Сергій Гилюк
Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].
Основні відомості про Avowed
- Дата виходу: 18 лютого 2025 року
- Платформи: ПК, Xbox Series X|S
- Платформа огляду: ПК (гра надана на огляд Xbox)
Менш як три години знадобилося мені для того, щоб пройти шлях від обережної зацікавленості, змішаної зі скептицизмом, до визнання, що я отримую задоволення від простих прогулянок по карті, паралельно рятуючи світ від павуків та людиноподібних ящерів. Саме той випадок, коли дійсно потрібно пограти, адже гра від анонсу й після перших попередніх вражень сприймалась як «кольоровий Skyrim». Помилятися неприємно, але у випадку Avowed усе навпаки. І хоча нова action-RPG від Obsidian Entertainment не перевертає жанр з ніг на голову, а подекуди відчувається як гра давно забутих часів, прекрасно усвідомлюючи це, вона зачарує вас чимось іншим. Про це й поговоримо.
Повернення до знайомого світу
Події Avowed розгортаються у Живих землях – материку Еори, світу, в якому відбуваються події попередніх ігор Obsidian Entertainment – Pillars of Eternity та Pillars of Eternity II: Deadfire.
Головна особливість Еори, окрім магії та ельфів, це те, що душі померлих проходять цикл переродження завдяки енергії адри – магічного мінералу, який є основним складником стовпів вічності. Цей процес відбувається природно та не потребує зовнішнього втручання, проте деякі маги знайшли спосіб контролювати душі. Вони навчилися захоплювати їх, змінювати перебіг реінкарнації та навіть вселяти душі у неживі предмети або створіння. Саме так було створено богів Еори й цей обман і став центральною темою сюжетів Pillars of Eternity та її продовження.
Сюжет Avowed розпочинається приблизно через два роки після Deadfire. Ви граєте за богоподібного, якого імператор в ролі свого посланця направляє до Живих земель розслідувати таємничу чуму, яка впливає на екосистему острова, перетворюючи тварин та людей на зомбі, й прискорюючи ріст рослин.
Після невеличкого вступу, в якому вам пояснюють основи ігрового процесу, вас зустрічають представники імператора в місцевому порту й, надавши вам провідника в напарники, відправляють на всі чотири сторони розслідувати, що це за страшна чума така про яку є лише чутки та ніякої конкретики.
Точніше відправляють вас в конкретне місце з завданням, проте як справжнього героя гри жанру action-RPG, воно вас зацікавить в останню чергу. Спочатку нам треба розібратися з місцевими злодіями, допомогти всім жителям міста та околиць, вбити гігантського павука та десятки павуків менших розмірів. Список можна доповнити будь-яким стандартним завданням для жанру й з великою ймовірністю ви його зустрінете в грі.
І хоча й звучить це все не дуже захоплююче й так, більшість завдань зводиться до простого «сходи, вбий, принеси», це з головою компенсується фірмовими «обсідіанівськими» діалогами, гумором та процесом дослідження Живих земель.
Фірмовий стиль
Ігровий світ Avowed поділений на локації, які на початку здаються невеличкими, особливо якщо порівнювати з розмірами карт в інших схожих проєктах. Проте вони просто наповнені контентом. Буквально після першого додаткового завдання я просто відправився досліджувати околиці, тому що цікавинки трапляються на кожному метрі. Й говорячи про цікавинки я не маю на увазі нагороди та лут: так, його тут достатньо, проте дослідження в Avowed спонукає саме процес та цікавість знайти щось унікальне: чи то новий квест, чи якусь дивну ситуацію, чи навіть вид на околиці.
Що стосується рольового складника, то він тут теж обмежений. Ваша роль та належність до богоподібних визначена грою за замовчуванням, а вибір раси обмежує приналежність до Едирської імперії, яка переважно складається з людей та ельфів. Дворфа ви створити не зможете.
Можна обрати походження, яке окрім інших бонусів, відкриває вам різні додаткові репліки в грі. Часто вони впливають на результат завдань.
Доволі спрощений редактор персонажа Avowed компенсує діалогами та можливостями розвитку подій залежно від вашого вибору. Гра постійно пропонує декілька абсолютно протилежних, а часто креативних підходів до вирішення будь-якого конфлікту. В класичному для Obsidian стилі, ваші рішення й те, як ви розмовляєте з оточуючими впливає як на основний сюжет, так і на менш значущі події. Для того, щоб побачити всі варіанти розвитку подій гру доведеться пройти декілька разів, кожен раз обираючи походження та змінюючи ваші рішення в діалогах.
Напарники теж дуже часто реагують на те, як ви себе поводите, що іноді генерує дуже смішні репліки та ситуації. Їх, до речі, в грі всього чотири й гра їх поступово видаватиме вам в допомогу. Й хоча з ними можна обговорювати події, які відбуваються, а також цікавитись їх особистим життям, це далеко не рівень взаємовідносин, які можна було формувати в тій же Baldur’s Gate 3. В романтичні стосунки з напарниками теж вступати не можна.
Бойова система доволі примітивна, якщо дивитись лише на механіку бою, а дерево вмінь надто спрощене. Але те, як ви комбінуєте вміння, які обираєте цілі та закляття та знаходите рішення в абсолютному хаосі, на який перетворюється кожна з битв, приносить неймовірне задоволення. Раз за разом я спеціально досліджував карту в пошуках нових ворогів, щоб протестувати свій новий магічний пістоль чи чергове закляття, яке спалює (або морозить) ворогів.
Гра спонукає вас експериментувати. Скидання вмінь тут коштує дуже дешево й це можна зробити в будь-який момент. Ви також необмежені в екіпіруванні персонажа. Хочете бути магом та носити тяжку броню? Будь ласка. Хочете мати пістоль в одній руці та кинджал в іншій? Без проблем.
Єдине, з чим можуть виникнути проблеми, та це з пошуком достатньої кількості ресурсів для покращення ваших обладунків та зброї. Від рівня покращення (а вони тут доволі стандартні як для RPG та мають кольорову градацію від білого до оранжевого) напряму залежить і шкода, якої завдаєте ви, і так само шкода, якої завдають вороги вам. Тобто зустрівши ворога з рівнем екіпірування вище вашого ви скоріше за все загинете з двох-трьох ударів. Принаймні саме це сталося зі мною на початку гри, коли я натрапив на табір ворогів «синьої» якості.
Простота — запорука успіху
У цій простоті, а іноді й поверхневості Avowed, і є основна перевага гри й вона це прекрасно розуміє, пропонуючи гравцям дещо інше.
Avowed багато в чому нагадує ігри давно забутих часів, коли гравця не переобтяжували відкритими світами на десятки квадратних кілометрів та десятками відміток на карті. Світ Avowed цікаво досліджувати не заради нагороди, а заради процесу. Схожі відчуття в мене були під час проходження Fable чи Beyond Good and Evil – ігор, які в першу чергу сприймалися як пригода, а не черговий робочий день.