Андрій Чебанков
Вітаннячко, пані та панове! Що ви знаєте про Великих Татусів? Це найвідоміші вороги в серії ігор Bioshock, особливо помітні в другій частині, де вони одночасно й вороги, і ми, бо там граємо за одного з таких Татусів, переживаємо історію з його погляду, так би мовити.
При зустрічі вони виглядають надзвичайно страхітливо та загадково, а зустрічатися із ними періодично доведеться, оскільки це шановне панство всюди супроводжує своїх Маленьких Сестричок, які їм виступають немов у ролі донечок, яких вони люблять понад усе та ладні покласти своє життя на їх захист. А якщо виконати свою місію у них не виходить… Чи бачили ви коли-небудь батька у розпачі від втрати дитини? Ось саме так вони й виглядають в той момент. Хто ж вони такі, як і ким були створені та що входить у їх “обов’язки”?
Вмощуйтесь зручніше, запасайтеся смачненьким, бо сьогодні ми розглянемо історію появи головного химерного секс-символу Блаженства, їх еволюційний шлях та що з ними сталося після Громадянської війни Ендрю Раяна та Френка Фонтейна. А поки дякуємо нашим любим спонсорам, завдяки яким виходять наші відео та які зігрівають наші серця, список цих найкращих людей планети ви можете прямо зараз спостерігати на своїх екранах!
ПРОЄКТ «ЗАХИСНИК»
Ми прекрасно пам’ятаємо, що Ендрю Раяну вдалося виконати свою давню мрію — побудувати Блаженство на морському дні, звільнившись від будь-яких посягань тоталітарної машини совдепії чи несправедливих вимог та правил американського орла демократії. Звісно ж, місто не могло існувати без люду і вже з 1946 року до Блаженства Ендрю Раяна стікалися різні прошарки суспільства з усього світу, яким пощастило дізнатися про цю утопію.
Одним з таких став доктор Ї Сушонг, кореєць за національністю та хитрий лис по натурі, якого на Батьківщині переслідували за колабораціонізм, під час японської окупації в Другій Світовій, який допоміг Сушонгу стати єдиним вижившим чоловіком у своєму рідному місті. Японці його тоді не загеноцидили з однієї банально простої причини — Сушонг робив наркоту для ворожих вояк, опіум. Принаймі, так стверджує він сам, а що ще він міг робити під час окупації відомо хіба Богові.
Прихисток цей сумнівний пан якраз й знайшов у Блаженстві, де його таланти дарма не марнувалися і вже дуже швидко він заслужив визнання, як один з цінних членів суспільства, що будувалося Раяном. Не в останню чергу завдяки відкриттю речовини під назвою “АДАМ”, яку він, не гаючи часу, почав прискіпливо досліджувати, сумісно зі своєю коліжанкою, доктором Бріджит Тененбаум. Цілющі властивості, генна інженерія — лише невелика частина тих можливостей, які відкривав АДАМ простим людям, роблячи ці дослідження небаченим науковим проривом в усій історії людства.
Звісно, аби це чудо підводної науки стало хітом усіх топ-чартів Блаженства, багато часу не знадобилося, бо кожен хотів бодай трішечки спробувати, зрозуміти, що ж то за диковина така. Місцеві дільци, такі як Френк Фонтейн, швидко вловили напрям вітру, та почали активно нащупувати цей риночок. А попит й справді був шалений! Втім, додатковою причиною такого шаленства стала залежність, яку викликав АДАМ. Люди буквально божеволіли та ладні були вбивати один одного за краплинку цього, фактично, наркотику.
Але кожне виробництво повинно мати свої виробничі потужності, чи не так? АДАМ добувався із морського слимака, який колись необережно обрав собі жертву, у вигляді контрабандиста з хворою рукою, яку йому вилікував. Втім, просто слимаків було недостатньо, щоб покрити виробництво АДАМу в потрібних Блаженству кількостях. Тому, Бріджит Тененбаум здалося гарною ідеєю засунути цього слимака в людину. Щоправда, дуже швидко виявилося, що далеко не кожен здатен бути їх носієм. Єдиним придатним для цього кандидатом стали маленькі дівчатка, яких пізніше прозвуть «маленькими сестричками». Чесно кажучи, сильно поглиблюватися в те, яким саме чином сестрички виробляли АДАМ, якось не дуже й хочеться. Але цифри говорять, що це підвищило показник видобутку в 30 разів.
