⚔ The Rogue Prince of Persia — привабливі мандри Ubisoft. Гра на часі

Якщо ви ігровий розробник або видавець і хочете, щоб ми оглянули вашу гру, надсилайте ключ на [email protected].

Основні відомості про The Rogue Prince of Persia

• Дата виходу: 27 травня 2024 (дочасний доступ Steam)
• Платформа: ПК
• Платформа огляду: ПК (ключ надано на огляд Ubisoft)

And another one

Цього року Ubisoft вирішила потішити фанатів серії Prince of Persia одразу двома новими іграми у цій франшизі. Якщо розробку більш сюжетно орієнтованої Prince of Persia: The Lost Crown (наш огляд) компанія залишила за своєю студією Ubisoft Montpellier, то для створення нового «Принца» у популярному сьогодні напрямку «мандрівної гри» знайшли уже досвідчених розробників у цьому жанрі.

Дійсно, Ubisoft не була б собою, якби не спробувала заскочити на популярні тренди в іграх і вирішила створити й свій «мандрівний» платформер.

Результатом цього стала співпраця з одними з творців успіху Dead Cells, студією Evil Empire, яка й презентувала нам The Rogue Prince of Persia, яка вийшла у дочасному доступі у Steam.

Загалом для вдалого старту у розробників зі своєю дійсно першою грою, видається, було усе: відома та улюблена гравцями франшиза та власний досвід створення успішного платформера.

The Rogue Prince of Persia це динамічний 2D-екшен-платформер, розроблений Evil Empire. (…)

Допоможіть принцу в його пошуках спокути та врятуйте його народ Ктезифона від гунів, майстрів шаманської магії. Тільки ставлячи під сумнів власну поведінку, випробовуючи нові шляхи і нову побудову для кожного ходу і заручившись підтримкою найближчих йому людей, він зможе знайти рішення, яке врятує його королівство і доведе його цінність для сім'ї.

Однак, що наразі ми отримали у дочасній версії The Rogue Prince of Persia?

The Rogue Prince of Persia гарно та складно

Я особисто не фанат платформерів, які вимагають від гравця швидку реакцію, чи спеціальну підготовку до боротьби зі своїми ворогами.

Тому у моєму списку пройдених ігор не знайдеться багато місць для платформерів, які іноді навіть важко назвати хардкорними. Відповідно не так багато проєктів у мене викликали бажання розбити свій геймпад.

Наразі ж останнім поповненням цього особистого списку для мене стала The Rogue Prince of Persia. Спочатку вона зачаровує вас своїм милим візуальним стилем, щоб потім залишити безпорадним супроти ворогів та перешкод, які все ж заохочують зробити ще один забіг, адже «цього разу я вже точно усе зрозумів».

Це ж було вже

Загалом The Rogue Prince of Persia навряд стане для вас новим досвідом, якщо вам доводилося грати у Dead Cells, адже розробником гри є Evil Empire, яка власне займалася цим проєктом, коли Motion Twin (безпосередній творець Dead Cells) перейшла до нової гри.

Тепер же після припинення підтримки Dead Cells у Evil Empire теж перейшли до нового проєкту, який вони наповнили усіма знайомим для своїх фанатів атрибутами.

У результаті ми наразі отримали реліз у дочасному доступі «легкої мандрівної гри» (roguelite) The Rogue Prince of Persia, де нам вкотре доведеться грати за однойменного Принца, що мусить врятувати Персію від страшної навали гунів, які захопили столицю.

Однак цього разу не все так просто для Принца, адже він вирішив самотужки взятися за порятунок своєї держави та довести Королю, що він гідний наступник престолу.

Допомогти у цьому нам має містична бола (mystical bola), яка дає Принцу здатність повертатися у минуле, коли він стає надто близьким до своєї смерті.

Відповідно, як і у Dead Cells ви зіткнетеся з системою перманентної смерті, коли після загибелі гравець втрачає всі предмети та набуті впродовж свого забігу здібності. Водночас з переможених ворогів ви можете збирати «валюту», яка дозволяє купувати покращення та нові види зброї.

