TheCooperThinks
Платина №62 вже дзенькнула. “Robocop: Rogue City” поповнила копілочку ігрових здобутків мого PSN аккаунту.
Майже початок гри, такі кадри роблять свою справу.
Вся гра просякнута духом 80-90-х та злочинного Детройта. Всі з циґарами, брутальність, телики з кінескопами, маслкари…ох і були ж часи. Ну й звичайно ж він – Алекс Мьорфі, класичний та канонічний РобоКоп, яким ми його запам’ятали з дитинства. Ніяких осучаснень та експериментів, тільки жорстокість та нержавіюча сталь, чіткі виконання наказів – так все починається.
Залишу, ще відео зі свого YouTube, де можна глянути рівень графіки.
TheCooperThinks
Ось так Нас зустріне Детройт.
Гра вдало грає на струнах ностальгії та емоціях фанів. РобоКоп – це герой усіх хлопчаків, які зростали на американських бойовиках в 2000-ні роки, тому він не може не подобатися.
Він добереться до усіх, від вуличного хулігана до...
Максимально контроверсійнf гра, яка викликає, як захват та і розпач. Стає зрозуміло чому про неї мало хто чув, бачив та грав. Сиренький продукт від Nacon, які роблять ігри, але не такого жанру, тому як перша спроба, має право на життя.
“Robocop: Rogue City” створена на UE5 тому картинка оточення вражає, малобюджетний проєкт, виглядає дуже соковито, хоча й частково.
Дощове Місто Моторів.
Чому частково? Бо все що стосується не ігросвіту, оточення, відверто слабеньке. Анімації та катсцени – просто вбогі, але я маю підозру, що частково це було стилізовано під “саме ту” атмосферу фільмів 80-х та 90-х. Можливо це й виправдання, але така моя позиція.
В цьому кадрі вся суть вулиць Мегаполіса.
Очікувати “вау ефекту” від сюжету також не варто, бо він максимально примітивний – антагоніст відомий майже з самого початку і ми його маємо впіймати. Динаміки дуже мало, гра досить повільна, через саме технічну недосконалість, як на мене. Одноманітні анімації, відео, сцени дуже кидаються в око. Майже усі місії є лінійними, лише діалоги мають варіативність, яка впливає на відношення NPC до РобоКопа. Але напротивагу цим мінусам, є щось інше! Тримаючи DualSense в руках Ви дійсно відчуєте себе Robocoр’ом – 250-ти кілограмовим адроїдом для правосуддя.
Я відверто не поділяю цього поняття, адже я вважаю Робокопа перш за все Алексом Мьорфі, людиною, не роботом.
TheCooperThinks
Гра дуже класно втілює в життя мрії хлопчаків, які захоплювалися роботом, за яким спостерігали з екранів телевізорів. Величезна купа стрілянини, безкінечні набої до Auto-9 та мізки які розлітаються з частотою 10 голів на 60 секунд.
Ну й неону також вистачає, як і куль.
Робокоп має кілька цікавих механік і прокачка тут присутня. Мінігра з покращенням Auto-9, який можна кастомізувати під свій стиль гри, та зробити з пістолета ракетницю або мініган. Навики дають додаткові можливості, впливають на рішення інших персонажів, та на світ в цілому. RPG складова в шутері досить не погана і в переспективі, могла б дати грі дуже багато. Але саме гра дуже маленька та обмежена, як в просторі так і в можливостях, якщо це перша спроба, і на нас чекатиме більша та якісніша пригода про Алекса Мьорфі – це прекрасно. Цю гру потрібно розвивати, вона цікава та має перспективу, а найголовніше – викликає емоції. Гравець потрапляє в унікальну ситуацію, яка зобов’язує його обирати, ким є РобоКоп – людиною чи роботом, і це прекрасно.
Відносно коротка пригода, довжиною в 12-15 годин, з досить легким Платиновим трофеєм. Автентична атмосфера антиутопічного Детройта з майбутьного передана ідеально, немає чого додати, чи відняти, просто ТОП! РобоКоп дуже не досконалий, але щось в ньому є таке, що змушує посміхатися та отримувати масу задоволення.
Щелепа відвисає, дуже гарне місто.