Силові Шаровари
Факт номер 1 — некрони мають право називати Імпі піздюком
Наймолодша раса галактики — тау — має історію всього лише в кілька тисяч років. Люди пам’ятають себе трохи більше ніж сорок тисяч років. Крім того, люди винищили ще декілька рас, старших за сотню тисяч років. А ось некрони, орки і ельдари почали свою історію аж шістдесять мільйонів років тому, коли всесвіт ще був молодий, а варп — рожевий і з блискітками.
Орки нічого не пам’ятають з тих часів, бо не записують в оркхіви нічого крім “ВАААГХ”. Сімейні альбоми ельдарів з’їла Слаанеш і вони лише розповідають молодим легенди про минуле. Некрони ж… некрони буквально живуть по шістдесять мільйонів років. Навіть наймолодший з них може на повному серйозі сказати Імпі, що в того ще молоко динозавра на губах не обсохло, як цей некрон вже об’їздив всю галактику і вийшов на пенсію. Секрет довголіття некронів простий: вони роботи з оцифрованою свідомістю в мікросхемах. Будуть жити, поки є звідки тягнути енергію і чим змащувати суглоби.
Факт номер 2 — якось Сарех запитав: “Хто хоче жити вічно?”
Шістдесять мільйонів тому некрони називались некронтирами. Це були звичні шкіряні мішки з дуже поганого району. Рідна зірка їх системи от-от мала згаснути і викидала космічні дози радіації прямо на планети некронтирів. З одного боку вони сильно економили на рентгенівських знімках, а з іншого, жили максимум 30 років, тому що променева хвороба — це променева хвороба навіть в світі вархамеру.
Незважаючи на хвороби, некронтир освоїли космічні подорожі, і виявили, що в всій галактиці живуть якісь древні. Це була дуже крута раса, яке вже досягла всього чого тільки можна, і розважалась тим, що тролила відсталих чуваків. Некронтир попросили еліксир безсмертя чи хоча б ліки від радіації — а древні їх затролили. Некронтир образились і полетіли додому.
Вдома виявилось, що рідна зірка вмирає не просто так: до неї присмокталось ще щось космічно-хтонічне, що називало себе к’тан — чи то бог, чи то просто дуже розвинутий слизняк. Воно послухало ниття некронтир і запропонувало дуже вигідну угоду: безсмертя, технології, і домашня адреса древніх в обмін лише на міцне рукостискання.
Цар всіх некронів Сарех зібрав всенекронтирську нараду, на якій вирішили пристати на умови к’тан. Він відчував що щось не так, але все ж об’єднання всіх некронтирів проти спільного ворога та обіцяне безсмертя давали йому надію проправити ще хоч один термін до фатального тридцятиліття. На тому й вирішили: всі хочуть жити вічно.
Факт номер 3 — некрони — бездушні залізяки
Ктан по імені Мефет’ран, якого брати-боги називали Обманщиком – навчив некронтир переносити свідомість з мозку до мікросхем. Некронтир зраділи, набудували купу роботів і запихнули в них свою свідомість. Вони швидко оцінили переваги: радіація — пофіг, вбудований калькулятор — є, емоцій — нема, зелений екран смерті — якщо не пощастило з дравйверами. Загалом мрія будь-якого техноманьяка.
Зі скреготом і улюлюканням некрони повантажились на кораблі і полетіли давати древнім блискучих металевих. А за ними крались к’тан зі своєй усмішкою хижой.
Некрони дуже сильно тіснили древніх. Ті намагались в своїй оригінальній манері: спочатку створили крорків, які б мали закидати некронів грибами. Потім створили ельдар, щоб ті рожевими потоками варпу вивели залізяк з ладу. Може древні і встигли б створити ще когось, але на той момент некрони вже всіх вирізали. Хоча є легенда, що древні все ж таки створили ту мавпу, від якої пішли люди.
А ви ще не забули про хижу усмішку к’тан? Поки залізяки возились зі своїми обідчиками, к’тан макали душі некронів в сметанку і набивали свої божественні черева.
Тим часом некрони зачистили галактику від древніх, повернулись додому, а душ уже нема! Є лише кілька жирних к’тан, які кажуть “А хто ето сдєлал? А как так вишло?”. Некрони зреагували як справжні детерміністичні когнітивні системи вищого порядку — запиздячили своїх колишніх богів дрючками і ув’язнили в спеціальних лабіринтах. Просто так, а раптом знадобляться.
