Крокуючи на війну, ці богоподібні машини здригають міста-вулики до самої основи, їх бойовий клич чути на сотні кілометрів, а гуркіт пострілів може змагатись по гучності з виверженнями вулканів. О так, сьогодні мова піде про найгрізнішу наземну зброю в арсеналі Імперіуму, про втілення самого Омніссії. Їх обожнюють, їх бояться, їх ненавидять, але ніхто не взмозі бути байдужим, коли на фоні поля бою видніє постать титанів.
Імперіум має безліч військових організацій та методів ведення війни, це і численні полки Астра Мілітарум, і прекрасні воїтельниці Сестри Битви, і смертоносні Адептус Астартес, і вічно спостережлива Свята Інквізиція. Але бувають ситуації, коли цього різноманіття попросту недостатньо, коли потрібно дійсно надпотужна зброя щоб знищити всіх і вся. В особливий момент всезагальної потреби Імперіум розігрує один зі своїх головних козирів-він кличе до бою Колегіо Титаніку.
Організація Колегіо Титаніка, в яку входять титани всіх розмірів і мастей, напряму підпорядковується Адептус Механікус, у свою чергу Колегіо Титаніка поділяється на певні підвиди подібно до орденів космодесанту, або полків гвардії. Ці підрозділи називають легіонами, хоча їхня кількість не відповідає класичному уявленню про слово “легіон”. Деякі з легіонів можуть налічувати кілька сотень титанів, так, звучить не дуже загрозливо, але повірте мені, ці сотні можуть поставити на коліна цілі системи світів.
Самі по собі титани – це ох який цінний військовий ресурс Імперіуму і командування не поспішає ним розкидуватись, адже будівництво одного титана може зайняти цілі десятиліття, а секрети побудови деяких із них-взагалі були втрачені. Тому для того, щоб викликати на війну Колегіо Титаніку потрібен або дууууже вагомий привід, або мати дуже козирне становище в складній ієрархії військового командування. Окрім, безпосередньо військових, застосовувати міць титанів можуть інквізитори, які мають певні привілейовані доступи.
Історія виникнення машинних Богів Війни тягнеться аж з моменту ізоляції святого Марсу від інших планет. Епоха Розбрату розділила кожен людський світ одне від одного і змусила всіх поодинці протистояти найжахливішим створінням, яких неможливо уявити навіть в гарячковому припадку. Марс не став виключенням і, колись процвітаюча, колонія була втягнута у власну боротьбу за виживання. Десятиліття змінювались століттями і, повільно, але невпинно, формувався машинний культ Марсу. Його провідні адепти вигадували все нові і нові технології, зброю і способи захисту для війни зі всюдисущими мутантами і одного дня на червоній планеті сталось чудо.
Під впливом нашіптування всім відомого фантастичного персонажа (дракона порожнечі), Ісаак Механодендридович (прямий наслідник однойменного фізика) придумав як створити величезну крокуючу вогневу платформу, яка могла б спопелити сотні тисяч мутантів за один постріл. “Але як це реалізувати?”-задумливо спитав він своє відображення на відполірованій поверхні вихлопної труби одного з механізмів. І тут йому на голову впала доволі велика шестерня, котра розкроїла йому череп і спричинила доволі сильну кровотечу. Захлинаючись рожевою піною, Ісаак кричав про свою ідею, щоб його почуло якомога більше представників культу. Він кричав про великі подвиги і початок повалення тиранії страху перед мутантами. Після його смерті, на зібранні механікуми обговорили цю ідею і вона їм дійсно сподобалась, більше того, даний нещасний випадок наштовхнув адептів Марсу на ідею про заміну органічних частин на металеві, щоб в подальшому таке не повторювалось.
Жарти жартами, але адепти марсу дійсно створили титанів для боротьби проти монстрів, які в той темний період бродили поверхнею червоної планети. Лише уявіть якими страшними вони були, щоб спровокувати створення аж настільки потужної зброї. У завзятих знавців лору підкрадеться доволі вагоме питання про так званого “Прабатька” всіх титанів, згадка про якого зустрічається у книзі “Темні адепти” Бена Каунтера. Так, там згадується певна СШК (стандартна шаблонна конструкція) у вигляді титану небаченої форми і невідомої класифікації з продвинутим штучним інтелектом і єретичним техом. Але, не зважаючи на існування цього СШК, він не є початковою конструкцією, з якої все почалось, цей титан-лише розумна інструкція для збірки інших титанів класичних патернів, не менше, не більше. Звідки він взявся, хто його придумав, коли і як-залишається загадкою, але той факт, що титанів, котрі ми всі знаємо і любимо, придумали механікуми на Марсі ще задовго до появи Імперіуму, залишається єдиним справжнім каноном.