Проте, навіть цього ставало замало для непропорційно зростаючих апетитів мешканців Блаженства. Сушонга в цей час почала турбувати кількість трупів, які явно приймали АДАМ та навіть після своєї смерті зберігали у собі певну його кількість. Тут то його голівоньку й відвідала думка почати видобуток АДАМу ще й з трупів, кешбеком, так би мовити. Лишилося тільки знайти виконавця і його погляд пав саме на маленьких сестричок Тененбаум.
Була в його плані тільки одненька, втім, здоровенна проблема — сестричками, зазвичай, були діти 5-10 років. А діти не особливо вирізнялися надмірними фізичними силами, тим паче дівчатка. Хоч вплив АДАМу та слимаків давав їм певні додаткові бали, цього все ще не вистачало аби відбити напад здорового дядька-сплайсера, який також напічкав себе плазмідами та АДАМом по саме маків’я.
Вихід з цього положення він, втім, швидко знайшов у іншому своєму химерному створінні — «Захисникові». Як ви пам’ятаєте, Блаженство було рукотворним містом, а все до чого дотягнулася рука людини, потребує відповідного догляду. Виконати “чорну роботу”, встановити вікна чи панелі, бурити глибоководні породи чи мінерали, побудувати щось додатково або розширити межі швидкозростаючого міста. Для цього, як мінімум, потрібно перебувати у воді чимало часу і звичайний люд не особливо горів бажанням служити технічними працівниками за мінімалку, із високим рівнем перспективи стати інвалідом. Ставте лайк, якщо знайомо! Тому, саме для цієї роботи, спершу й створили Великих Татусів.
А коли виникла потреба у Захисникові для сестричок — Сушонг згадав за своїх «здорованів». І тут знову постає проблема: стати «Захисником» дорівнює дорозі в один кінець, оскільки людей буквально схрещують із цим костюмом підводного бурильника. Тому, навряд чи до Сушонга вишикувалася би черга із бажаючих. Кандидата спершу генетично модифіковували АДАМом, а потім одягали в костюм водолаза, який буквально зростався із плоттю, їх також позбавляли голосу та вводили спеціальний феромон, який прив’язував їх до певної сестрички. При цьому, якщо перші Татусі ще могли зняти хоча б свого шолома, то решта вже не мали навіть цієї можливості. Процедура, як ви бачите, не з найприємніших.
І щоб ви думали? Вихід і тут знайшли. Сушонг тоді працював на два табори: офіційно мав контракти з Раяном і неофіційно партнерствував з Френком Фонтейном. Фактично, вся ця чіхарда була під протекторатом Ендрю Раяна, але Фонтейн теж допоміг з’явитися на світ Татусям, які згодом стануть проблемою для його альтер-его Атласа. У цій ситуації він пішов саме до Ендрю, який запевнив, що ніяка це не проблема, зачекай, мовляв, трішечки і кандидатів я тобі особисто підгоню. Після чого Раян зв’язався з Августом Сінклером, власником компанії «Сінклер Солюшнс», яка досліджувала плазміди. За сумісництвом, він ще й був «кумом» на місцевій каталажці, начальником в’язниці «Персефона», себто. Ну, знаєте, як ото таксисти, чисто для душі там працював.
Август, своєю чергою, делегував цю задачу Софії Лемб, яка в той час й сама мотала строк у «Персефоні», у якості політичного дисидента владі Раяна, але це хитра жіночка та надто вже цінний кадр, аби ним так розкидатися. Так подумав Сінклер, та запропонував їй неофіційно працювати із ним, за своєю спеціальністю, у якості психологині для зеків.