Факт номер 4 — роботам теж треба спати
Некронам за час кампанії проти древніх набридли металеві тіла. Хтось ще пам’ятав як було круто засмагати під радіоактивною зіркою, а хтось просто сходив з розуму. А душ нема, повeертати нічого, та й ктани вже не допоможуть з біопереносом, тому що їх самі некрони й винесли.
Некронами на той момент правив той самий Сарех, який і довів некронів до залізної ручки. Як істинний лідер він наказав своєму народу закопатись в помиральні ями і піти, а сам сів в зореліт і вилетів за сигаретами в іншу галактику. Так і наступив мир в усій галауктиці на шістдесять мільйонів років.
Однак в останні секунди некронського сну уже народився Імпі і люди почали розповзатись по галактиці. В пошуках корисних копалин та СШК вони наткнулись на гробниці зі сплячими некронами. Тепер уявіть: баті-Сареха нема, мікросхеми пам’яті за мільйони років уже розмагнітились, а твою руку намагається відкрутити якийсь недотостер з жалюгідним мехадендритом. Як тут не взятись за гаусс-мухобойку? А там і Сарех прийде і розкаже як все таки є і що краще.
Факт номер 5 — некрони люблять війну
Вся культура некронів зав’язана на війні. Що страшного в смерті від ран, якщо твоє власне сонце вбиває тебе кожен день? Спочатку некрони воювали одне з одним, потім перемкнулись на древніх і власними душами купили свою перемогу, далі наваляли тим кого самі ж нарекли богами і пустили їх на батарейки, а там в галактиці не залишилось достойних противників. За чутками, Сарех якраз за ними і пішов. Он якраз Сарех повертається і розкаже що там і як.
Отже, некрони люблять воювати. По-перше, вони не просто залізні, а зроблені з некродермісу — незрозуміло якого живого металу, який сам затягує пошкодження і прикольно блистить. Некрони завжди відполіровані і готові приймати поцілунки.
По-друге, в них є круті стволи. У всіх рас вархамеру зброя заточена на те, щоб метати в ворогів як не кулі, то сюрікени, а ось зброя некронів — гаус-гармати, просто і елегантно здирають з ворога атом за атомом, поки від нього не залишиться лише задня половина. Ремонтні нанороботи некронів кровожерливіші за Кхорна — вони також здирають з ворогів атоми, щоб ремонтувати ними власну техніку. А ще в некронів є власні кхорніти, яких колись заразив безумством ктан на ім’я Лланду Гор. Ось вони вже не стріляють, а здирають з ворогів шкіру і вішають її на себе. От вам і аналогія з Гераклом в шкурі немейського лева.
Крім того, некронів надзвичайно важко вбити. Некродерміс одразу затягує рани, а якщо пошкодження надто сильні, то некрон одразу ж телепортується на свою базу-гробницю для ремонту. Те ж саме стосується будь-якої техніки. В некронів є і нормальні космічні кораблі, і власні літаки-круасани для бомбардувань, і навіть пафосні тілохранителі для пафосних дуелей на мечах з космодесантниками. А от чого нема, так це нормальних танків. Ті що є виглядають як кентаври на антигравітаційних платформах, при тому заточені на ближній бій.
Факт номер 6 — некрони роблять дикі технології
Чи зможе некрон написати картину чи скласти поему? Ні. Зате некрон зможе тебе випотришити і зробити з твоїх кісток калькулятор. Власне цим вони постійно й користуються.
Після війни в небесах некрони перебили своїх богів К’тан, порвали їх на шматки і запихнули тих в тесарактові лабіринти. Єдиний вихід звідти — це коли некронам стає настільки гаряче на полі бою, що вони вирішують випустити боженятко погуляти і повбивати ворогів. Роблять це тільки на великі свята, наприклад коли зустрічають новий хрестовий похід космодесанту, бо бог залишається богом і дуже пручається поверненню у в’язницю, прям як кіт перед переноскою.
Також некрони десь розкопали або й самі змайстрували небесний планетарій — таку собі карту галактики, яка керує галактикою. Витягнув лампочку з карти — зіронька погасла, а цивілізації якихось синіх мавп настав кінець. От було б добре якби вони так і зробили, а ще зремонтували зірку тої планети, з якої Газкул зібрав всіх орків і повів на вааагх. Некрони дуже рідко користуються планетарієм щоб не розхитати галактику і не знищити її раніше часу. Хочеш зробити щось якісно — зроби це сам, а не чітери в планетарії.