Легіони титанів присутні майже на кожному з основних світів-кузней Імперіуму, адже саме вони супроводжували експедиційні флоти, котрі засновували всі кузні. Ці надпотужні машини війни були гарантами безпеки і контролю на новозаселених планетах, ніхто і ніщо (навіть якби дуже захотіло) не змогло б конкурувати за місце під сонцем з аватарами самого Омнісії. Але у славетній історії Колегіо Титаніки є пляма бруду, котра тягнеться своїми відголосками з часів зловісної доби Єресі Гора. Доби, коли рівно половина всіх титанів стали під знамена зрадника і обернули свою зброю проти людства. Цілі міста стирались з лиця землі, коли богоподібні машини вели бій не на життя, а на смерть з колишніми побратимами, саме титани зрадників пробили діру в обороні Імперського палацу на Террі і прирекли тим самим сотні тисяч душ на вічний спокій. Навіть не зважаючи на жахливий слід в історії, легіони лояльних титанів стоять на сторожі всього Імперіуму і до сих пір забезпечують війська вогневою міццю, з якою варто рахуватись ворогам людства.
І які ж бувають титани? Насправді, існує два основних види: 1) розвідувальні титани (що займаються розвідкою, або фланговими маневрами з метою оточення ворога) 2) бойові титани (які використовуються для безпосереднього ведення прямого вогневого контакту). А ось види титанів розділяють на декілька класів: 1) Вархаунд; 2) Рівер; 3) Варлорд; 4) Імператор; також можна виділити менш популярні класи: Рапіра; Дайр Вулф (або Жахливий Вовк); Варбрінгер; Вармастер. Але дані менш відомі класи титанів ми достеменно розбирати не будемо і зупинимось лише на основних і найбільш поширених.
Почнемо з найменшого – Вархаунд, цей титан, згідно офіційних джерел досягає 17 метрів у висоту (так, можливо для когось це стане одкровенням, але насправді титани не настільки масивні, як деякі неофіти можуть собі уявити), цей титан не схожий на своїх машинних братів конструкційними рішеннями, адже виконує найбільш специфічну функцію з усіх-розвідка і швидкі флангові атаки. Перше, що кидається у вічі-це видовжена кабіна пілота, що дуже схоже на вовчу, ну або собачу голову, звідси і назва. Більше того, Вархаунд має особливе розташування згинів на нижніх кінцівках, за рахунок наявності додаткового вигнутого в протилежну сторону механічного суглобу. Дана конструкція збільшує амортизаційну здатність і тим самим підвищує максимальну швидкість бойової машини, це грає ключову роль на полі бою і дозволяє титану розганятись до небаченої швидкості для механізмів подібного розміру.
Озброєння Вархаунда доволі різноманітне, але не менш від того смертоносне. Титани цього класу можуть носити наступні одиниці озброєння: 1) гармата інферно, 2) плазмаган, 3) турболазер, 4) вулкан мегаболтер, також на розвідувального титана можуть ставити вулканічну гармату, але подібна одиниця важкого озброєння зустрічається лише у Дайр Вулфів-старшого брата Вархаунда, котрий має укріплений додатковими пластинами корпус і виконує зовсім іншу функцію на полі бою. Пройдемось коротко по кожному типу озброєння класичного Вархаунда.
Гармата інферно – представляє собою збільшену версію вогнемету, може спалювати ворожу піхоту сотнями, але має обмежений радіус ураження. Плазмаган-добра старенька плазма, підходить для знищення як піхоти, так і цілих колон бойової техніки, але на відміну від піхотних аналогів, плазмаган титанів більш надійний і не повинен вибухнути від випадкового перегріву. По ідеї. Мабуть. Можливо. Але від рандомної одинички на кубах перегріву ще ніхто не застрахований. Турболазер-тип лазерного озброєння, який спроектований для ураження великогабаритних цілей, розрізає броню надважких танків, як ніж масло, також застосовується для знищення ворожих титанів. Незважаючи на всі плюси, малоефективний проти скупчень піхоти. Мегаболтер типу вулкан-вузькоспеціалізований ультраважкий кулемет роторного типу, котрий стирає з лиця землі будь-яку піхоту, в офіційних джерелах зустрічалась приблизна швидкість стрільби-60 снарядів за секунду. Так, швидкість вражає, а якщо додати до цього і той факт, що калібр снарядів близько 100-150 міліметрів…Уххх, навіть не кожен танк витримає чергу з подібної зброї.
