TheCooperThinks
Моя історія з «Плойкою» розпочалася ще в дитинстві, коли Ми будучи шлеперами грали в Tekken 3, Gran Turismo, Fifa 98, Crash (особливо гоночки), Twisted Metal і певно мою найулюбленішу — Vigilante 8.
Тоді «Сонька» здавалася чимось космічним, з екранів фільмів Рідлі Скотта чи Стівена Спілберга. Ґеймпад з аналогами — DualShock, та карти пам’яті для запису ігрового прогресу — Memory Card. Це були такі технології для України кінця 90-х, що просто зносило дах. Я чекав суботи та неділі, щоб піти до тата на роботу, де був «Ігровий салон» з двома Соньками та Сегою, а потім мамина найкраща подруга працювала адміном в такому самому салоні, ой то просто Файнал Фентезі. Тоді я просто тицяв на кнопки з очима, що горять, ще не усвідомлюючи, що то таке до кінця. Дитина, яка пізнавала світ технологій через японське диво техніки, про яке годі було і мріяти.
За 30 років свого існування Sony продала вже майже 500 млн своїх консолей, станом на 25-ти річчя було 450 млн, а потім вийшла PS5 і понеслося по новій. Цей бренд є символом якості та розваг вже 30 років, є дуже багато класних статей та відео про історію «калькулятора, який зміг». Я не буду писати, про те, що можна прочитати на Wiki чи дивитися та YouTube, я просто ділюся своїми емоціями.
Мільйони людей, стали прихильниками консолі від Синіх, вони є відданими фанами та шанувальниками творчості SIE (ігрових студій, що роблять ігри для «Плойки») та інженерів Sony. А це історія про одного з них.
10 років тому, якби я почув від когось про те, що я стану власником консолі, я б сміявся. Я вважав приставки – калькуляторами, які не здатні нічого продемонструвати в плані продуктивності та графіки. В 2017 році мій товариш купив собі за 7-8к гривень PS4 Slim, а я відеокарту nVidia GTX 1060 — я кепкував з нього і ми сварилися майже кожного дня з цього приводу. Молодечий максималізм, запал та найголовніше відсутність грошей казала: «єдино можливий ґеймінг — це ПК». Це були вагомі аргументи, на мою думку і все. Від товариша я чув якісь не зрозумілі слова типу: ексклюзиви, зручність, доступність та низька ціна. Але ж треба було купляти ігри… А це гроші, а грошей, як я казав – немає.
Пройшов час, до одного приєдналося ще двоє СоніБоїв. Вони наводили багато аргументів, які не чув але все ж прислухався. Я поцікавився консольним ґеймінгом, подивився відео. Тай усе, але потім став батьком і часу для ПК не стало. Він займав багато місця, вимагав багато часу – а це дві речі, які собі молоді батьки дозволити не можуть. Шальки терезів схилися дуже сильно в бік Cоньки… і в рік 25-ти ліття Playstation в свої 25 років, я зробив собі подарунок, от такий шлях від хейтера до фана. Але у кожному чоловікові живе дитина, то є фактом, тому здійснити дитячу мрію є обов’язком. Майже всі в дитинстві ходили в ігрові клуби та грали на PS1, Sega DreamCast та подібних штуках. Всі, абсолютно кожен, хто хоч раз тримав ґеймпад в руках, мріяв про те, щоб мати вдома це чудо техніки.
Перший сетап з Playstation 4 Pro.
Від купівлі PS4 Pro пролетіло вже 5 років і тепер, я величезний фанат Playstation і мені цікаво, як то було тим чи тою, хто мав усі консолі, за ці 30 років? На скільки це щасливі люди? Більшість оточуючих мене людей щиро вважають, що ігри, консолі – то дитячі забавки, але воно далеко не так. Ті самі люди кажуть, що рибалка, то спорт, а приставка – дурня.
Але насправді, консоль це більше чим просто мультимедійний пристрій – це про інновації, технології, революцію та зміну світогляду. Це про гарно проведений час, спілкування з друзями, виклики та емоції. Це про щирі емоції від перемог та розпач від поразок, це про сльози від сюжету Ласт оф Ас до дитячого сміху від задоволення гри в Астро Бота. Це коли дружина спочатку свариться та дорікає за те, що купив «цяцьку», а потім проситься пограти в Креша, або біжить на допомогу доньці, щоб пройти рівень. Це про побиті руки через важкі бої в Ґод оф Вар з Валькіріями і ритуальний танець щастя, коли ти таки завалив цю скотиняку. Це про позитив, якого так зараз не вистачає. До Нас часто ходять гості і я неодноразово ставав свідком зникнення скептицизму щодо консолі, варто лиш дати людині пограти 15-20 хвилин, все рибинка на гачку.
Сонька стала частиною життя та способом класно провести вільний час. Ігри – це мистецтво, яке дуже недооцінене, воно глибше чим кіно і театр, бо ти стаєш його творцем, його частиною. Ігри це спосіб тренувати розум і навіть тіло (повірте), ігри — це розвиток. Мілка моторика рук, аналітичне мислення, впертість та бажання дойти до кінця — це ті риси, які розвиваються в дитині, коли вона сідає пограти, не потицяти в планшет, а здобути перемогу, відкрити щось нове. Чого вартий той сміх і радість від пройдених ігор? Це ніби реклама МастерКард — безцінно.
За 5 років, я вже маю другу Соньку, тепер PS5 Fat, дуже хочу Pro, але ціни кусаються дуже боляче. В мене є маленька колекція девайсів, та всі ґаджети для комфортної гри. Мій ігровий сетап можна побачити на фото. Я увійшов в когорту Про- ґеймерів, адже маю вже 50+ платинових трофеїв в PSN, хто розуміється, оцінить. Я люблю і поважаю цей девайс, бо він подарував Нам, усій сім’ї, масу емоцій. Донька обожнює Астро Бота та Людину-Павука. Проходження Павука та Ґод оф Вар Рагнарьок вона певно бачила повністю і була в захваті. Дружина час від часу цибає в Астро Боті чи Крешові, хоча й досі може посваритися трішки за задротство. Це гарний спосіб провести час, а це ми ще не грали в ігри двох…
А це п’ятірочка, котра хоче вже перетворитися в Pro.
Дружина каже, що я говорю про приставку, як про друга, чи члена сім’ї — перебір. Але фактом є те, що вона стала частиною побуту та улюбленим девайсом. Playstation — то дитяча мрія, яка жила в глибині душі малого хлопця 20 років і втілилася в реальність, вже в дорослому віці. Це приклад того, що інколи, дуже в поодиноких ситуаціях, щастя можна купити за гроші. В мене, вже в дорослого чоловіка, є кума та друг, в якого була перша Сонька в дитинстві. Що я можу сказати — щасливі діти, які пізнали кайф та були свідками і учасниками становлення Гіганта. Поки я пишу цей текст, моя 6-ти річна дочка грає на PS5, я грав на PS1 — покоління змінюються, звички залишаються.
Все що хочеться сказати, це дякую інженерам Sony, за те що робите людей щасливішими.