Софія Лемб, насправді, дивовижний персонажка, яка пройшла шлях від людини, що першою виступили проти параноїка Раяна у владі, до ледь не лідера своєї секти, яка захопила владу в Блаженстві, але не стала його спасінням. Варто їй приділити окреме місце у відео, певно. Втім, зараз вона все ще на перехресті своєї долі, готує злочинців, душевнохворих, вигнанців та політичних дисидентів до перетворення у Великих Татусів, відправляючи «обраних» до Фонтейн Футурістікс та Раян Індастріз. Себто, обирати їм навіть не давали, а після модифікації тіла, ще й промивали мізки, аби стерти попередню особистість…
СЕРІЯ «АЛЬФА»
У лабораторіях Фонтейн Футурістікс кипіла робота, бо доктор Гілберт Александер розпочав свої експерименти над колишніми в’язнями «Персефони», створюючи першу партію, прототипів, яким дали назву «серія Альфа». Надихнувшись сленговою назвою своїх піддослідних, «Великі Татусі», за допомогою феромонів він створює «парний зв’язок», імітацію емоційного зв’язку між татусем та донькою, який досягався низькою розумових та фізичних обмежень.
Цей зв’язок гарантував, що Татусі будуть слідувати за донечками, не відлучаючись, аби переконатися у їх цілковитій безпеці та миттєво відреагувати у разі загрози сестричкам. Дещо аб’юзивна батьківська гіперопіка. Втім, умови життя в Блаженстві роблять її цілком виправданою.
Гілберт з усіх сил намагався досягнути цілей свого дослідження, однак раз за разом, його спіткали лишень невдачі. Але зневірюватися він не збирався, і після багатьох невдалих спроб, усе кардинально змінює несподіваний гість з Поверхні…
СУБ’ЄКТ «ДЕЛЬТА»
Суб’єкт «Дельта» став першим успішним кейсом експериментів Гілберта. Наприкінці 1950-х він й знати нічого не знав про Блаженство, й знати не хотів, бо жив своє найкраще спокійне життя глибоководного дайвера, доки одне цілком звичне занурення повністю не перекреслило усю його долю. Він робив подібні занурення незліченну кількість разів, але цього разу дослідження глибин Атлантичного океану, у водах між Гренландією та Ісландією, привело його до цілого підводного міста, яке він навіть й подумати не міг тут знайти.
В Блаженстві його спершу люб’язно прийняли, він миттєво став чимось на кшталт суперзірки та потрапив у всі передовиці, на першу сторінку, де його прозвали Джонні Топсайд (себто, Джонні з Поверхні, але в Блаженстві це було терміном типу «Джон Доу», тобто невідомий). Ця історія, очікувано, привернула увагу Ендрю Раяна, який не повірив ані слову прибульця, через свою параною. Назвав усе це вигадкою, нісенітницею та був переконаний, що насправді це хтось з паразитичних урядів Поверхні прознав про його утопію, а Джонні є урядовим агентом, якого послали шпигувати за життям в Блаженстві, виявити слабкості та знищити. На логічне обурення Джонні, який буквально сказав йому: «ти що, єбанутий, срав я на твоє Блаженство, додому відпусти», він уваги не звернув.
Доля Джонні Топсайда була вирішеною: параноїк Раян наказав тихенько заарештувати цього небажаного гостя та ув’язнити в «Персефоні». Зникнувши із поля зору громадськості, про нього поступово стали забувати, думаючи, що він або повернувся додому, або доєднався до Раяна, або ж вже кормить рибок за межами Блаженства.
В Персефоні він зацікавив Софію Лемб та Августа Сінклера, які саме шукали кандидатів для проєкту «Захисник», після чого його переправили до Фонтейн Футурістікс. Дійсно, чим не ідеальна жертва, у якої навіть імені справжнього ніхто не знає? Хоча, спершу йому довелося пережити низку інших експериментів та навіть розважати натовпи Блаженців, немов цирковій тваринці. Звісно, його ніхто не впізнавав, у тому стані його й матір рідна навряд би визнала своїм сином. Але він витримав усі знущання, пережив напружені генетичні та фізіологічні випробування, аби зрештою утратити рештки своєї волі та успішно «зв’язатися» з молодшою сестричкою. За іронією долі, його «донечкою» стала Елеонора Лемб, донька тієї самої Софії Лемб, яка була частковою причиною його перетворення на страховисько.
