Олександр Мельник
З чого починалося обговорення можливостей появи гривневих рохрахунків у Steam
Питання введення гривні постало невдовзі після введення у Steam підтримки української мови і з огляду на чималу кількість користувачів з України. У 2014 році технічно все вже було готово до введення гривні. Були додані відповідні елементи інтерфейсу як для розробників, так і для простих користувачів. Імовірно, гривню мали підключити восени 2014 року. Однак як всі ми знаємо, на економічну ситуацію вплинули події на Сході Україні та військове вторгнення сусідньої країни. Відтак частина територій Півдня та Сходу отримали невизначений статус, економіка виглядала нестійкою в т.ч. і в плані онлайн-платежів. Тож адміністрація Steam відклала запровадження прямих розрахунків за ігри у гривні.
Чому Valve не квапиться запроваджувати гривню
Для розробників залишено опцію відображення цін на гру в гривнях. Проте такої можливості не реалізовано для самих гравців. Запуск повноцінної оплати без конвертацій за поточним банківським курсом визначається кількома факторами:
- Економічна та політична стабільність країни і відповіне зростання ринку онлайн-платежів та активності користувачів онлайн-сервісів.
- Рівень активності покупців платного ігрового контенту саме з України з гривневими картками, які підтримують конвертацію.
- Рівень використання контенту українською мовою / з українськими локалізаціями.
Яка ще проблема існує на ринку ігор для українських користувачів
Адміністрація спільноти «Steam українською» наголошує на тому, що хоча Україна посідає 12 місце у світі за кількістю активних користувачів платформи, однак більшість із них грають у безкоштовні ігри, а якщо й купують щось, то дуже рідко. Основна причина — буцімто високі ціни за ігри. А насправді — розквіт піратства та скачування «зламаних» копій ігор із піратських сайтів. Якщо статистика Valve демонструє низький показник монетизації ринку в конкретній країні, годі очікувати, що валюта цієї країни раптом стане важливою для адміністрації Steam.
Як можна (і чи можна) здолати проблеми високих цін
Клієнтоорієнтовані розробники, які розуміють ситуацію, власноруч ставлять регіональні (низькі) ціни на свої ігри в Україні, а також додають українську локалізацію, що у поєднанні спрацьовує і дає їм можливість повернути витрати і навіть отримати деякий прибуток. Українська локалізація потрібна не стільки для покупців (більшість все одно користується англомовним інтерфейсом), скільки для позитивного іміджу компанії на українському ринку. Українські користувачі бачать, що українська є, значить це «наша» компанія, або просто дружня до нас. Як результат — позитивніше ставляться до неї і до її продуктів, навіть якщо ніколи українською не гратимуть. І навпаки, якщо української немає (особливо в українських розробників), то імідж компанії падає, і це негативно відбивається, якщо і не на прибутках (на українському ринку поки що мільйони не заробити), то на загальному ставленні.
Чи потрібні взагалі розрахунки за ігри у національній українській валюті
Користувачі звикли стереотипно вважати, що наявність гривні серед доступних для сплати валют автоматично означатиме здешевлення ігор та зникнення проблем фінансової доступності контенту. Насправді економія у декілька відсотків не створить суттєвої зміни цін. Більше того, деякі розробники можуть забути чи полінуватися виставляти ціни саме в гривні, тому їхні продукти виявляться недоступними для купівлі лише за гривневі платежі, наголошують у «Steam українською».
Справжня проблема — це не відсутність гривні, а відсутність відповідних регіональних цін для України. За цінами Україна зараз включена у групу Східної Європи. Це, звичайно дуже лестить, що Valve вважає нас частиною цивілізованого світу. Проте більшість українців зраділи би, якби нас зарахували до так званих «країн третього світу», що знизило би ціни для більшості ігор на 30-50%. За регіональні ціни виступають і спільноти локалізаторів ігор.
Яке рішення прийме Valve у 2018 році, важко сказати. Чи не головним визначальним фактором залишається кількість користувачів з України та інтерес до україномовних локалізацій і готовність платити за контент. А з цим поки що спостерігаються набагато більші проблеми, аніж із формальним запровадженням гривневих банківських карток.