Реклама

🏰 Kingdom Come: Deliverance II — перші враження на часі

Čytaty latynkoju
🏰 Kingdom Come: Deliverance II — перші враження на часі
  1. Головна
  2. Ігри
  3. 🏰 Kingdom Come: Deliverance II — перші враження на часі
  • Сподобався пост? Став вподобайку!
  • 0

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].

Основні відомості про Kingdom Come: Deliverance II

  • Дата виходу: 4 лютого 2025 року
  • Платформи: ПК, Xbox Series X|S, PlayStation 5
  • Платформа огляду: Xbox Series S (ключ надано Plaion)

Менш ніж за місяць має відбутися реліз продовження історичної рольової гри Kingdom Come: Deliverance, яка знову поверне гравців до Індро та його прагнення помститися за вбивство своєї родини і знищення рідної Скалиці.

Нашій редакції вдалось отримати можливість зіграти в Kingdom Come: Deliverance II за місяць до її виходу, і розробники дозволили мені випробувати початкову частину гри та розповісти про її перші кілька годин.

Перші враження від Kingdom Come: Deliverance II

Ефектний старт

Гра відкривається сценою масштабної облоги замку, у якій нам за традицією багатьох AAA-ігор демонструють в наповненій екшном сцені усі нові можливості. Тут ми вперше у грі випробуємо арбалет, а також побачимо використання першої вогнепальної зброї, як в ігровому світі, так і в справжній середньовічній Європі. Також нас у дуже базовому варіанті познайомлять з бойовою системою в процесі відбиття ворогів, які по драбинах вилазитимуть на мури.

Загалом за цю початкову сцену можна лише похвалити розробників, адже це дійсно чудово зрежисований пролог до гри. Тобто на відміну від першої частини нас одразу познайомлять з усім найцікавішим, що очікує на гравців. Однак усе закінчиться кадром з Яном Птачеком, як у відомому мемі з “yup, that’s me, you probably wonder how i got here”, коли на фоні починає грати Baba O’Riley від The Who.

Після цього за усіма канонами нас переносять у часі на кілька тижнів раніше і ми уже опиняємося в тілі Індро, який прямує з Яном, щоб доставити важливий лист одному з панів.

Власне, саме тут починається туторіал, який розробники доволі органічно обʼєднали з нагадуванням подій першої гри та одночасним створенням персонажа.

Згадати все та втратити трохи менше

Якщо ви не грали раніше у Kingdom Come: Deliverance і переживаєте, що вона буде обовʼязковою для розуміння сиквелу, то можете бути спокійні. Розробники зуміли чудово переповісти події першої частини завдяки флешбекам та цікавим діалогам впродовж всього прологу. До того ж тут нам демонструють чудову хімію між Індро та Яном наче у якомусь «бадді-муві», і ви одразу зрозумієте, що відносини між ними стануть родзинкою та однією з цікавих частин усієї гри з жартами, «підколами» на фоні різного суспільного становища героїв та їхньої дружби.

У більшості перших діалогів у грі ви отримаєте опції відповідей, за допомогою яких зможете створити свого персонажа. Тобто ви оберете які характеристики вам будуть ближче до душі: чи ви будете Індро запальним і за словом в кишеню не полізе, або ж оберете більш красномовного Індро, який так гарно розповість неймовірну історію вартовому, що той вирішить не штрафувати вас.

Звісно, що з огляду на бойову систему у грі я вирішив все ж надати пріоритет умінню гарно забивати баки своїм співрозмовникам. Згодом під час прологу, коли ми у лицарському колі з Яном поїдемо з важливим листом, то зробимо зупинку біля мальовничого ставка, де нас навчать головним механікам бою. Саме після цього легкого навчання усім азам бою на мечах я лише вкотре переконався в тому, що не дарма вирішив зробити ставку на красномовство.

Після першого «бойового» тренування Ян нам пропонує «помитися» (важлива річ для Середньовіччя) і з цього моменту сюжет гри починає по справжньому розгортатися. Без вдавання у зайві та спойлерні деталі, я просто відзначу, що весь пролог окрім туторіалу та розповіді про минулі події, це також доволі органічне сюжетне розвʼязання однієї з проблем будь-якого сиквелу.