Єдина технологія яку некрони зробили через залізну гайку — це подорожі в варпі. Під час війни в небесах молода ще раса ельдар побудувала павутину, точніше отримала її в спадок від древніх. Це захищені від демонів тунелі між варпом та реальністю, де під кінець війни в небесах ховались разом з тими ж древніми. Некронам було лінь розбиратись як правильно відкривати ворота в павутину, тож вони почали прорубувати туди дірки і палити дезінтеграторами в усе що рухалось. Від такого варварського поводження тунелі руйнувались, давлячи всіх хто там був. Некронів це цілком влаштовувало.
І останнє до чого додумались некрони — це керування часом. Дуже корисно для раси, чий середній представник живе собі спокійно 65 мільйонів років. Хоча це й дуже енергозатратно, некрони можуть зістарити або навпаки омолодити конкретну ціль. Для ворожих солдат напевне виглядає дуже весело, коли їхній командир раптом перетворюється на заплаканого малюка або на маразматика в інвалідному кріслі. Хоча, щось це нам нагадує…
Факт номер 7 — некрони — це головні вороги хаосу
Зараз вам здається, що некрони потихеньку руйнують галактику і винищують все живе, але це насправді не так. Самі некрони шукають тих, хто допоможе їм повернути душі, і ненавидять тих, хто ці душі загрібає собі — тобто богів хаосу і решту рогатих та щупальцятих. Оскільки в самих залізяк вже давно нема душ, то вони не відчувають варп і всі його прояви крім чисто фізичних, типу блискавок, фаєрболів, і святих крилатих дредноутів імперіуму.
Некрони настільки ненавидять хаоситів, що побудували на Кадії так звані пілони, які глушать всі прояви варпу. Це єдине що нормально і надійно стримувало чорні хрестові походи Абадона Руйнівника, поки він все ж не зруйнував Кадію.
А секрет ненависті некронів до варпу дуже простий: під час війни з древніми ті створили ельдар, які били роботів своєю ельдарською магією. Некрони ж придумали пілони щоб банити ельфам реген мани і спокійно розщепляти вухастих на атоми. А так як некрони воювали по всій галактиці, то залишки пілонів все ще зустрічаються то тут, то там. Якби ж Імпі додумався поставити такий пілон в своїй лабораторії, то Магнус не зміг би з ним зв’язатись і спровокувати нашестя демонів на Терру. Ну або в один прекрасний день Імпі б знайшов на пілоні Фулгріма.
Факт номер 8 — серед некронів є особливо довбануті. Он Сарех повертається і вам розкаже
З Сарехом не все так просто — спочатку він тридцять мільйонів років валив по трасі від свого ж народу, а потім зустрів тиранідів. Космічні всеїдні таргани, які летять зжерти всю галактику, змогли налякати навіть робота, що вирізав богів. Хоча є версія, що його налякали не тираніди, а те, від чого вони тікали з власної галактики.
Як би там не було, Сарех вирішив повернутись і очолити своє залізаччя в битві проти комах-переростків. От він і повернувся, і навіть встиг повоювати разом з космодесантниками та ельдарами.
Ще один відомий некрон — Тразин Незліченний або Гігавахайоб. Поки імперські задроти колекціонують міньки, Тразин запихує в свій музей справжніх космодесів, орків, ельдарів, і все що під руку потрапить, лиш би покрутіше. Замість того щоб фарбувати діорами він просто заморожує поле бою і поміщає всіх на ньому в спеціальний вимір, в якому зупиняється час. А далі в слушний момент викидає воїнів на поле бою, прямо як в покемонах.
Насправді в древні часи Тразін хотів стати фотографом, але некрони не фотографуються. Тому він і навчився заморожувати живих істот, як він сам каже, щоб зберегти історію. Крім того, він допомагає історіям розвиватись і закінчуватись найцікавішим чином. Наприклад, Тразін допоміг Белізарію Коулу запустити пілони на Кадії щоб спробувати закрити Око жаху, звідки на світ імператорський лізуть хаосити. Спочатку здавалось що все вийшло: демонів з планети закинуло назад в варп, але космодесантники хаосу та культисти залишились. Тоді Тразін почав діставати покеболи і кидати в бій свій антикваріат, нібито між ділом заманюючи в зелену кульку головнокомандуючого Кадії Урсакара Кріда. Не будемо вдаватись в деталі. Кадія стоїть!
