Катерина Буяльська
Сергій має понад 20 років досвіду роботи у галузі ІТ та телекомунікацій, є провідним фахівцем з технологій та очолює групу «Технології та інтеграція» в департаменті консалтингу Deloitte Ukraine. Він має багатий досвід керування проектами з ІТ-аудиту, розробки архітектури підприємств, розробки ІТ-стратегій та довгострокових планів розвитку, гармонізації відносин між підрозділами ІТ та бізнесом. Є членом ISACA з 2008 року, а також сертифікованим аудитором ІТ (CISA).
— Як виглядає ситуація із впровадженням смарт-контрактів в Україні? Чи впроваджують аудиторські компанії, банки або біржі подібні напрацювання?
Дивлячись що мається на увазі під впровадженням. Розробка смарт-контрактів знаходиться в ранній експериментальній області. Продуктивних рішень на смарт-контрактах в Україні в реальному секторі економіки я поки не зустрічав. Найбільша концентрація такої розробки сфокусована на ICO та інших blockchain-рішеннях. Основними причинами низького проникнення смарт-контрактів я вважаю:
- мовний розрив між користувачами і авторами смарт контрактів;
- відсутність стандартів в області blockchain, в т.ч. смарт-контрактів;
- відсутність кращих прикладів практичного досвіду, на якому можна було би вибудовувати свою розробку.
— Статус криптовалют в цілому і токенів та ICO в Україні зараз не є врегульованим законодавчо. Одночасно із цим провадяться залучення коштів через ICO для українських проектів на міжнародному ринку. Нещодавно відбулося успішне ICO українського майданчика для торгівлі ігровими предметами та ґеймерськими активами. На вашу думку, чому цей процес досі не має відповідної законодавчої бази — і якою ця база мала би бути?
Розробка законодавчої бази для будь-якого нового економічного явища – довгий і ресурсомісткий процес. Як правило, він будується на реактивній основі, наприклад — сталося велике шахрайство або масовий обман вкладників, є постраждалі, низка судових позовів, зареєстровані збитки. Тоді, як реакція, з’являється ряд заборон або контролів, щоби цього більше не відбувалося. У випадку з ІРО на це пішло майже 400 років. ІСО ж є абсолютно новим явищем, зі своєю природою ризиків і дуже малою історією розвитку. Просто ще «не набито» достатньо «гуль», щоби серйозно займатися відповідним законодавством.
По-друге, природа крипто-токенів така, що до них не застосовуються в чистому вигляді визначення відомих фінансових інструментів, або відомих класів активів. На вивчення цієї природи і узгодження стандартів, що визначають технологію, теж зазвичай йде досить багато часу.
По-третє, серед законодавців, які вже щось почали робити, немає єдності. Одні країни забороняють ІСО, інші — заохочують і підлаштовують законодавство, треті займають вичікувальну позицію.
Децентралізований характер blockchain-технологій — це окремий серйозний виклик для законодавців і регуляторів, які звикли діяти виключно в централізованій моделі світу. Дозволити чомусь працювати в режимі саморегулювання і мінімуму контролю з боку влади часто є непереборною ментальною перешкодою для руху вперед
— Три напрямки, які на ваш погляд, найбільше можуть виграти в Україні від запровадження криптотехнологій в найближчому майбутньому
Головним чином це:
- переведення державних реєстрів на blockchain з прямою участю власників записів в цих реєстрах;
- електронний юридично значущий документообіг і електронний нотаріат на blockchain та позбавлення кримінальних схем, побудованих на папері;
- легалізація криптовалют
Що варто знати про 10 найпопулярніших криптовалют.
— Перехід державних аукціонів майна на blockchain — це PR-хід з боку держави чи практика, яку згодом реально поширити на нижчі ланки документообігу та тендерів / аукціонів на місцях? Які компетенції (кадрові чи технологічні) та зміни для цього потрібні?