У розробників сиквелів рольових ігор завжди є одна проблема, з якою доводиться мати справу — як у новій частині на початку гри не давати гравцям «перекачаного» персонажа.

Саме тому, на початку завжди відбувається якась подія, коли персонаж втрачає частину своїх сил та ресурсів. Відповідно герою знову доводиться ставати на шлях повернення втрачених навичок.

Власне й Індро у цьому величезному списку героїв ігор не буде винятком, і йому теж доведеться пройти через втрату деяких набутих навичок, щоб подальше ваше проходження мало мету та сенс.

Однак розробники все ж не «обнуляють» Індро і він залишає за собою вміння читати, знання про події в країні та історію. Це все буде вирізняти його в діалогах з NPC, які раз-по-раз відзначатимуть, що він не просто якийсь пʼяничка, розбійник чи ще якийсь зайда. Вас можуть наприклад уже нагородити гордим для того часу словом «студент» за ерудицію.

Хоча найголовніша навичка, яку при собі залишає Індро, це фехтування. Тепер ви одразу вмієте блокувати удари та навіть робити якісь легкі комбо. Однак відвідати кілька стартових квестів з навчанням фехтуванню вам все ж буде потрібно.

Попри це Індро, а заразом його товариш Ян втрачають найголовніше — імʼя та підтвердження статусу. Додамо, що останнє в часи Середньовіччя грало велику роль. Саме тому на початку гри ви зануритеся до цієї епохи ледь не з самих низів.

Kingdom Come: Deliverance (помножити на) II

З тієї частини гри, яку мені дозволили випробувати розробники я зрозумів те, що це абсолютно та ж сама Kingdom Come: Deliverance, однак її більша та уже довершена версія. Тобто тут є усе те, за що цю гру зуміли полюбити, але й також усе те, що відлякувало гравців.

Нам доведеться зіткнутися з доволі точно спробою відтворення минулого у відеоігровій формі. В першу чергу гра відчувається як чудова історична декорація з відтворенням рідних для розробників місць. До того ж, усі ці локації, як і в першій частині, відчуватимуться доволі рідними й для українських гравців, особливо, якщо ви проживаєте в межах історичного Поділля та західінше.

Загалом під час гри раз-по-раз хотілося вигукувати «це ж було вже», але зрештою цього разу все просто відчувається… доробленішим. Поряд із чудовою декорацією у грі будуть всі ті ж виснажливі для когось механіки сну, голоду, переїдання та втоми. Буде у грі також та ж сама, що й в першій частині алхімія, де вам доведеться чітко за рецептом готувати собі настійки та збережівку (напій, який дозволяє вам зберігати гру в будь-який момент).

Також тут залишилася та ж сама бойова система. Бої у грі стали помітно простішими і наприклад тепер замість пʼяти ми маємо чотири напрями для ударів і загалом блокувати та завдавати ударів стало в рази легше у порівнянні з першою частиною.

Однак не чекайте на те, що Kingdom Come: Deliverance II перетвориться на екшн-RPG. Тут, як і в оригінальній грі, вас легко може віддухопелити деревʼяною дубинкою пʼяний розбійник, якщо ви занадато зверхньо поставитеся до бійки з ним.

Бойова система у грі намагається бути доволі реалістичною і тому кожну бійку вам варто сприймати як останню. Вам доведеться уважно слідкувати за ворогом та шукати найкращий момент та місце для удару. Це звісно може дещо виснажувати гравців, які звикли до боївки в стилі «натисніть “Х”». Тому цей елемент гри знову може відлякати багатьох.

Додам, що в порівнянні з першою частиною розробники також цього разу мали більше можливостей, щоб реалістично відтворити різну зброю. Тепер бій на мечах, сокирах, дубинках відрізнятиметься своїми анімаціями, та відповідним арсеналом рухів. До того ж за своєю зброєю доведеться доглядати, щоб у відповідальним момент ваш меч не зламався, а арбалет не дав осічку.

Щодо загальної прогресії персонажа, то вона залишається абсолютно такою ж, що й у першій грі. Ви часто щось робите і відповідно Індро стає кращим у цьому — як у реальному житті. Та і як гравцю — варто відкласти гру на кілька тижнів і ви, як і в першій частині, муситимете знову повертати власні втрачені навички битв на мечах чи стрільби з арбалета.