Під час новорічної різанини блаженців на салат олів’є 1958 року, Елеонора та Дельта займалися звичним збиранням «врожаю» АДАМу, але на дівчинку напали сплайсери. Четверо на одну. Не оцінивши таких менуетів, Дельта, зайняв оборону. В звичній ситуації, він би надрав їм дупці, але один із сплайсерів підступно використав плазміду гіпнозу на Дельті. Як виявилося, насправді ці чорти були найняті Софією Лемб, аби вбити Дельту та викрасти Елеонору.
Вона ж змусила нашого героя вбити себе пострілом з Люгеру в голову, прямо на очах Елеонори, яка зі страхом спостерігала за всім цим жахом. Елеонора, фактично, повернулася під опіку рідної матері, перестала бути сестричкою, але все ще пам’ятала свого названого батька «Дельту», і ніяк не могла змиритися з його несправедливою долею… Але це трішки інша історія, яку ми залишимо на потім.
ПРОБЛЕМНІ АЛЬФИ
При всьому цьому, насправді, Альфа-серія Татусів вважалася лише напівуспішною, бо зв’язок між ними та сестричками був настільки тісний, що аж страшне. Проблемою виявилося те, що зв’язати одного Татуся вдавалося лише з однією сестричкою, про яку вони б справді дбали. Решта байстрюків їх не сильно цікавила і від батьківства вони відмовлялися. А от творці проєкту “Захисник” розраховували на більш полігамний ефект, проте, чекало їх лишень розчарування.
Особливо коли Альфа-Татусі, з власної необережності, втрачали свою закріплену сестричку. Після втрати «зв’язку» вони ставали абсолютно марними і, в кращому випадку, зоставалися на тому ж самому місці, в такій собі «комі», зі сподіваннями та надіями на те, що донечка повернеться. Або ж, навпаки, самі вирушали у нескінчену мандрівку, вірячи, що одного разу їм трапиться на шляху донечка, що пішла за хлібом.
Звісно, така ситуація мало кого влаштовувала, і світила науки Блаженства ламали голови над тим, як перепрошити Альф, що втратили сестричок, але в них нічого не вийшло. І конкретно на Альфа-серію було прийнято рішення покласти… клеймо «невдалої» та списати в утиль, деактивувавши їх та відправивши в підвали Фонтейн Футурістікс, десь в Лігві Мінерви.
УСПІХ ПРОГРАМИ «ЗАХИСНИК»
Тим часом, високо в небесах іншої просторової реальності, де майоріло містечко «Колумбія», промисловий магнат Джеремія Фінк теж намагався створити власну модель «Захисника», яку він назвав «Співочою пташкою», та робив на основі робіт докторів Гілберта Александра та Ї Сушонга, які він перед тим успішно вкрав, завдяки просторовим розломам, які відомі під назвою «Сльози». Але застряг на тому ж самому місці, де й вони, та повернувся із пропозицією об’єднати зусилля. Ті погодилися, але співпраця вийшла надто короткою, бо вже рівно через рік у Блаженстві починається громадянська війна, а в самій Колумбії та Джеремії виникає проблема із Співочою пташкою та Елізабет.
Напередодні 1959 року Атлас розпочинає громадянську війну з Раяном, яка перетворюється на суцільну гонитву за тим, хто більше увіллє у себе АДАМу та креативніше вигадає модифікацію смертоносніше за супротивника. З обох сторін потреба у ньому виникла просто колосальна, а виробничих потужностей було все менше, їх просто не вистачало, аби покрити попит. Тут Раян і усвідомив, що потреба в проєкті “Захисник” знову гостро поставала перед ним та його армією.
Рішення всіх проблем Сушонга, зрештою, теж прийшло з Колумбії. Ним стала Елізабет, яка запропонувала двом маленьким сестричкам, Леті та Маші Лутц, вколоти помираючому Великому Таткові свого АДАМу, щоб врятувати. Ця дія не лише повернула йому здоров’я і силу, а й зробила повністю лояльним до обох паняночок.
Дівчатка поспішили до Сушонга, аби принести радісну звістку, проте зайнятий своїми дослідженнями доктор не чув цих криків сестричок та не помітив змін у поведінці Татка і роздратований надокучливою малечею, дав одній з них необдуманого ляпаса. Татусю це не сподобалося і, на подив Сушонга, той увімкнув свій бур та до смерті припечатав горе-доктора до його ж власного робочого стола. Чого нас навчає ця історія? Правильно, пам’ятайте, що насилля в сім’ї великий гріх та злочин, за який передбачена відповідальність. Дітей треба леліяти, поважати, захищати та любити.
