Іван Гуменюк
То що сталося? Чи дійсно не варто купувати цю гру?
Давайте чесно, більшість сучасних блогерів як і в Україні так і світі думають тільки про одне, як заробити бабла і збільшити кількість переглядів. Як колись вчила мене моя дівчина – чим більше хайпу і гейту тим кращий результат. Я ж пишу цю рецензію як любитель цієї гри, який награв в шосту частину 500! годин.
Сучасний ринок покрокових стратегій перебуває в стагнації. Дуже непоганий Old World, який і правда цікаво грати, Humankind непоганий, але не збалансованими механіками які не корелюються одні з одними, провальна Ara: History Untold, та Millennia яка вийшла типу фанфіка на цей жанр. Більшість любителів стратегій пограли у все це та повернулися до цивки.
Я сьому частину улюбленої серії давно чекав, дотепер в мене був ноут де йшла цива, Відьмак і Гвинт, чого мені в принципі вистачало для геймінгу, але заради цивілізації довелося купувати потужний ПК. Тож, товариство, 30 тисяч своїх кровних я потратив на те, щоб пограти в цю гру, Stalker чи Kingdom Соme 2 то вже приємний бонус як то кажуть. І от нарешті я купив гру на яку чекав, не можу дочекатись коли гра встановиться і перебуваю в передчутті гри, немов якийсь підліток якому предки щойно купили приставку.
Коли я зрештою дочекався, вибрав лідера Ізабеллу і почав грати, наче битою по голові мене вразив інтерфейс гри. Ніфіга не зрозуміло, дуже мало інфи про райони, будівлі, соціальні інститути. Мабуть хорошого гравця в покрокові стратегії вирізняє вміння прораховувати, але найважливіше, працювати з інформацією, хороший аналіз дає перевагу, а в цій грі інформації мінімум, а цивілопедія була наповнена порожніми й напівпорожніми сторінками.
Особливо тупо тут створені цілі для перемоги, всього їх чотири: наукова, економічна(нарешті!), культурна і воєнна. А також набір завдань для кожної епохи. Я грав через науку то в мене проблем аж таких не було, а от мій друг пішов на фінансову і там повний треш, він виконав всі завдання, очки фінансової перемоги перевищили у два рази ті що потрібно для виграшу, а перемоги нема, бо ще бляха треба великими торговцями ходити.
Також не сподобалось декілька механік. Уявіть собі, ви такий будуєте бібліотеку, вона он височіє біля гір та приносить вам естетичне задоволення, а на другу епоху — її бляха немає, зникла. Це до біса реалістично, світова архітектура? Ні, не чули. Також ви готуєтесь до війни, клепаєте юніти й потираєте руки від того, що скоро захопите надоїдливого сусіда, але при переході епохи юніти пропадають, а війни закінчуються.
Коли я грав Цивілізацію 7 подзвонив мій друг, він колись давно приніс мені диск цивілізації 4, і з тих часів ця серія ігор моя улюблена. Я кажу йому що не варто купувати оцю гру, бо вона жахлива. Уявіть його здивування, коли на другий день я йому кажу що Цивілізацію 7 таки варто купити, бо вона бляха, крута. Не очікували?
Дипломатія. Вона вийшла на рівень четвертої частини, бо тут реально багацько дипломатичних рішень, крадіжки технологій, економічних та промислових диверсій. Правда в четвірці все це робилося завдяки капіталу, який ми переключали на шпіонаж і десь це логічніше, тут у дипломатії є свої «фінанси» які ти можеш тратити на різні диверсійні спецоперації.
Райони. Перше враження було негативним, бо я не побачив у грі районів, і це було спрощенням, як на мене, але потім я зрозумів що вони є і на багато кращі ніж в попередній частині. У попередній ти будував один район, в якому будував фінансові, промислові чи наукові будівлі, це цікаво, але не реалістично, а тут, ми будуємо ці будівлі окремо, але також можемо декілька різних будівель, будувати в одному районі, і це дійсно досить цікаво, окрім цього перероблено самі клітинки, раніше були робітники, а зараз доданs спеціалісти, механіку з вищезгаданої гри Old World.
Епохи:
Гра має багато недоліків, мало інформації на старті, кривий інтерфейс, криві механіки перемоги у кожній епосі, але коли я пройшов гру до кінця, мені багато чого сподобалось. Є багато цікавих нових механік, нарешті нормальна дипломатія. І найголовніше ШІ почав заточуватись на війні. Пам’ятаєте як в четвертій циві нас виносили комп’ютерні гравці? Війна з командирами тут хоч і має питання, але виглядає то все круто. Першу епоху я грав Ізабеллою за Рим, у мене були два легіони (полководці) з римськими штандартами, візуально вони непогано так нагадують юнітів з Rome 2 Total War. Під кінець останньої епохи коли я летів у космос, на мене напали абсолютно всі лідери, мій Рим де будувався космічний корабель, був в тотальній осаді, рятувала авіація яка розносила танки супротивника і давала мені змогу захищати місто. А епідемії в епосі Відродження це щось. Я спочатку не зрозумів чому над трьома моїми містами літають безкінечні ворони, а потім клепав чумних лікарів, щоб хоч трохи зберегти вцілілі райони.
Підсумки:
Ванільна цива ніколи не була чудовою на старті, але цю хоча б цікаво грати на відміну від шостої. Ванільна шоста частина навіть виглядала дещо інше ніж тепер, а всі цікаві механіки підвезли в доповненнях. Так і тут, гра, мабуть ще не готова до релізу, але впевнений що патчами й великими DLC вони допилять гру, допрацюють механіки й релігію, яка тут трохи кострубата. Гра має великий потенціал, але вже зараз граючи шосту і сьому, я бачу що шоста починає здавати позиції, і мені більше хочеться грати в нову частину, але не всі мої друзі її придбали. У грі є багато нових механік, будівель, районів, а гра за кожну цивілізацію робить ваш досвід особливим. Коли я завершив за Ізабеллу, взяв Єгипет і побачив оригінальні будівлі і чудеса. Гра наголову вище своїх конкурентів, вона вже цікавіша ніж шоста, де штучний інтелект боїться війни, і тільки ставатиме кращою. Тому не довіряйте блогерам, мені, а спробуйте самі і пишіть у коментах ваші думки.