🏍️ Days Gone Remastered — надто гучно для «ремастеру». Гра на часі

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].

Основні відомості про Days Gone Remastered

• Дата виходу: 24 квітня 2025
• Платформа: PlayStation 5, ПК
• Платформа огляду: PlayStation 5 (ключ для огляду надано Sony)
• Ціна: ₴1 499 (оновлення гри за наявності версії для PS4 коштує ₴300)

Ремастер — що ти таке?

Перш ніж я перейду до самої гри розпочну з того, що поясню усі хитросплетіння навколо ремастеру Days Gone.

Отже, Days Gone Remastered — це, по суті, ексклюзив для PlayStation 5. У цьому перевиданні на гравців очікують графічні покращення, які стали можливими завдяки потужнішому залізу нового покоління, а також додано нові режими гри та функції:

• Horde Assault — режим з виживанням проти хвиль фріків
• Permadeath Mode — гра без права на помилку, де смерть означає початок з самого старту, або акту залежно від того, що ви оберете
• Speedrun Mode — режим для проходження гри на швидкість з таймером
• Покращений фоторежим — налаштування часу доби, освітлення та додавання логотипів
• Нові опції доступності — високий контраст, зміна швидкості гри, озвучення інтерфейсу, ремапінг контролера та інше

Проте відзначу все ж цікавий момент. Days Gone Remastered — це, по суті, покращена версія гри для PlayStation 5, яка ще у 2021 році з’явилася на ПК.

Тобто виходить трохи парадоксальна ситуація — лише у 2025 році PlayStation 5 отримала оновлення, яке ПК-гравці отримали одразу.

Водночас і для ПК-аудиторії знайшлося щось нове. На цій платформі гра отримала DLC Broken Road, яке додає нові режими, функції, підтримку контролера DualSense і деякі мінорні графічні покращення.

Отже, оновлена версія Days Gone тепер доступна як на PlayStation 5, так і на ПК.

Надто гучно, як для ремастера

Одразу розпочну з того, що до цього року я ніколи не грав у Days Gone. Вперше випробувати її мені захотілося саме у 2025 році після анонсу ремастеру, щоб згодом мати можливість порівняти оновлену версію та оригінал.

Загалом, версія для PS4, у яку я грав на своїй PS5, залишила приємні враження. Гра й без оновлення виглядала чудово і в мене виникло логічне питання: «А що ж саме вони збираються покращувати в ремастері?»

Коли ж я запустив Days Gone Remastered я просто не відчув разючої різниці. Так, стало трохи деталізованіше, зʼявилося краще освітлення — але не більше. Загалом усе виглядає лише трішки свіжіше і це підтверджується численними відеопорівняннями, які вже з’явилися в мережі:

Можливо, я сприйняв би цей «ремастер» поблажливіше, якби він не був наступним у ряді оновлених версій ігор Sony одразу після Horizon Zero Dawn Remastered.

На цьому тлі Days Gone Remastered виглядає просто як патч. Horizon Zero Dawn все ж отримала ґрунтовний перегляд візуалу, якого гра справді потребувала. А ось Days Gone… ну, вона й так добре постаріла і точно не була першою у списку ігор, які потребували оновлення.

Тому на фоні першої Horizon, ремастер гри від Bend Studio виглядає надто скромно. Гучна приставка Remastered тут працює радше як маркетинговий шум, аніж як опис справжніх змін.

Це радше косметичне покращення гри для PlayStation 5. Особливо, якщо враховувати, що усе це вже було доступно гравцям на ПК ще у 2021 році.

Де зміни не торкнулися гри

Чого зміни в Days Gone Remastered точно не торкнулися, так це геймплею. Це все та сама гра, яку гравці отримали ще у 2019 році на PS4.

Тут нас зустрічає та ж сама затягнутість, той самий рваний темп, який місцями вбиває занурення й динаміку.

Я, наприклад на самому початку гри не до кінця розумів, де я, що я і навіщо тут усе відбувається. Контент вивалюється одразу — але він подається якось відсторонено. Наче тобі спершу демонструють геймплей, а сюжетна обгортка просто накинута поверх як набір основних і побічних завдань.

Гра відчувається монотонною і її основна історія починає губитися в морі одноманітних сайд-квестів. Більшість із них виконана за класикою жанру «подай-принеси», «зачисти аванпост», «знайди потрібний ресурс». Все це перетворюється на те, що я особисто не люблю — повторювані дії, які ніяк не розкривають ані сюжет, ані світ гри.

У плані боїв ситуація двояка. Протистояння з людьми це по суті просте «перестріляй усе, що рухається». У цьому сенсі Days Gone нічим не відрізняється від середнього шутера від третьої особи: мінімум гнучкості, максимум шаблонів.

Єдина справжня геймплейна родзинка Days Gone — це орди «фріків». Ось тут справді з’являється напруга, відчуття загрози та своєрідний драйв. Саме за це гру й хвалили, і не дарма. Але ця сильна сторона часто нівелюється усім іншим, що її оточує.