Далі на черзі найменший з бойових титанів – Рівер. Ця машина війни в середньому досягає висоти 25 метрів і вже має більш гуманоїдну будову, в порівнянні з Вархаундом. Але даний титан також має свою родзинку. Його реактор розташований в задній частині корпусу (зазвичай у титанів реактор знаходиться попереду), подібна особливість додає титану міцності і живучості, котра не властива навіть машинам більшого класу. Тільки є біда, вона заключається в тому, що секрети виробництва Ріверів загублені і забуті, тому цей механоїд знаходиться на межі вимирання і зустрічається доволі рідко на полі бою.
Що ж з приводу його озброєння, то титан може похизуватись вже більш важкими одиницями, плюс до того, вже починаючи з цього класу титани можуть мати зброю ближнього бою. Оооо так, величезний силовий кулак, що потріскує нестримною енергією дезінтеграційного поля. Ніщо у світі не зрівняється зі спогляданням баталії титанів у ближньому бою.
Повернемось до далекобійної зброї Рівера, Бог війни може похизуватись наступними одиницями озброєння: 1) Гатлінг бластер, 2) Мельто гармата, 3) Вулканічна гармата, 4) Лазер бластер, окрім вище перечисленого, титан має декілька опцій озброєння, яке поміщають на верхній стороні його могутнього тіла. Частіше всього там розміщають Реактивні системи залпового вогню.
Розпочнемо наш опис з гатлінг бластера, грубо кажучи це габаритніший аналог вже згаданого раніше мегаболтеру типу вулкан, але замість двох установок, кулемет тільки один і він має ще більший калібр. З його допомогою Рівер може знищувати надважкі цілі, плавномірно розрізаючи навіть найтовщу броню швидкострільними залпами. Мельто гармата-це знову ж таки аналог звичайного мельтагану, лише в титанічних масштабах, прекрасно показує себе на короткій дистанції, орієнтована на знищення ворожих титанів надзвичайно високотемпературними пострілами. Вулканічна гармата являє собою далекобійний аналог мельти, з єдиною різницею в тому, що вона випускає більш стабільний і сфокусований промінь прискорених частинок. А ось з лазер бластером ви вже знайомі, пам’ятаєте турболазер Вархаунда? Лазер бластер-це абсолютно така ж установка, лише вона має не два стволи, а цілих три, що, відповідно, дуже позитивно впливає на його бойову ефективність.
Наступний титан по сумісництву є і найбільш поширеним титаном, що складає кістяк будь-якого легіону Колегіо Титаніки – це машина класу Варлорд. Він може досягати 33 метрів у висоту і стилістично (особливо це проглядується в марсіанському патерні) нагадує лицарів з древньої, давно забутої епохи Священної Терри. На відміну від Рівера, чиї інструкції по створенню вже давно втрачені, Імперіум може штампувати Варлордів у промислових масштабах,але навіть за таких умов будівництво однієї бойової одиниці може тривати роками. Що ж з приводу його озброєння, то титан, за рахунок більшого корпусу і вагопідйомних можливостей, здатний нести більшу кількість зброї ніж Рівер.
Типи озброєння дуже схожі між цими Богами війни, тому ми зупинимось лише на тих одиницях, котрі ще не згадувались. Через великі габарити та відносну неповороткість, Варлордів частенько оснащують мультилазерами, для того, щоб прикрити сліпі зони титана від несподіваних атак легкою авіацією, чи піхотою зі стрибковими ранцями. Говорячи про піхоту, також слід упом’янути доволі екзотичний вид озброєння титанів-абордажні торпеди, так, так, ті самі абордажні торпеди, які виконують подібну роль в космічних битвах, але наземний варіант набагато менший за розміром. Абордажна торпеда дозволяє машинам Колегіо титаніки десантувати загони скитаріїв прямо в захищені будівлі ворога і зменшувати при тому пошкодження потрібних структур, адже Боги війни не церемоняться і не обирають які цілі знищувати, вони попросту анігілюють все, що бачать. А якщо і цього всього арсеналу недостатньо, то деякі патерни Варлорда можуть похизуватись МАКРОГАРМАТОЮ зорельотного типу, встановлену на шасі від титану, заради цієї крихітки всю конструкцію перекроюють і підлаштовують для цього неймовірного дива руйнівних технологій. Так, при даному рішенні страждає мобільність, стабільність і витривалість титана, але ніщо не зможе зрівнятись з ним у далекобійності та руйнівній силі.