Окремо відзначу й відкритий світ гри. Загалом тут нічого додати, адже в цілому все знову ж таки нагадує про першу частину, однак її більшу та пишнішу версію з густішими лісами та мальовничими краєвидами. Як я уже вище відзначив, це просто неймовірна історична декорація.

Сам світ у грі відчувається живішим, а NPC уже менше нагадують заскриптовані модельки. У них є повноцінні розпорядки дня, з якими вам доведеться рахуватися. Наприклад, коваль зранку не одразу з ліжка прямує на роботу. Він спочатку потеревенить на лавці з приятелем, перекинеться кількома словами з дружиною, і вже потім піде до ковальні. Це також свідчить про неспішність гри та підхід розробників до створення своєрідної реалістичності.

Наприклад, один квест я провалив, тому що вирішив відіспатися для поповнення очків здоровʼя та навіть не подумав про те, що це було своєрідне завдання на час. Поки Індро спав, виявилося, що в цей час він мав прибути для однієї розмови. Після цього мені дали зрозуміти, що «якщо пан сказав прийти, то ти береш і приходиш». Добре, що того разу Індро пробачили.

Інший момент відбувся під час іншого квесту, для якого я вирішив не виконувати купу додаткових доручень. В одному з завдань на початку вам потрібно дістати меч у відлюдника, який, як я спершу дізнався, доволі вправно ним орудує.

Після невдалої спроби одразу після діалогу наскочити на нього з мечем та чергового знайомства з бойовою системою гри, я змінив свою тактику. Я вирішив дочекатися ночі, коли наш бойовий відлюдник за своїм розпорядком засне, і заскочив його зненацька. Однак мій план провалився і Індро знову схопив потрібного йому меча, однак своєю головою.

Тому Індро уже з чергового збереження довелося плентатися виконувати усі додаткові квести, щоб уже без зайвого кровопролиття отримати потрібний меч.

Однак врешті-решт реалізм у цій грі це термін, який більше відповідає зовнішньому наповненню. До прикладу розробники не перегинали палицю в реалізмі з вашим конем. Його можна викликати у будь-якій точці, а не як у Red Dead Redemption II лише неподалік місця, де ви його залишили.

В цілому, я б сказав, що для простого гравця, який не грав у Kingdom Come: Deliverance, її продовження може видатись дещо заскладним. Гравцям доведеться проживати наче друге життя, і для когось ця гра навряд підійде для того, щоб сісти пограти після виснажливого дня. Тут ви можете провести чотири години і загалом нічого не здобути, окрім смерті від зграї вовків, що заскочать вас зненацька в лісі. Чи ви можете годину «гратися» з тим, щоб приготувати собі якесь зілля, адже спочатку потрібно знайти рецепт, зібрати потрібні інгредієнти та уже потім варити усе за інструкцією.

Як Kingdom Come: Deliverance II наразі працює на Xbox Series S

Якщо про наповнення гри сміливо можна говорити, що це Kingdom Come: Deliverance, яку помножили на два, то випадку з продуктивністю та графікою є певні складнощі.

По-перше, варто зважати на те, що мені довелося грати у дорелізну версію Kingdom Come: Deliverance II, на яку очікує патч першого дня в день виходу гри.

По-друге, я грав на Xbox Series S з її відповідними можливостями, які обмежують розробників.

Тому про візуальний стан гри та зміни у порівнянні з першою частиною мені говорити доволі важко.

Безперечно гра виглядає набагато краще за першу частину на Xbox Series S, адже та працює за зворотною сумісністю з Xbox One та має гіршу роздільну здатність, не надто вражаючу дальність промалювання місцевості та гіршу деталізацію.

Тому перевага сиквелу полягає в тому, що гра працює в 1080p на цій консолі. До того ж, це нативна роздільна здатність гри, адже розробники прийняли, як мені здається доволі незвичне рішення для цієї версії.

У Warhorse вирішили відмовитися від використання різноманітних технологій масштабування зображення (так званих «апскейлерів»). Тому 30 FPS при 1080p у грі досягнуто завдяки низьким налаштуванням графіки.