Загальна концепція гри є по суті Dead Cells у сетингу Prince of Persia.

Мертві клітини Принца Персії

Свою гру ви розпочинаєте у Оазі, яка слугує своєрідним «хабом», куди ви повертаєтеся після смерті і де ви власне можете купувати покращення та обирати звідки ви хочете розпочати свій шлях.

Гра наразі має шість доступних біомів і в Оазі ви можете обрати для початку свого забігу два біоми, з яких ви будете переходити до наступних локацій.

Самі рівні у The Rogue Prince of Persia є процедурно згенерованими, однак за перші півтори години гри ви уже почнете помічати знайомі розгалуження та орієнтири, якщо навіть не весь рівень повністю. Хоча це можна списати поки що на те, що гра знаходиться у дочасному доступі.

Загалом у цих біомах вам доведеться пробиратися крізь пастки та ворогів до наступного біому, а згодом й до босів, яких у дочасному доступі є два — генерал Беруде та генерал Батаар.

На локаціях окрім противників ви також будете зустрічати різноманітних персонажів, які можуть давати вам сюжетні завдання — це будуть торговці у яких ви можете придбати краще спорядження, або підвищити кількість очок вашого здоров’я, ковалі та ін.

Відзначимо, що кожен біом має свої сюжетні цілі та персонажів, яких ви зустрінете на своєму шляху. До того деякі з них потім стають частиною вашого табору в Оазі, де пропонують свою допомогу для покращення зброї та здібностей Принца.

Додамо, що вони стають не просто черговою декорацією вашого табору. Усі вони реагують на кожну смерть гравця і щоразу дають свої поради про те, яку тактику варто вам обирати на свій наступний забіг. Звісно, що кількість цих порад з часом вичерпається і ви уже далі будете послуговуватися власним досвідом.

Окремо вам на шляху також траплятимуться різноманітні скрині наповнені золотом, зброєю та різними здібностями. Також можна зустріти й спеціальний вівтар на якому ви можете пожертвувати кілька очків здоров’я за те, щоб отримати потужнішу зброю.

Наразі у грі ми маємо вісім видів основної зброї, яка загалом має класичний розподіл. Швидкі кинджали, дещо смертоносніші мечі або ж потужні, однак неповороткі топорища, чи списи для того щоб тримати ворогів на відстані.

Також у арсеналі Принца знайдеться місце і для спеціальної зброї — від далекобійних луків, до можливості тихенько знешкоджувати своїх ворогів. Таких вторинних видів зброї наразі є всього шість.

Загалом цього арсеналу достатньо для використання різних тактик і різноманітні варіації основної та допоміжної зброї суттєво змінюють манеру ведення бою.

Усе це також доповнюється спеціальним набором «Медальйонів», які можуть підпалювати ваших ворогів, наносити їм шкоду від отрути, чи навпаки робити їх менш стійкими до певних видів ударів та ін.

Однак ці «Медальйони» можуть бути направлені на допомогу самому Принцу. До прикладу підвищення максимального рівня здоров’я, його поповнення від кожного переможеного гуна, або ж ви можете отримувати додаткові очки здоров’я за відкриття «Колодязів Снів» (Well of Dreams), які слугують точками швидкого переміщення по мапі біому.

Оманлива безпека

Один з найцікавіших аспектів гри це її візуальний стиль. The Rogue Prince of Persia супроводжується чудовим стилем анімації, яка нагадує франко-бельгійські комікси (найяскравіший приклад це «Астерікс і Обелікс»). Кожен персонаж, якого ви зустрінете доволі мило промальований та запам’ятовується.

Під час кожної взаємодії у вас буде виникати відчуття наче ви знаходитеся у мультику зі свого дитинства. Дійсно, спершу візуал гри створює для вас оманливе відчуття безпеки, але це лише до моменту коли ви «пролітаєте» перший біом та натикаєтеся на ворога, який потребує уже певної реакції або ж натикаєтеся на шипи, чи загострені леза, які неочікувано виринають попереду вас.