Кращий, більший, потужніший, якщо і є у світі вархаммеру механізм, котрий уособлює самого Машинного Бога, то це саме він – титан класу Імператор. Якщо вам колись може здатись, що оооон та гора почала рухатись, то скоріше за все вам випала честь побачити міць Імператора на власні очі. Бойова конструкція може досягати цілих 150 метрів у висоту і здійматися над полем бою небаченим колосом, котрий невпинно знищує ворогів не лише зброєю, а й безкінечною аурою пафосу. Традиційно говорячи про озброєння, неможливо підмітити найголовнішу зброю цього титана-віра, адже саме Повелителю Людства присвячений величезний храм в готичному стилі, котрий складає майже третину всього силуету титана. І так, там проводять службу представники Еклезіархії (місцевого аналогу церковної організації). Просто уявіть собі, мало того, що проти вас виставляють бойову машину небачених раніше розмірів, від неї ще і починають лунати молитви, що прославляють якесь там велике божество на троні.
Титан класу Імператор надзвичайна рідкість для сучасного Імперіуму, адже як і в ситуації з Рівером, інструкції для побудови подібних монструозних створінь з металу вже давно втрачені. Достовірно невідома кількість функціонуючих одиниць цього класу, але можна прикинути, що їх явно не більше кількох десятків на всю Колегіо Титаніку. Озброєння Імператорів являє собою лиш збільшені в декілька разів або повністю ідентичні аналоги раніше згаданих стволів, тому зупинятись на них не має сенсу.
Так, величні машини війни є дуже корисними інструментами в бою, але вони ніщо без людей, котрі ними керують. І хто ж ці особи, яким надана превілегія управляти аватарами Машинного Бога? Зараз розглянемо. Найціннішим членом екіпажу титана і по сумісництву його керівником є принцепс, ця людина повинна бути достатньо навченою і мати неабияку силу волі, щоб управляти гігантським механізмом. Принцепси з’єднані зі системами титана за допомогою нейронного інтерфейсу, напряму підключеного до мозку людини. Дане пряме поєднання машинного духа і розуму принцепса забезпечує можливість пілоту відчувати бойову машину, як продовження власного тіла. Тим самим підвищується бойова ефективність в порівнянні з непрямим керуванням технікою. Алееее є один побічний нюанс. Машинний дух титанів дуже розвинений і неймовірно сильний, він здатен за долі секунди захопити під контроль розум погано підготовленої людини і бездумно знищувати як чужих, так і своїх. Тому, зважаючи на цей факт, відбір в кандидати на посаду принцепса наджорсткий.
До того ж, окрім постійної присутності розвиненого духа машини, пілот кожної секунди перебування за кермом титана піддається невимовному блаженству. Так, так, вам не почулось, принцепси не страждають, будучи під’єднаними до багатометрового механізма, вона ловлять дикий кайф від відчуття сили титана і його нестримної могутності. Це відчуття немов відбірний наркотичний засіб, спробуєш раз і день у день, ніч у ніч ти більше всього на світі жадатимеш потрапити в кабіну титана, щоб відчути себе Богом Війни.
Але принцепс не здатний управляти всіми системами машини власноруч, мозок людини попросту не зможе витримати такий потік даних. Тому для допомоги керівнику титана існує посада модераті. Ці люди також під’єднані до божественної машини за допомогої інтерфейсів, але напряму не взаємодіють з її машинним духом, тому відбір на модераті менш суворий, ніж для принцепсів. Модераті відповідають за увесь другорядний функціонал титана, починаючи від систем охолодження і перезарядки зброї, закінчуючи показаннями ауспексів та контролем рівня міцності щитів. Окрім даної посади, на борту титана також повинен бути як мінімум один техножрець з декількома помічниками для регулювання роботи енергетичного ядра і відновлення отриманих пошкоджень. А для того, щоб відбиватись від можливих абордажних команд, тіло титана містить безліч скітаріїв, механічних воїнів культа Омніссії. Вони виконують роль імунної системи, ізолюючи і знешкоджуючи непрошених гостей.
З екіпажем титанів ми розібрались, тепер перейдемо до його начинки. В технічному плані ми вже розібрали деякі аспекти цих механізмів, тому повторно зупинятись на озброєнні і управлінні ми не станемо. Окремої уваги заслуговує джерело живлення Богів Війни та їхній захист, за який відповідають пустотні щити та багатошарова броня зі сплаву адамантію і сталі.