Через це вигляд гри викликає двоякі враження. Вас очікують чудові загальні плани, якими можна довго милуватися.

Однак коли ви захочете придивитися до деталей ближче, на вас очікують скоріше обриси дерев та кущів, які лише віддалено будуть вам давати уявлення про їхній вигляд.

Водночас варто розуміти, що в релізній версії цей момент розробники з великою імовірністю «підтягнуть» тому говорити щось поки що зарано.

Також додам, що гра тримає стабільні 30 FPS і в мене лише одного разу була несподівана «просадка» кадрів.

В цілому прориву від гри очікувати не варто, адже вона не далеко відійшла від першої частини. Так, тут буде краща деталізація та хіба, що дещо кращі анімації персонажів.

NPC іноді не проти поторгати текстури зсередини

В цілому у Kingdom Come: Deliverance II графіка не ріже око завдяки 1080p та дозволяє насолодитися тією атмосферою, яку вона пропонує. Зрештою якщо геймплей вас обтяжує, то гра стане чудовим симулятором прогулянок історичними місцевостями з прекрасним лісами й лугами, адже не багато ігор можуть подарувати тепле відчуття чогось рідного. Та прискіпливо приглядатися до деталей не варто.

Українська локалізація у Kingdom Come: Deliverance II

Перша частина отримала українську локалізацію лише після релізу гри, коли у Warhorse вирішили додати переклад від «Шлякитраф». Однак тоді українська стала доступною лише для ПК-версії гри і гравці на консолях не мали можливості випробувати її.

Водночас Kingdom Come: Deliverance II вийде з українською текстовою локалізацією уже на релізі, яка також буде доступна вперше гравцям на консолях.

Загалом багато говорити про локалізацію немає сенсу, адже вона чудова. З проблем за весь час я зустрів лише одного разу пропущений мʼякий знак у слові «якийсь» та хибодрук у слові «плече». Також одного разу в опціях вибору діалогу мені показали ігрові скрипти замість тексту, але це вже точно не проблема локалізаторів.

Тобто жодних нарікань до перекладу немає і я маю хіба, що одну рекомендацію для гравців на майбутнє.

Помітно, що перекладачі у термінології та іменах послуговувалися чеською локалізацією гри. Тому чудовим дуетом для проходження Kingdom Come: Deliverance II буде використання українськї текстової локалізації поряд з чеським дубляжем.

Звісно, що можна обрати англійське озвучення, але тоді варто бути готовим, що ви будете чути як вашого героя називають Генрі, а у тексті ви будете бачити звертання до Індро. Це надалі може викликати певні незручності, коли ви можете заплутуватися в іменах та термінах.

До того ж, лише у чеському дубляжі ви знайдете славнозвісне слово, яке вигукуватимуть від щирого серця персонажі (якщо що, то це слово — «ку*ва»).

Однак відмічу, що попри більшу автентичність гри з чеським дубляжем, англійська озвучка гри видається якіснішою та живішою. Іноді персонажі з чеською мовою звучать надто «пластмасово». Втім, це не псує враження від гри і найголовніше це те, що ми отримаємо чергову велику гру з українською локалізацією на релізі.

Замість висновку

Зрештою, поки що говорити про якусь конкретну оцінку для Kingdom Come: Deliverance IІ ще зарано, адже це одна з тих ігор, які розкриваються повністю лише після другого десятка годин.

Гра однозначно більша за першу частину, і це відчутно вже з самого початку, коли сюжет вам дає розуміння, що тепер ви маєте проблеми не маленької шляхти — цього разу вам уже доведеться виходити на королівський рівень та вирішувати дещо масштабніші завдання першої важливості.

Однак в цілому це та ж сама гра, яка точно потішить фанатів Kingdom Come: Deliverance, адже має в собі усе те за що її полюбили, та ще й у більшому та довершеному масштабі.

Водночас у ній залишилися усі ті ж самі речі, через які інші навпаки припиняли грати: виснажлива бойова система, втомливі механіки сну, голоду, травм, хвороб, які разом з непоспішним темпом вимагають від гравця витратити багато годин з реального життя.

Читайте Na chasi у Facebook і Twitter, підписуйтесь на канал у Telegram.

Share
Написати коментар
loading...