На щастя для інших, увесь процес своєї недолугої смерті, Сушонг записував, і це дало змогу зрозуміти, що знайшлось таки рішення для цієї багаторічної проблеми. З цього часу розпочалося масштабне виробництво вже Великих Татусів аж 4 версі: «Вишибали», «Розі», «Румблера» та «Лансера», хоча останній так ніколи й не покинув межі «Лігва Мінерви», на відміну від решти, які дуже лякали мешканців Блаженства та стали кісткою в горлі сплайсерів.
ПОДАЛЬША ДОЛЯ ТАТУСІВ
Блаженці, в цілому, не раз спостерігали за роботою Татусів, але це завжди було десь здалеку, за межами міста та подалі від них, де вони виконували різну брудну (та зачасту мокру) роботу, але тепер їх можна було зустріти на вулицях, буквально під час походу в магазин за молоком, що було незвично. Інколи, до того ж, Татусі проявляли агресію, від чого ставалися випадки смерті простих цивільних, що опинилися не в тому місці та не в той час, бо Татусі рахували їх за небезпеку для своїх донечок. Раяну навіть доводилося робити офіційні заяви, називаючи цих велетнів “лицарями в сяючих обладунках” та закликати жителів уникати та обходити повз райони, де працюють Татусі, бо вони займаються захистом Блаженства від паразитів, які його заполонили. Допомогли ці промови однозначно не сильно.
У 1960-ому Ендрю Раяна було вбито його біологічним сином Джеком, який був під контролем розуму Френка Фонтейна (він же Атлас). Де-факто, ця подія привела до завершення громадянської війни, під час якої безліч Татусів пали або від ударів сплайсерів, які жадали АДАМу, або від рук повстанців Атласа, яким Татусі заважали. Проте, викосили тоді не всіх, активних Татусів вистачало, аби вони блукали від одного до іншого вентиляційного отвору, закликаючи своїх маленьких сестричок розпочинати черговий цикл збору АДАМу. Це тривало роками після смерті Раяна, доки ех-психологиня Софія Лемб не взяла владу у Блаженстві до своїх рук. Втім, виникла нова проблема — маленькі сестрички росли, втрачаючи свої унікальні здатності виробляти АДАМ та збирати його з трупів.
Тоді творець оригінальних Великих Татусів, один з небагатьох вчених Фонтейн Футурістікс, що пережив війну, доктор Гілберт Александер, перетворив старіючих сестричок на так званих «Старших Сестер». Одягнув їх в нові стильні водолазні костюми, як колись Татусів, та породив новий страх серед сплайсерів. А Софія Лемб почала використовувати молодняк, аби вони викрадали дівчаток з Поверхні, задля перетворення на нову партію маленьких сестричок…
СОФІЯ ЛЕМБ
На цьому моменті варто детальніше поглянути на постать особистості психологині Софії Лемб, яку ми вже неодноразово згадували, як в першій частині ЛОРу Bioshock, так і в цьому відео. Але, побачити уривок про Софію Лемб ви прямо зараз можете усього за 10 гривень, оформивши спонсорство каналу прямо в Youtube!
***
У будь-якому разі, ми можемо сказати одне, в світі Bioshock — саме Великі Татусі, яким було присвячене це відео, стали найбільш пам’ятним символом. Який кожен раз спливає у пам’яті, коли хтось згадує цей всесвіт, це підводне царство божевільного Ендрю Раяна. Але Блаженство та його Татусі — це лише одна з історій з багатьма змінними. Десь там, в паралельній реальності, високо в небі, відбуваються не менш дивні події. Про які ми обов’язково розповімо колись згодом.
Дякуємо за перегляд, сподіваємося, що вам сподобалася наша оповідь і ви поставите вподобайку, висловите свої думки в коментарях та поширите це відео! Підтримати наш канал ви також можете своїми підписками, як на YouTube, так і в Telegram чи Twitter (X). Або донатами за посиланнями в описі чи доєднавшись до великої родини спонсорів на YouTube. До нових зустрічей на цьому ж самому місці — в Аномальному Притулку! Слава нації!