Тразін користується будь-якими трюками для поповнення колекції. Один з улюблених — це запихнути свою свідомість в рій наноскарабеїв, заповзти ними в USB порт ближнього свого, захопити його свідомість, і чужими руками занести цінний артефакт в свій сейф. А потім застрелитись, щоб не залишати свідків. Він так робить вже дванадцять тисяч років, а колекція росте так швидко, що під неї довелось виділити цілу планету. Офіційно називається “Планета-механізм Солемнейс”, але Тразін мило кличе її Тразілендом і катається по кімнатах в рожевому вагончику.
Факт номер 9 — коли Сарех прийде, він сильно здивується
Після біопереносу всі некрони рангом нижче офіцера втратили свідомість і особистість. Вони стали машинами, які здатні лише виконувати накази. Офіцери, аристократи і механікуси-криптеки залишились думаючими машинами, при цьому підконтрольними Сареху через командні протоколи. Коли Сарех поїхав, він видалив протоколи і дав своїм колишнім підлеглим повну свободу волі. Більшість некронів залишилсь йому вірними, однак деякі вирішили що знають краще, куди направляти зеленеоких хромванадієвих хлопців. Тож знайомтесь, Імотех, повелитель бурі і посилатель Сареха.
Імотех — колишній генерал династії Саутех, одної з найбільших та наймогутніших династій некронів. Він спав на планеті Мандрагор, куди не дістались навіть ельдари. Гробницю ніхто не чіпав, залізні зади ніхто не здавав на метал, техноманьяки в червоних рясах не сували мехадендрити куди не просять, але фаерон Саутехів, ім’я якого пам’ятають тільки вахойоби, показав зелений екран смерті. Імотех не розгубився і захопив владу. Безвольні термінатори погодились з результатами виборів і пішли за новим вождем навіть не згадуючи що там доброго було за каденції старого фаерона і його подвиг з Некротомосом.
Імотех виявився надзвичайно розумним і послідовним правителем. Він оголосив всю органіку поза законом і повів своїх некронів вбивати все живе. Імотех настільки круто розумів логіку живих істот, що буквально перебдачав дії ельдар і людей, розбиваючи їх наголову. Так тривало поки він не зустрів орків. Ті своєю непередбачливістю і відвертою тупістю сплутали Імотеху всі карти і змусили його понервувати. Як то кажуть, зелене зеленим вибивають.
У Імотеха є свої фішки — телепортація, фазорегулятор і крута палиця. За допомогою телепортації він телепортується, що очевидно. Фазорегулятором він тікає в реальність поміж справжнім світом і варпом, щоб перечекати ядерний вибух чи навалу орків. А своєю крутою палицею він буквально випалює душі ворогів так, що ті зникають навічно і не потрапляють в варп. Це єдиний випадок, коли демони слаанеш лякаються виразу “от зараз Імотех прийде і кине палку”.
Факт номер 10 — без некронів було б сумно
В цілому в вархамері все зрозуміло. Люди це люди, орки це орки, ельдари це ельфи без порушення авторських прав, тау це посмішище, а некрони — типова така нежить. Мовчазні, холодні, на вигляд безсмертні, світяться зеленим світлом, і вбивають всіх живих, бо заздрять їхнім душам. Але без них було б дуже сумно.
От проти кого розумним расам об’днуватись, як не проти некронів? З ким намагатись домовтитись, як не з некронами? З ким воювати проти тирандів з думкою “а може б краще нас з’їли?”. Це все про некронів.
Якщо заглибитись в історію раси, то цих роботів стає по справжньому жаль. Нещасні, обмануті, позбавлені душ і емоцій, вони пруть туди куди накажуть фаерони без питань і сумнівів. А думаючі фаерони і офіцери витрачають свою вічність на інтриги та боротьбу за владу, яка все одно нікому не здалась, якщо галактику ось-ось з’їдять як не тираніди, то чужі боги. І все ж лідери некронів намагаються загладити свою вину перед народом і знайти той спосіб повернути душі в залізні тіла або цифрову свідомість у шкіряні мішки. Некрони багато чого побачать перш чим це відбудеться, бо що таке тисяча років для тих, хто прожив мільйони?