На початку ви дійсно можете завершити свій забіг доволі несправедливо — просто кілька разів наткнутися на леза, які запізно виринуть на вашому екрані, або ж натрапите на велику групу ворогів, де уже буде не надто видно їхні атаки, щоби вдало ухилитися.

Тому гра може стати певним викликом, якщо ваші здібності гравця у платформери дещо припали пилом. Однак усе це долається за перші дві години гри і ви доволі вправно будете справлятися з усіма проблемами, які будуть виникати у перших двох біомах.

Та після цих двох локацій на Принца очікує уже дійсно складне завдання — перший бос. З кремезним червоним генералом Беруде справитися уже буде доволі важко, і я особисто після кількох перших спроб для себе зрозумів, що не маю стільки нервів, аби вкотре до нього повертатися. Тому я почав «пилососити» усі локації попереду нього, щоб максимально посилити Принца.

Чи варто говорити, що навіть після цього, я з тією ж швидкістю завершив свій забіг під потужними атаками Беруде?

Аудіо супровід The Rogue Prince of Persia

Окремо відзначу звуковий супровід The Rogue Prince of Persia. Кожен біом та сам хаб мають свої спеціальні композиції, які грають впродовж усього вашого перебування на цих локаціях.

Загалом це мікс класичного уявлення про музику давнього Сходу із сучасним поглядом та відчутним модерним присмаком. Водночас на кожному біомі музика відбиває його особливості. До прикладу у біомі «Військовий табір гунів» вас супроводжуватиме горловий спів, що цілком дає зрозуміти, що гуни серйозно налаштовані на завоювання Персії і не готові відступати перед вами.

Найважливіше, що можна сказати про музику у цій грі це те, що вона має доволі фонове звучання, не набридає і не надокучає до тієї міри, що ви починаєте у налаштуваннях шукати можливість викрутити її гучність до нуля.

Замість висновку

Загалом, видається, що про The Rogue Prince of Persia все ще рано говорити щось конкретно, адже гра вийшла лише у дочасному доступі і розробники всіляко націлені на її покращення з огляду на фідбек гравців. Тому якою вона буде уже у повноцінній версії ми побачимо лише на релізі.

Однак навіть зараз можна впевнено говорити, що гра має гарний потенціал і не хочеться, щоб вона потрапила до розряду проєктів з невдалим релізним вікном (через близькість з Hades 2).

Навіть зараз гра може запропонувати до 15 годин проходження і ви маєте шість дійсно різноманітних біомів для дослідження — від селища Загрос з його хиткими руїнами до ефектного та швидкісного Акведука, які разом ведуть гравця до потужних босів перемога над якими не надто досвідченим Принцам коштуватиме не одну годину гри.

Також, видається, що у Evil Empire цілком справедливо побоялися конкуренції з Hades 2, адже на її фоні The Rogue Prince of Persia виглядає набагато простішою грою у багатьох аспектах. Однак вона точно не буде гіршою за неї. Можливо, її недостатньо щоби відірвати вас від Hades 2, проте цілком достатньо, щоб «спокусити» на кілька вечорів. До того ж якщо ви фанат Prince of Persia ця гра вам точно має сподобатися, власне як і тим, кому запала в душу Dead Cells.

Головне, що The Rogue Prince of Persia як «мандрівна гра» виконує свою головну функцію — вона заохочує вас пробувати ще і ще. Їй вдається змушувати вас хотіти повертатися до неї, щоб знову пробіжатися до смертоносного генерала Беруде, якого я все-таки подолаю скількох годин мені б це не коштувало.

Насамкінець я можу сказати, що буду надалі слідкувати за розвитком The Rogue Prince of Persia та очікувати уже на повноцінний реліз, який сподіваюся приверне більше уваги до гри.