Вікторія Золотова
Чим займається «Интересный Киев»
— Основний профіль «Интересного Киева» — це, в першу чергу, екскурсійна діяльність. Проте окрім екскурсій, є й інші інформаційні проекти. Наприклад, декілька років поспіль ми з компанією Google робили незвичні карти Києва. Ми розробили путівники «Київ крізь століття», «Київ очима відомих людей», та карту, де зібрано 5 тис найцікавіших точок. А ще ми продаємо книжки, пов’язані з історією міста.
Як вигадують екскурсії
— Ми постійно в процесі наповнення сайту. Щомісяця додаємо туди нові екскурсійні тури та теми. Переважно ми самі вже не розробляємо тури. Натомість ми вчимо людей, як ці тури та маршрути придумувати. Цим займаються випускники майстерні «Интересного Киева», де ми готуємо екскурсоводів.
У нас є школа, яка триває 3 місяці. Там наші досвідчені екскурсоводи вчать людей шукати інформацію, аби створювати маршрути. Маємо вже чимало результатів наших учнів: наприклад, тур «Смачний Київ» та тур за італійськими мотивами в історії української столиці.
Я — найсуворіший цензор, який пропускає чи не пропускає екскурсії. Жоден маршрут не з’являється в нашому розкладі без того, щоб я особисто його не прослухав і не пройшов. З останніх в нас є три новинки: кавова екскурсія, екскурсія з фламенко і кастаньєтами та екскурсія пікантними історіями Києва.
Фото: Alexandra Gnatoush
Результат за 2017 – приток туристів
— У минулому році ми відчули істотне зростання кількості туристів у Києві. Ми підрахували, що збільшилася як кількість екскурсій, так і обсяг іноземних гостей — їхнє число зросло більш ніж на 30%. Протягом року екскурсоводи «Интересного Киева» провели приблизно 2 тис екскурсій і показали Київ 13 тис людей, не враховуючи індивідуальні тури.
Що туристам подобається
— Переважній більшості мандрівників, яким ми показуємо українську столицю, подобається місто, бо ми робимо все для створення позитивного іміджу. В них викликає особливе захоплення, наскільки прибрані київські вулиці. А ще їх захоплює ставлення українців до іноземців: завжди відкриті, приязні — і навіть якщо не розмовляють англійською, то дуже хочуть допомогти.
Що туристам не подобається
— Їх бентежать всі ті сфери, де правила ще не працюють: до прикладу, коли неможливо пройти тротуаром. Окрім паркування, їх часто неприємно дивує поведінка водіїв на дорогах.
Іноді бракує спілкування англійською мовою, але я вам скажу, що у Києві з іноземною мовою набагато менше проблем, ніж, наприклад, в Будапешті. Все пізнається в порівнянні.
Людина, якій болить за Київ – про проблеми і шляхи їхнього подолання
Це моє місто. Я тут працюю, я показую це місто іншим людям, і мета моєї компанії – закохати інших людей у Київ. З іншого боку – тут чимало проблем, але всі можна вирішити.
Наприклад, мене непокоїть стан історичних пам’яток. Саме тому вже три роки свого життя я присвячую активній громадській діяльності: я склав петицію, яку підписало 10 тис осіб. Вона, на щастя, дійшла до практичного виконання.
Окрім петиції, з волонтерами я працюю над фотографуванням історичних пам’яток та їхнім описом. Також ми співпрацюємо з депутатами Київради над зміненням законодавства і правил зі збереження історичних пам’яток у столиці. Дуже прикро спостерігати, як ці об’єкти руйнуються, а часом і знищуються.
Що зараз насправді відбувається з історичними пам'ятками у Києві, які горять і руйнуються
— Українське законодавство надто недосконале, аби запобігти руйнуванню. Вся справа у тому, що деякі будівлі знаходяться в приватній власності, а власники не зацікавлені піклуватися про них. А на ті, що знаходяться у власності міста – просто не виділяються кошти для утримання чи реставрації. І тоді, коли законодавство непродумане, власників не можна ні оштрафувати, ні забирати у власність міста будинки, яку доводять до руйнації.
Тому буквально тиждень тому ми запустили офіційну міську базу історичних пам’яток. Наступні заплановані кроки – робота з законодавством, аби залатати «дірки» зміною постанов, аби люди навчилися піклуватися про стародавні будинки Києва.
Окрім законів, я займаюся просвітницькою діяльність: пояснюю людям на екскурсіях, наскільки ці древні будівлі є дорогими для Києва.
Про поточні урбаністичні зміни в Києві та тренд на пішохідоцентричність
— Схвально оцінюю всі урбаністичні ініціативи, що відбуваються у Києві (наприклад, перекриття Ярвалу
Вулиця Ярославів Вал у столиці стане пішохідною чи Сагайдачного – ред.) Але, на жаль, вони є точкові і не вирішують деякі проблеми. Наприклад, візьмемо Контрактову площу
Пішохідна Контрактова і розв’язки: як зміниться Київ у 2018 році і перекриту вулицю Сагайдачного. Вулиці звільнили від автомобілів, але ж величезний пустий простір, який тепер пішохідний – неживий, тобто нікому не потрібен, а значить його треба наповнювати.
І навіть те саме колесо огляду, яке встановили на Контрактовій – воно мені дуже подобається, бо ця розвага прийнятна для багатьох міст Європи, навіть якщо вона посеред старовинного Подолу. Києву бракує великих публічних просторів, і тому я «за» їхнє створення.
За статистикою, що нещодавно оприлюднили в дослідженні «European capital greenness evaluation», Київ все ще залишається однією з найзеленіших столиць Європи. Звісно, я підтримую додавання дерев і проти вирубування парків, бо, все ж таки, одна з головних прикрас Києва – це зелень. Але вирубувати мертві дерева – це природній процес роботи з містом.
Чого бракує Києву
— Місту бракує людей, які його люблять та намагаються змінювати. Києву бракує правил.
По-перше – йдеться про паркування, бо те, що зараз творять автомобілісти – це безглуздя. Поки не буде прописано, як можна паркуватися, а як ні – відбуватиметься такий хаос, як зараз на тротуарах та проїжджій частині. Зрозуміло, що за минулі три роки чимало правил змінилося. Проте в нас досі не працює строга система штрафів, без яких місто не може просто існувати. Я дуже хочу, щоби місто було не тільки для машин, але і для людей – і це я вам кажу, хоч я і автомобіліст. Я кожного дня за кермом, та все ж я хочу, аби я мав фактори, які змусили б мене тричі подумати перед тим, як їхати в центр.
Мені подобається коректний баланс між пішоходами і машинами – коли у центрі міста доступ для автомобілів обмежений або взагалі перекритий. Давайте поглянемо на більшість європейських міст: центральні вулиці відкриті лише до 7-ої години ранку, аби була можливість доставити продукти в магазини. Таким чином зручно і магазинам, і водночас це дозволяє створювати великі пішохідні зони для гостей міста. Якщо Київ прагне стати туристичним містом, то умови для туристичних потоків мають бути створені. Кожне старовинне місто повинно мати пішохідні зони і громадські простори – це те, чого в Києві поки що немає. | Замовити екскурсію можна за посиланням.