Це може показати тільки час. Оскільки всі державні проекти з використанням таких технологій знаходяться на ранніх стадіях розробки і впровадження, їхню результативність оцінити вкрай складно. При цьому я не виключаю їх PR-спрямованості, адже blockchain — розкручений маркетинговий мем, і хто тільки цією обставиною не користується! Держава повинна забезпечити технічно чесні правила гри, які не зможе порушити навіть вона сама, — а це дуже складний і воістину революційний крок.
Можемо говорити про успіх blockchain-рішень, коли, наприклад, стане технічно неможливою передача об’єкта нерухомості у власність іншого власника без прямої згоди поточного власника і без необхідності в будь-яких арбітрів, або судах, які потрібні для вирішення спірних ситуацій. Спірних ситуацій бути не повинно в принципі — і це те, що може дати blockchain.
— Китай та деякі інші країни світу зараз ідуть шляхом заборони ICO та криптовалют, але при цьому не забороняють саму технологію blockchain. Чи не є це тим сценарієм, до якого може вдатися й українська влада? Як цьому можна запобігти?
Маю велику надію, що українська влада буде мудрішою, оскільки заборона криптовалют в різних країнах приводить тільки до одного результату — зростання їхньої популярності та попиту серед населення. Сам blockchain заборонити не можна, як явище природи. Хоч скільки забороняй схід Сонця — воно однаково буде сходити. Це така ж технологія, як і протокол TCP/IP, на якому працює інтернет. Ці технології та програми на їхній основі необхідно вивчати і досліджувати, щоби прийти до правильних форматів регулювання цієї сфери.
Якщо взяти за приклад інтернет, то на усвідомлення підходів до його регулювання пішло близько 20 років. Тому я вважаю, що blockchain буде швидше розвиватися в недержавному секторі економіки, де набагато більше ресурсу, — в т.ч. інтелектуального, — вища швидкість прийняття рішень і готовність до експериментів значніша за державну. Буду радий, якщо в результаті завдяки blockchain-технологіям ми побачимо економіку, яка успішно розвивається і якій не потрібно для цього державне регулювання.
— Зараз на розгляді в українському парламенті перебуває законопроект щодо легалізації та унормування криптовалют, пропонуючи визначити біткойн та аналогічні валюти і токени як засіб обміну, а не фінансовий інструмент — ваше ставлення до цієї ініціативи, і які переваги / ризики вона має
Вважаю, що обидва законопроекти про регулювання криптовалют, які зареєстровані у Верховній Раді, дуже «сирі». В їхній розробці не брали участь широкі кола експертів, яких в Україні чимало (законопроекти розроблялися депутатами парламенту). Ці законопроекти не виносилися на громадське обговорення. А визначення ключових понять, які наводяться в цих законопроектах, далекі від реальності і викликають у фахівців безліч питань.
В цілому намір гарний, але самі законопроекти ще не ті. У зв’язку з цим має сенс звернути увагу на аналогічне законодавство в Європі, якість якого значно вище.
— Як банки в Україні сприймають криптотехнології (і чи сприймають взагалі)?
На жаль, банківський сектор по відношенню до blockchain-технологій знаходиться в стані забобонів і побоювань. Багато банкірів на повному серйозі вважають Bitcoin фінансовою пірамідою і не бачать в ньому величезного підривного потенціалу для банків. Тому нашу місію на сьогодні ми бачимо перш за все в освіті топ-менеджерів і акціонерів банків в області криптовалют і blockchain.
Крім того, банки в Україні все ще не відкриті до кооперації між собою, а це — важлива умова для розвитку blockchain-рішень в банківському секторі. Для того, щоби сповна отримати переваги від цих рішень, банкам необхідно зробити «домашню роботу» — цілком перейти на безпаперовий юридично значущий документообіг, відкрити свої API і повернутися обличчям до fintech-сектору, поки він не поглинув традиційний банківський бізнес.