Щодо стелсу у грі, то він надто «базовий», а штучний інтелект ворогів слабкий, тому й задоволення від прихованого проходження можна отримати мінімальне.

В цілому багато в чому Days Gone справляє враження проєкту, який вийшов запізно.

Окремо хочу згадати те, що остаточно вбило в мене бажання проходити гру далі — лутинг і крафтинг. У грі є анімації обшуку й, на перший погляд, це дрібниця. Проте коли ти відкриваєш десятки багажників, шафок, коробок і кожного разу мусиш дивитись, як герой повільно ножем їх зламує — це починає дратувати.

Ці всі маленькі затримки, які здаються атмосферними у перші години, доволі швидко починають затягувати геймплей. До того ж якщо врахувати, що крафт доводиться робити постійно — то це вже не елемент заглиблення до гри, а зайва вага, що навпаки сковує ритм.

До цього додається ще й не надто зручне колесо вибору предметів. Кілька кіл, кілька рівнів, які в динамічних моментах сильно розтягують бої і вбивають їхню динаміку та ритм.

Коли ти біжиш від орди й мусиш крафтити коктейлі Молотова, пастки, аптечки — напруга не зростає, вона… розчиняється у вічному колесі вибору предметів.

Зрештою це контрастує з помітним задумом Days Gone виживання на межі, де динаміка й напруга мали би бути постійними. Однак це все нівелюється через затяжні механіки мікроменеджменту свого інвентаря та спорядження.

Звісно, це не критичні недоліки. Але особисто для мене вони створили відчуття «зайвої ваги», яка разом із монотонністю побічних активностей просто втопили основну історію.

В якийсь момент я усвідомив, що це не та гра, яку хочу «добивати» до кінця — мені просто шкода свого часу, якщо ще врахувати, що 2025 рік насичений великою кількістю цікавих нових релізів.

Проте все ж відзначу, що Days Gone має, чим захопити гравців, але для цього варто розуміти одне: не очікуйте від неї чогось неймовірного. Зрештою саме в цю пастку гра й потрапила на старті. Та й потрапляє вона у неї і сьогодні, коли хтось із нас запускає її з думкою: «Ну, це ж ексклюзив від Sony».

Days Gone як страждання від успіху PlayStation

Одна з причин, чому Days Gone часто сприймається з іронією в геймерському середовищі — це кілька доволі простих, але важливих факторів.

По-перше, на гру поклали надто багато сподівань через те, які очікування сформували попередні успішні ексклюзиви PlayStation.
По-друге, її сетинг надто вже нагадував The Last of Us — інший флагманський проєкт Sony, з яким важко уникнути порівняння.

У підсумку це створило завищені очікування, на які сама Days Gone, здається, навіть не претендувала. Це був просто виживач у зомбі-апокаліпсисі — з мотоциклом, бандитами і досить прямолінійною історією..

Можливо, сприйняття гри було б зовсім іншим, якби вона не виходила під вивіскою ексклюзиву PlayStation. Якби це був проєкт сторонньої студії, що вийшов би на кількох платформах одночасно — реакція була б м’якшою. А так грі довелося конкурувати з планкою, яку задала The Last of Us і усе виглядало менш емоційним, менш глибоким, менш кінематографічним у порівнянні.

Звісно, що сьогодні, з плином часу, Days Gone починають сприймати у її власному контексті — це просто хороша гра про зомбі без революції та без гучних заяв. І в цьому її правда.

Брати, чи не брати

Мені особисто важко рекомендувати комусь купівлю Days Gone Remastered за повну ціну.

Ця версія гри немає нічого справді нового чи такого, що ви могли б втратити, якщо просто запустите версію для PS4 на своїй PS5 — тим паче якщо ви маєте активну передплату PS Plus, де ця гра вже є.

Зрештою ви не відчуєте разючої різниці, а зекономлені гроші зможете просто витратити на ще кілька місяців цієї ж передплати.

Якщо ж у вас гра вже куплена, то можете звісно оновитися до ремастеру за ₴300 — особливо якщо ви фанат Days Gone і хочете відчути нові можливості. Хоча й ці «можливості» доволі умовні для видання з гордим ярликом Remastered.

Новий режим з ордами «фріків» захопливий, але швидко набридає, а опція гри з перманентною смертю, чи спідран — задоволення точно не для всіх.

Єдиний справді цікавий нюанс це підтримка можливостей DualSense. Тепер ви наприклад можете буквально відчувати дощ через вібрації контролера. Однак це навряд виправдовує ціну в ₴300.

Тому в цілому якщо у вас активна передплата PS Plus, тоді можете сміливо грати через неї у версію Days Gone для PS4 та не витрачатися на покращення для PS5. Ви просто нічого не втрачаєте.

Те саме стосується й гравців на ПК. Хіба що вам сильно подобається Days Gone, тоді можете придбати доповнення з новими режимами гри за ₴300.

У підсумку Days Gone Remastered — це надто гучна назва для звичайного некст-ген патчу на PlayStation 5. Причому патчу, якого ця гра загалом і не потребувала.