Почнемо з найцікавішої і водночас найскладнішої системи-енергетичне ядро. Енергетичним ядром у титанах виступають колосальні плазмові генератори, що продукують величезну кількість енергії за рахунок холодного термоядерного синтезу. Це лише напівтеорія і зараз розповім чому. В офіційних джерелах говориться, що для живлення цих механізмів застосовують саме плазмагени. А що таке плазма? Правильно це газ, котрий нагріли до великих температур. І саме цей факт наштовхує нас на роздуми про тип реакції, за рахунок якого виробляється енергія-холодний синтез. Всі нам відомі АЕС працюють на основі розпаду ядра і вивільнення при цьому типу реакцій великої кількості енергії. Процес простий як двері (відносно). Але якщо я вам скажу, що енергію можна отримати і від злиття атомів і ККД від цих реакцій теоретично може досягати небачених чисел. Це і є ядерний синтез.
Але потрібні нам реакції злиття просто так не відбуваються, їм перешкоджає сила кулонівського відштовхування, яка спричинена позитивним зарядом ядер кожної з молекул. І відповідно, чим масивніше ядро молекули, тим сильніше відштовхування. Цю силу можна подолати за рахунок прискорення молекул в речовині. А як надати молекулам жаданого прискорення? Правильно, їх потрібно нагріти і стиснути. Найбільш поширеним і найлегшим елементом у відомому всесвіті є водень, а водень це по суті газ. З цих перечислених фактів і випливає вище згадане поняття плазми (нагрітого газу). Наша життєдайне Сонце також використовує ядерний синтез для вироблення енергії, котре виділяється у вигляді світла та тепла. Середня температура поверхні Сонця досягає 6 тисяч градусів Цельсія, а всередині зірки температура досягає 15 мільйонів градусів Цельсія. Таких значень температури і тиску дуже важко досягти, навіть в умовах 41 тисячоліття, тому на допомогу приходять всілякі методи каталізації цих процесів.
Найбільш відомим методом каталізації ядерного синтезу в сучасності є застосування мюонів (довго на цьому не зупинятимемось, грубо кажучи мюон – це частинка, яка схожа на електрон, але має набагато більшу масу). Мюони мають здатність зв’язуватись з двома ядрами молекул і тим самим допомагати в подоланні сили кулонівського відштовхування. З їх допомогою ядерний синтез може проходити навіть за кімнатної температури, від цього і пішла назва “холодний ядерний синтез”. Чому цю технологію не використовують наразі? Вся проблема в мюонах, для їх створення вчені використовують в сотні разів більше енергії, чим отримують від ядерного синтезу, тому для повсякденного застосування (поки що) ця технологія не годиться. І все ж особисто я впевнений, що люди в 41 тисячолітті опанували вище описаний тип реакцій і широко його застосовують.
З джерелом енергії розібрались, тепер черга захисних механізмів титанів. Захист Богів війни представлений пустотними щитами і багатошаровою бронею. Пустотні щити працюють за принципом, аналогічний до космічних кораблів. Всі постріли та енергетичні промені перенаправляються прямо у варп, влаштовуючи демонам доволі цікавий експіріенс. А коли щити вимикаються, від надмірної кількості попадань, то на захист священних машин стає найкраща броня, яку тільки може вигадати людство для наземних одиниць техніки. Адамантій (найміцніший відомий метал, котрим користується Імперіум) сплавляють зі сталлю найчистішої проби для зменшення ваги броні та економії рідкісного адамантію. Пластини броні частіше всього накладають одна на одну, формуючи багатоступеневий шар захисту, котрий здатний забезпечити аватарам Омніссії невимовну живучість.
Колегіо Титаніка не дарма має репутацію організації, котра за долю секунди може вирішити результат будь-якої битви. Її легіони не раз ставали пліч-о-пліч з іншими військовими формуваннями Імперії Людини, забезпечуючи вогневою підтримкою, вклад якої важко переоцінити. Кожен титан особливий, більше того, вони всі мають своє ім’я, дане їм при створенні. На початку свого існування кожен бойовий механізм немов юний воїн, що тільки-тільки ступив на кривавий шлях безкінечних битв. І з кожним роком, все нових випробувань, машинний дух Богів Війни, як і їхніх пілотів, стає більш досвідченим і могутнім. Вони пізнають власну силу, а з нею і величезну відповідальність, що лежить на їхніх титанічних плечах. Відповідальність за кожного громадянина Імперіуму, за кожного чоловіка, жінку та дитину, яких вони поклялись захищати до кінця своїх днів. Але все ж вони не безсмертні, навіть Боги можуть померти в жорстокому, насиченому насиллям, світі. І коли хтось із аватарів Омніссії не повертається на рідну планету, увесь світ-кузня замовкає, щоб оплакати чергового полеглого героя, котрий віддав все, щоб цей всесвіт став хоча б трішечки менш похмурим місцем.