно коментар, хоча пообіцяв його. Або неточно відповідає на запит журналіста, і потім, коли стаття вже вийшла, просить замінити якісь цифри в тексті. Інколи редактори погоджуються, але вкрай рідко. На це можна розраховувати, якщо у вас вже склались гарні стосунки, інакше текст так і залишиться невиправленим.
Чи говоритимуть на конференції про шляхи монетизації та вирощування нового медіаринку?
— Наші спікери сконцентруються швидше на проблемах бізнесу, з яким працюють, ніж на своїх власних. Цільова аудиторія конференції — більшою мірою середній і малий IT-бізнеси, ніж медійники. Тому ми будемо говорити про релевантні для них проблеми.
Я вважаю, що ЗМІ потрібно активніше опановувати ті інтернет-платформи й канали комунікації, яких в них ще немає. Наприклад, YouTube, Telegram-канал і подкасти. Намагатися монетизувати себе через допоміжні формати — заходи, освіту, продаж брендованої продукції.
Найпрогресивніші українські медіа сьогодні йдуть шляхом контент-бюро: роблять класний якісний контент-маркетинг для брендів. Мені здається, так не соромно заробляти гроші і можна робити якісні матеріали.
Чим слід скористатися бізнесам, аби відбулася синергія капіталу, можливостей та медіакомунікації?
Ніна Левчук, керівник Google Marketing Solutions
— Багато хто зараз говорить, що Київ стає другим Берліном
6 доказів того, що Київ — це «новий Берлін» і хабом для технологій, — і це дійсно так. Велика кількість міжнародних компаній та стартапів вважають, що краще свої відділи з маркетингу, продажів, обслуговування клієнтів створювати саме в Україні.
Але і в Україні IT-сегмент росте і розвивається, українські стартапи щорічно потрапляють в престижні tech-рейтинги світу, тим самим привертаючи увагу міжнародних медіа до нашої країни. Я вірю, що ще не розкрито дуже багато талантів. Саме тому важливо навчитися правильно комунікувати з медіа і інвесторами. Це можна зробити, відвідавши конференцію Elevate.
У всьому світі підприємці, PR-менеджери, маркетинг-менеджери, готові платити чималі гроші та вистоювати величезні черги, щоби поспілкуватися з кількома потрібними журналістами або інвесторами. Конференція Elevate за доступною ціною дає можливість уникнути інфошуму та конкурування заходів з тисячами людьми, і стати частиною прогресивного спільноти підприємництва. Вона допоможе максимально ефективно використати свій час для спілкування з топовими медіа та інвесторами і отримати консультацію від провідних бізнесів.
Явище «джинси» досі має місце в українських ЗМІ. Чи можна це подолати і яким шляхом?
Дарія Зарівна, CEO Charitum, new business director Angry Agency
— Тут потрібно провести межу між «джинсою» в її ганебному сенсі (як політичне і бізнес замовлення + чорний піар) і нативною рекламою. Тому що нативну рекламу я, наприклад, дуже поважаю. Є навіть спеціальна тека на комп’ютері, куди зберігаю свої улюблені приклади колаборацій між медіа і брендом.
Нативна реклама необов’язково може бути маркованою. Іноді вона може бути інтегрована в вірусне відео з субтитрами, тест, гру, інтерактивну інфографіку — все що завгодно. Але те, що матеріал був створений за сприяння або підтримки певного бренду, завжди вказується в підводці. Я сподіваюся, що такий формат буде активно розвиватися в Україні, приймаючи нові, цікавіші форми.
Як боротися з «джинсою», я не знаю, тому що ніколи не працювала в політичних або бізнес-виданнях, і не розумію всіх механізмів стримувань і противаг. Щоправда, зовсім трошки розбираюсь в тому, як працює чорний піар, і підозрюю, що тут все залежить від волі головного редактора.
Ти просто відмовляєшся брати гроші, і не пропускаєш матеріали, які не проходять фактчекінгу і містять в собі грубі порушення журналістської етики.